06 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11419/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" - Кузьмішкін Д.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" - Поцелов А.О., Серебряник О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 (суддя Борисенко І.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 (колегія суддів: Скрипка І.М., Мальченко А.О., Хрипун О.О.)
у справі за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (далі - Порт "Південний")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс")
про стягнення 19 699 782,00 грн.
1. Порт "Південний" (споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальник) за результатами проведення процедури публічної закупівлі відповідно уклали договір постачання електричної енергії.
2. У подальшому ТОВ "Укр Газ Ресурс" зверталося до Порту "Південний" з пропозиціями внести зміни до договору у зв'язку із зростанням ціни за одиницю товару на ринку, які Порт "Південний" залишав без задоволення.
3. ТОВ "Укр Газ Ресурс" направило Порту "Південний" попередження про повне припинення постачання електроенергії за договором.
4. Після цього позивач надіслав відповідачу лист, у якому вказав про те, що оператор системи розподілу повідомив Порт "Південний" про переведення його на постачальника "останньої надії" у зв'язку з припиненням дії договору. Відповідач повідомив позивача, що, з огляду на незгоду/неприйняття Портом "Південний" запропонованих змін до договору, цей договір вважається розірваним за ініціативою споживача.
5. Порт "Південний" звернувся до суду з позовом про стягнення збитків, розрахованих як різниця між вартістю електроенергії за договором, укладеним з відповідачем, та вартістю електроенергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", та штрафних санкцій (штрафу і пені).
6. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд переглядав це рішення неодноразово, за наслідком чого двічі його скасовував та ухвалював нове рішення про відмову у позові, однак Верховний Суд такі постанови суду апеляційної інстанції скасовував та направляв справу на новий апеляційний розгляд.
7. За наслідком нового розгляду справи Північний апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишив без змін.
8. ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
9. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи довів позивач наявність повного складу цивільного правопорушення;
- чи наявні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу), нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану.
10. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 28.12.2020 Порт "Південний" (споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальник) за результатами проведення процедури публічної закупівлі відповідно до Закону "Про публічні закупівлі" уклали Договір постачання електричної енергії №Т/ВГЕ-377/20 (далі - Договір), за умовами якого:
- його умови розроблені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Кодексу системи передачі, Правил ринку, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, №309 та №307, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, інших нормативно-правових актів (п.1.2);
- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1);
- очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається сторонами у договорі та складає 21 950 000 кВт*год. Споживач має право коригування обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий місяць до 25 числа розрахункового місяця (пункти 2.3, 2.4);
- початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві, яка є додатком №1 до Договору. Строк поставки електричної енергії з 00:00 год 01.01.2021 по 24:00 год 31.12.2021, з розподілом за місяцями: січень 2021 - 2080000,00 кВт*год, лютий 2021 - 1900000,00 кВт*год, березень 2021 - 1970000,00 кВт*год, квітень 2021 - 1960000,00 кВт*год, травень 2021 - 1950000,00 кВт*год, червень 2021 - 1750000,00 кВт*год, липень 2021 - 1500000,00 кВт*год, серпень 2021 - 1600000,00 кВт*год, вересень 2021 - 1650000,00 кВт*год, жовтень 2021 - 1690000,00 кВт*год, листопад 2021 - 1900000,00 кВт*год, грудень 2021 - 2000000,00 кВт*год. Місцем поставки електричної енергії є Порт "Південний": 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13, згідно з Переліком об'єктів споживача, який є додатком до заяви (пункти 3.1, 3.2, 3.3);
- споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов Договору. Постачальник за договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у договорі та у додатках до нього (пункти 3.5 та 3.6);
- загальна вартість Договору становить 46 533 824,40 грн. Ціна на електричну енергію, зазначена у додатку №2 до Договору, може бути змінена постачальником та споживачем у разі зміни ціни на електричну енергію не більше ніж на 10 відсотків через коливання ціни на електричну енергію на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у Договорі. При цьому постачальник або споживач підтверджує зміну ціни на електричну енергію довідкою, виданою Державним підприємством "Держзовнішінформ" з урахуванням умов постачання (пункти 5.2, 5.4);
- розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня отримання оригіналів рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії, спожитої в розрахунковому періоді. Постачальник зобов'язується до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, надати споживачу оригінали рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії за розрахунковий місяць (пункти 5.5, 5.6 і 5.7);
- споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених у Договорі (п.6.1.1);
- постачальник має право ініціювати припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством (п.7.1.3);
- постачальник зобов'язується: забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору (п.7.2.1); надавати споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит (п.7.2.3); публікувати на офіційному вебсайті (і в засобах масової інформації в передбачених законодавством випадках) детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію (п.7.2.4);
- за порушення постачальником строку виконання зобов'язання, споживач має право стягнути з постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленої або поставленої з порушенням строку, передбаченого цим Договором електричної енергії за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п.9.5);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.13.1);
- умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за 1 кВт*год електричної енергії) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст.41 Закону "Про публічні закупівлі". Постачальник має повідомити споживача про намір внесення будь-яких змін до умов договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір (п.13.2);
- постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови (п.13.3);
- зміни та доповнення до його умов можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до Договору, які є його невід'ємною частиною (п.13.4).
12. У додатку №1 до Договору (заява-приєднання) сторони визначили персоніфіковані дані споживача та перелік об'єктів, а в додатку №2 до договору сторони погодили специфікацію до Договору на загальну суму 46 533 824,40 грн обсягом: 21 950 000 кВт*год.
13. На виконання умов Договору сторони без зауважень підписали низку актів прийому-передачі електричної енергії за період з січня по вересень 2021 року.
14. З 19.02.2021 ТОВ "Укр Газ Ресурс" почало звертатися до Порту "Південний" з листами про збільшення ціни за одиницю товару у зв'язку із зростанням ціни за одиницю товару на ринку, посилаючись на відповідні документи, що підтверджують збільшення (коливання) ціни на ринку електричної енергії.
15. 19.02.2021 відповідач звернувся до позивача з листом №624/Ю2, у якому повідомив про коливання ціни в сторону збільшення у січні та лютому 2021 року, але не більше 10%, у зв'язку з чим з 01.03.2021 ціна на електричну енергію за Договором складатиме 2,296536 грн з ПДВ за одиницю товару. До вказаного листа додано два примірники підписаних та скріплених печатками відповідача додаткової угоди до Договору разом зі специфікацією, а також цінову довідку Державного підприємства "Держзовнішінформ" №121/30 від 19.02.2021, що підтверджує коливання ціни на ринку електричної енергії у бік збільшення.
16. За результатами опрацювання зазначеного вище листа позивач надіслав відповідь від 26.02.2021 №1769/01/207/21 на адресу відповідача, в якій повідомив про відмову укладати додаткову угоду до Договору про збільшення ціни на електричну енергію з 01.03.2021, оскільки надана постачальником довідка Державного підприємства "Держзовнішінформ" містить інформацію про коливання середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в торгівельній зоні Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), тоді як Порт "Південний" купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії.
17. Також листом від 17.08.2021 №1007/Ю2 ТОВ "Укр Газ Ресурс" повідомило позивача про необхідність зміни (збільшення) ціни електричної енергії за Договором у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку. Крім зазначеного листа від 17.08.2021 №1007/Ю2, відповідач звернувся до Порту "Південний" з листом від 17.08.2021 №1027/Ю2, в якому повідомив позивача про те, що збільшення ціни електричної енергії в окремих сегментах роздрібного ринку електричної енергії зумовлює необхідність збільшення ціни на електричну енергію за договором, внаслідок чого з 01.09.2021 ціна на електричну енергію складатиме 2,296536 грн з ПДВ за одиницю товару. Додатками до вказаного листа надано роздруківку результатів аукціонів з продажу електричної енергії та лист Державного підприємства "Держзовнішінформ" від 28.08.2021 №121/1807-Л.
18. Листами ТОВ "Укр Газ Ресурс" від 28.08.2021 №1025/Ю2 та від 28.08.2021 №1026/Ю2 повідомило споживачів електричної енергії про збільшення ціни електричної енергії внаслідок коливання відповідної ціни на ринку, що підтверджується довідками Державного підприємства "Держзовнішінформ" від 28.08.2021 №121/182 та від 28.08.2021 №121/183.
19. В адресованому Порту "Південний" листі від 28.08.2021 №1027/Ю2 відповідач попередив про підвищення ціни на ринку електричної енергії з 01.09.2021, надавши при цьому роздруківку результатів аукціонів з продажу електричної енергії та лист Державного підприємства "Держзовнішінформ" від 28.08.2021 №121/1807-Л.
20. Також 01.09.2021 ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Порту "Південний" з листом №1027-1/Ю2, в якому наполягало на внесенні змін до Договору у зв'язку з істотним збільшенням вартості за одиницю електричної енергії. До цього листа додано підписану відповідачем та скріплену його печаткою додаткову угоду у двох примірниках.
21. У листі від 16.09.2021 №1075/Ю2 відповідач наголосив на тому, що він неодноразово звертався до позивача з листами щодо коливання ціни на електричну енергію на ринку, до яких були додані належні докази такого коливання, проте Порт "Південний" не надав письмової відповіді на вказані звернення, у зв'язку з чим така поведінка розцінена постачальником як незгода з новими умовами поставки. Водночас у довідці Державного підприємства "Держзовнішінформ" підтверджено коливання ціни у сторону її збільшення на всіх існуючих ринках електричної енергії, передбачених чинним законодавством, а тому разом з цим листом відповідач утретє надіслав проєкт додаткової угоди до договору щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії та раніше надіслані матеріали, які підтверджують коливання, при цьому попередив позивача, що у разі неотримання постачальником підписаних зі сторони споживача додаткових угод ТОВ "Укр Газ Ресурс" вважатиме такі дії Порту "Південний" направленими на припинення договору.
22. У подальшому ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до позивача з листом від 29.09.2021 №1123/Ю2, в якому запропонувало розірвати Договір за згодою сторін для проведення нової тендерної процедури закупівлі. Обґрунтовуючи підстави для розірвання договору, відповідач послався, крім іншого, на довідки Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 №1876-2/21 та від 17.08.2021 №1914-1/21, відповідно до яких за результатами визначення коливання середньозваженої ціни на РДН в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС) було встановлено, що за третю декаду липня 2021 року (21.07.2021- 31.07.2021) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" зросла на 77,83% відносно першої декади травня 2021 року (01-05.2021- 10.05.2021), тоді як за першу декаду серпня 2021 року (01.08.2021- 10.08.2021) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" зросла на 31,04% відносно третьої декади липня 2021 року (21.07.2021- 31.07.2021), а тому протягом чотирьох місяців (травень-серпень 2021 року) ціна електричної енергії в Україні зросла більше ніж на 108,87%, що суттєво вплинуло на достатність фінансових активів для закупівлі, необхідних для виконання договорів зі споживачами.
23. ТОВ "Укр Газ Ресурс" направило Порту "Південний" попередження від 29.09.2021 №1124/Ю2 про повне припинення постачання електроенергії за Договором, в якому вказало, що останнім днем постачання електричної енергії є 21.10.2021, а також те, що про відключення електроустановок споживача постачальник направив відповідний лист оператору системи розподілу для вжиття заходів, передбачених ПРРЕЕ.
24. Листом від 20.10.2021 №7695/01/207/21 позивач повідомив відповідача про неможливість збільшення вартості електричної енергії на підставі середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в торгівельній зоні Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС), оскільки Порт "Південний" купує електричну енергію на роздрібному ринку електричної енергії, при цьому електрична енергія на РДН може бути тільки частиною, з якої складається вартість електричної енергії на роздрібному ринку. Крім того, у цьому листі позивач зазначив, що з огляду на обставини, які склались на ринку електричної енергії, Порт "Південний" готовий розглянути інші варіанти щодо внесення змін до Договору.
25. 02.11.2021 позивач надіслав відповідачу лист від 02.11.2021 №7988/01/207/21, в якому зазначив, що 22.10.2021 оператор системи розподілу Акціонерне товариство "Українська залізниця" повідомило Порт "Південний" про переведення його з 22.10.2021 на постачальника "останньої надії" у зв'язку з припиненням дії Договору. Проте, як стверджує у цьому листі позивач, він не припиняв дії Договору та вважає його чинним, а отже наполягає на подальшому забезпеченні Порту "Південний" електричною енергію згідно з його умовами.
26. 03.11.2021 відповідач направив позивачу лист №174-Ю1, в якому зазначив, що з огляду на незгоду/неприйняття Портом "Південний" запропонованих змін істотних умов Договору цей Договір згідно з ПРРЕЕ є розірваним за ініціативою споживача з 22.10.2021.
27. ТОВ "Укр Газ Ресурс" на офіційному вебсайті (https://ukrgasresource.com/) для виконання умов Договору: розмістило оголошення про збільшення ціни електричної енергії та у зв'язку із цим необхідність внесення змін до діючих договорів про постачання електричної енергії щодо усіх споживачів, у т.ч. Порту "Південний" шляхом підписання додаткової угоди до Договору; повідомило споживачів, що внаслідок коливання ціни на ринку електричної енергії середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торгівельній зоні ОЕС України (Об'єднаної енергетичної системи України) зросла на 32,23%; станом на 02.08.2021, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок "на добу наперед") у торговій зоні ОЕС України (Об'єднаної енергетичної системи України) 2 578,52 грн/МВт*год, що вище ніж на 01.08.2021 на 21,68%; повідомило споживачів, що у випадку відмови від запропонованих постачальником змін до істотних умов Договору споживачі повинні надати обґрунтовані заперечення протягом 20 календарних днів з дати оголошення/публікації/отримання оферти про такі зміни. Відсутність вказаних заперечень споживача свідчить про мовчазну згоду на застосування запропонованих змін істотних умов до Договору та обов'язку підписати погоджений сторонами проєкт додаткової угоди до Договору. ТОВ "Укр Газ Ресурс" повідомило споживачів про право припинити дію договору та змінити електропостачальника або отримувати електроенергію від постачальника "останньої надії" у випадку неузгодження в майбутньому змін до Договору шляхом розірвання договору, попередивши постачальника за 21 календарний день до вказаної події, з наданням проєкта додаткової угоди про розірвання договору.
28. Порт "Південний" не направляв на адресу відповідача будь-яких повідомлень щодо розірвання Договору та припинення електропостачання з боку ТОВ "Укр Газ Ресурс".
29. Матеріали справи не містять підписаної сторонами додаткової угоди до Договору щодо внесення змін ціни на електричну енергію або щодо розірвання договору.
30. За умовами Договору з 22.10.2021 по 31.10.2021, у листопаді 2021, у грудні 2021 поставка позивачу електричної енергії відповідачем передбачалась на суму 9 316 018,64 грн. А відповідно до Договору від 03.12.2021 №Т/ВГЕ-273/21 постачальником останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго" поставлено позивачу електричну енергію за цей період у сумі 26 662 572,47 грн, яку позивач оплатив у повному обсязі.
Короткий зміст позовних вимог
31. Порт "Південний" звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" 19 699 782,00 грн, з яких: 17 346 553,80 грн - збитки, 2 358 228,20 грн - штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання за Договором.
32. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" з 22.10.2021 безпідставно відмовилось від виконання своїх зобов'язань з постачання позивачу електричної енергії як споживачу за Договором, у зв'язку з чим позивач був змушений укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 03.12.2021 №Т/ВГЕ-273/21 (що діє з 22.10.2021), внаслідок чого позивач вважає, що йому були завдані матеріальні збитки у вигляді сплаченої ДПЗД "Укрінтеренерго" різниці між вартістю електроенергії за договором, укладеним з відповідачем, та вартістю електроенергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 03.12.2021 №Т/ВГЕ-273/21 у період з 22.10.2021 по 31.12.2021.
33. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки електричної енергії за Договором позивач нарахував штрафні санкції у вигляді пені (1 701 106,91 грн) та штрафу (652 121,29 грн).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
34. Господарський суд міста Києва рішенням від 10.10.2023 позовні вимоги Порту "Південний" до ТОВ "Укр Газ Ресурс" про стягнення 19 699 782,00 грн задовольнив у повному обсязі.
35. Суд першої інстанції виходив з того що договірні відносини між позивачем та відповідачем за Договором припинилися з ініціативи відповідача. Суд зауважив, що наявне у матеріалах справи листування сторін свідчить про те, що позивач відмовився від внесення змін до договору в частині збільшення ціни електричної енергії, а не відмовився від Договору в цілому та не ініціював його розірвання. За висновком суду, у цьому спорі мають місце всі елементи складу правопорушення, що є підставою для відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків, заподіяних позивачу саме діями відповідача. Суд також погодився з доводами позивача, що у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання (непостачанням електричної енергії з 22.10.2021) позивач має право на стягнення з відповідача пені за період з 22.10.2021 по 01.06.2022 та штрафу.
36. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
37. Верховний Суд постановою від 15.05.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
38. Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 зазначив, що фактично основним питаннями, на які повинні були надати відповідь суди при вирішенні спору у цій справі, є питання про те: 1) чи були у електропостачальника правові підстави для зміни договору, укладеного між ним та споживачем у вигляді окремого документа за результатами проведення процедури публічної закупівлі, відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", якщо так, то 2) чи виконав електропостачальник умови, визначені законодавством та договором, з якими пов'язується зміна умов договору (зокрема, в частині його ціни).
39. Верховний Суд звернув увагу на те, що за змістом ПРРЕЕ такий порядок дострокового припинення договору пов'язаний зі зміною умов договору які обумовлені: 1) змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії"); 2) змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії.
40. Верховний Суд зазначив про необхідність під час нового розгляду справи проаналізували співвідношення правового регулювання зміни умов договору та припинення зобов'язань за ним, що визначене пунктом 3.2.4 ПРРЕЕ, та правового регулювання цих відносин, що визначено нормами Закону "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Господарського кодексу України (далі - ГК) та визначити, які норми у випадку різного регулювання цих відносин мають перевагу у застосуванні до них; дослідити питання того чи застосовуються положення наведеного пункту ПРРЕЕ лише до відносин, що регулюють постачання електричної енергії споживачу за встановленим компетентним органом тарифом, чи така норма регулює відносини і щодо постачання електричної енергії за вільними цінами, які, зокрема, були визначені у процедурі публічної закупівлі.
41. Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
42. Верховний Суд постановою від 19.09.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
43. Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 зазначив, що за результатами касаційного розгляду колегія суддів не має підстав вважати, що у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин та доводів, якими аргументована касаційна скарга, виконав вказівки Верховного Суду, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд. Вказане є першочерговим з урахуванням доводів касаційної скарги.
44. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 залишив без змін.
45. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- зі змісту листування сторін вбачається лише недосягнення згоди щодо укладення додаткової угоди про збільшення ціни електричної енергії, однак не вбачається, що позивач висловлював намір та вчиняв фактичні дії, спрямовані на дострокове припинення Договору відповідно до положень Закону "Про публічні закупівлі", ЦК, ГК, умов Договору; навпаки, позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з обставинами, що склалися на ринку електричної енергії, він готовий розглянути інші варіанти щодо внесення змін до Договору з дотриманням законодавства України; позивач просив забезпечити безперервне постачання електричної енергії підприємству згідно умов Договору;
- будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик; отже, укладаючи відповідний договір на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни; підприємець має передбачати такі ризики й одразу закладати їх у ціну договору; саме ТОВ "Укр Газ Ресурс", у зв'язку із істотною зміною обставин, яка не залежала від волі сторін договору, запропонувало розірвати Договір постачання електричної енергії за згодою сторін для проведення споживачем нової тендерної процедури закупівлі;
- Порт "Південний" не прийняв умови додаткової угоди в частині зміни ціни, у зв'язку з тим, що він не діє на ринку "на добу наперед"; сторони не погоджували правове регулювання щодо ринку "на добу наперед", не визначали правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 як основу правового регулювання, що міститься в п.1.2 Договору;
- Порт "Південний" не направляв відповідачу будь-яких заяв щодо незгоди/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору у відповідності до п.3.2.4 ПРРЕЕ, задля того, щоб можна було дійти висновку про дострокове розірвання договору саме за ініціативою споживача; в свою чергу, постачальник (відповідач) не був обмежений у праві оскарження дій споживача в судовому порядку з подальшим спонуканням останнього до укладання додаткової угоди до Договору;
- таким чином, колегія суддів вважає, що дію Договору було припинено саме з ініціативи відповідача, про що правильно зазначено судом першої інстанції; аналогічні висновки викладені у рішеннях у справі №916/3857/21;
- внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення про дострокове припинення постачання електричної енергії, позивача було переведено на постачальника "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго" (з яким укладено відповідний договір), що призвело до понесення Портом "Південний" збитків у вигляді переплати за електричну енергію, поставлену позивачу постачальником "останньої надії"; загальна сума збитків у вигляді витрат, які позивач поніс у зв'язку з безпідставним припиненням відповідачем поставки електроенергії, та її фактичною поставкою з 22.10.2021 по 31.10.2021, у листопаді 2021 та у грудні 2021 позивачу ДПЗД "Укрінтеренерго", становить 17 346 553,80 грн. (26 662 572,47 грн. - 9 316 018,64 грн.); відповідач доводів позивача не спростував, іншого розміру збитків не довів та не надав доказів відсутності своєї вини у припиненні постачання електричної енергії; у даному випадку мають місце всі елементи складу правопорушення, що є підставою для відповідальності ТОВ "Укр Газ Ресурс" у вигляді відшкодування збитків;
- враховуючи підтверджений факт прострочення зобов'язання (поставки електроенергії), вимоги про нарахування пені та штрафу заявлені позивачем правомірно; застосування обох видів неустойки до негрошового зобов'язання є самостійними заходами відповідальності;
- в силу процесуального Закону, відповідач позбавлений можливості заперечувати проти обставини, які він заперечує в направленому апеляційному суду 03.02.2025 документі, який має назву "Письмові судові дебати"; із наявних в матеріалах справи документів, зокрема відзиву відповідача на позовну заяву, вбачається, що останній взагалі не посилався на обставини, які викладені ним в направленому апеляційному суду 03.02.2025 документі, який має назву "Письмові судові дебати"; в зазначеному документі відповідач фактично змінює підстави своєї апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
46. 20.06.2024 ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
47. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій застосували ч.2 ст.193 та статей 224, 225 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №921/358/24;
- суди попередніх інстанцій не застосували нормативно-правовий акт, що підлягає застосовуванню до спірних правовідносинах, а саме пп.16 п.1 (наразі пп.14 п.1) постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (доповненої згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 та визнання такою, що втратила чинність постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766"), наразі пп.16 п.1 виключено на підставі постанови НКРЕКП від 28.06.2024 №1231, яким встановлено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування; суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми, що викладені у постановах від 17.12.2024 у справі №910/6337/23, від 06.06.2024 у справі №910/4269/22, від 11.06.2024 у справі №910/4263/22, від 12.06.2024 у справі №910/4286/22 та від 25.06.2024 у справі №922/658/22, а також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 щодо неможливості ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій у період правового режиму воєнного стану за договорами на ринку електричної енергії незалежно від того, за який період позивачем були нараховані такі штрафні санкції, відповідно до приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332;
- необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 17 346 553,80 грн, оскільки позивач не довів наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, що відповідає висновкам, викладеним у цій частині у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №922/2897/21 та від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.
48. Скаржник також вказує, що його позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах та спорах щодо стягнення збитків, а саме:
- необхідність доведення повного складу правопорушення: Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №905/2191/15 підкреслив, що для стягнення збитків потрібні всі елементи цивільного правопорушення - протиправність, шкода, причинно-наслідковий зв'язок, вина; при недоведеності хоча б одного елементу у відповідальності має бути відмовлено; у цій справі відсутні як протиправність та вина, так і причинний зв'язок;
- причинно-наслідковий зв'язок як обов'язкова умова відповідальності: Верховний Суд неодноразово зазначав, що шкода підлягає відшкодуванню лише якщо вона є прямим, об'єктивним наслідком дій боржника (постанова Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №914/127/20);
- право сторін на відмову від зміни ціни та наслідки цього: об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 фактично захистила право замовника не погоджувати невигідне підвищення ціни навіть при коливанні ринку; суд роз'яснив, що відмова покупця підписати додаткову угоду про підвищення ціни не є порушенням чи розірванням договору з його боку; це лише сигнал постачальнику, який може або продовжувати виконувати договір на старих умовах, або ініціювати припинення договору, якщо виконання стало для нього збитковим; відповідач діяв саме так, повідомивши за 20 днів про зміну ціни і отримавши відмову; суди цього не врахували;
- обмеження відповідальності розміром реальних втрат та поведінкою кредитора: Верховний Суд неодноразово ставав на заваді спробам стягнути з боржника більше, ніж реально втрачено: у справі №916/901/24 Верховний Суд погодився, що 3% річних і пеня можуть бути зменшені на 90%, якщо боржник діяв добросовісно, а кредитор не довів реальних збитків; у цій справі кредитор взагалі не має чистих збитків, а відповідач діяв добросовісно, тому стягнення повних санкцій суперечить вищенаведеному підходу;
- відсутність збитків при отриманні податкового кредиту: Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 у справі №926/990/21 фактично визнала, що зменшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця, а тому його втрата підлягає відшкодуванню; у цій справі позивач отримав податковий кредит на всю сплачену суму ПДВ постачальнику "останньої надії", отже його майнові інтереси навіть покращилися (податковий кредит збільшився).
