Справа № 606/105/25
Додаткове Рішення
07 серпня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.
за участі секретаря судового засідання Чаповської Н.І.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Костової Наталії Зіновіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди,-
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від24 липня 2025 у справі № 606/105/25 в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_2 , інформацію поширену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:58 та о 21: 10 та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
29.07.2025 представник відповідача адвокат Костова Н.З. за допомогою системи «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивача 20000 грн. витрат на правову допомогу, які були заявлені відповідачем при розгляді справи в суді по суті, однак не були вирішені судом при винесенні рішення.
Позивач надіслав за допомогою системи «Електронний суд» заяву, в якій просив зменшити розмір витрат на правову допомогу з 20000 грн. на 5000 грн., оскільки суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; а також вказує, що суду надано лише докази сплати за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн., тобто відповідач фактично поніс значно менші витрати на надання правової допомоги ніж ті, які намагається стягнути з позивача; крім цього з урахуванням нескладності справи та переліку послуг наданих адвокатом присудження усієї суми витрат на правову допомогу суперечитиме критеріям співмірності та справедливості. З аналізу акту №1 виконаних робіт(наданих послуг) від 24.07.2025 до переліку послуг включено підготовку процесуальних документів пов"язаних із перенесенням судового засідання через потребу самого представника відповідача в ознайомленні з матеріалами справи, належної його підготовки до справи, підготовки та подання до суду необхідних процесуальних документів, тобто документів не пов"язаних із безпосередньою правовою допомогою відповідачу. А також, віднесення представником дії з підготовки і написання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з надання правової допомоги є діями представника відповідача, які подані ним поза межами розгляду спору. Таким чином представником відповідача до переліку послуг внесено низку дій пов"язаних з реалізацією його власних процесуальних прав або дій, які не можливо віднести до переліку безпосередньо послуг з надання правничої допомоги відповідачу. Також слід врахувати, що представник вступив у справу не спочатку, яка розпочалася у січні 2025 року, а у квітні 2025 року. Окрім вищевказаного, відповідач зловживав своїми процесуальними правами та не з"являвся у судові засідання, хоча був належним чином повідомлений та затягував розгляд справи.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Таким чином, оскільки вирішується питання лише про судові витрати, суд не вбачає необхідності у виклику сторін в судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, клопотання та додані до них матеріали, на яких ґрунтується клопотання про ухвалення додаткового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що 22.07.2025 представник відповідача подала клопотання, у якому вказала, що у зв'язку із розглядом справи відповідач очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 липня 2025 у справі № 606/105/25 в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_2 , інформацію поширену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:58 та о 21: 10 та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
28.07.2025 представник відповідача адвокат Костова Н.З. за допомогою системи «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивача 20000 грн. витрат на правову допомогу
До матеріалів справи представником відповідача адвокатом Костовою Н.З. долучено: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1101922 від 04.04.2025; договір про надання правової допомоги від 04.04.2025 - у пункті 4.2 Договору вказано, що сторони погодили гонорар в розмірі 20000,00грн; Акт виконаних робіт №1 від 24.07.2025, відповідно до якого адвокат Костова Н.З. та ОСОБА_1 склали цей акт про те, що послуги адвокатом виконані своєчасно та в належному обсязі, вид робіт: ознайомлення з наданою клієнтом документацією, підготовка та подання 04.04.2025 року через електронний суд заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, підготовка та подання через електронний суд 07.04.2025 заяви про відкладення судового засідання, підготовка та подання 30.04.2025 через електронний суд заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підготовка та участь в судовому засіданні 05.05.2025 в режимі відеоконференції, підготовка та подання 23.05.2025 року через електронний суд додаткових пояснень у справі, підготовка та участь в судовому засіданні 26.05.2025 в приміщенні суду, підготовка та участь в судовому засіданні 24.06.2025 в режимі відеоконференції, підготовка та подання 22.07.2025 через електронний суд заяви щодо витрат на професійну правничу допомогу, підготовка та подання 23.07.2025 заяви щодо проведення судового засідання та розгляду справи без участі відповідача, підготовка та участь у судовому засіданні 23.07.2025; квитанцію №255918636 від 28.07.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 оплатив 5000 грн. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 04.04.2025.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи вищенаведене, ухвалюючи рішення щодо стягнення з позивача ОСОБА_2 витрат, понесених відповідачем за надання професійної правничої допомоги, із врахуванням наданих відповідачу адвокатських послуг зокрема, підготовка та подання процесуальних документів по справі, участь у судових засіданнях, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, буде розмір заявленої правничої допомоги в сумі 10000 грн.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
З огляду на зазначене вище, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведенного та керуючись ст. ст. 133, 134, 141, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника відповідача адвоката Костової Наталії Зіновіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка