Cправа № 127/10788/25
Провадження № 2/127/2055/25
заочне
07 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (надалі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.04.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в особі представника Балюха Є. О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 14 070, 00 грн та сплаченого судового збору в сумі 2 422, 40 грн.
Позов мотивовано тим, що 13.04.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 13.04.2024-100000038. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000, 00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 13.04.2024, строком на 70 дні. Дата надання/ видачі кредиту - 13.04.2024. Дата повернення кредиту 21.06.2024. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1, 35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,2% = (5024,61 / 6000)/70х 100%.
Комісія пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 900, 00 грн. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Неустойка: 60, 00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Договір укладався відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти в сумі 6 000, 00 грн, а отже акцептовано умови договору.
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 21.06.2024 утворилась заборгованість у сумі
14 070, 00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 6 000, 00 грн, по процентам в сумі 5 670, 00 грн, комісія 900, 00 грн, та неустойка 1 500 ,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».
За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 14 070 грн та понесені судові витрати у сумі 2 422, 40 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 головуючим суддею було визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 08.04.2025.
14.04.2025 судом одержана Інформаційна довідка з реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання відповідача від 10.04.2025 вих. №13259 (а. с. 27).
Ухвалою суду від 18.04.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі. Суд постановив розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Суд двічі надсилав вище вказану ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Позивач надав суду докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання (а. с. 9-10).
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділення АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою» повернулось на адресу суду 07.05.2025 та 19.05.2025 (а. с. 31-32, 33-34).
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" - є належно врученими.
Суд розцінює відповідача як такого, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача суду також не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Балюх Є. О. в позовній заяві клопотав розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, надані позивачем у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні відносини, а саме відносини щодо договору споживчого кредиту, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про споживче кредитування» та «Про електронну комерцію».
Судом установлено такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що 13.04.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13.04.2024-100000038, який складається з пропозиції про укладення договору (оферти) кредитної лінії, заявки кредитного договору №13.04.2024-100000038 (кредитної лінії) від 13.04.2024, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №13.04.2024-100000038 (кредитної лінії) від 13.04.2024, інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с. 11 зворот - 16 зворот).
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у сумі 6 000, 00 грн, строком на 70 днів. Також в кредитному договорі сторони узгодили вище зазначений розмір відсотків, порядок їх нарахування, та розмір і порядок нарахування комісії та неустойки (а. с 11 на звороті - 14 на звороті).
У той же день ОСОБА_1 підписав інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с.16-16 на звороті), Паспорт споживчого кредиту (а.с. 17-18).
Всі вище зазначені документи були підписані відповідачем з використанням електронного підпису - одноразових ідентифікаторів Е 137 та А137 відповідно.
Відповідно до квитанції від 13.04.2024 №2449260707, ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 6 000, 00 грн (а.с. 8а).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №13.04.2024-100000038 від 13.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає: 6 000 грн основний борг, 5 670, 00 грн проценти, 900 грн - комісії, 1 500 грн - неустойки. Разом 14 070, 00 грн (а. с. 8).
В справі відсутні письмові докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання, що виникло на підставі кредитного договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(статті 626, 628 ЦК України).
Відповідно до норм частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статей 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відносини щодо споживчого кредитного договору, крім вказаних норм ЦК України, регулюються Законом України «Про споживче кредитування». Судом не встановлено порушень норм цього закону при укладанні сторонами кредитного договору.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вище викладених обставин, суд дійшов висновку про укладення сторонами споживчого кредитного договору в електронній формі, визначення його істотних умов, виконання кредитодавцем обов'язку з надання позичальнику коштів в сумі 6 000, 00 грн та неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором.
За таких обставин, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання з повернення тіла кредиту у встановлений договором строк, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 6 000, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту, підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
П. 8 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.04.2024-100000038 (кредитної лінії) передбачено, що комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 900, 00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Вимоги позивача щодо стягення комісії грунтуються на умовах договору та положеннях закону, отже також підлягають задоволенню. Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.
Щодо заборгованості в сумі 5 670, 00 грн по нарахованих відсотках за 70 календарних днів у період з 13.04.2024 по 21.06.2024, суд зазначає, що вона нарахована в межах строку кредитного договору за формулою: 6 000 грн х 1,35% х 70 календарних днів = 5 670, 00 грн, тобто відповідно до вище зазначених умов кредитного договору, а отже позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення неустойки в сумі 1 500,00 грн за невиконання умов кредитного договору суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
П. 13 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.04.2024-100000038 (кредитної лінії) передбачена неустойка: 60, 00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов'язання.
Суд звертає увагу, що кредитний договір був укладений сторонами 13.04.2024, тобто після спливу 30 днів після набрання 23.12.2023 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023, яким внесено зміни до пункту 6 та виключено пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", що встановлював, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Отже, неустойка в сумі 1 500, 00 грн, яка не перевищує половини суми, одержаної споживачем за кредитним договором, та нарахована в межах строку кредитного договору (за 25 днів), нарахована позивачем на законних підставах та підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 14 070, 00 грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту - 6 000, 00 грн; заборгованість по відсоткам - 5 670, 00 грн, комісія - 900 грн та неустойка - 1 500, 00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов було задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі
2 422, 40 грн пропорційно до розміру задоволених вимог. Сплата судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00010044 від 03.04.2025 ( а. с. 20).
На підставі викладеного, згідно зі статтями 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію» та "Про споживче кредитування", статтями 19, 76 ,77, 81, 141, 247, 256, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №13.04.2024-100000038 від 13.04.2024 у сумі 14 070 (чотирнадцять тисяч сімдесят) грн 00 коп., що складається з: заборгованість по тілу кредиту - 6 000, 00 грн; заборгованість по відсоткам - 5 670, 00 грн, комісія - 900, 00 грн та неустойка - 1 500, 00 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 07.08.2025.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходженням: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА