cправа № 492/205/25
провадження № 2/492/522/25
про залишення позову без розгляду
07 серпня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дітей, -
встановив:
В провадженні Арцизького районного суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дітей.
Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 серпня 2025 року о 14 год. 30 хв.
Виклик у судове засідання учасників справи здійснено за адресами, вказаними у позовній заяві.
Відповідачка Відповідачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування у судове засідання не з1явився, але до суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав.
У судове засідання, призначене на 09 липня 2025 року представник позивача не з'явився, надав суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, судом було ухвалено відкласти судове засідання на 07 серпня 2025 року о 14 год. 30 хв.
В судове засідання, призначене на 07 серпня 2025 року представник позивача повторно не з'явилася, до початку судового засідання через канцелярію суду представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання.
Так, суд розцінює повідомлені представником позивача причини неявки в судові засідання як 09 липня 2025 року так і 07 серпня 2025 року як неповажні.
Представник позивача, вказуючи на неможливість з'явитись в судове засідання 09 липня 2025 року так і 07 серпня 2025 року, в день судового засідання особисто прийшов до суду, щоб подати таку заяву, тобто, фізично позивач не лише мав змогу прибути до суду, а й прибув фізично.
Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вищевказану поведінку представника позивача суд розцінює як зловживання процесуальними правами, оскільки тривалий час представник позивач - ініціатор цивільної справи в призначені судові засідання не з'являється, подаючи необґрунтовані заяви про відкладення розгляду справи.
Крім того, зловживання процесуальними правами суд вбачає в тому, що представник позивача, вказуючи на неможливість з'явитися у судове засідання, особисто з'являється до суду в день призначеного судового засідання лише для того, щоб подати заяву про неможливість з'явлення в цей же день в судове засідання.
Як вказує Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 вищевказаного рішення).
З урахуванням вищевикладеного суд визнає причини неявки представника позивача адвоката Старенкова О.Ю. у судове засідання, призначене на 07 серпня 2025 року неповажними та з урахуванням його повторної неявки в судове засідання вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
При цьому суд зауважує, що причини повторної неявки до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 2 ст. 210 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами і правами інших осіб, а представник позивача по справі при цьому в судове засідання не з'являється і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Таким чином, неявка в судові засідання представника позивача адвоката Старенкова О.Ю., якого було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави суду стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилося у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду вказаної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.
Враховуючи, що суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до
Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У відповідності до вимог частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина 5 статті 223, пункт 3 частини 1 статті 257 ЦПК України), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені частиною 5 статті 223 ЦПК України та пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивач та його представник повторно не з'явилися до суду, чим зловживають процесуальними правами та затягують розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача та його представника, на підставі частини 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
В силу положень пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судом не повертається позивачу сплачена при зверненні до суду сума судового збору.
Керуючись статями 247, 257, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення місця проживання дітей - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що в силу положень частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.