31.07.2025 Справа №607/15852/25 Провадження №1-кс/607/4378/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025211040001290 від 15.07.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, адреса останнього зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Тернопільського міськрайонного суду від 27.07.2022 за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 24.01.2025
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, та у разі задоволення клопотання, визначити заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а також існують ризики, зазначені у п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність декількох ризиків у сукупності, які об'єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов'язків, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з наведених у ньому мотивів. Крім того, вказав, що підозрюваний вказав інше місце проживання, де він не проживав раніше, що підтверджує ризик ухилення від слідства та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри йому зрозуміла, свою вину у вчиненні злочину визнає, щодо задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що він не працює, проживає з бабусею та немає змоги внести заставу, якщо вона буде визначена, вартість викраденого майна потерпілому він відшкодував, неофіційно працює, тому просить застосувати до ного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечила, вказавши на недоведеність прокурором ризиків, викладених у клопотанні. Пояснила, до що підозрюваний не має наміру ухилятись від слідства і суду, має постійне місце проживання з бабусею, завдана злочином шкода відшкодована в повному обсязі, натомість просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби і зв'язку із необхідністю задовольняти підозрюваному свої життєві потреби.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є проживає і є власником квартири АДРЕСА_2 , у якій також з нею проживає її онук ОСОБА_4 , не заперечує щодо перебування під домашнім арештом ОСОБА_4 за даною адресою в разі застосування такого заходу судом.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчий суддя на підставі витягу з ЄРДР установив, що слідчим СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001290 від 15.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 вчинення даного кримінального правопорушення за наступних обставин. Так, Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, після чого неодноразово було продовжено та на даний час не скасовано.
Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що право приватної власності є непорушним.
Так, на момент події кримінального правопорушення воєнний стан в Україні діяв на підставі Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до Закону України від № 4356-IX від 16.04.2025, яким затверджено Указ Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 09.05.2025 строком на 90 діб.
Проте ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України введено воєнний стан, який не скасовано, а також усвідомлюючи свої обов'язки та права, як громадянин України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив злочини проти власності за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2025 близько 14 год 41 хв. у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні магазину «Аврора», що по вул. Торговиця, 30А, в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», що по вул. Торговиця, буд. 30А, у м. Тернополі, який належить ТОВ «Вигідна покупка», близько 14 год 41 хв 12.07.2025, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, відкрито викрав із торгового стелажу: набір інструментів торговельної марки «Belt» в кількості 1 штука вартістю 332 грн 50 коп, мультиметр цифровий універсальний торговельної марки «Belt» в кількості 1 штука вартістю 165 грн 83 коп, подовжувач у котушці з чотирма розетками та кнопкою живлення довжиною 7 метрів в кількості 1 штука вартістю 332 грн 50 коп, які взяв у руки, підійшов ближче до виходу і, відсунувши стелаж, почав проходити повз касову зону магазину та в цей час його дії були помічені працівниками магазину.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи неправомірні дії, спрямовані та об'єднані єдиним умислом на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) в умовах воєнного стану, розуміючи, що його дії помічені працівницею ТОВ «Вигідна покупка», яка почали бігти за ним із вимогою повернути викрадений товар, вийшовши із приміщення магазину пришвидшив свій рух, після чого побіг із викраденим майном у невідомому напрямку, покинувши місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв матеріальних збитків ТОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 830 грн 83 коп.
30.06.2025 ОСОБА_4 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 15.07.2025; протоколом огляду місця події від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.07.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 23.07.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 від 25.07.2025; протоколом огляду (відеозаписів) від 16.07.2025
Санкцією ч.4 ст. 186 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , який, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У ОСОБА_4 на утриманні особи не перебувають, що також свідчить про слабку міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на ще недопитаних в судовому засіданні представника потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України) є те, що йому відомі місця роботи представника ТОВ «Вигідна покупка» та свідків, так як інформація про них міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими підозрюваний ознайомлений, та усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним діяння, може навмисно схиляти потерпілого та свідків до зміни наданих раніше показань, чи до відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не має постійного джерела доходу, та офіційно не працевлаштований, на шлях виправлення не став, вчинив новий тяжкий злочини в умовах воєнного стану в Україні.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування щодо ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу, слідчий суддя бере до уваги наступне.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
У поданому клопотанні сторона обвинувачення просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Зважаючи на наведене вище, та за наслідками встановлених обставин при розгляді клопотання, враховує особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше судимий, має постійне місце проживання, одружений, однак, офіційно не працевлаштований, проживає з бабусею 1946 р.н., завдана злочином шкода відшкодована в повному обсязі, беручи до уваги недоведення прокурором необхідності застосування в даному конкретному випадку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, проживає з бабусею 1946 р.н., хоч і раніше судимий, однак відбув покарання повністю, офіційно не працевлаштований, має необхідність забезпечувати свої життєві потреби, та вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме вимогам КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_11 підлягає до часткового задоволення.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 193, 194 - 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. (окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття) до 23 год. 59 хв. 27 вересня 2025 року.
На цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматись від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_10 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для організації виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1