Справа № 606/881/25
25 липня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
головуючого судді Марціцкої І.Б.
за участю секретаря Пасько І.Б.
представника позивача - Пилипчука С.В.
представника відповідача - Бронецького Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м.Теребовля цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на користь Товариства заборгованість за договором № 2113841443167 від 18.05.2021 у розмірі 65580,78 грн.
Позов мотивовано тим, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали Договір № 2113841443167 від 18.05.2021, товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві - анкеті та складає 5700 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов Договору та додатків до нього. Відповідно до п.1.9 Договору граничний строк кредитування 1 (один) рік. Пунктом 1.4 Договору визначений розмір процентів за користування кредитом. Товариство свій обов'язок за договором виконало, натомість, позичальник не виконав свої договірні зобов'язання не повернув кошти та проценти за користування. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» 01.12.2021 уклали договір № 1-12 відповідно до якого позичальник відступив на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2113841443167. ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 уклали договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2113841443167. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних котів згідно з договором № 2113841443167 від 18.02.2021, що підлягає стягнення з позичальника на дату формування позовної заяви становить 111922,92 грн., з яких 5700 грн. тіло кредиту, 106222,92 грн.. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. З врахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 65580,78 грн., з яких 5700 грн. тіло кредиту, 59880,78 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також позивач просив стягнути судовий збір та 16000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
20.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив, відповідач позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними. Вказував, що збільшення суми нарахувань ніж це було визначено первинним договором факторингу є неможливим. Паспортом споживчого кредиту визначено строк кредиту - 16 днів. Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання зі сплати процентів за Договором у розмірі, що розрахований за дисконтною процентною ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, який складає 16 днів. Відсотки, які нараховані поза межами цього строку є безпідставними та до стягнення не підлягають. Щодо витрат на правову допомогу вказував, що до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги із фізичною особою підприємцем, правові витрати можуть бути стягненні відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», представник відповідача не є адвокатом, відповідно вимоги про стягнення витрат є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Представник відповідача надіслав відповідь на відзив, вказавши, що відповідно до п.1.9 Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 (один) рік. Відповідач здійснив дії спрямовані на укладення Договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач погодився, що строк кредитування визначений умовами договору і складає один рік, відповідно проценти за користування кредитом нараховані правильно, відтак, вимоги є обґрунтованим.
В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів наведених в позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача визнав позов частково на суму тіла кредиту та процентів, які нараховані за 16 днів строку дії кредитного договору. Вказав, що саме такий строк передбачений паспортом споживчого кредиту. Не заперечував, що відповідач отримав кредит в розмірі 5700 грн., підписавши договір в електронній формі, однак, як слабка сторона в договорі розумів, що строк кредитування визначений 16 днів, і саме на цей період нараховуються проценти. Також представник відповідача не оспорював ту обставину, що позивач отримав право вимоги на підставі договору факторингу, однак не погоджувався з розміром нарахованих процентів.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали Договір № 2113841443167 від 18.05.2021.
Відповідно до п.1.1 Договору, товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві - анкеті та складає 5700 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов Договору та додатків до нього.
Згідно з п.1.2, 1.3. кредит надається на строк, зазначений у заяві - анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього Договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтований строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту.
Згідно з п.1.4 Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування (далі- процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1,4 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніш ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 б; г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65%порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4 в; тип процентної ставки - фіксована. Як вказано у п.1.9 Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.
Договір підписаний позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора V 5 18.05.2021.
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», було здійснено переказ коштів згідно договору № 2113841443167 в сумі 5700 грн. номер карти НОМЕР_1 , 18.05.2021 о 14 год.32 хв.
Вказану обставину визнав в судовому засіданні і представник відповідача.
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» 01.12.2021 уклали договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимогою
Пунктом 6.1.4 договору передбачено, що право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Як видно із платіжного доручення № 307600018 від 03.12.2021 ТОВ Вердикт Капітал» перерахував ТОВ «Служба миттєвого кредитування» 5535543,12 грн. згідно договору факторингу №1-12 від 01.12.2021.
