29 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/869/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,
та представників:
прокурора - Підяш О.С., Нечволод П.В.,
позивача - не з'явився,
відповідача - 1 - не з'явився,
відповідача - 2 - Булаєнко Р.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору, на стороні позивача - Данильченко М.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025
та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2024
у справі № 917/869/23
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової (державної) адміністрації
до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок,
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової (державної) адміністрації (далі - Полтавська ОВДА; позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (як правонаступника Білогорільської сільської ради Лохвицького району (далі - Міськрада; відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ" (далі - ТОВ "Кайрос Світ"; відповідач-2), у якому просив:
- визнати незаконними та скасувати рішення 33 сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності" та рішення 34 сесії сьомого скликання від 13.10.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності";
- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" у власність Полтавської ОВДА земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га, 5322680700:00:001:0235 площею 16 га та витребувати з комунальної власності Міськради у власність Полтавської ОВДА земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га, 5322680700:00:001:0220 площею 2 га, 5322680700:00:001:0223 площею 2 га;
- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га та 5322680700:00:001:0235 площею 16 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначених земельних ділянок.
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення норм земельного (ст. ст. 20, 55, 56, 84, 116, 141, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та лісового законодавства (ст. ст. 5, 7, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) при затвердженні землевпорядної документації та зміни цільового призначення земель через що відбулась неправомірна державна реєстрація права власності за ТОВ "Кайрос Світ" на 15 земельних ділянок, які були об'єднані у 2 нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га та 5322680700:00:001:0235 площею 16 га. Прокурор зазначає також те, що земельні ділянки, які на даний час перебувають у власності ТОВ "Кайрос Світ", протиправно сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі як землі сільськогосподарського призначення на підставі рішення Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 та у подальшому через механізм безоплатної приватизації виведено у власність юридичної особи приватного права, незважаючи на те, що вказані земельні ділянки є землями державної власності лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні Філії Полтавське лісове господарство Державного підприємства "Ліси України". Зазначає, що інші 3 земельні ділянки, які утворено шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0050 площею 34,16 га (всього на 18 ділянок), зокрема ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0220 площею 2 га, 5322680700:00:001:0223 площею 2 га, 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га, у користування юридичних та фізичних осіб не надавались та станом на час звернення із цим позовом перебувають у комунальній власності Міськради (правонаступник Білогорільської сільської ради Лохвицького району); вони сформовані та зареєстровані за рахунок земель державного лісового фонду і накладаються на землі Філії "Полтавське лісове господарство" ДП "Ліси України".
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.11.2024 (суддя - Д.М. Сірош), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (головуючий суддя - Н.О. Мартюхіна, судді - О.О. Крестьянінов, В.В. Лакіза), позов задоволено.
Визнано незаконними та скасовано рішення 33 сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності" та рішення 34 сесії сьомого скликання від 13.10.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності".
Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" у власність Полтавської ОВДА земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га, 5322680700:00:001:0235 площею 16 га. Витребувано з комунальної власності Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області у власність Полтавської ОВДА земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га, 5322680700:00:001:0220 площею 2 га, 5322680700:00:001:0223 площею 2 га. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га та з кадастровим номером 5322680700:00:001:0235 площею 16 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначених земельних ділянок.
Здійснено розподіл судового збору.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 33 сесії 7 скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення (16,00 землі запасу) площею 34,16 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0050, яка розташована на території Білогорільської сільської ради.
Рішенням 33 сесії 7 скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності" надано Білогорільській сільській раді дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, а рішенням 34 позачергової сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 13.10.2020 затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки з кадастровий номер 5322680700:00:001:0050 та зареєстровано право комунальної власності на 18 земельних ділянок, що утворились в результаті поділу.
У подальшому 15 земельних ділянок через механізм безоплатної приватизації громадянами передано у приватну власність ТОВ "Кайрос Світ" таким чином:
1). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0230 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0230 площею 2 га, номер запису про право власності 39651887.
05.02.2021 між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 № 1209, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0230, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 183.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.02.2021 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0230 площею 2 га, номер запису про право власності 40417590.
2). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0228 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0228 площею 2 га, номер запису про право власності 39653792.
