07.08.2025 Справа №607/18991/22 Провадження №4-с/607/40/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Кунець Н.Р.,
за участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,
представника скаржника адвоката Вароди П.Б.
представника ТВ ДВС Кущак В.Б.
представника боржника ПП «Ідея Вест» адвоката Ковальчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Варода Павло Борисович, заінтересована Приватне підприємство «Ідея Вест», про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О., щодо винесення постанови від 09.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №75368209, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,-
15.07.2025 ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Варода П.Б. через систему «Електронний суд» звернулась в суд із скаргою на дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О., щодо винесення постанови від 09.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №75368209, у якій просить: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. щодо винесення постанови від 09.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі №607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та скасовано цю постанову; з метою поновлення порушеного права ОСОБА_1 зобов'язати старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. відновити виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі №607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом.
В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025, яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 27.05.2025, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. щодо винесення постанови від 08.07.2024 про закінчення виконавчого провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі №607/18991/22 виданого 9.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та скасовано цю постанову. Також, з метою поновлення порушеного права ОСОБА_1 зобов'язано старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. відновити виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 19.06.2025 виконавче провадження №75368209 відновлено та в подальшому складено акт від 04.07.2025, відповідно до якого встановлено, що заборона ПП «Ідея Вест» експлуатації ним димової труби від мангала «Джерело №l» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування ресторану «Реберня в Тернополі» за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27А, до облаштування димової труби від мангала «Джерело №l» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування ресторану «Реберня в Тернополі» за адресою: м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27 «а», відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», та в місці, передбаченим планом та проектними документами, доведена до відома представнику боржника приватного підприємства «Ідея Вест» Гуменюк Анжелі Михайлівні, що діє на підставі довіреності від 02.01.2025.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2024 виконавче провадження №75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18991/22 виданого 09.05.2024 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, скаржник такі дії державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження вважає неправомірними, оскільки старшим державним виконавцем Бойком Р.О. при відновленні виконавчого провадження та примусовому виконанні рішення суду грубо проігноровано висновки суду за результатами розгляду скарги стягувача викладені у судових рішеннях у справі №607/18991/22 (провадження №22-ц/817/620/25), у яких звернуто увагу на обов'язок державного виконавця здійснити безпосередню перевірку фактичного виконання судового рішення.
Скаржник зауважує, що станом на теперішній час продовжується експлуатація вищевказаної димової труби від мангала «Джерело №1» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без належного облаштування димової труби від мангала «Джерело №1» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» вказаного закладу відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» та без урахування вимог містобудівної документації, а отже - без фактичного виконання рішення суду.
Водночас, державний виконавець повторно обмежився формальним складанням акту, ідентичного акту від 04.07.2024, яким лише повторно довів до відома боржника зміст судового рішення, не вдавшись до жодних реальних дій, спрямованих на встановлення факту його виконання. Тим самим було не лише проігноровано сутність виконавчого провадження як завершальної стадії правосуддя, але й знехтувано правовими висновками суду, викладеними під час розгляду попередньої скарги, зведено нанівець авторитет судового рішення та нівельовано вимоги закону щодо належного виконання судового акта.
Скаржник вказує, що безпідставне закінчення виконавчого провадження є грубим порушенням її прав на ефективний, своєчасний та повний захист її прав шляхом реального виконання судового рішення, а тому просить скаргу задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.07.2025 прийнято до розгляду вказану скаргу та призначено її до розгляду.
22.07.2025 судом зареєстровано письмові пояснення по суті скарги, подані старшим державним виконавцем Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. через систему «Електронний суд», у яких остання вказує, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.07.2025 вона діяла чітко у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і ЗУ «Про виконавче провадження», а саме, керувалась ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки іншого порядку чи способу виконання зазначеної категорії рішень вказаний закон не передбачає. Державний виконавець не погоджується із доводами скаржника, з приводу того, що нею були проігноровані вказівки суду, оскільки ухвалою суду від 15.04.2025 її зобов'язано відновити виконавче провадження та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом. Відтак враховуючи, що рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист № 607/18991/22 від 09.05.2024 є про заборону вчиняти певні дії, вона відповідно до вимог закону керувалась ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» при його виконанні. З огляду на викладене державний виконавець вважає скаргу скаржника ОСОБА_1 необґрунтованою та безпідставною, а тому просила відмовити у задоволенні скарги.
22.07.2025 адвокат Варода П.Б. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав клопотання про стягнення судових витрат, у якому просить стягнути з Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
24.07.2025 судом зареєстровано письмові пояснення по суті скарги, подані представником боржника ПП «Ідея Вест» Бабещук С.С., з яких вбачається, що боржник не погоджується із мотивами скарги та міркуваннями, котрі викладені в ній, в тому числі, зважаючи на зазначення представником скаржника Данилюк Л.О. тверджень, котрі не відповідають фактичним обставинам справи. Так, на переконання Приватного підприємство «Ідея Вест», дії державного виконавця, котрі були здійснені у виконавчому провадженні №75368209, в тому числі стосовно винесення постанови від 09.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №7536820 є такими, що вчинені у порядок, спосіб та згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». Окрім цього, представник боржника зауважує, що доводи викладені у скарзі з приводу того, що на даний час ними продовжується експлуатація димової труби не відповідають дійсності та не підтверджені належними і допустимими доказами. Поряд з цим, Приватним підприємством «Ідея Вест» ще з 01.04.2025 припинено право строкового платного користування об'єктом нерухомого майна, а саме закладом громадського харчування за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 27А, м. Тернопіль. З приводу заявленого ОСОБА_1 розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн, боржник вважає, що вказана сума, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, так як дана справа є справою незначної складності, тому підготовка скарги, а також участь у судових засіданнях, потенційна кількість яких не може бути значною, не потребують значної витрати часу. При цьому, заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. На підставі викладеного, представник просила відмовити у задоволенні скарги.
24.07.2025 представник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. через систему «Електронний суд» подала клопотання про зменшення судових витрат, у якому просить у задоволенні клопотання представника скаржника адвоката Вароди П.Б. про стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн відмовити в повному обсязі.
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Варода П.Б. у судовому засіданні скаргу підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у ній.
Представник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кущак В.Б. з приводу скарги заперечив та просив відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Представник боржника ПП «Ідея Вест» - адвокат Ковальчук Н.О. з приводу скарги заперечила та просила відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі № 607/18991/22 позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Ідея Вест» про зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Усунено ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_2 , шляхом заборони приватному підприємству «Ідея Вест» експлуатації ним димової труби від мангала «Джерело №l» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою АДРЕСА_1 , до облаштування димової труби від мангала « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», та в місті передбаченого планом та проектними документами.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ідея Вест» залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023 без змін.
09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області видано виконавчий лист по справі № 607/18991/22 із резолютивною частиною рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023.
З метою виконання виконавчого листа 25.06.2024 старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. відкрито виконавче провадження № 75368209. Стягувач - ОСОБА_1 ; боржник - Приватне підприємство «Ідея Вест». Зобов'язано боржника виконати рішення суду впродовж 10 робочих днів.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 08.07.2024 виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22, виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області, закінчено на підставі п. 9 ч.1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із виконанням боржником виконавчого листа № 607/18991/22 виданого 09.05.2024 до відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025 у справі № 607/18991/22, скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вароди Павла Борисовича задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Руслани Олександрівни щодо винесення постанови від 08.07.2024 про закінчення виконавчого провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та скасовано цю постанову. З метою поновлення порушеного права ОСОБА_1 зобов'язано старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Руслану Олександрівну відновити виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 27.05.2025, апеляційні скарги Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та приватного підприємства «Ідея Вест» - залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025 без змін.
19.06.2025 старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. винесено постанову, якою відновлено виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22, виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області.
27.06.2025 адвокат Варода П.Б. в інтересах стягувача ОСОБА_1 , звернувся до Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, у якій просив забезпечити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/18991/22 виданого 09.05.2024.
04.07.2025 старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. складено акт про те, що заборона покладена на боржника виконавчим листом №607/18991/22 від 09.05.2024, а саме: заборонити приватному підприємству «Ідея Вест» експлуатації ним димової труби від мангала «Джерело №l» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27 А, до облаштування димової труби від мангала «Джерело №1» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27 А, відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», та в місті передбаченого планом та проектними документами, доведена до відома представнику боржника приватного підприємства «Ідея Вест» Гуменюк А.М., що діє на підставі довіреності від 02.01.2025, про що остання розписалась у даному акті.
Постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2024 виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22, виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області, закінчено на підставі п. 9 ч.1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається із змісту даної постанови, державним виконавцем у відповідності до вимог ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» доведено до відома представнику боржника ПП «Ідея Вест» Гуменюк А.М. що діє на підставі довіреності заборону покладену на боржника виконавчим листом №607/18991/22 від 09.05.2025, про що вона розписалась у акті від 04.07.2025, відтак виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч.1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, прийшов до висновку що скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із положеннями статей 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Права та обов'язки виконавців визначено статтею 18 вказаного Закону, відповідно до якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, частинами першою та третьою вказаної статті визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Пунктом 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція) встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями пункту 8 розділу І Інструкції встановлено, що підтвердження певних встановлених фактів або подій здійснюється за допомогою акта, який складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій.
