Справа № 127/19391/25
07.08.2025 м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Вінницького міського суду Вінницькій області за підсудністю про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу в АДРЕСА_1 , одружену, маючу двох неповнолітніх дітей, маючу вищу освіту, працюючу вчителем КЗ «Пултівецький ліцей»,
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
права передбачені ст. 268 КУпАП судом роз'яснені та особі зрозумілі, -
ОСОБА_1 , являючись матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ухилялась від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини, яке виразилося у тому, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22.05.2025 біля 15-00 год. спільно із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в ТЦ «Plaza Park»,що у м. Вінниці по вул. Келецькій, 121, вчинив крадіжку сумки ОСОБА_4 , в якій знаходилися документи та кошти в сумі 2500 грн., чим вчинив дрібну крадіжку, передбачену ст. 51 КУпАП, однак не досяг віку притягнення до адміністративної відповідальності, а саме 16 років.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, визнала, щиро розкаялася, просила її суворо не карати.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належних умов життя, належного виховання та належного навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми є бланкетною, тобто, відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
В Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з нормами статті 184 КУпАП.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому орган (посадова особа) за змістом статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення серії ВАД №671129 від 26.05.2025; рапортом чергового чергової частини ВП №№ ВРУП ГУНП у Вінницькій області про те, що 22.05.2025 до ч/ч зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що в ТЦ «Плаза Парк» в м. Вінниці по вул. Келецькій, 121, було вчинено крадіжку майна ОСОБА_4 , а саме сумки із документами та грішми; протоколами прийняття заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.05.2025 та від 26.05.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , де його матір'ю вказана ОСОБА_1 ..
З урахуванням обставин справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу ОСОБА_1 , те, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень необхідним та достатнім адміністративним стягненням буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33, 40-1, 221, 276, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави Україна.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Л.П. Шевчук