Справа № 215/6598/25
1-кп/215/721/25
07 серпня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, який приймає участь в режимі відеоконференції - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041760000407 від 12.06.2025,
04.08.2025 до суду надійшов обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвалою від 05.08.2025 по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
07.08.2025 до суду надійшло письмове клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Клопотання обґрунтоване тим що, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі. ОСОБА_4 , будучи раніше судимий за ч.5 ст.407 КК України за самовільне залишення військової частини, офіційно не працює. На думку прокурора, існують ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні та продовжувати вчиняти нові злочини. Зазначене свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, що додані до обвинувального акту, під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 , ухвалою від 13.06.2025 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Криворізька УВП №3» Міністерства юстиції України по 11.08.2025 включно.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 184 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України.
При вирішенні в підготовчому судовому засіданні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні умисного злочину проти життя та здоров'я особи, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та продовжувати вчиняти нові злочини .
Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надані.
Суд зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Суд враховує, що ОСОБА_4 , обвинувачується: у скоєнні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, мінімальна межа покарання за який становить 7 років; не має достатніх міцних соціальних зв'язків (відсутні стримуючі фактори - сім'я, робота), тому з метою уникнення можливої суворої відповідальності він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, які є його сусідами та продовжувати вчиняти нові злочини,зважаючи на наявність судимості.
Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого і продовження раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3,5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 05 жовтня 2025 року.
Підстав для визначення розміру застави не вбачається, оскільки дії, вчинення яких інкримінуються обвинуваченому, пов'язані із застосуванням насильства до потерпілої.
Керуючись ст.ст.3, 7, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 197, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі"Криворізька установа виконання покарань (№3)" строком на 60 /шістдесят/ днів, без визначення застави, а саме до 05 жовтня 2025 року включно.
Зобов'язати Державну установу "Криворізька установа виконання покарань (№3)" доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в наступні судові засіданні в зал судових засідань № 8 (м. Кривий Ріг, вул. Пляжна, 23 ) відповідно до вимог про доставку.
Копію даної ухвали направити до ДУ "Криворізька установа виконання покарань (№3)", вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя