Справа № 405/2768/25
Провадження №2-н/405/536/25
15 травня 2025 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., при вирішенні питання про видачу судового наказу за заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) аліментів на утримання дитини, -
Заявник ОСОБА_1 в порядку наказного провадження звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її ( ОСОБА_1 ) користь аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи стягнення з дня подання заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Розглянувши в порядку наказного провадження заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, яка визначає альтернативну підсудність цивільних справ за вибором позивача, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
При цьому, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
Частиною 7 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1373817 від 13.05.2025 року місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.11.2015 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , що, в свою чергу, у відповідності до адміністративного поділу м. Кропивницький на райони (Подільський та Фортечний) не відноситься до території Подільського району м. Кропивницький, на яку поширюється юрисдикція Подільського районного суду міста Кропивницького, тобто заяву про видачу судового наказу подано до Подільського районного суду міста Кропивницького з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України.
Крім того, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1373839 від 13.05.2025 року, зареєстрованим місцем проживання стягувача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , що у відповідності до адміністративного поділу м. Кропивницький на райони (Подільський та Фортечний), також не відноситься до території Подільського району м. Кропивницький, на яку поширюється юрисдикція Подільського районного суду міста Кропивницького, на підставі чого заяву про видачу судового наказу подано до Подільського районного суду міста Кропивницького з порушенням правил підсудності як визначених ч. 1 ст. 27, так і ч. 1 ст. 28 ЦПК України.
При цьому, із змісту заяви встановлено, що заявник, звертаючись до Подільського районного суду міста Кропивницького з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, зазначила своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Подільського району м. Кропивницького.
Поряд з цим, відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
У статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема: місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Отже, особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
На підставі викладеного та враховуючи, що зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_2 , значиться за адресою: АДРЕСА_3 , а також зареєстроване місце проживання стягувача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що за територіальним розподілом м. Кропивницький на райони не відноситься до території Подільського району м. Кропивницький, приходжу до висновку, що заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини заявником подано до Подільського районного суду міста Кропивницького з порушенням правил підсудності, на підставі чого у видачі судового наказу заявнику ОСОБА_1 - слід відмовити.
При цьому, судом відзначається, що положенням ч. 8 ст. 165 ЦПК України не передбачено постановлення судом ухвали про передачу заяви про видачу судового наказу у якій (заяві) боржником є фізична особа разом з доданими неї документами за підсудністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 160, п. 4 ч. 1, та ч. 2 ст. 161, ч.ч. 5,9 ст. 165, ч. 1 ст. 166, ст. 258, ст. 260, ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи стягнення з дня подання заяви, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова