Справа № 183/6447/25
№ 2-а/183/93/25
04 серпня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової В.О., розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача, Брухно В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у червні 2025 року подав до суду вказану позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 471 від 28.04.2025, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Відповідно до довідки № 24/17125 від 13.12.2024, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку», у зв'язку з загибеллю батька під час виконання обов'язку на війні проти російської федерації. 20.06.2025 ОСОБА_1 стало відомо про арешт його заробітного рахунку, у зв'язку з чим, після звернення за правничою допомогою, встановлено, що в Самарівському відділі державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 78402120 з примусового виконання постанови № 471 від 28.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Вказану постанову про накладання адміністративного стягнення ОСОБА_1 не отримував та його представник ознайомився з нею під час вивчення матеріалів виконавчого провадження. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки остання ґрунтується на припущеннях та не містить достатніх доказів порушення позивачем правил військового обліку. Відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував належне повідомлення про необхідність проходження медичного огляду, за умови його проходження 16.09.2024, а дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані як неявка за повісткою як порушення військового обліку, а не законодавства про мобілізацію за ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням його права на захист. Просив суд, скасувати оскаржувану постанову як незаконну та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Також, ухвалою суду про відкриття провадження у відповідача витребувано усі наявні матеріали, які стосуються винесення оскаржуваної постанови та встановлено строк для подання доказів 5 днів з моменту отримання ухвали. Згідно з довідкою, сформованою Автоматизованою системою документообігу суду, копію ухвали відповідач отримав в електронному кабінеті 11.07.2025.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу про відкриття провадження отримав в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд». Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористався. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подавав. Вимоги ухвали суду в частині витребування доказів не виконав.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та з 18.09.2024 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , у складі рядового, у військовому званні солдат, ВОС 790037 А, що підтверджується військово-обліковим документом № 26092022142528790002.
Рішенням медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.09.2024 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби за гр. ІІ згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.
Відповідно до довідки від 13.12.2024 за № 24/17125, виданої ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку».
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 № 471 від 28.04.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказана постанова містить відмітку про відправлення копії вказаної постанови позивачу поштою 28.04.2025.
З описової частини оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , не проходив медичних обстежень військово-лікарської комісії в установлені строки, про причини неявки не повідомляв. По прибутті 22.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 останній, не надав доказів поважності невиконання вимог військового обліку. Таким чином, встановлено, що в умовах особливого періоду (воєнного стану) введеного Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022), у подальшому неодноразово продовженого, ОСОБА_1 порушив абз.2,5 п. 1 Правил військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 921 від 07.12.2016, пп.пп1,4,10.п.1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, п.п.3.2, 3.8 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також встановлено, що повісткою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.04.2025 за №м3541 ОСОБА_1 зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оформлення відстрочки.
Постановою старшого державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від18.06.2025 відкрито виконавче провадження з виконання вказаної постанови № 471 від 28.04.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34 000 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Статтею 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.
Так, частина 1 ст.210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частина 3 ст.210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Згідно з приміткою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Стаття 210 КУпАП викладено в новій редакції Законом України від 09.05.2024 року №3696-IX, який набрав законної сили 19.05.2024 року.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання військового обов'язку і несення військової служби.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, а саме, у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади.
Суб'єкт адміністративного проступку - особливий (військовозобов'язані, призовники)
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,
- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та з 18.09.2024 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , у складі рядового, у військовому званні солдат, ВОС 790037 А, що підтверджується військово-обліковим документом №26092022142528790002.
Рішенням медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.09.2024, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби за гр. ІІ згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивач в установлені строки не пройшов медичних обстежень військово-лікарської комісії, про причини неявки не повідомляв, по прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надав доказів поважності причин невиконання вимог військового обліку, що є порушенням абз.2,5 п. 1 Правил військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 921 від 07.12.2016, п.п.пп.1,4,10 п. 1 Правил військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, п.п.3.2,3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008.
Так, згідно з підпунктів 3.1, 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_7 на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу військово-лікарських комісій (далі -ВЛК) ТЦК та СП. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу (3.3 глави 3 розділу ІІ Положення).
Відповідно до підпункту 3.8 глави 3 розділу ІІ вказаного Положення, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Отже, вищезазначеним Положенням передбачено, що на особливий період постанова ВЛК дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду військовозобов'язаного та підставою для повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби є направлення керівника ТЦК та СП, за наявності звернення військовозобов'язаного або висновку лікарів закладу охорони здоров'я щодо виникнення змін.
Разом з цим, судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в військово-обліковому документі ОСОБА_1 , останній, 16.09.2024, рішенням медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний придатним до військової служби, та на час розгляду справи про адміністративне правопорушення річний строк дії якого не сплив.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком). визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що позивач ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, за умови наявності відомостей про рішення медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.09.2024 про визнання придатним ОСОБА_1 до військової служби, строк якого не сплив. Не зазначено доказів направлення керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким позивача направлено для проходження військово-лікарської комісії, не зазначено підстав для необхідності повторного проходження військово-лікарської комісії.
В оскаржуваній постанові взагалі не зазначено, що ОСОБА_1 викликався для проходження медичного огляду.
Також, в порушення ст. 268 КУпАП, відповідачем не надано доказів щодо належного сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовного нього, наслідком чого став розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено, вимоги яких нормативно-правових актів порушив ОСОБА_1 , а саме пп.пп.1,4,10 п. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, разом з цим, зміст правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», зокрема пункт 1 не містить підпунктів, на які міститься посилання в оскаржуваній постанові.
Також, оскаржувана постанова № 471від 28.04.2025 містить посилання на порушення абз.2,5 п. 1 Правил військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 921 від 07.12.2016, яка втратила чинності на час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Наведені обставини, підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення не спростовано матеріалами справи, а його вина не доведена належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, в зв'язку із чим суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, адміністративне стягнення накладено на позивача незаконно та необґрунтовано, а тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 5, 9, 72, 74, 77, 139, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 471 від 28.04.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено і підписано 04 серпня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Фролова