06 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 758/5941/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Руденко М. А., Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.
від 10.06.2025
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_1
про стягнення 15 749 729,36 доларів США
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1800 від 06.08.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 758/5941/20 у зв'язку із відпусткою судді Вронської Г. О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 для розгляду справи № 758/5941/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Кондратова І. Д., Кролевець О. А.
У травні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15 749 729,36 доларів США майнової шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 20.06.2017 у справі № 758/7786/17 було встановлено, що ОСОБА_1 , як голова правління Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, не здійснила належний контроль за розміщенням коштів банку на кореспондентських рахунках в інших банківських установах та за доцільністю вказаних операцій; несумлінно ставлячись до своїх службових обов'язків не здійснила всі заходи для виконання вказівок Національного банку України, наданих за результатами інспектування банку, в результаті чого вчасно не були повернуті кошти в сумі 15 749 729,36 доларів США, розміщені в Bank Frick & Cо AG, що в подальшому, після визнання Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації, дало змогу невстановленим особам заволодіти вказаними коштами та таким чином зменшити ліквідну масу банку при його ліквідації. В результаті недбалості, допущеній ОСОБА_1 , державі було завдано шкоди у вигляді недоотримання ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в сумі 15 749 729,36 доларів США, які в подальшому могли бути використані для покриття збитків, завданих ліквідацією вказаної банківської установи. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб стверджував, що ОСОБА_1 , вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, та спричинивши матеріальну шкоду у вигляді недоотримання ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в сумі 15 749 729,36 доларів США, що встановлено вироком Подільського районного суду міста Києва від 20.06.2017 у справі № 758/7786/17, зобов'язана відшкодувати зазначену суму матеріальної шкоди на користь фонду, який здійснює заходи з виведення неплатоспроможного банку з ринку, у зв'язку із заподіяною службовою особою банку майновою шкодою, що відобразилось у неможливості банку в повному обсязі розрахуватися з його кредиторами з огляду на недостатність майна.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09.08.2021 у справі № 758/5941/20 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 08.02.2022 Київський апеляційний суд скасував рішення Подільського районного суду міста Києва від 09.08.2021 у справі № 758/5941/20. Ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнив. Присудив до стягнення з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб майнову шкоду в сумі 15 749 729,36 доларів США.
Постановою від 18.10.2023 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував рішення Подільського районного суду міста Києва від 09.08.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 08.02.2022 у справі № 758/5941/20. Закрив провадження у справі № 758/5941/20 за позовом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди. Повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою від 08.11.2023 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду задовольнив заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про направлення справи на розгляд Господарського суду міста Києва. Справу № 758/5941/20 передав для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
12 грудня 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшов уточнений позов (оскільки зміст позовних вимог згідно з нормами Цивільного процесуального кодексу України не відповідає положенням статті 162 Господарського процесуального кодексу) про відшкодування майнової шкоди (збитків).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 758/5941/20 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою від 10.06.2025 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 758/5941/20. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Присудив до стягнення з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб майнову шкоду в сумі 15 749 729,36 доларів США. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 758/5941/20 скасував та прийняв нове додаткове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу.
23 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення або звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору; зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20 до закінчення касаційного провадження; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 у справі № 758/5941/20.
Ухвалою від 31.07.2025 Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги; касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20 у сумі 1 177 120,00 грн.
ОСОБА_1 роз'яснено, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки касаційна скарга залишалася без руху, Суд не розглядав клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20.
05 серпня 2025 року на адресу Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 775292 від 05.08.2025 про сплату 1 177 120,00 грн судового збору.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржниця зауважила, що суд апеляційної інстанції:
- застосував статтю 1166 Цивільного кодексу України в частині визначення прямого причинно-наслідкового зв'язку між протиправним діянням ОСОБА_1 та заподіянням шкоди позивачу без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.01.2025 у справі № 947/11982/23, від 05.02.2024 у справі № 910/4149/21, від 20.01.2022 у справі № 296/3114/20, від 19.01.2022 у справі № 308/4164/15-ц, від 29.11.2021 у справі № 296/699/20, від 01.12.2021 у справі № 635/4708/19, від 03.11.2021 у справі № 362/15/16-ц, від 02.11.2021 у № 686/29216/20, від 20.01.2021 у справі № 197/1330/14-ц, від 18.12.2020 у справі № 686/25718/19, від 02.12.2020 у справі № 754/16146/17, від 16.09.2020 у справі № 243/5118/19, від 03.12.2019 у справі № 686/26653/18, від 25.11.2019 у справі № 686/22462/18, від 31.07.2019 у справі № 686/22133/18, від 10.07.2019 у справі № 523/12321/15-ц, від 22.05.2019 у справі № 686/24243/18-ц, від 16.05.2019 у справі № 686/20079/18, від 12.04.2019 у справі № 686/10651/18, від 28.01.2019 у справі № 686/7576/18;
- застосував статтю 1166 Цивільного кодексу України в частині визначення розміру збитків (шкоди) без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18;
- застосував частину 1 статті 261 Цивільного кодексу України в контексті змісту частини 7 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України в частині того, що позовна давність у спорах пов'язаних із відшкодуванням шкоди завданої злочином починається з дати повідомлення про підозру, без врахування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 22.02.2017 у справі № 6-17цс17;
- застосував статтю 80 Господарського процесуального кодексу України в частині того, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22.
Стосовно наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржниця наголосила, що суд апеляційної інстанції визнав вирок на підставі угоди про визнання винуватості таким, що має преюдиціальне значення та доводить наявність усіх елементів складу правопорушення, за відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України; суд апеляційної інстанції визнав вирок на підставі угоди про визнання винуватості належним доказом наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, матеріальної шкоди та її розміру, прямого причинно-наслідкового зв'язку між діянням заподіювача шкоди та спричиненою шкодою, а також вини, за відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на виконання скаржницею у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 31.07.2025 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання та підлягає прийняттю до розгляду, оскільки підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 758/5941/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
Також, в касаційній скарзі ОСОБА_1 просила зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20 до закінчення касаційного провадження. В обґрунтування вказаного клопотання, посилаючись на частину 4 статті 294 та частину 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 зазначила, що у разі виконання оскаржуваної постанови, яка набрала законної сили, поворот її виконання у разі повного чи часткового скасування буде утрудненим та/або практично не можливим, враховуючі спірність підстав та суми стягнення майнової шкоди в розмірі 15 749 729,36 доларів США; враховуючи майновий стан скаржниці, стягнення такої значної суми до остаточного вирішення спору в касаційному порядку не забезпечує дотримання балансу інтересів сторін цього провадження.
Положення статті 332 Господарського процесуального кодексу України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого їх скасування, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для такого зупинення, що підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Проте у даному випадку доводи ОСОБА_1 обґрунтовані саме припущеннями про ймовірність скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20 до закінчення касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки таке клопотання не містить обґрунтованих мотивів та підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, а Суд не може ставити під сумнів його законність тільки через те, що воно оскаржено і скаржниця вважає його незаконним.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 758/5941/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2025 року о 12:10 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.
3. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
4. Встановити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09 вересня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 758/5941/20.
6. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 758/5941/20 до закінчення касаційного провадження.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
О. А. Кролевець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд