Справа № 127/41650/24
Провадження № 3/127/9959/24
"06" серпня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого на посаді директора ПП "Схід Нафто Трейдінг", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи директором ПП "Схід Нафто Трейдінг", допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: підприємство не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 26 податкових накладних на поставку товару в межах оподатковуваних операцій на суму ПДВ в розмірі 1476638,23 грн., чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Феленко С.О. надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Схід Нафто Трейдінг" щодо дотримання податкового законодавства. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи директором ПП "Схід Нафто Трейдінг", допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: підприємство не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 26 податкових накладних на поставку товару в межах оподатковуваних операцій на суму ПДВ в розмірі 1476638,23 грн., чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Разом з тим, висновки акту перевірки та складений протокол не є беззаперечними доказами на підтвердження порушення норм податкового законодавства, оскільки такі акти містять суто суб'єктивну позицію податкового органу, яка не враховує позицію платника податків. Складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, на підставі лише акту документальної позапланової невиїзної перевірки, є передчасним. На податкове повідомлення - рішення від 06.12.2024 року №0408250702 ПП "Схід Нафто Трейдінг" було подано скаргу до ДПС України. 12.03.2025 року рішенням ДПС України скаргу ПП "Схід Нафто Трейдінг" було задоволено, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було скасоване як незаконне. Оскільки податкове повідомлення - рішення було скасоване, відтак акт документальної позапланової невиїзної перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, який було складено на підставі даного акту, є також незаконними та неправомірними. Висновки протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними. Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити за відсутністю складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та додані до нього матеріали, врахувавши клопотання з додатками захисника, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом частини першоїстатті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи директором ПП "Схід Нафто Трейдінг", допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: підприємство не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 26 податкових накладних на поставку товару в межах оподатковуваних операцій на суму ПДВ в розмірі 1476638,23 грн., чим порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Схід Нафто Трейдінг" щодо дотримання податкового законодавства.
Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
При цьому ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).
Отже, висновки акту перевірки та складений протокол не є беззаперечними доказами на підтвердження порушення норм податкового законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, на податкове повідомлення - рішення від 06.12.2024 року №0408250702 ПП "Схід Нафто Трейдінг" було подано скаргу до ДПС України.
12.03.2025 року рішенням ДПС України скаргу ПП "Схід Нафто Трейдінг" було задоволено, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було скасоване.
Враховуючи, що податкове повідомлення - рішення було скасоване, відтак акт документальної позапланової невиїзної перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, який було складено на підставі даного акту, є безпідставними.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 8 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя