Справа № 496/1936/25
Провадження № 1-кп/496/484/25
31 липня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 про скасування арешту,
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2024 року, на особову справу на ім'я ОСОБА_7 на 135 арк. та особову справу на ім'я ОСОБА_8 на 124 арк. Особові справи повернути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2024 року задоволено клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024164110000073 від 07.08.2024 року та накладено арешт на майно, яке було вилучене 21.11.2024 року під час обшуку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на особові справи на ім'я ОСОБА_9 , на 135 арк. та на ім'я ОСОБА_8 на 124 арк.
Вказану ухвалу від 28.11.2024 року винесено без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія ухвали суду до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходила, про її наявність стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.
03.04.2025 року Біляївським районним судом у справі № 496/1936/25 на 26.05.2025 року призначено підготовче засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42024164110000073 відносно ОСОБА_4 , судове засідання у справі призначено на 31.07.2025 року.
Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164110000073 на теперішній час закінчено, кримінальне провадження перебуває на розгляді по суті в Біляївському районному суді Одеської області.
У подальшому застосуванні такого заходу, як накладення арешту на особові справи ОСОБА_7 на 135 арк. та на ім'я ОСОБА_8 на 124 арк. відпала потреба, у зв'язку з чим арешт майна може бути скасовано з наступних підстав.
Під час складання протоколу обшуку від 21.11.2024 року слідчим допущено помилку в імені співробітника ТЦК ОСОБА_10 , і вказано про особову справу ОСОБА_9 , у той час як фактично вилучено особову справу ОСОБА_11 .
ОСОБА_11 та ОСОБА_8 є співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та обіймають посади: ОСОБА_11 є заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - начальник мобілізаційного відділення, ОСОБА_8 є інструктором відділення рекрутингу та комплектування.
Відсутність особових справ вказаних співробітників негативно впливає на діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоджає виконанню обов'язкових функцій центру комплектування, зокрема, нарахування стажу, військового звання, врахування відомостей особових справ в багатьох інших напрямках роботи.
Крім того, в умовах воєнного стану безперешкодний доступ керівництва ТЦК до особових справ підлеглих працівників має вкрай виняткове значення, зокрема, для виконання певних заходів у разі загострення ситуації.
Разом з тим, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 не являються підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні № 42024164110000073, не причетні до скоєння кримінальних правопорушень та не пов'язані з діяльністю обвинуваченого ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 не був співробітником ІНФОРМАЦІЯ_4 та не мав доступу до особових справ РТЦК, він не міг бути причетним до складання документів особових справ та внесення будь-яких відомостей до службових документів, доступ до яких суворо обмежений.
Документи з особових справ ОСОБА_11 та ОСОБА_8 не можуть бути причетні до скоєння правопорушення у кримінальному провадженні № 42024164110000073, не були предметом чи об'єктом злочину, не можуть бути речовими доказами, у зв'язку з чим особові справи не можуть мати будь-якого значення для кримінального провадження.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164110000073 закінчено, а подальше перебування у сторони обвинувачення оригіналів особових справ співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 - безпідставне, а також суперечить завданням та вимогам КПК України.
До судового засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, обґрунтовуючи тим, що на даному етапі докази судом не дослідженні. Водночас він вказав, що особові справи можуть бути повернуті власнику шляхом скасування арешту в частині права користування, залишивши арешт в частині права розпорядження майном.
Обвинувачений в судовому засіданні залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також суд застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду, під час судового провадження клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2024 року у справі № 947/37175/24 (провадження № 1-кс/496/16234/24) накладено арешт на особові справами на ім'я ОСОБА_7 на 135 арк. та на ім'я ОСОБА_8 на 124 арк., які поміщено в сейф-пакет № 1.
Відповідно до вищевказаної ухвали, з метою проведення огляду документації та належної фіксації інформації, яка має доказове значення у кримінальному провадженні, та проведення відповідної експертизи було накладено арешт на вище вказані особові справи.
Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.
Разом із цим, оцінюючи подальшу необхідність дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного на вищевказані особові справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання. Зокрема, заборону в частині права користування слід скасувати, оскільки відсутність доступу до особових справ перешкоджає виконанню покладених на центр комплектування функцій, зокрема - нарахуванню стажу, присвоєнню військового звання, а також врахуванню відомостей, що містяться в особових справах, відсутність доступу до цих документів унеможливлює належне виконання цих функцій, що створює реальну загрозу порушення прав військовослужбовців.
Водночас, що стосується права розпорядження зазначеними особовими справами, у задоволенні цієї частини клопотання слід відмовити, оскільки відповідні документи на теперішній час мають статус речових доказів у кримінальному провадженні. Суд бере до уваги, що провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, а дослідження доказів ще не розпочато. Надання права розпорядження цими документами може призвести до їх передачі іншим органам або особам, які не є відповідальними за збереження речових доказів у межах кримінального процесу. Це, у свою чергу, створює ризики втрати, знищення або зміни речових доказів, що може негативно вплинути на повноту та об'єктивність судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 170-174, 175, 315, 376 КПК України, суд
Клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 про скасування арешту - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2024 року у справі № 947/37175/24 (провадження № 1-кс/496/16234/24), в частині права користування особовими справами на ім'я ОСОБА_7 на 135 арк. та на ім'я ОСОБА_8 на 124 арк., які поміщено в сейф-пакет № 1.
Особову справу на ім'я ОСОБА_7 на 135 арк. та особову справу на ім'я ОСОБА_8 на 124 арк. повернути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , передавши на відповідальне зберігання начальнику вказаного Відділу.
Попередити начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором, у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 42024164110000073.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1