29.12.2020 між ОСОБА_3 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 № 1200, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0228, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3041.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0228 площею 2 га, номер запису про право власності 39992672.
3). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9433 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0224 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_4 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0224 площею 1,9433 га, номер запису про право власності 39690707.
29.12.2020 між ОСОБА_4 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1192, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0224, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3039.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0224 площею 1,9433 га, номер запису про право власності 39992145.
4). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0219 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_5 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0219 площею 2 га, номер запису про право власності 39652866.
29.12.2020 між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1190, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0219, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3037.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0219 площею 2 га, номер запису про право власності 39980970.
5). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0214 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_6 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0214 площею 2 га, номер запису про право власності 39691643.
29.12.2020 між ОСОБА_6 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1196, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номер 5322680700:00:001:0214, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3035.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0214 площею 2 га, номер запису про право власності 39980209.
6). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0218 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_7 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0218 площею 2 га, номер запису про право власності 39653171.
29.12.2020 між ОСОБА_7 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1193, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0218, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3043.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0218 площею 2 га, номер запису про право власності 39993098.
7). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0215 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_8 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0215 площею 2 га, номер запису про право власності 39683897.
29.12.2020 між ОСОБА_8 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1195, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0215, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3045.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0215 площею 2 га, номер запису про право власності 39993518.
8). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0227 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_9 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_9 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0227 площею 2 га, номер запису про право власності 39683076.
29.12.2020 між ОСОБА_9 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1198, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номер 5322680700:00:001:0227, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3061.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0227 площею 2 га, номер запису про право власності 40000598.
9). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0217 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_10 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0217 площею 2 га, номер запису про право власності 39685021.
29.12.2020 між ОСОБА_10 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1197, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровий номер 5322680700:00:001:0217, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3047.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0217 площею 2 га, номер запису про право власності 39995711.
10). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0216 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_11 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0216 площею 2 га, номер запису про право власності 39654109.
29.12.2020 між ОСОБА_11 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т. М. від 16.11.2020 за № 1194, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0216, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3051.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0216 площею 2 га, номер запису про право власності 39997466.
11). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0213 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_12 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_12 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0213 площею 2 га, номер запису про право власності 39692524.
29.12.2020 між ОСОБА_12 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1202, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0213, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3049.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0213 площею 2 га, номер запису про право власності 39996607.
12). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0222 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_13 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0222 площею 2 га, номер запису про право власності 39627620.
29.12.2020 між ОСОБА_13 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1203, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0222, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3053.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0222 площею 2 га, номер запису про право власності 39998048.
13). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0229 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_14 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_14 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0229 площею 2 га, номер запису про право власності 39626127.
29.12.2020 між ОСОБА_14 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1199, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0229, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3055.
14). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5322680700:00:001:0226 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_15 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_15 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0226 площею 2 га, номер запису про право власності 39653478.
29.12.2020 між ОСОБА_15 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1208, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0226, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3057.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0226 площею 2 га, номер запису про право власності 39999253.
15). Рішенням 35 сесії 7 сесії Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 29.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номер 5322680700:00:001:0221 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: Білогорільська сільська рада Лохвицького району та передано її із комунальної у приватну власність ОСОБА_16 .
На підставі вказаного рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2020 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_16 на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0221 площею 2 га, номер запису про право власності 39692000.
29.12.2020 між ОСОБА_16 в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Михайліченко Т.М. від 16.11.2020 за № 1191, та ТОВ "Кайрос Світ" було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номер 5322680700:00:001:0221, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3059.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2020 зареєстровано право приватної власності ТОВ "Кайрос Світ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5322680700:00:001:0221 площею 2 га, номер запису про право власності 40000077.
Судами попередніх інстанцій встановлено також таке:
- станом на момент розгляду справи вищевказані 15 спірних земельних ділянок перебувають у власності ТОВ "Кайрос Світ";
- згідно з інформацією з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно в ході розгляду справи ТОВ "Кайрос Світ" об'єднано 15 земельних ділянок у 2 нові земельні ділянки з такими кадастровими номерами:
- 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га, яка утворена шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0224 площею 1,9433 га, 5322680700:00:001:0214 площею 2 га, 5322680700:00:001:0215 площею 2 га, 5322680700:00:001:0217 площею 2 га, 5322680700:00:001:0213 площею 2 га, 5322680700:00:001:0226 площею 2 га, 5322680700:00:001:0221 площею 2 га;
- 5322680700:00:001:0235 площею 16 га, яка утворена шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0230 площею 2 га, 5322680700:00:001:0228 площею 2 га, 5322680700:00:001:0219 площею 2 га, 5322680700:00:001:0218 площею 2 га, 5322680700:00:001:0227 площею 2 га, 5322680700:00:001:0216 площею 2 га, 5322680700:00:001:0222 площею 2 га, 5322680700:00:001:0229 площею 2 га;
- інші 3 земельні ділянки, які утворено шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0050 площею 34,16 га, зокрема на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0220 площею 2 га, 5322680700:00:001:0223 площею 2 га, 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га у користування юридичних та фізичних осіб не надавались та перебувають у комунальній власності Міськради як правонаступника Білогорільської сільської ради Лохвицького району;
- загальна площа та конфігурація новостворених і об'єднаних земельних ділянок відповідає земельним ділянкам з яких вони утворені і щодо яких подано позов прокурором.
Встановивши вищевикладене, неправомірність вилучення спірних земельних ділянок з державної власності та передачу їх в приватну та комунальну власність, незаконність зміни їх цільового призначення із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольнили заявлений прокурором позов. При цьому, судом встановлено звернення прокурора у межах позовної давності.
Не погоджуючись із ухваленими у справі рішеннями, ТОВ "Кайрос Світ" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме - суди не врахували висновок Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 14.07.2021 у справі № 522/14452/15-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 15,06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 13.11.2019 у справі № 645/4220/16-ц, від 01.11.2021 у справі № 925/1351/19, у справі № 913/50/22.
Зазначаючи у касаційній скарзі також п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, стверджує про те, що:
- судами не досліджено наявні у справі докази. Зокрема, у судових рішеннях переплутано кадастрові номери та площі земельних ділянок; не враховано, що у картах-схемах лісонасаджень наявні позначки про землі КСП "Відродження", КСП Ім. Кірова"; судами не досліджено обставин того, яким чином ДЛГП "Полтаваоблагроліс", до своєї реєстрації юридичною особою в грудні 2001 року, у квітні 2001 вже начебто уклав договір від 10.04.2001 № 14; апеляційним судом не досліджено та неаргументована відхилено посилання відповідача на обставини, встановлені в рішенні Лохвицького районного суду Полтавської області від 01.02.2022 у справі № 538/1987/21, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19.05.2022, яке є преюдиційним (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України);
- судами безпідставно відхилено подані скаржником клопотання, а саме: про огляд та ознайомлення з оригіналами доказів; про залучення до участі у справі ТОВ "КСП "Відродження" третьою особою; про зупинення провадження у справі; про призначення земельно-технічної експертизи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України);
- суди врахували висновок експерта від 25.09.2023 № КСЕ-19/117-22/16448, який є недопустимим доказом (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
У касаційні скарзі скаржник посилається на таке: ТОВ "Кайрос Світ" є добросовісним набувачем у цьому випадку; ТОВ "АРАЗАНД", яке є орендарем спірних земельних ділянок та якому надано спеціальні дозволи на користування надрами, не могло б отримати такий дозвіл при наявності зростання лісових культур на землях щодо яких планується здійснюватися видобуток корисних копалин, а доказів того, що такі лісові культури віком відповідно 84, 34, 34, 49 та 49 років можливо було знищено попередніми власникам земельних ділянок або відповідачем не надано; судом виявлено ознаки незаконності передачі земельних ділянок в певній частині, але вирішено витребувати всі земельні ділянки.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Кайрос Світ" з підстав, передбачених п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.06.2025.
У відзиві прокурор просить касаційну скаргу ТОВ "Кайрос Світ" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є ухваленими відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, пояснення представників відповідача-2, третьої особи, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судового рішення (п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України в частині підстави касаційного оскарження, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення в частині підстави касаційного оскарження, визначеної п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з огляду на таке.
Главою 3 роз. I кн. 1 ЦК України регулюється захист прав та інтересі осіб. Так, ст. 15 ЦК України унормовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
ЄСПЛ у п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 зазначив про те, що засіб захисту, що вимагається ст. 13 Конвенції, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову ("actione rei vinvicatio").
Предметом позову про витребування майна (ст. ст. 387, 388 ЦК України) є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).
Отже, у разі державної реєстрації права власності за іншим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред'явити позов про витребування відповідного майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 також виснувала те, що якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення міської ради (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною; прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.
Водночас, вирішення спору у справі має бути спрямоване і на усунення стану юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника.
Право касаційного оскарження регулюється ст. 287 ГПК України.
Законодавець у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Здійснюючи аналіз цієї норми, Верховний Суд в ухвалі від 04.12.2024 у справі № 917/1022/23 зазначив, що відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у п. 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц виснувала, що зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Разом з тим, вказаною підставою для касаційного оскарження - п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Цитування скаржником окремих висновків, наведених у постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України (див., зокрема ухвалу Верховного Суду від 08.10.2024 у справі № 274/1477/20). Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див., зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. Самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Здійснивши аналіз оскаржуваних рішень і постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
Так, у справі № 669/927/16-ц за позовом ТОВ "Україна-2001" до ОСОБА_17 , Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля", державного реєстратора Білогірської селищної ради Хмельницької області Яловчука Валерія Васильовича про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди - позов було обґрунтовано тим, що 07.05.2012 орендодавець уклав з позивачем як орендарем договори оренди землі про передання у користування земельних ділянок строком на 10 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 682030004002986 та № 682030004002985. 22.06.2016 під час дії договорів оренди від 07.05.2012 орендодавець уклав з ТОВ НВА "Перлина Поділля" два інші договори оренди земельних ділянок щодо тих самих земельних ділянок. 20.07.2016 на підставі оскаржених договорів державний реєстратор прийняв рішення з індексними номерами 30542368 і 30541701 про реєстрацію права оренди земельних ділянок за ТОВ НВА "Перлина Поділля". Внаслідок укладення орендодавцем з ТОВ НВА "Перлина Поділля" оскаржених договорів порушені права позивача як орендаря за договорами оренди від 07.05.2012. Велика Палата Верховного Суду у цій справі зазначила, що спірні правовідносини щодо права оренди земельних ділянок існують у позивача з ТОВ НВА "Перлина Поділля" й орендодавцем. Такі правовідносини не є публічно-правовими, і з огляду на їх суб'єктний склад спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду у цій справі зазначила про те, що суди попередніх інстанцій не забезпечили належної обґрунтованості судових рішень, дослідили не всі зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання ТОВ НВА "Перлина Поділля" про призначення судової почеркознавчої експертизи.
У справі № 610/1030/18 за позовом Приватного підприємства "Міловське" до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсними договорів оренди та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди - позов мотивовано тим, що ОСОБА_18 має на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.02.2014 земельну ділянку площею 4,1243 га з кадастровим номером 6320284000:03:000:0007. Спадкодавець - ОСОБА_20 - за життя, 05.05.2008, уклав із позивачем договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років. ОСОБА_19 має на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.12.2015 земельну ділянку площею 4,3441 га з кадастровим номером 6320284000:03:000:0004. Спадкодавець - ОСОБА_21 - за життя, 05.05.2008, уклала з позивачем договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років. ОСОБА_18 та ОСОБА_19 як нові власники земельних ділянок зазначених договорів оренди з позивачем не розірвали, а 06.12.2017 уклали оскаржені договори оренди з Товариством. Останні є недійсними, як і здійснена на їх підставі державна реєстрація права оренди за Товариством, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права позивача. У цій справі Велика Палата Верховного Суду виснувала, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації (ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абз. 4 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду землі"). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України). Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 01.01.2013, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем. У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.
У справі № 522/14452/15-ц прокурор в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси - Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_22 про витребування майна із чужого незаконного володіння. У цій справі позовна заява мотивована тим, що 12.08.2010 між Одеською міською радою та ТОВ "Арт" укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна комунальної власності, у тому числі нежитлових приміщень, площею 195,3 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_1 . Зазначений договір укладено на підставі рішення Одеської міської ради від 14.04.2010. У подальшому за договором купівлі-продажу від 05.11.2010 ТОВ "АРТ" відчужило спірні нежитлові приміщення Приватному підприємству "Фірма "Стенфорд-Інвест", яке 25.05.2011 продало їх Товариству з обмеженою відповідальністю "Утьосов", а те, у свою чергу, згідно з договором купівлі-продажу від 29.09.2014 відчужило вказане нерухоме майно ОСОБА_22 . Також прокурор зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 скасовано п. 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" та визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "Арт" шляхом підписання удаваних правочинів - договору дарування та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, зокрема, й спірних нежитлових приміщень від 12.08.2010. Ураховуючи викладене, прокурор просив суд витребувати у ОСОБА_22 на користь територіальної громади м. Одеси - Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, що знаходяться на АДРЕСА_5 у м. Одесі. За встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що задоволення віндикаційного позову і витребування у відповідача як добросовісного набувача спірного нежитлового приміщення призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У справі № 922/3537/17 за позовом ТОВ "Алта" до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ДП "Сетам", приватного нотаріуса Харківського міського територіального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни, ПП "Фудстар", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - позов мотивований тим, що оскаржувані електронні торги проведені з порушенням приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 та всупереч ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 24.07.2017 у справі № 643/9474/17 про накладення заборони відчуження нежитлового приміщення площею 723,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за ТОВ "Алта". Велика Палата Верховного Суду у цій справі зазначила, що позовні вимоги ТОВ "Алта" про визнання недійсними електронних торгів не підлягають задоволенню з мотивів, викладених у її постанові. Зазначила і те, що оскільки позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію спрямовані на відновлення володіння позивача майном, власником якого вже є інша особа, вони також не підлягають задоволенню.
У справі № 922/2416/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-трейд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - позов мотивовано тим, що внаслідок невиконання ОСОБА_23 зобов'язань за кредитним договором у неї існує заборгованість у розмірі 2 176 801,21 долара США. Виконання зобов'язань за наведеним кредитним договором забезпечено шляхом укладення 19.04.2007 між ПАТ "КБ "Приватбанк" і ОСОБА_23 договору іпотеки спірного майна. Надалі спірне майно неодноразово відчужувалось на користь інших осіб, внаслідок чого 15.12.2014 зареєстровано право приватної власності відповідача на це майно, яке передано останнім в іпотеку ОСОБА_24 . Позивач не надавав згоди на передачу спірного майна в наступну іпотеку, тому попередня іпотека від 19.04.2007 має вищий пріоритет над наступними, тобто позивач має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому порядку. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки, враховуючи, зокрема, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно того, хто є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Бонус-трейд", на користь якого, як установили суди першої й апеляційної інстанцій, ТОВ "Бабаївськ-інвест" відчужило предмет іпотеки.
У справі № 925/1351/19 ліквідатор ДП "МЗ "Оризон" звернувся до Господарського суду Черкаської області в межах справи № 10/2180 про банкрутство за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до ДП "МЗ "Оризон" із заявою до ОСОБА_25 про витребування майна з чужого незаконного володіння, у якій просив прийняти позовну заяву до розгляду та витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_25 на користь заявника нежитлову будівлю корпусу № 19, яка складається з виробничого корпусу літ. А-1 та адміністративно-побутових приміщень літ. А-3, реєстраційний номер 8334291711105, розташовану на АДРЕСА_3 , площею 1 429,5 кв.м; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27196984 від 25.07.2018 про право власності ОСОБА_25 на нежитлову будівлю корпусу № 19, до складу якої входять виробничий комплекс літ. А-1 та адміністративно-побутові приміщення літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна: 833429171105 (запис внесений до Державного реєстру приватним нотаріусом Романій Н.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42227962 від 25.07.2018); зареєструвати право власності ДП "МЗ "Оризон" на зазначене нерухоме майно. Зазначав, що нерухоме майно (нежитлова будівля корпусу № 19, до складу якої входять виробничий комплекс літ. А-1 та адміністративно-побутові приміщення літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_6) вибуло з володіння ДП "МЗ "Оризон" поза його волею за результатами продажу на прилюдних торгах ОСОБА_26 , що відбулись із порушенням Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 та статуту підприємства. При цьому легалізація покупцем придбаного майна шляхом нотаріального оформлення права власності та отримання свідоцтва про право власності на придбане майно не відбулася. Моментом, з якого нерухоме майно вибуло з володіння ДП "МЗ "Оризон" поза його волею, є проведена ОСОБА_26 державна реєстрація спірного нерухомого майна, здійснена останнім на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 17.03.2008 у справі № 2-705/2008 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведення прилюдних торгів, та про визнання права власності на придбане з прилюдних торгів майно - адміністративно-побутові та виробничі приміщення корпусу № 19 за адресою: АДРЕСА_3 . На час подання заяви спірне нерухоме майно перебуває в ОСОБА_25 , а право на подання віндикаційного позову про витребування майна, на думку ДП "МЗ "Оризон", виникло в нього як у законного власника спірного майна з моменту прийняття Апеляційним судом Черкаської області постанови про скасування рішення Смілянського міськрайонного суду від 17.03.2008 у справі № 2-705/2008, тобто з 02.12.2016. У цій справі Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що за встановленими у цій справі обставинами спірне нерухоме майно було предметом продажу на прилюдних торгах. При оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб. Зазначила, що добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що судові рішення у цій справі слід скасувати, а в позові відмовити з тих підстав, що за встановлених судами обставин майно у відповідача не може бути витребувано в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України, а права позивача в зв'язку з цим захисту не підлягають.
