11.07.2025
Справа № 331/3863/25
Провадження № 2-о/331/365/2025
про залишення заяви без руху
11 липня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріализаяви ОСОБА_1 , в особі представника Ганчевої Марії Андріївни , заінтересована особа: Орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя в порядку окремого провадженнянадійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника Ганчевої Марії Андріївни , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1244972 від 10.06.2025 року, заінтересована особа: Орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини. У заяві заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно положень частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно частин 1 та 2 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із змісту заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України.
Статтею 141 Сімейного кодексу України проголошено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини визначені статтями 150, 151 Сімейного кодексу України.
Згідно частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Так, за правилами частини 1 статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. Наведений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.
Спираючись на наведений правовий висновок суду касаційної інстанції, який у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковим для врахування при розгляді даної цивільної справи, враховуючи, що позивачем у цивільній справі заявлено єдину позовну вимогу про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, яка (вимога) таким чином не може бути належним та ефективним способом захисту, оскільки не може утворювати собою самостійний предмет доказування у справі, а навпаки може бути лише складовою іншого предмета доказування, певною фактичною обставиною, одним із обґрунтувань позовних вимог у спорі між сторонами щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Таким чином, заявником не надано суду обґрунтування щодо можливості розгляду справи в порядку окремого провадження.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 318 ЦПК України, до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Отже, в порушення вимог частини 2 статті 318 ЦПК України, до заяви додано неналежної якості копія рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 25 січня 2024 року про визначення місця проживання дитини, що позбавляє суд можливості ознайомитись зі змістом цього доказу.
Також, у порушення вимог частини 5 статті 177 ЦПК України заявник не додав до заяви доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються вимоги (зокрема, щодо постійного проживання матері дитини ОСОБА_4 за межами України, тощо).
Так, до матеріалів заяви заявником не долучено копія рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 лютого 2022 року про розірвання шлюбу, яка повинна бути завірена належним чином, а також копія судового наказу про стягнення аліментів, на які заявник посилається у заяві.
Крім того, вказана заява надійшла до суду в електронному вигляді, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд» 06.07.2025.
Відповідно до частин 1, 4 та 8 статті 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом частини 5 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Заява повинна містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Так, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, має певні недоліки.
В якості додатків до заяви вказано:
1. ордер.pdf.
2. photo_2025-06-08_14-50-00.jpg.
3. photo_2025-06-08_14-50-36.jpg.
4. photo_2025-06-08_15-10-36.jpg.
5. photo_2025-06-08_15-12-19.jpg.
6. photo_2025-06-08_15-12-24.jpg.
7. photo_2025-06-08_15-12-55.jpg.
8. photo_2025-06-08_15-13-04.jpg.
9. photo_2025-06-08_15-14-00.jpg.
10. photo_2025-06-08_15-14-02.jpg.
11. photo_2025-06-08_15-14-03.jpg.
12. photo_2025-06-08_15-14-06.jpg.
13. photo_2025-06-08_15-14-10.jpg.
14. photo_2025-06-08_15-14-17.jpg.
15. photo_2025-06-08_15-14-19.jpg.
16. photo_2025-06-08_15-14-22.jpg.
17. photo_2025-06-08_15-14-24.jpg.
18. photo_2025-06-08_15-17-25.jpg.
19. photo_2025-06-08_15-17-27.jpg.
20. photo_2025-06-08_15-17-29.jpg.
21. photo_2025-06-08_15-17-31.jpg.
22. photo_2025-06-08_15-17-34.jpg.
23. photo_2025-06-08_15-17-36.jpg.
24. receipt.pdf.
Однак, таке формулювання наданих доказів унеможливлює суд однозначно ідентифікувати та звірити перелік зазначених доказів з фактично поданими.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з вищенаведеного, заявник повинен надати суду належні докази на підтвердження встановлення зазначеного факту, що має юридичне значення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 318, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника Ганчевої Марії Андріївни , заінтересована особа: Орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Яцун