Справа № 643/9517/25
Провадження № 2-о/643/345/25
07.08.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., представника заявника - адвоката Гончарова Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою адвоката Гончарова Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації Цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини
Адвокат Гончаров Д.Ю. (представник заявника), який діє в інтересах ОСОБА_1 (заявник), звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася на тимчасово окупованій території України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що 30 грудня 2017 року Алуштинським міським відділом Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про що було зроблено відповідний актовий запис про шлюб № 424 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 (післяшлюбне прізвище - ОСОБА_5 ). Заявник та його дружина є громадянами України та проживають в АР Крим, яка на даний час є тимчасово окупованою територією України Російською Федерацією. Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року, справа № 643/2994/23, заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , Перший відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції ( м. Харків ) про встановлення факту реєстрації шлюбу - задоволено. Встановлено факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - місто Харків, Україна, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - місто Сімферополь, Україна, який укладено 30 грудня 2017 року у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим Україна, про що складено актовий запис про укладення шлюбу № 424. Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 03 червня 2025 року, справа № 643/2994/23, заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Д.Ю. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про встановлення факту реєстрації шлюбу - задоволено. Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 , Перший відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків ) про встановлення факту реєстрації шлюбу. Доповнено резулятивну частину судового рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 05 березня 2025 року по справі № 643/2994/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Перший ВДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту реєстрації шлюбу, словосполученням - «після укладання шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_5 ». Вищезгадані рішення судів набули законної сили. У відповідності до довідки про народження від 07 червня 2024 року № НОМЕР_2 , виданої Відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції республіки Крим, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , запис акта 110249910000601757007, дата видачі 07 червня 2024. 07 червня 2024 року у Відділі реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим було видано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено відповідний запис акту про народження № 110249910000601757007 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (батьки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Вказаний документ про народження є недійсним відповідно до законодавства України, оскільки він був виданий на території АР Крим, яка знаходиться під окупацією Російської Федерації. Виходячи з вищенаведеного, у заявника відсутні документи, які дозволять зареєструвати народження дитини згідно з вимогами національного законодавства України та отримати свідоцтво про народження дитини. Також слід зазначити, що у відповідності до рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2023, справа № 643/1962/23, провадження № 2-о/643/88/23, ОСОБА_1 вже звертався з аналогічною заявою стосовно першої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вищезгадану заяву було задоволено в повному обсязі і на підставі вищезгаданого рішення суду було проведено державну реєстрацію народження ВДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06 квітня 2023 року, актовий запис № 3 та видано свідоцтво про народження українського зразка серії НОМЕР_4 .
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 16.06.2025 заяву адвоката Гончарова Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви- десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 19.06.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2025 розгляд справи відкладено на 02.07.2025.
У судовому засіданні 02.07.2025 представник заявника заяву та викладені в ній доводи підтримав в повному обсязі. Показав, що є родичом заявника та факт народження у заявника дитини, який він просить встановити в даній справі, йому відомий особисто.
Представник заінтересованої особи Першого відділу державної реєстрації Цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є подругою баби заявника. Їй відомо, що ОСОБА_1 поїхав до АР Крим до свого батька, там він одружився на ОСОБА_9 . У них є двоє дочок - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . ОСОБА_11 народилась в 2024 році в м. Сімферополі, точну дату свідок не пам'ятає. Свідок підтвердила, що батьком ОСОБА_12 є заявник, а матір'ю - ОСОБА_13 . Про наявність дітей у заявника свідок знає від заявника та його матері.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що заявник та його дружина є її родичами та сусідами по будинку в м. Харкові. У заявника є двоє дітей - дочки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батьками ОСОБА_12 є заявник та ОСОБА_2 . Заявник проживає в АР Крим.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що 30.12.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , актовий запис № 424. Зазначене Свідоцтво видано Алуштинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції РК. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 05.03.2025 та ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 03.06.2025, ухваленими в цивільній справі № 643/2994/23, встановлено факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 .
Як вбачається з Медичного свідоцтва про народження серії 35 № 2024007448 від 02.06.2024, а також Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 07.06.2024, виданого Відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції РК, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Сімферополь. Батьками останньої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 15.03.2023 встановлено факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянки України, яка народилася на тимчасово окупованій території України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, матір'ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, батьком якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Як вбачається з листа Державної міграційної служби України № 6.5-8683/2-24 від 10.09.2024, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є громадянами України.
Згідно з частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Як вбачається з роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в інформаційному листі щодо окремих питань застосування Закону України від 4 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.
Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду відповідної категорії справ.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені Верховним Судом.
Крім того, суд враховує, що згідно положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Вказане завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Враховуючи вказані вище положення законодавства України, практику Європейського суду з прав людини, завдання забезпечення справедливості цивільного судочинства та гарантування прав і свобод осіб, які проживають на території, що була тимчасово окупованою, а також оцінюючи зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку щодо доведеності факту народження ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 .
Як вбачається з вказаного вище листа Державної міграційної служби України від 10.09.2024, а також встановлено рішенням Московського районного суду міста Харкова від 15.03.2023, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України.
Ураховуючи наведене, суд задовольняє заяву в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 4, 10, 76-80, 89, 90, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354 ЦПК України
Заяву адвоката Гончарова Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації Цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянки України, яка народилася на тимчасово окупованій території України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якої є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Крівцов