іменем України
07 серпня 2025 року м. Снігурівка
справа № 485/1528/25
провадження №3/485/459/25
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
установила:
30 липня 2025 року близько 20:40 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив щодо своєї матері домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображав грубою нецензурною лайкою та шарпав за одяг, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру (застосування образи, застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілого.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, зазначив, що потерпіла на нього кричала та ображала його дружину, він лише захищав дружину. Просив суд застосувати до нього мінімальне стягнення, штраф.
ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що 30.07.2025 її син ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, почав на неї кричати, вона просила останнього заспокоїтися, однак він не реагував та продовжував свої дії. Внаслідок даної події у неї підвищився тиск, вона не могла декілька днів заспокоїтись. Зазначила, що їй було завдано шкоди психічному здоров'ю. У зв'язку з наведеним, просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_1 підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №608098 від 30.07.2025 /а.с.2/;
даними заяви ОСОБА_2 від 30.07.2025, у якій просила прийняти міри до її сина ОСОБА_1 , який проживає разом із нею, та вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме 30.07.2025 ображав її нецензурною лайкою, шарпав за одяг та штовхав не завдавши фізичного болю /а.с.5/;
показаннями потерпілої;
даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.07.2025/а.с.7/;
даними термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №606076 від 30.07.2025 /а.с.8/.
Вказані дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з такого.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 зазначеного Кодексу передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують або відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.173-2 КУпАП домашнє насильство - це насильство за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон) домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Враховуючи викладене вище, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд приходить до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідає санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст.173-2, 280, 283-284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 к.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК/тг м.Снігурівка/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA378999980313050106000014444; Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя О.П. Бодрова