Справа № 951/492/25
Провадження №3/951/269/2025
07 серпня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №734311 від 16.07.2025 ОСОБА_1 , будучи батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.07.2025 близько 05:30 год ухилився від виконання передбачених законом обов'язків щодо належного виховання сина, а саме допустив керування неповнолітнім сином транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1 (а) ПДР України. Вказаними діями батько ОСОБА_1 порушив вимоги статті 8 Закону України «Про охорону дитинства».
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за частиною першою статті 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 12.07.2025 його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Однак ОСОБА_1 не вважає, що ухилився від виконання передбачених законом обов'язків щодо належного виховання дитини, навпаки намагається дбати про всебічний розвиток сина та виховувати його в дусі додержання законів. Однак син без його дозволу взяв авто, а він не встиг йому завадити цього зробити. Пояснив, що провів з сином бесіду та більше такого не повториться.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З диспозиції частини першої статті 184 КУпАП вбачається, що відповідальність за це правопорушення можлива лише у випадку вчинення конкретних дій, які проявляються в ухиленні батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, при цьому це стосується обов'язків, які передбачені законодавством.
За змістом частин першої та другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За правилами статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною другою пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до вимог частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення визначених протиправних дій.
За змістом статей 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Водночас протокол серії ВАД №734311 від 16.07.2025, складений відносно ОСОБА_1 , не містить відомостей про те, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина, не вказано, яких саме обов'язків вона не виконала, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
З цього приводу суд звертає увагу, що з урахуванням положень частини першої статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №162151 від 16.07.2025, копія якого долучена до матеріалів справи, 12.07.2025 о 05:00 год. по вул. Залізнична в с. Великий Ходачків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною другою статті 126 КУпАП.
Поряд з цим за правилами статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Як встановлено з обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №162151 від 16.07.2025, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 12.07.2025, досягнув віку 16 років, відтак самостійно несе відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
При цьому суд враховує, що частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про судовий збір» та статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись статтями 7, 9, 12, 184, 245, 247, 251-252, 254, 268, 277, 283-284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Суддя О.М. Лавренюк