Єдиний унікальний номер справи 183/11781/24
Провадження № 2/183/1986/25
10 липня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що між ТОВ «ІЛТА» та Акціонерним товариством «СК «ІНГО» був укладений договір страхування засобів транспорту № 250575131.23 (далі за текстом - договір страхування), за яким застраховано транспортний засіб «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 . 01 грудня 2023 року в період дії договору страхування в м. Новомосковськ Дніпропетровської області на вул. Сучкова, 43-Г, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 (власник - ТОВ «ІЛТА», водій - ОСОБА_2 ) та «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 (власник - ОСОБА_3 , водій - ОСОБА_1 , тобто Відповідач). Відповідно до відповіді поліції про ДТП та постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року у справі № 183/13333/23, ця ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем Правил Дорожнього Руху України. Після вищезазначеної події потерпілий в ДТП (ТОВ «ІЛТА») через свого представника звернулися до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 01 грудня 2023 року за участі застрахованого автомобіля, з метою отримання виплати страхового відшкодування. Позивачем вищевказана заява була прийнята та були здійснені дії щодо встанволення всіх обставин події, визначення розміру збитку та виплати страхового відшкодування. Позивач, на підставі зібраних документів у справі, ураховуючи умови договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 10 683,51 грн. Розмір страхового відшкодування визначався на підставі Рахунку СТО №00004824 від 04 грудня 2023 року (копія додається). Згідно з яким, вартість ремонту автомобіля «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , становила 10 683,51 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою судді від 22 січня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині позову просив про розгляд справи за відсутності представника, також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 01 грудня 2023 року в м. Самар (колишня назва Новомосковськ) Дніпропетровської області на вул. Гідності (колишня назва Сучкова), 43-Г, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та спричинені збитки
Також установлено, що постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року у справі № 183/13333/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. 02 січня 2024 року указана постанова набрала законної сили (а.с. 11-12)
Згідно зі ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Тому встановлені постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року у справі № 183/13333/23 обставини вчинення 01 грудня 2023 року відповідачем, який керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого був пошкоджений транспортний засіб «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , є обов'язковими для суду і не підлягають доведенню відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, наданого суду у засвідченій представником позивача копії, автомобіль «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ «ІЛТА». (а.с. 8).
Згідно з договором страхування № 250575131.23 від 10 липня 2023 року транспортний засіб «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 був застрахований, страховик Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго» (а.с. 5-6).
Відповідно до рахунку на оплату № 00004824 від 04 грудня 2023 року вартість ремонту складає 10 683,51 грн. (а.с. 14).
За змістом страхового акта від 23 січня 2024 року № 6547240 страхова сума відповідно до договору страхування становить 10 683,51 грн. (а.с. 15 зворот).
17 січня 2024 року представник ТОВ «ІЛТА» звернувся до АТ «СК «Інго» про виплату страхового відшкодування у розмірі 10 683,51 грн. (а.с. 15).
Згідно з відповіддю АТ «ПУМБ» від 22 січня 2024 року вих. № КНО-58.1.1/66 останній не заперечує щодо перерахування страхового відшкодування в загальній сумі 176 476,25 грн. на рахунок ТОВ «ІЛТА» у АТ «ПУМБ», у тому числі за відшкодування шкода завданої транспортному засобу «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 10 683,51 грн. (а.с. 17).
Відповідно до розпорядження № 6547240 від 23 січня 2024 року погоджено виплату по страховій події у розмірі 10 683,51 грн. (а.с. 16).
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 758/9052/19 викладено висновок про те, що «у разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».
Зібраними у справі доказами підтверджено, що саме з вини відповідача 01 грудня 2023 року відбулася ДТП, внаслідок якої пошкоджено належний ТОВ «ІЛТА» автомобіль «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був застрахований позивачем за договором страхування № 250575131.23.
АТ «СК «Інго», за результатом визначення вартості матеріального збитку, виплатило ТОВ «ІЛТА» страхове відшкодування.
Таким чином, відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до АТ «СК «Інго» після виплати страхового відшкодування за договором страхування в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах розміру завданої шкоди, ураховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, що водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3 , на час ДТП застрахував свою цивільну відповідальність.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «СК «Інго» шкоди у розмірі 10 683,51 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» матеріальну шкоду в розмірі 10 683,51 гривня, а також судові витрати у розмірі 3 028 грн., а всього 13 711,51 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
-позивач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО", код ЄДРПОУ 16285602, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 01054, м. Київ, ВУЛ Бульварнор-Кудрявська, буд. 33;
-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 10 липня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна