06.08.2025 Єдиний унікальний номер 205/8274/25
1-кп/205/1016/25
6 серпня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро кримінальне провадження № 42025042000000027 від 6 травня 2025 року за обвинуваченням :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, українця, із повною середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді навідника 2 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти НОМЕР_1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що з 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
11 квітня 2025 року, в період часу з 10:00 годин до 12:00 годин, ОСОБА_3 перебував в квартирі АДРЕСА_2 , де в нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_3 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу з шухляди у коридорі біля виходу з приміщення, взяв мобільний телефон марки «Росо», моделі «С65», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ2: НОМЕР_4 ; S/N: НОМЕР_5 , поклав до чорної шкіряної нагрудної сумки, та залишив місце скоєння кримінального правопорушення разом з викраденим майном, спричинив тим самим потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 3653,33 гривні. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він умисно, в умовах воєнного стану, вчинив таємне викрадення чужого майна.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле. Підтвердив обставини кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що він прийшов до своєї знайомої ОСОБА_5 яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 щоб допомогти по господарству. В прихожій, на тумбочці, він побачив її мобільний телефон. Оскільки в той час в нього було скрутне матеріальне становище, в нього виник умисел на викрадення зазначеного мобільного телефону. Коли ОСОБА_5 відволіклась він забрав мобільний телефон та пішов з квартири. В подальшому мобільний телефон здав до ломбарду, отримані кошти витратив на власні потреби. На теперішній час він щиро кається, повністю відшкодував спричинену матеріальну шкоду потерпілій. Просить суд строго його не наказувати та не позбавляти волі.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що їй повністю відшкодована сума матеріальних збитків, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого вона не має, на строгій мірі покарання не наполягає.
Положеннями ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі зазначеної норми процесуального закону, повинен роз'яснити суть даної норми, при цьому не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз'яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз'яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій (Постанова ККС ВС від 03.08.2023 у справі №281/181/21).
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, судом установлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та вважає за необхідне обмежитися дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Так, суд, допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суд про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, доходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (краджіка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд, відповідно до положень ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, однак тяжких наслідків від його дій не настало, повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, потерпіла претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, свою провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, працює, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем служби характеризується позитивно, має чисельні поранення.
До обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
За таких даних про особу обвинуваченого, обставин скоєного кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, в розмірі передбаченому санкцією статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст. 75,76 КК України.
При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, і буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного.
Запобіжний захід до обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104/25/19321-ТВ в розмірі 1782,80 гривень.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 в період випробувального терміну періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104/25/19321-ТВ в розмірі 1782,80 гривень.
Речові докази:
- договір про надання ломбардного кредиту під заставу № DR-5.117614/0 від 28.03.2025 року на ім'я ОСОБА_3 ; ком пакт диск DVD-R, з відеозаписом з камер спостереження встановлених в ломбарді «Імперіал» (місто Дніпро вул. Велика Діївська буд. 38 Л) що зберігається в матеріалах справи - залишити зберігати в матеріалах справи.
- мобільний телефон марки «Росо», моделі «С65», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ2: НОМЕР_4 ; S/N: НОМЕР_5 , що було передано на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити в її розпорядженні як належне їй майно.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя - ОСОБА_1