У справі № 913/50/22 Верховний Суд вирішував спір про витребування земельних ділянок за встановлених судами попередніх інстанцій обставин недоведеності прокурором зміни первісного статусу спірної земельної ділянки, яка належала та досі належить до земель сільськогосподарського призначення.
У справі № 359/3373/16-ц за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Березова роща", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілквей комунікейшн", Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена садиба" про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об'єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог; у частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення Щасливської сільської ради від 24.02.2004 № 153.12-16-XXIV - спір є земельним спором між державою та територіальною громадою, який виходячи із суб'єктного складу сторін і належить до господарської юрисдикції, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у відповідній частині і направляючи справу на новий розгляд до Апеляційного суду Київської області, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час нового розгляду суду необхідно дослідити докази, дати правову оцінку рішенню Сільради від 24.02.2004 № 153.12-16-XXIV, яким передбачено, зокрема залишити земельну ділянку площею 10,0 га у запасі земель Ради, та наступним рішенням Сільради, які стосуються спірних земельних ділянок, зробити висновки про законність чи незаконність приватизації земельних ділянок з наданням відповідної оцінки доводам позивача про відсутність повноважень Сільради на таку приватизацію та доводам інших учасників справи. На підставі наявних у справі матеріалів суду зробити висновки про можливість витребування від відповідачів земельних ділянок, про наявність або відсутність підстав для застосування ст. 388 ЦК України.
У справі № 645/4220/16-ц ОСОБА_31 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу (далі - ХМНО) Качур А.В., про визнання недійсним договору купівлі - продажу, витребування майна з незаконного володіння. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 02.06.2016 було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_34 і ОСОБА_35 , визнано за ним право власності в порядку спадкування за законом на спірну квартиру після смерті ОСОБА_36 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відомостей Реєстру прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2016, укладеного між ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , ця квартира була зареєстрована за останнім. ОСОБА_39 набула право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2016, укладеного між нею та померлим ОСОБА_35 , майже через рік після його смерті. Тобто, відповідач незаконно набула право власності, а тому договір купівлі-продажу квартири від 29.03.2016 є недійсним. З огляду на викладене, позивач за первісним позовом просив суд визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири від 29.03.2016 та витребувати спірну квартиру АДРЕСА_4 , з володіння ОСОБА_40 . У грудні 2016 року ОСОБА_41 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_42 , ОСОБА_32 , третя особа - приватний нотаріус ХМНО Малікова О. К., про визнання особи добросовісним набувачем та визнання права власності. На обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_39 на момент укладання договору надала правовстановлюючий документ на спірне нерухоме майно, і він не мав жодних сумнівів з приводу власника квартири. З цих підстав, він вважає себе добросовісним набувачем спірної квартири. Тому, просив суд визнати його добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_4 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 12.08.2016 між ним та ОСОБА_37 та визнати на вказану квартиру право власності за ним. За встановлених обставин, суд зазначив, що задоволення позовних вимог за первісним позовом про витребування спірної квартири у ОСОБА_33 , який є добросовісним набувачем, призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки в такому випадку на ОСОБА_33 буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
На відміну від наведених вище скаржником справ, у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, надавши оцінку наявним у справі документам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, встановили, що у спірних відносинах було неправомірно змінено форму власності спірних земельних ділянок з державної на приватну і комунальну, змінено їх цільове призначення (відбулося неправомірне вибуття земельних ділянок лісового фонду із державної власності). За таких встановлених обставин, а також врахувавши інформацію щодо спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та Реєстрі речових прав на нерухоме майно, постанову Великої Палати Верховного Суд від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, керуючись ст. 388 ЦК України, суди задовольнили заявлені прокурором вимоги. При цьому, на підставі наявних у справі документів встановили, що витребування спірних земельних ділянок на користь Полтавської ОВДА не призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цьому випадку.
