22.07.2025 Справа №607/14336/25 Провадження №3/607/5650/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №384002 від 28.05.2025 о 11:47 м. Тернопіль, вул. Злуки, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Peugeot 5008, р.н. НОМЕР_2 , будучи причетним до скоєння ДТП місце події залишив, чим порушив п. 2.10 а ПДР України за що передбачена відповідальність за статтею 122-4 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР) у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що умислу на порушення ПДР у нього не було. У вказаний в протоколі час і місці він дійсно керував транспортним засобом. Водночас зазначає, що після ДТП він одразу зупинив автомобіль, вийшов щоб пересвідчитись чи все в порядку з велосипедистом. Останній постійно скаржилась на біль, та наполегливо просив відвезти його до найближчого медичного закладу, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникли підозри, що велосипедист міг зазнати серйозних травм. Тому було прийнято рішення про транспортування ОСОБА_2 до найближчої лікарні.
Пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні узгоджуються з його письмовими поясненнями, а також доказами, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 , оцінивши перелічені докази у їх сукупності та дослідивши обставини цієї справи, суддя дійшов таких висновків.
Обов'язковим елементом суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого статті 122-4 КУпАП, є умисел (прямий чи не прямий).
Водночас є очевидним, що згадана особа в будь-якому випадку рано чи пізно залишить місце ДТП, адже вона не може залишатися вічно на тому місці. Отже для прийняття правильного рішення необхідно встановити момент з якого ця особа звільняється від такого зобов'язання.
Такий момент може виникнути у різних випадках, наприклад: після оформлення матеріалів ДТП уповноваженими особами; після проведення огляду на стан сп'яніння особи, яка керувала транспортним засобом; для надання особі медичної допомоги у закладі охорони здоров'я або в іншому пристосованому для цього місці тощо.
Згідно з п.п. 2.10 (г), (ґ) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я; у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
Зі змісту досліджених доказів випливає, що після ДТП ОСОБА_1 не зник з місця ДТП, а покинув його фактично на виконання вимог п.2.10 (ґ) ПДР з огляду на конкретні обставини (падіння велосипедиста після зіткнення з автомобілем, його скарги на фізичний біль) для транспортування потерпілого в лікарню.
Отже суддя дійшов висновку, що у вказаному випадку відсутні такий обов'язковий елемент складу правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, як об'єктивна сторона.
Відсутність хоча одного з елементів складу правопорушення свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю через наведені підстави.
Керуючись статтями 247, 283 - 285, 289, 294 КУпАП, суддя
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Позняк