Справа № 650/1825/25
Провадження № 2/650/1454/25
про залишення без розгляду заяви про відвід судді
07 серпня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря - Завістовської Л.А., в селищі Велика Олександрівка, розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича про відвід судді,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа про розірвання договору оренди землі, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Сікору Олександра Олександровича.
Ухвалою суду провадження у вказаній справі відкрито, справу не розглянуто.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про відвід судді Сікори О.О. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, зазначивши в обґрунтування те, що ухвала судді Сікори О.О. від 12 травня 2025 року про забезпечення позову у даній справі є дослівно ідентичною за змістом, мотивувальною частиною, структурою, порядком викладу аргументів, використанням розділових знаків та абзаців до ухвал судді Хомик І.І. в інших справах.
За твердженням заявника, така ідентичність свідчить або про копіювання тексту ухвал суддею Сікорою О.О. без самостійного аналізу та оцінки конкретних обставин справи, або про можливість складання ухвал сторонньою особою для обох суддів, що ставить під сумнів незалежність та неупередженість судді, гарантовані частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 1.4 Бангалорських принципів поведінки суддів, а також статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вивчивши доводи викладені представником відповідача в заяві про відвід судді та ознайомившись з матеріалами справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підставою для відводу судді представник відповідача зазначає ідентичність за змістом, мотивувальною частиною, структурою, порядком викладу аргументів, використанням розділових знаків та абзаців ухвали судді постановлену 12 травня 2025 року головуючим у дані справі щодо забезпечення позову до ухвал судді Хомик І.І. в інших справах.
Заяву про відвід судді представник відповідача подав 09 червня 2025 року, тобто після спливу десятиденного строку з дня отримання ним ухвали про відкриття провадження у справі, що відповідно до даних підсистемі «Електронний суд» мало місце 27 березня 2025 року.
Звертаючись із даною заявою після спливу вказаного строку представник відповідача не виконав вимоги абз.2 частини третьої статті 39 ЦПК України та не навів обставин, які б свідчити про винятковий випадок, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку.
Покликання представника відповідача на те, що він дізнався про вказані обставини в день подання заяви без наведення будь-якого обґрунтування з цього приводу жодним чином не може свідчити про наявність виняткового випадку.
Крім того, представник відповідача посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України жодним чином не мотивує те, яким чином схожість змісту ухвал різних суддів може свідчити про обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого у даній справі.
Аналіз судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень свідчить про те, що обставини на які посилається представник відповідача ніколи не визнавалися такими, які можуть викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Також суд зазначає, що підставою для відводу судді у цивільній справі представник відповідача зазначає обставини пов'язані із розглядом заяви про забезпечення позову, яка оформлюється та розглядається як окрема справа та розгляд якої не може бути пов'язаний із подальшим розглядом спору по суті, в межах заявлених позовних вимог.
Звертає на себе увагу і той факт, що заяви про відвід судді представник відповідача подає не поодиноко, а системно, що може свідчити про вчинення ним таких дій з метою безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Вказані дії представника відповідача, з урахуванням усіх наведених конкретних обставин, свідчать про намагання безпідставно затягнути розгляд справи та перешкодити її вирішенню по суті.
По-перше, представник відповідача подав заяву про відвід судді після спливу встановленого законом строку, не навівши жодних об'єктивних причин або доказів, які б підтверджували наявність виняткових випадків, передбачених абзацом другим частини третьої статті 39 ЦПК України. Посилання на те, що йому стало відомо про підстави для відводу у день подання заяви, є голослівним та не підтверджене належними доказами.
По-друге, зазначені представником відповідача обставини стосуються лише порівняння мотивувальної частини ухвали судді у даній справі із ухвалами інших суддів у справах з аналогічними заявами про забезпечення позову. Однак уніфіковані формулювання ухвал про забезпечення позову в аналогічних категоріях справ є звичайною практикою суду та не можуть самі собою свідчити про порушення принципу неупередженості судді, гарантованого пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
По-третє, представник відповідача не навів у заяві жодних конкретних доказів, які б підтверджували факт стороннього впливу на суддю Сікору О.О. або його залежність від іншого судді чи сторонніх осіб, що могло б вплинути на неупереджений розгляд справи. Натомість використання стандартних процесуальних формулювань у тексті ухвал, навіть якщо вони збігаються за структурою чи змістом із ухвалами інших суддів, не є порушенням процесуального законодавства і не свідчить про упередженість судді.
По-четверте, суд також враховує, що представник відповідача подав заяву про відвід судді системно та неодноразово в аналогічних справах, у зв'язку з чим такі дії можуть розцінюватися як форма процесуального зловживання, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України, оскільки вони спрямовані не на захист прав сторін, а на безпідставне затягування розгляду справи.
Також суд зазначає, що фактично доводи представника відповідача, викладені у заяві про відвід судді, зводяться до сумнівів у законності, вмотивованості та правильності ухвали судді про забезпечення позову, постановленої у даній справі. Разом з тим, такі сумніви учасник справи має право перевіряти не шляхом заявлення судді відводу, а виключно в порядку перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Суд звертає увагу, що представнику відповідача не може бути невідомо про існування механізму апеляційного оскарження ухвали суду, оскільки саме ним неодноразово користувався заявник у межах цієї та інших аналогічних справ. Отже, заява про відвід судді, яка фактично підміняє собою апеляційне оскарження судового рішення, свідчить про порушення вимог добросовісного користування процесуальними правами та не може бути прийнята судом для розгляду по суті.
Таким чином, беручи до уваги сукупність викладених обставин, суд вважає, що заява представника відповідача про відвід судді Сікори О.О. не відповідає вимогам статті 39 ЦПК України, оскільки подана з пропуском установленого строку без належного обґрунтування виняткових випадків. Такі дії представника відповідача також свідчать про зловживання процесуальними правами, відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, і тому заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича про відвід судді - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ________________ О.О. Сікора