Справа № 395/1524/25 Провадження № 2-а/395/23/2025
07 серпня 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Забуранного Р.А.,
при секретарі - Таран С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: інспектор сектору поліцейської діяльності № 1 м. Новомиргород відділення поліції № 1 м. Мала Виска Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Резніченко Володимир Сергійович про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернулася до суду з позовною заявою в порядку, передбаченому КАС України, мотивуючи свої вимоги тим, що поліцейським СПД № 1 ( м. Новомиргород) ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області 22.07.2025 року складено постанову серії ЕНА №5283945 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КпАП України.
Позивач не згодна з даною постановою та вважає, що в її діях порушення Правил дорожнього руху не було, так як 22.07.2025 року о 10 годині 35 хвилин вона здійснювала навчання керуванню транспортними засобами категорії В, як атестований спеціаліст (інструктор) гр.. ОСОБА_2 на спеціалізованому навчальному автомобілі, тому в її діях не може бути склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно просила суд визнати дії поліцейського незаконними та необґрунтованими та скасувати дану постанову.
В судове засідання позивач не з'явилася, від позивача та її представника надійшли до суду заяви в яких вони підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили задовольнити позов.
Представник відповідача у наданому суду відзиві проти задоволення позову заперечили, мотивуючи це необґрунтованістю і безпідставністю позовних вимог. Оскаржувана постанова на думку представника складена в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства. У відповідності до свого письмового клопотання просив суд розглядути справу без їх участі та відмовити у задоволенні позову.
Третя особа оповіщена про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, будь яких заяв чи клопотань до суду не надала.
За таких обставин суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Судом встановлено, що у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5283945 від 22.07.2025 року встановоено, що 02.07.2025 року о 12 годині 04 хвилин на вулиці Соборності, а саме біля будинку №224 гр. ОСОБА_2 керувала автомобілем Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 не маючи відповідного права керування, а громадянка ОСОБА_1 передала керування даним автомобілем Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушила п.2.2 ПДР України та чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.
Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.
Згідно з п. 2.2 ПДР України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 являється спеціалістом (інструктором), напрям підготовки водіїв: навчання керуванню транспортними засобами категорії В, що підтверджується атестатом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 11 серпня 2021 року.
02.07.2025 року позивач, як атестований спеціаліст (інструктор) у відповідності до Розділу 24 Правил дорожнього руху здійснювала навчання водінню автомобілем ОСОБА_2 , яка у відповідності до свідоцтва про закінчення теоретичної підготовки Серії НОМЕР_3 пройшла теоретичну підготовку з керуванням транспортним засобом за відповідною програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії В.
Частини 1 та 2 статті 126 КУпАП не застосовуються до осіб, які в установленому порядку навчаються керувати транспортним засобом (тобто з інструктором).
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Однак матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки нею здійснювалося практична підготовка ОСОБА_2 на спеціалізованому навчальному автомобілі Новомиргородської НЗ ТСОУ.
Сам факт наявності у ОСОБА_2 свідоцтва про закінчення практичної підготовки РРТ № 01314495-25 не позбавляє права позивача, як атестованого спеціаліста (інструктора), на спеціалізованому навчальному автомобілі здійснювати навчання з практичної підготовки.
Будь-яких доказів, які б спростовували вказані, встановлені в судовому засіданні обставини представником відповідача до суду не надано.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в порушення зазначених вище вимог законодавства щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, та які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні справи суд виходить з того, що відповідачем не було надано жодних доказів, які б об'єктивно вказували на вину позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, тобто порушення ним п.2.2 ПДР України.
Крім того, суд вважає за необхідне поновити позивачеві строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення нею було пропущено з поважних причини, фактичне отримання копії постанови ОСОБА_1 - 28 липня 2025 року.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що постанова серії ЕНА №5283945 від 22.07.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 КУпАП, ст. 77, 90, 227, 228, 241, 246 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_3 пропущений строк звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа: інспектор сектору поліцейської діяльності № 1 м. Новомиргород відділення поліції № 1 м. Мала Виска Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Резніченко Володимир Сергійович про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5283945 від 22 липня 2025 року винесену о року 10 год. 45 хв. 57 с. за адресою - Кіровоградська область Новоукраїнський район вул. Соборності 224 - інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (м. Новомиргород), відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 126 ч. 2 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень як таку, що винесена безпідставно та з рушенням чинного законодавства.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 07 серпня 2025 року.