07.08.2025 Справа №607/25523/24 Провадження №1-кп/607/121/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі в режимі відеоконференції кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040001985 від 14 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12024211040001985 від 14 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці, оскільки термін застосування вказаного запобіжного заходу закінчується о 23:59 22.08.2025 та ризики, які стали підставою для застосування вказаного запобіжного заходу продовжують існувати. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначила, що ризиком того, що ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від відповідальності. Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що йому відомі їх анкетні дані, а тому він як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ним неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ним від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно країни вплинути на стан судового розгляду та його результати. Існування ризику повторного вчинення кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 , не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, а тому перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові кримінальні правопорушення проти власності. Вказані обставини в цілому свідчать про необхідність продовження строку, застосованого до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості обрання йому більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження стосовно його підзахисного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність ризиків. Натомість просив замінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, натомість просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України. В подальшому строк застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.01.2025, 13.03.2025, 05.05.2025, 24.06.2025 востаннє до 23:59 год 22 серпня 2025 року.
При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу, суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких даних про відсутність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.
Суд вважає, що раніше застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Водночас суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено що обвинуваченийОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та за які у разі доведеності його вини передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Окрім того, ризики, визначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема те, що обвинувачений зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення воді на строк від п'яти до восьми років. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_4 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні є те, що на даній стадії розгляду справи ще не всі свідки були допитані безпосередньо в судовому засіданні та не надавали покази.Відтак обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, та не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, матиме змогу чинити на них тиск з метою примушування їх до зміни наданих раніше показань або відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Ризик того, що обвинувачений буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення стверджується тим, що обвинувачений раніше судимий, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не має постійного джерела доходу та на шлях виправлення не став, оскільки вчинив новий тяжкий злочин в умовах воєнного стану в Україні.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинувачених, суд повинен брати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні злочину проти власності, а тому дійшов висновку про необхідність продовжити відносно останнього винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить їхню належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а також з огляду на відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 03 жовтня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1