Справа № 127/7584/25
Провадження № 2/127/1387/25
06 серпня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря Врублевської О.В.,
прокурора Вінницької окружної прокуратури Лугової Г.А.,
представника позивача ВМР - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Вінниці клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_4 , про витребування земельної ділянки, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
Представником відповідача було подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, яке мотивоване тим, що 09.04.2025 року набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 року, яким внесено зміни до ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України. За вказаним законом держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з умовами на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту в розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову. Тому, на думку представника відповідача, позовну заяву у вказаній цивільній справі, з посиланням на ч. 4 ст. 177 ЦПК України, ст. 390 ЦК України, слід залишити без руху та зобов'язати Вінницьку окружну прокуратуру внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна - земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0343 визначеної за наслідками експертно-грошової оцінки земельної ділянки.
Прокурор Вінницької окружної прокуратури та представник позивача Вінницької міської ради в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні на клопотання. Додатково суду пояснили, що згідно з поданої первісної позовної заяви та заяви про зміну підстав позову, прийнятою судом до провадження, сторона позивача посилається на недобросовісність відповідача щодо придбання спірної земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0343 площею 0,1 га, розташованої на території Вінницької територіальної громади, відбулась незаконно. Про недобросовісність відповідача свідчить факт входження спірної земельної ділянки у межі м.Вінниці на момент купівлі. Таким чином, правовою підставою позовних вимог сторони позивача є, зокрема ст. 387 ЦК України, якою визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з'явились, але ними були подані заяви про розгляд справи у їх відсутність. Тому їх неявка не є перешкодою для розгляду клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Суд, з'ясувавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Як вбачається з поданої первісної позовної заяви та із заяви про зміну підстав позову від 01.07.2025 року, яка була судом прийнята до провадження ухвалою від 21.07.2025 року постановленою протокольно, правовою підставою позовних вимог позивач зазначив, зокрема ст. 387 ЦК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Суд звертає увагу на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 187 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_4 , про витребування земельної ділянки.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: