Справа № 595/767/25
Провадження № 2/595/342/2025
07.08.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в інтересах якого діє представник - Поляков О.В., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9753859 від 09.05.2024 в розмірі 11086,00 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 09.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №00-9753859 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 500,00 грн, порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Отже, позичальнику перераховується сума в розмірі 5000 грн. На виконання умов кредитного договору, 09.05.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Платежі Онлайн» з відміткою та додатком до нього. Проте, відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з цим у неї на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 11086,00 грн, яка складається із заборгованості по кредиту - 5500,00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 5586,00 грн. 25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС», уклали Договір факторингу №25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідачки, що підтверджується реєстром боржників у розмірі 11086,00 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідачки вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 липня 2025 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача з АТ «Універсал Банк» витребувано наступну інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_1 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 09.05.2024 - 14.05.2024 у сумі 5000 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41526-88186-40334 від 09.05.2024); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); у випадку, якщо номер телефону: НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска-картки № НОМЕР_1 , надати номери телефонів, що знаходяться в анкетних даних клієнта банку за платіжною карткою маска-картки № НОМЕР_1 ; у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період 09.05.2024 - 14.05.2024 у сумі 5000 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41526-88186-40334 від 09.05.2024), первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти боржника); у випадку, якщо картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 не належить відповідачу, яким є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 .
24 липня та 04 серпня 2025 року до Бучацького районного суду Тернопільської області АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду від 16 липня 2025 року, надано запитувану інформацію.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, зокрема і шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Правом подання відзиву відповідачка не скористалася. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від неї не надходило.
З підстав, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, 09.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9753859 (далі Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору № 71833.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 умов Договору сума наданого відповідачці кредиту складає 5000,00 грн, строк кредитування - 360 днів.
Згідно п. 1.6 Договору сторони домовились, що за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 500 грн.
У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № 46142, в якому зазначена інформація щодо основних умов кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання обов'язку кредитора щодо переказу кредитних коштів відповідачці позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 18.12.2024 №1106/12.
З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідачки становить 11086,00 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 5000,00 грн.; заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 5586,00 грн; заборгованість за комісією 500 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором №00-9753859 від 09.05.2024 станом на 15.05.2025 заборгованість кредитним договором не погашена і складає 11086,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5500,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 5586,00 грн.
25.11.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого відбулося відступлення права грошової вимоги і за кредитним договором №00-9753859 від 09.05.2024.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.11.2024 за договором факторингу № 25112024-МК/Ейс від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ«ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 25112024-МК/Ейс у розмірі 11086,00 грн. з яких: 5500,00 грн. заборгованість за кредитом; 5586,00 грн. заборгованість за відсотками.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Враховуючи викладене, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Суд вважає, що копія договору факторингу та реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже, позивач набув право грошової вимоги за кредитним Договором кредитної лінії №00-9753859 від 09.05.2024 на підставі договору факторингу № 25112024-МК/Ейс від 25.11.2024.
Також відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає його підставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Беручи до уваги, що відповідачка належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором кредитної лінії, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у загальному розмірі 11086,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
З аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власної ініціативи.
Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.
Водночас у ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.
У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
В позовній заяві представник позивача Поляков О.В. просив стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, які пов'язані з розглядом справи в суді.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничої допомоги у суді було надано: копію договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, копію протоколу погодження вартості послуг до вказаного договору, копію додаткової угоди № 28 до договору про надання правничої допомоги та копію акту прийому передачі наданих послуг від 15.05.2025.
Із копії акту прийому - передачі наданих послуг від 15.05.2025 вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг: 1) складання позовної заяви у даній справі (2 год.) - вартість послуг 5000 грн; 2) вивчення матеріалів справи (2 год.) - вартість послуг 1000 грн; 3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів на рахунок боржника (1 год.) - вартість послуг 500 грн; 4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника (1 год.) - вартість послуг 500 грн. Всього 7000,00 грн.
Дослідивши докази щодо розміру понесених витрат позивачем на правничу допомогу, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн. відповідають критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних, неминучих, відповідають обсягу наданих правничих послуг під час розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення таких витрат.
Також з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн. за розгляд справи в суді.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9753859 від 09 травня 2024 року в розмірі 11086 (одинадцять тисяч вісімдесят шість) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Відповідачці направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська