"07" серпня 2025 р. Справа № 596/721/25
Провадження № 2/596/389/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Лисюк І.О.
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в селищі Гусятин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі із відповідачем, який рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року розірвано, у них народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею та знаходиться на її утриманні, а відповідач разом з ними зареєстрований, однак не проживає, в добровільному порядку не надає їм належної матеріальної допомоги.
Вона на даний час працює, однак її заробітна плата не надає можливості забезпечувати потреби дітей в повній мірі, а саме: витрати на утримання, харчування, лікування та піклування. Відповідач працює офіційно та отримує регулярний дохід, а тому просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти, на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту звернення до суду та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді від 28 травня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, про що повідомлено учасників справи.
Позивачка ОСОБА_1 згідно письмової заяви від 07.08.2025 року про розгляд справи у її відсутності, поданої через канцелярію суду, підтримала позовні вимоги, просила суд про їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 відповідно до письмової заяви, поданої через канцелярію суду 07.08.2025 року позов визнав частково, а саме просить про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), посилаючись на те, що він не ухиляється від свого батьківського обов'язку, матеріальну допомогу надає, але сплачувати в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) аліментів на дітей щомісячно не має змоги. Просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази в справі та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14 лютого 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області, відповідний актовий запис №14, розірвано, згідно копії рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року. (а.с.10-11)
Сторони по справі є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 видане 18 грудня 2019 року Гусятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (а.с.5) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 видане 24 березня 2021 року Гусятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.6), які проживають з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .(а.с.7,8,9).
Як встановлено, відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, стан здоров'я задовільний (а.с.39-40, 42-43).
Судом також встановлено, що починаючи з 23.05.2025 року і по теперішній час між позивачем та відповідачем не досягнуто домовленості щодо способів виконання обов'язку утримувати дітей.
За змістом ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно приписів ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як слідує із роз'яснень, що містяться в пунктах 17, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8ст. 7 СК Українипри вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Як слідує із змісту положень ст.181 СК України, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Положеннями статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно вимог частин першої, другої та третьої статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 має можливість виконувати батьківські обов'язки по утриманню неповнолітніх дітей, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення прав малолітньої дочки ОСОБА_5 та малолітнього сина ОСОБА_6 , які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на утримання дітей.
Проте, суд вважає, що за недоведеністю належними, допустимим та достатніми доказами належного майнового становища відповідача, достатнього для визначення розміру стягуваних аліментів у запитуваному позивачем розмірі (1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів), беручи до уваги норми Сімейного кодексу України, де визначено усереднений розмір аліментів на дві дитини, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, з врахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.05.2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Суд вважає, що даний розмір аліментів буде достатнім для належного виховання та утримання дитини, а також забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1(один) місяць допустити до негайного виконання.
Судовий збір в дохід держави суд стягує з відповідача.
Керуючись ст. ст. 180-184, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 13, 76, 82, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дітей, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , щомісячно аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2025 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1(один) місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.08.2025.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК