справа № 619/3215/25
провадження № 1-кп/619/417/25
іменем України
6 серпня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221230000174 від 18.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, який перебуває на посаді номера обслуги 2 міномета мінометного взводу 3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025221230000174 від 18.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому знаходячись на волі, може виникнути фактична можливість ухилитися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме він може фізично або психологічно незаконно вплинути на учасників провадження, а саме примусити змінити свої показання або взагалі відмовитись від них, щоб уникнути покарання, так як судовий розгляд не розпочато, свідки судом не допитані, письмові та речові докази не досліджені. Крім того продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме він може вчинити інше кримінальне правопорушення, як то самовільно залишити місце служби, або вчинити ті самі дії з метою ухилення від служби (дезертирство) чи продовжити вчинення інших злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд змінити запобіжний захід на інший більш м'який запобіжний захід. Захисник посилався на те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, має міцні соціальні зв'язки, наведені прокурором у клопотанні ризики є необґрунтованими. Викладені в обвинувальному акті обставини не відповідають дійсності. ОСОБА_5 не збирається впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також не має наміру ухилятися від судового розгляду.
Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступних висновків.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24 червня 2025 року щодо ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 07.08.2025 включно.
Відповідно до статті 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 статті 177 КПК України констатує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду, суд зазначає наступне.
В обґрунтування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор посилається на покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим за вчинення тяжкого злочину, що може бути само по собі мотивом переховуватись від суду з метою уникнення від покарання.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, строк покарання за санкцією вказаного злочину передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Отже, усвідомлюючи невідворотність покарання та ризик бути засудженим до тривалого терміну ув'язнення, обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, у зв'язку з чим наявність вказаного ризику, на думку суду, є доведеним.
Щодо ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, враховуючи те, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих, свідків та дослідження їх судом, також враховуючи те, що існування даного ризику підтверджується тим, що на даний час свідки не допитані у судовому засіданні і перебуваючи на свободі, обвинувачений може впливати на них, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.
Оскільки на стадії судового розгляду свідки не допитані, вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати щодо обвинуваченого.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення не обґрунтовані належним чином, отже на переконання суду, прокурором існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено відповідними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, отже виправдовують продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а фактичні обставини інкримінованого останньому тяжкого злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.
Суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні в повній мірі запобігти зазначеним ризикам, отже, клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінують обвинуваченому, суд вважає, що ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не втратили свою актуальність.
Оскільки вказані у клопотанні прокурора ризики продовжують існувати, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого до 3 жовтня 2025 року включно.
Суд вважає, що визначена при застосуванні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування застава у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а тому визначає заставу у тому ж розмірі.
Керуючись ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 315, 392 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу -- відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 3 жовтня 2025 року (включно), з раніше визначеною ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 14.05.2025 заставою, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA208201720355299002000006674 (призначення платежу: застава), протягом дії ухвали.
Строк дії ухвали визначити до 3 жовтня 2025 року включно.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу.
У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1