Справа № 953/4494/25
н/п 2-а/953/280/25
07 серпня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харків адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить скасувати постанову ТЦК № 16 від 01.05.2025 стосовно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позов мотивований таким:
- в постанові не вказано доказів, що позивач, є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, а отже був зобов?язаний протягом 60 днів з 18.05.2024 року уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані;
- постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності позивача, була лише вручена позивачу в приміщенні коридору ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи, а тому позивач незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права;
- позивач надав усі свої облікові - військові дані до ТЦК, а тому усі дані позивача відповідачу відомі;
- позивач не отримував повісток.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористалися.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова (суддя Бобко Т.В.) ухвалою від 12.05.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 22.05.2025, встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Суд (суддя Вітюк Р.В.) ухвалою від 09.06.2025 прийняв до розгляду вказану адміністративну справу та призначив судове засідання на 20.06.2025.
20.06.2025 у судове засідання учасники справи не з'явились. Суд ухвалою від 20.06.2025 відклав розгляд справи на 14.07.2025. Також суд витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови і роз'яснив відповідачу обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення у відповідній категорії справ та наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, також зобов'язував ТЦК зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС.
Судове засідання, призначене на 14.07.2025, у зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці було відкладено на 07.08.2025.
07.08.2025 у судове засідання учасники справи не з'явилися. 30.06.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив розгляд справи проводити за його відсутності, також вказав, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Відповідачі у судове засідання не з'явилися, відзиву на позов не надали, ТЦК витребовуваних документів також не надав. Про дату, час та місце відповідачі повідомлені належним чином та обізнані про судове провадження. ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав судову кореспонденцію, що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ухвал від 09.06.2025 та 20.06.2025, судових повісток (доставлено 09.06.2025, 20.06.2025 та 22.07.2025 відповідно). ТЦК про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал від 09.06.2025 та 20.06.2025, судової повістки засобами поштового зв'язку, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою: "отримано 26.06.2025". Тобто відповідачі обізнані про судове провадження та належним чином повідомлені про судовий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи належне повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового засідання, відсутність від них клопотань про неможливість розгляду справи, заяву представника позивача, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.
Фіксування судового засідання не здійснювалось, у зв'язку з неявкою учасників справи.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до акту № 740/643 ОСОБА_1 перебував за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.04.2025 на стаціонарному обстеженні у 4 наркологічному відділенні КНП ХОР "Обласна клінічна наркологічна лікарні" з 25.04.2025 до 01.05.2025. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежност від опіоїдів. В даний час під клінічним наглядом на замісній підтримувальній терапії.
01.05.2025 начальник ТЦК ухвалив постанову № 16, відповідно до якої 01.05.2025 о 09 год. 00 хв. працівником поліції був доставлений до ТЦК ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_1 08.04.2025 року було направлено повістку № 3116443 на 14:00 годин 18.04.2025, для уточнення даних, але ОСОБА_1 до ТЦК не з'явився. Своєю бездіяльністю громадянин порушив абзац 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абзац 3 пункту 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, абзац 2 частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". 3 періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 № 303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння громадянина. Начальник ТЦК ухвалив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов'язаного.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно, диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Згідно з пунктом 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні: (І) відмітки про отримання особою відправлення; (ІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або (ІІІ) відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Суд враховує, що заявник заперечує факт його оповіщення.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачам можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) ухвалою від 20.06.2025 зобов'язав ТЦК надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови. Однак ухвали не були виконані.
Водночас відповідачі не надали суду відзиву на позов, а ТЦК також витребовуваних документів.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК (докази надсилання повістки, її отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з однією з таких відміток: про отримання особою відправлення; про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідних оповіщень позивачу (поштове повідомлення про вручення) та, відповідно, належного оповіщення позивача відповідачі не надали, що виключає можливість встановлення відповідних фактів. Суд також виходить з того, що у разі не оповіщення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного оповіщення має доводити саме відповідачі.
Суд також враховує доводи позивача про неповідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення та зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: "Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення".
Отже, у цій справі до предмету доказування також входить встановлення порядку повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК для розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема дотримання частини першої статті 268 КУпАП. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідних повідомлень позивачу (поштове повідомлення про вручення) та, відповідно, належного повідомлення позивача відповідачі не надали, що виключає можливість встановлення відповідних фактів.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного оповіщення про необхідність з'явитись до ТЦК для оновлення даних, а також повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, а відповідачі доказів на спростування наведеного не надали. Неподання останніми відзиву на позов без поважних причин та доказів на спростування обставин, наведених у позові, у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Отже, позов заявлений до ТЦК є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Водночас вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_5 не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова ухвалена начальником ТЦК. Жодних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично не пред'явлено.
При цьому суд відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24). А тому суд вважає, що саме ТЦК є належним відповідачем.
Висновки за результатами розгляду заяви
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати
Суд вирішує питання щодо судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 77, 243 - 246, 139, 250, 255, 286, 293 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 16 від 01.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
В частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_6 - відмовити.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман ВІТЮК