Виконавець у виконавчому провадженні законодавчо наділений дискреційними повноваженнями щодо вирішення способу та порядку виконання судового рішення. Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Водночас в силу положень ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» такі дії державного виконавця не повинні суперечити та порушувати положень чинного законодавства. Тобто, виконавець у виконавчому провадженні має здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За результатами розгляду скарги судом встановлено, що державним виконавцем при здійсненні виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі № 607/18991/22 було дотримано зазначених вимог Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому головний державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови діяв у спосіб, визначений Законом, та правомірно закінчив виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи скаржника з приводу того, що державний виконавець не виконав вказівки ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.04.2025 та не здійснив безпосередню перевірку фактичного виконання судового рішення суд до уваги не бере та зауважує, що вказаною ухвалою зобов'язано старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Руслану Олександрівну відновити виконавче провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22 виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом.
Вказане зобов'язання було виконано державним виконавцем у повному обсязі, так як останній відновив виконавче провадження № 75368209 та у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом вчинив заходи примусового виконання рішення суду, а саме у відповідності до ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» довів до відома представнику боржника ПП «Ідея Вест» Гуменюк А.М. що діє на підставі довіреності заборону покладену на боржника виконавчим листом №607/18991/22 від 09.05.2025, про що складено відповідний акт від 04.07.2025 та закінчив виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу, що виконавчі документи за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії та виконавчі документи за якими боржник зобов'язаний утриматись від вчинення певних дій підлягають виконанню у порядку, що істотно відрізняються один від одного, зокрема, за наслідками для сторін виконавчого провадження.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі № 607/18991/22, усунено ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_2 , шляхом заборони приватному підприємству «Ідея Вест» експлуатації ним димової труби від мангала «Джерело №l» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27 А, до облаштування димової труби від мангала «Джерело №1» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», та в місті передбаченого планом та проектними документами.
Таким чином, вказане рішення суду є рішенням не про зобов'язання боржника вчинити певні дії, а про заборону боржнику вчиняти певні дії, і саме у ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко визначено порядок виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій.
При цьому, положення ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» не наділяють виконавця повноваженнями контролю за виконанням судового рішення, а зобов'язують після складання акта у державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відтак, на переконання суду, в даному випадку, державний виконавець закінчуючи виконавче провадження правильно керувався п. 9 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, так як рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі № 607/18991/22 було виконано у порядку встановленому ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження».
Зазначене узгоджується з висновком викладеним у постанові Верховного Суду України від 12.04.2023 у справі № 904/1283/22 та ухвалі від 24.04.2024 у справі № 463/9575/23.
Таким чином, держаний виконавець Бойко Р.О. при вчиненні виконавчих дій дотрималась вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2024 про завершення виконавчого провадження № 75368209 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22, виданого 09.05.2024 Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області, є законною, а тому доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця при її винесені є безпідставними.
Окрім цього суд також звертає увагу, що відповідно до договору від 31.03.2025 про розірвання Договору оренди закладу громадського харчування від 01.12.2020, ПП «Патріот» в особі Фролова Ю.В. та ПП «Ідея Вест» в особі директора Бабещук С.С. погодились розірвати Договір оренди закладу громадського харчування від 01.12.2020 з 01.04.2025. Повернення об'єкта оренди здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі (п.п. 1, 2 Договору).
Як вбачається із Акту приймання - передачі (повернення) об'єкта оренди від 01.04.2025, Орендар ПП «Ідея Вест» передав (повернув), а Орендодавець ПП «Патріот» прийняв заклад громадського харчування, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 27а, м. Тернопіль.
З вказаного слідує, що ПП «Ідея Вест», якому фактично рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2023 у справі № 607/18991/22 заборонено експлуатацію димової труби від мангала «Джерело №l» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27 А, до облаштування димової труби від мангала «Джерело №1» та труби від вентиляційної системи кухні «Джерело №2» закладу громадського харчування - ресторану «Реберня в Тернополі», за адресою м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 27 А, відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», та в місті передбаченого планом та проектними документами, на даний і не здійснює таку експлуатацію, так як заклад громадського харчування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 більше не перебуває в оренді ПП «Ідея Вест», а повернутий Орендодавецю ПП «Патріот».
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В силу ч. 1 ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ч.1, 3 статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного, враховуючи викладені вимоги законів та досліджені у судовому засіданні письмові докази, беручи до уваги, що постанова старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О. від 09.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №75368209 є законною, так як винесена відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», суд приходиться до висновку, що скарга ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Варода П.Б. є не обґрунтованою, а тому до задоволення не підлягає.
У зв'язку з відмовою у скарзі, судові витрати на правничу допомогу понесені скаржником ОСОБА_1 слід покласти на останню в межах нею понесених.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 260, 261, 352-354, 447-452 ЦПК України суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Варода Павло Борисович, заінтересована Приватне підприємство «Ідея Вест», про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р.О., щодо винесення постанови від 09.07.2025 про закінчення виконавчого провадження №75368209, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати на правничу допомогу понесені скаржником ОСОБА_1 покласти на останню в межах нею понесених.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.08.2025 о 16 год. 30 хв.
Головуючий суддя Н. Р. Кунець