Отже, проаналізувавши висновки, викладені у наведених скаржником постановах Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у наведених скаржником справах та у справі, в якій подано касаційну скаргу, не можуть вважатися у цьому випадку подібними (вказані скаржником справи не є релевантними справі, яка переглядається). Так, вказані скаржником постанови було прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, за інших обставин, встановлених у справах, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідні судові рішення, а доводи скаржника про їх неврахування зводяться лише до неправильного розуміння цих висновків Верховного Суду, на свою користь та до переоцінки встановлених судами обставин справи. Крім того, у деяких наведених скаржником справах суб'єктний склад, предмет, підстави позову, нормативно-правове регулювання не є подібними як у справі № 917/869/23. Посилаючись також на висновки Верховного Суду, в яких надавалася оцінка добросовісності особи, скаржник не враховує те, що цій фундаментальній засаді цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) надавалася оцінка судами у спорі про визнання торгів недійсними і за встановлених у справі обставин, які не є подібними як у справі, яка переглядається.
Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.
Законодавець у п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд закриває касаційне провадження у справі № 917/869/23 порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника і на положення п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо недослідження судами зібраних у справі доказів та встановлення обставин на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права щодо недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Така правова позиція Верховного Суду є послідовною, сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі № 922/2447/21 тощо.
Обґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у цьому випадку не підтвердилась, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (див. постанову Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 902/51/21).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Стаття 77 ГПК України регулює допустимість доказів. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 цієї статті обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Здійснюючи тлумачення цієї норми процесуального права, Верховний Суд у постановах від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19 виснував, що недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону та, що тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 у справі № 920/659/22 дійшов висновку про те, що у разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.
Як вбачається із касаційної скарги, скаржник посилаючись на встановлення обставин на підставі недопустимих доказів (зокрема на підставі висновку експерта від 25.09.2023 № КСЕ-19/117-22/16448), однак такі доводи не можна визнати аргументованими, а тому вони відхиляються колегією суддів як такі, що спрямовані на переоцінку доказів, наявних у справі, з метою встановлення інших фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Саме тільки посилання скаржника на те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів без належного обґрунтування, не можуть ставити під сумнів судове рішення, прийняте відповідно до вимог ст. 236 ГПК України. Крім того, висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.
Щодо посилання скаржника на те, що судами безпідставно відхилено подані ним клопотання (про огляд та ознайомлення з оригіналами доказів у справі; про залучення до участі у справі ТОВ "КСП "Відродження" третьою особою; про зупинення провадження у справі; про призначення земельно-технічної експертизи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України), то необхідно зазначити, що заявленим скаржником клопотанням була надана повна і всебічна оцінка судами попередніх інстанцій, на підставі чого вони встановили те, що підстав для їх задоволення немає з наведенням мотивів, викладених у судових рішеннях, яких скаржником у касаційній скарзі не спростовано. Доводи скаржника у цій частині також є безпідставними та спрямовані на переоцінку аргументів, викладених у цих клопотаннях Верховним Судом, що не є повноваженнями суду з огляду на ст. 300 ГПК України.
Вбачається, що доводи касаційної скарги про скасування судових рішень з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зводяться лише до переоцінки доказів та встановлення інших фактичних обставин справи, що згідно зі ст. 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на наведене, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою відповідача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно закрити, а касаційну скаргу, подану з підстави п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
Закрити касаційне провадження у справі № 917/869/23, порушене за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2024 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ" в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2024 у справі № 917/869/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С. К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.