Справа № 947/29269/25
Провадження № 1-кс/947/11925/25
07.08.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції - захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000843 від 05.08.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тамиш Очамчирського району Абхазії, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.348 КК України,
І. Суть клопотання
07 серпня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим,слідчими СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000843 від 05.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення проти задоволення клопотання та послався на те, що визначені слідчим ризики, відсутні, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. Підозрюваний має родину та сім'ю, позитивно характеризується. За твердженням захисника, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .
2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, пояснив, що частково визнає провину та вимушений був так поступити внаслідок ситуації, що склалася.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
06.08.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст.348 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, Відповідно до Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-ХІІ встановлено перелік органів, які підпадають під ознаки правоохоронних.
Так, частиною 1 статті 2 зазначеного вище закону визначено, що до правоохоронних органів віднесено органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Досудовим розслідуванням встановлено, що о 08.00 год. 05.08.2025 на чергування у складі екіпажу із позивним «Дунай 151» відділу реагування патрульної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області заступили:
- інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спеціальний жетон №0129222);
- інспектор відділу реагування патрульної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (спеціальний жетон №0156124).
До їх службових обов'язків, зокрема, входило забезпечення охорони громадського порядку та здійснення превентивних заходів, спрямованих на запобігання адміністративним та кримінальним правопорушенням.
Близько 17.30 год. 05.08.2025, ОСОБА_7 , перебуваючи за кермом службового автомобілю «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_1 разом із ОСОБА_8 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, рухаючись по ґрунтовій дорозі із с. Саф?яни Ізмаїльського району Одеської області у напрямку вул. Чехова м. Ізмаїл Одеської області, помітили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був за кермом мопеду марки «Leader ml 50-8», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 та рухався назустріч вказаному екіпажу. ОСОБА_4 , помітивши службовий транспортний засіб поліції, різко змінив напрямок свого руху та повернув в бік поля, чим викликав підозру у працівників поліції, крім того він керував мопедом без застебнутого мотошолома, чим порушив вимоги пункту, чим порушував Пункт 2.3 (г) ПДР України, в результаті чого екіпаж поліції ввімкнув проблискові маячки синього та червоного кольорів, а також подав звукові сигнали з вимогою про зупинку транспортного засобу. У відповідь ОСОБА_4 звернув у поле, продовжуючи рух, уникаючи зупинки.
Близько 17.40 год. того ж дня, ОСОБА_4 , рухаючись по полю, знаходячись на ділянці місцевості за координатами 45,37166 С, 28,86053 В, зі сторони с. Саф?яни в бік м. Ізмаїл, а саме на відстані 594 м. до 42-ї опори лінії передач по вул. В?ячеслава Черновола у м. Ізмаїл Одеської області, не впорався з керуванням мопеду і впав. Екіпаж поліції наблизився до місця падіння, зупинившись ліворуч від мопеда, після чого поліцейські почали виходити з автомобіля.
З метою уникнення адміністративного затримання та передбаченої законом відповідальності у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя працівників правоохоронного органу, шляхом заподіяння їм тілесних ушкоджень із застосуванням револьверу із маркуванням «СКАТ - 1Р 9 мм. ЧН 00146», який знаходився при ньому.
Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на позбавлення життя працівників правоохоронного органу, усвідомлюючи характер суспільно небезпечного діяння та наслідки його настання, достовірно розуміючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу у форменому одязі та однострої з розпізнавальними знаками, взяв до рук револьвер із маркуванням «СКАТ - 1Р 9 мм. ЧН 00146», та з метою вбивства здійснив чотири прицільних постріли в поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які направлялись до нього, в результаті чого спричинив інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (спеціальний жетон № 0129222) тілесні ушкодження у вигляді сліпого вогнепального поранення спини справа у середній третині з ушкодженням правої та лівої легенів, що призвело до гострої крововтрати.
Після вказаного ОСОБА_7 було госпіталізовано до КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня», де останній помер внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-протоколом огляду місця події, який проведений в період часу з 05.08.2025 по 06.08.2025 за адресою: ділянка місцевості за координатами 45,37166 С, 28,86053 В. Зі сторони с. Саф?яни в бік міста Ізмаїл, а саме на відстані 594 м. до 42-ї опори лінії передач по вул. В?ячеслава Черновола у м. Ізмаїл;
-протоколом проведення обшуку від 05.08.2025 в порядку ст. 233 КПК України, за адресою: м.Ізмаїл, проспект Незалежності, 370, місцем проживання ОСОБА_4 ;
-протоколом проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_4 , а саме: будинку за адресою: АДРЕСА_1 (минула назва АДРЕСА_1 в період часу 05.08.2025 по 06.08.2025;
-протоколом проведення огляду в приміщенні КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня», за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 68, в ході чого вилучено речі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-протоколом проведення огляду трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 05.08.2025 в приміщенні КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня», за адресою: м.Ізмаїл, пр. Незалежності, 68;
-протоколом проведення огляду трупа ОСОБА_7 від 06.08.2025;
-протоколом затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України;
-протоколом проведення допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.08.2025;
-протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_8 від 06.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ст.348 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисного особливо тяжкого, що передбачена ст.348 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Підозрюваний не має офіційних джерел доходів та місця роботи.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
3.8. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.11. Щодо визначення розміру застави
У відповідності до положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 спричинило загибель людини, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_4 застави.
За таких обставин, наслідків інкримінованих дій, застосування вогнепальної зброї, не має підстав для застосування застави у цьому кримінальному провадженні.
За такого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000843 від 05.08.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 жовтня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1