Справа № 602/339/25
Провадження № 2/602/233/2025
"06" серпня 2025 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участі секретаря судового засідання Майхрук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» або Товариство або позивач) через свого представника Чайку І.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник або відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 13.09.2024 Товариствота ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями,з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, уклали Кредитний договір № 13.09.2024-100000453, за умовами якого Товариство надало позичальнику кредит в сумі 20 000,00 гривень строком на 140 днів з датою повернення кредиту - 30.01.2025. За користування кредитом відповідач мав сплачувати проценти відповідно до фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, а також заплатити комісію, пов'язану з наданням кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту , що становить 3000,00 гривень та у разі неналежного виконання кредитного зобов'язання сплатити неустойку в розмірі 200,00 гривень за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Однак всупереч умовам укладеного договору відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість станом на дату звернення до суду в розмірі 45 400,84 гривні, з яких: 16 752,23 гривень - сума заборгованості основного боргу; 18 932,67 гривень - сума заборгованості по процентам; 3000,00 гривень - сума комісії; 6 715,94 гривень сума неустойки.
Також разом із заборгованістю за договором позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 14.05.2025 розгляд цивільної справи відкладено на 29 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 29.05.2025 у позивача витребувано письмові докази, розгляд цивільної справи відкладено на 22 липня 2025 року.
На виконання ухвали суду від 29.05.2025 позивач надав суду карту Субконто (детальне нарахування сум заборгованості за кредитним договором №13.09.2024-100000453).
22 липня 2025 року за клопотанням відповідача у судовому засіданні оголошено перерву для можливості подання доказів до 06 серпня 2025 року.
Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з'явилася, однак в позовній заяві просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, 06.08.2025 подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності. Згідно з поданою заявою позовні вимоги визнає частково - у сумі стягнення основного боргу та комісії. Суми процентів та неустойки за кредитним договором просить не стягувати, покликаючись на положення ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». До заяви долучив копію військового квитка, посвідчення учасника бойових дій, довідки форми 5.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідив та оцінив матеріали справи, докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини і відповідні спірні правовідносини, та дійшов наступних висновків.
13 вересня 2024 року ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме: шляхом надсилання електронного повідомлення про накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), Заявку кредитного договору № 13.09.2024-100000453, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 13.09.2024-100000453, Додаток до кредитного договору № 13.09.2024-100000453, Паспорт споживчого кредиту, що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями зазначених документів (а.с. 7-14).
Станом на 13.09.2024 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833) було зареєстроване як фінансова установа та у нього була чинна ліцензія щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що убачається з інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/ та підтверджується Витягом з ЄДР (а.с. 18).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Нормою частини 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином сторони уклали Кредитний договір № 13.09.2024-100000453 від 13.09.2024 (далі у тексті - Кредитний договір).
Згідно з пунктом 3.1 укладеного Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальнику в розмірі та на умовах, встановленим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Умовами укладеного Кредитного договору передбачено: сума кредиту становить 20000,00 гривень; строк надання кредиту - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 30.01.2025; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 3 000,00 гривень, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; неустойка - 200 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
На виконання умов Кредитного договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 гривень шляхом їх перерахування через платіжний сервіс «IPay.ua» ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на банківську картку відповідача, реквізити якої той вказав у Заявці Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» № 74-0704 від 07.04.2025 та наданою позивачем на ухвалу суду карткою субконто Контрагенти, Договори за 13.09.2024-04.06.2025 де Контрагенти дорівнює «Медведєв Василь Васильович», Договори дорівнює «13.09.2024-100000453»(а.с. 16, 45-50).
Факти укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечуються (визнаються) відповідачем.
Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.
Суд установив, що відповідач на виконання умов Кредитного договору здійснював часткові платежі, а саме: 4400,00 грн від 04.10.2024, 4500,00 грн від 17.10.2024, 4000,00 грн від 08.11.2024, а всього сплатив на повернення отриманого кредиту позивачу 12 900,00 грн, що підтверджується поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві та картою Субконто (детальним нарахування сум заборгованості за кредитним договором №13.09.2024-100000453), наданою позивачем.
В матеріалах справи міститься довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №13.09.2024-100000453 від 13.09.2024, надана позивачем, зі змісту якої убачається, що станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед Товариством складає 45400,84 гривні, з яких: 16752,23 гривень - сума заборгованості основного боргу; 18932,67 гривень - сума заборгованості по процентам; 3000,00 гривень - сума комісії; 6715,94 гривень сума неустойки (а.с. 17).
Суд, перевіривши правильність нарахувань сум заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів за Кредитним договором дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі у тексті - Закон № 2011-XII, у редакції, що діяла станом на дату укладення Кредитного договору - 13.09.2024) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації у червні 2024 року, проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 08.08.2024 та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 з 09.07.2025, що підтверджується наданими відповідачем копією військового квитка серії НОМЕР_3 від 13.06.2024 та оригіналами довідок командира в/ч НОМЕР_1 від 08.05.2025 №378 та командира в/ч НОМЕР_2 від 30.07.2025 №14.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України №1126-VII від 17.03.2014, оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього моменту в Україні настав особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, строк проведення якої неодноразово продовжувався і триває дотепер.
З урахуванням наведеного особливий період, який почався з 17.03.2014, триває дотепер.
З огляду на наведені вище положення законодавства позивачу як військовослужбовцю Збройних сил України, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, проценти та штрафні санкції за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Окрім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином позивач не вправі вимагати від позивача стягнення заборгованості за нарахованими процентами та неустойкою.
При цьому, сума заборгованості за тілом кредиту, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, підлягає зменшенню на суму платежів, які відповідач уже сплатив позивачу за Кредитним договором, оскільки такі платежі позивач частково відносив у рахунок погашення процентів та неустойки, які він безпідставно нарахував з огляду на вищезгадані положення ч.15 ст. 14 Закону № 2011-XII та п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відтак сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором складає 10 100,00 грн, з яких: 7 100,00 грн (20000,00 - 12 900,00) - основний борг за тілом кредиту та 3 000,00 гривень - сума комісії.
Отже, позов слід задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, сплачений ним згідно платіжної інструкції № СЦ00010572 від 08.04.2025.
Відповідно до частин першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у розмірі 22,25% від заявленої суми (10100,00 х 100 / 45400,84), то з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 538,98 гривень (2422,40 х 22,25%).
На підставі наведеного вище, статей 207, 525, 526, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 280, 281,354, 355 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором №13.09.2024-100000453 від 13.09.2024 в розмірі 10 100,00 грн (десять тисяч сто гривень 00 копійок).
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 538,98 грн (п'ятсот тридцять вісім гривень 98 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 .
Представник позивача: Чайка Ірина Володимирівна, місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя: В. А. Наумчук