Провадження № 2/641/380/2025 Справа № 641/7549/20
07 серпня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Курганникової О.А.,
за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 31197,33 грн. та відшкодувати судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 11 листопада 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 762604 банківського поточного рахунку для здійснення операцій з використання спеціальних платежів. 20 липня 2020 між АТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір № 73-РБ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , набуло ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 28 вересня 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 31197,33 грн., яка складається з 18000,00 грн. - основна заборгованість; 13197,33 грн. - заборгованість по відсоткам, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 25 листопада 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено в повному обсязі.
04.03.2024 року представником відповідача ОСОБА_1 -адвоката Захаровим О.О. подано заяву про перегляд заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості .
01.04.2024 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості скасовано, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
29.04.2024,16.05.2024 року представник відповідача надав до суду заяву, в якій у задоволенні позову просив відмовити застосувавши строки позовної давності.
27.06.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, вякій представник позивача проти застосування строків позовної давності заперечує, посилаючись на не обґрунтованість.
Представник позивача ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомив.
07.08.2025. у судове засідання представник відповідача -адвокат Захаров О.О. не з'явився, на зв'язок по відеоконференцзв'язку не вийшов, причин неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11,2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вирішив слухати справу на підставі наявних доказів.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду тривалий час, представника відповідача ОСОБА_2 адвокат Захаров О.О., у судове засідання не з'явився, на зв'язок по відеоконференцзв'язку не вийшов, заяв або клопотань про відкладення слухання справи від останнього, суд вирішив дану справу розглядати за наявними доказами, які є в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 11 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та відповідачем було укладено заяву-договір № 762604 банківського поточного рахунку для здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів, згідно якого відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 в гривнях.
Відповідно до умов договору, клієнт, укладаючи цей договір засвідчує, що ознайомлений та погоджується з умовами надання послуг у межах пакета послуг, умовами надання та використання платіжної картки, правилами використання сервісних карток, тарифами банку.
Банк свої зобов'язання, передбачені договором, виконав належним чином, що підтверджується випискою по особовим рахункам.
20 липня 2020 між АТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір № 73-РБ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , набуло ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
У передбачені строки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому станом на 28 вересня 2020 року утворилася заборгованість у сумі 31197,33 грн., яка складається з 18000,00 грн. - основна заборгованість; 13197,33 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 вище вказаного кодексу визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.
Згідно із частиною 3 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналізуючи надані докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 , порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати кредиту та визначених договором платежів, а тому суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 762604 станом на 28 вересня 2020 року у розмірі 31197,33 грн., яка складається з 18000,00 грн. - основна заборгованість; 13197,33 грн. - заборгованість по відсоткам.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до діючих норм цивільного законодавства строк позовної давності застосовується відносно певного зобов'язання, в даному випадку відносно виниклої кредитної заборгованості.
Оскільки строк позовної давності це строк, в межах якого банк може звернутися для захисту свого порушеного права у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань по повернення кредитних коштів.
Так відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій.
При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно (невизначених) частин платежу.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його участю чи дорученням уповноваженою на це особою.
В матеріалах справи відсутні докази, переривання позовної давності.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача для застосування строків позовної давності.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 197 (тридцять одна тисяча сто дев'яносто сім) 33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», код ЄДРПОУ: 41904846 м. Київ вул. Жилянська, 5-Б оф. 5
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Захаров Олександр Олександрович, діє на підставі ордера на надання правничої допомоги № 1199458 від 19.02.2024 року.
Суддя О.А.Курганникова