Відповідно до актів приймання передачі реєстру боржників до ТОВ «Вердикт Капітал» від ТОВ «Служби миттєвого кредитування» на підставі договору факторингу перейшло право вимоги за кредитним договором 2113841443167.
ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 уклали договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до Боржників, перелік яких є у додатку до цього договору.
Право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутим (прийнятим) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2).
Відповідно до актів приймання передачі від 10.01.2023, реєстру боржників до ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором 2113841443167.
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до Заяви - Анкети, що є додатком № 1 до кредитного договору, ОСОБА_1 просить Товариство надати йому кредит у розмірі 5700 грн. Орієнтований строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, Позичальник зобов'язується повернути кредит у розмірі 5700 грн. та сплатити проценти в розмірі 1276,80 грн.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту, який є Додатком № 3 до Договору, сума кредиту 5700 грн., строк кредитування 16 днів. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 5700 грн. - тіло кредиту, 1276,80 грн. - проценти по договору та 558,60 грн. - комісія.
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Як встановлено судом, до позивача на підставі договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021 та договору відступлення права вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023 до ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» на перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором 4106262, що підтверджується дослідженими договорами, актами, платіжною інструкцією та реєстрами прав вимог.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення його виконання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення повернення позичальником позики визначено статтею 1050 ЦК України, згідно з частиною другою якої, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (на виплат), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів, крім того стороною відповідача не заперечується факт отримання кредитних коштів.
Так, визначаючи розмір стягнення з відповідача відсотків в розмірі 111922,92 грн. позивач обґрунтовував вказаний розрахунок посиланням саме на погоджений між сторонами пункт 1.9 Договору, відповідно до якого граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 1 рік.
Однак суд не може погодитися з аргументами позивача щодо нарахування процентів за кредитним договором відповідно до пункту 1.9 Договору з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.
Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.
Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору № 2113841443167 від 18.05.2021 року щодо строку його дії 16 календарних днів згідно пункту 1.3 чи 1 рік згідно пункту 1.9, тому потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження №61-8829сво21) зазначено, що: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).
Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №613/1436/17).
Водночас позивач, нараховуючи заборгованість за процентами, виходив з іншого строку кредитування (пункт 1.9 Договору), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін договору, в той час коли відповідач, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин.
Крім того, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав «Contra proferentem», а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору 16 днів.
В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Разом з тим, вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат відповідно до частини другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.
За таких обставин судом встановлено, що відповідач отримав кредит за договором 2113841443167 від 18.05.2021, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти та проценти не повернув, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованість заборгованість в розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1276,80 гривень - заборгованість за процентами.
За таких обставин, позов задоволений частково, а саме на 11%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 266,47 грн. (11% від 2422,40 грн.) сплаченого ним судового збору
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн., слід зазначити наступне.
Представником позивача долучено до позовної заяви копію Договору про надання правничої допомоги № 02-09/2024-3 від 02.09.2024, копію акту приймання - передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правничої допомоги,Є який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 , вартість послуг виконавця визначається на підставі тарифів Виконавця і зазначається сторонами в Акті про надання юридичної допомоги. Як слідує з Акта, виконавцем надано послуги, а саме проект позовної заяви, вартість складає 12 000,00 грн. та вивчення документів - 4000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п'ята статті 135 ЦПК України).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Отже, у малознічній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.
Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 , з ким позивач уклав договір про надання правничої допомоги, має повноваження на надання юридичних послуг в тому числі послуг адвоката, а Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (провадження № 61-18123св23) зазначив, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137 , частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13липня 2022року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З урахуванням викладеного, у задоволенні вимог щодо стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.4,12,13,81,141,263,265,273,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 46121 від 03.09.2021 в розмірі 5700 (п'ять тисяч сімсот) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 1276,80 гривень - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 266,47 грн сплаченого судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.07.2025
Суддя І.Б. Марціцка