49. 11.07.2025 надійшов відзив Порту "Південний" на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
50. У відзиві зазначає, зокрема, таке:
- Північний апеляційний господарський суд у постанові від 02.06.2025 в повній мірі врахував вказівки Верховного Суду, які містилися у постановах від 15.05.2024 та 19.09.2024;
- рішення суду першої інстанції у цій справі було ухвалено 10.10.2023, в той час як постанова Верховного Суду у справі №921/358/24, на яку посилається відповідач, була прийнята 28.05.2025; постанова Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №921/358/24 була надіслана судом до реєстру 06.06.2025, а забезпечення надання загального доступу відбулося 12.06.2025; ухвалюючи 02.06.2025 постанову у цій справі, суду апеляційної інстанції як мінімум не було відомо про існування постанови Верховного Суду від 28.05.2025; правовідносини, які виникли між сторонами у справі №921/358/24 та у цій справі не є подібними; висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду у справі №921/358/24;
- відповідач, припинивши постачання електричної енергії, вчинив протиправні дії, які виразилися у порушенні положень Договору, ЦК, ГК, Закону "Про публічні закупівлі", Закону "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312;
- під збитками в даному конкретному випадку потрібно розуміти різницю суми коштів, які було сплачені позивачем "постачальнику останньої надії" та які б мали бути сплачені відповідачу згідно умов Договору, у випадку якщо б останній не припинив виконання свої зобов'язань в односторонньому порядку; разом збитки за жовтень (з 00.00 год. 22.10.2021) - грудень 2021 року склали 17 346 553,80 грн з ПДВ;
- після припинення відповідачем постачання електричної енергії за Договором, у Порту "Південний" не було жодного іншого варіанту отримувати електричну енергію для задоволення своїх виробничих потреб, аніж у постачальника "останньої надії"; також у Порту "Південний" не було можливості регулювати питання ціни (вартості) отриманої електричної енергії від постачальника "останньої надії", оскільки така ціна (вартість) в силу положень законодавства визначається без узгодження із споживачем; безумовно вбачається причинно-наслідковий зв'язок протиправної поведінки відповідача і шкоди, що настала у вигляді збитків;
- відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання; вина відповідача полягає у допущенні ним протиправної поведінки та невиконанні взятих на себе договірних зобов'язань, а також невиконанні вимог законодавства;
- доводи касаційної скарги здебільшого зводяться до переоцінки доказів у справі, що є неприпустимим в силу процесуального Закону; відповідач намагається переконати Верховний Суд, що саме позивач, відмовляючись від укладання додаткової угоди до договору про збільшення ціни, допустив настання для себе збитків;
- між сторонами також існував спір в межах судової справи №916/3857/21; в обох справах досліджувалось питання, хто саме із сторін Договору, допустив дії на припинення його виконання; Південно-західний апеляційний господарський суд у справі №916/3857/21 встановив обставини, які визнані обґрунтованими та підтверджені Верховним Судом, з яких вбачається, що саме ТОВ "Укр Газ Ресурс" в односторонньому порядку відмовилося від виконання своїх зобов'язань за Договором;
- правовідносини у справі, що розглядається та у справах №910/6337/23, №910/4269/22, №910/4263/22, №910/4286/22, №922/658/22, №911/1359/22 не є подібними; у справах №910/6337/23, №910/4269/22, №910/4263/22, №910/4286/22, №922/658/22, №911/1359/22 позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій були обґрунтовані невиконанням іншою стороною договору саме грошових зобов'язань; позовні вимоги Порту "Південний" в частині стягнення штрафних санкцій обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару; відносини між сторонами щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару виникли у жовтні 2021 року, тобто до введення в Україні правового режиму воєнного стану (посилається на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23);
- 03.02.2025 відповідач направив апеляційному суду через документ, який має назву "Письмові судові дебати"; в зазначеному документі відповідач фактично змінював підстави своєї апеляційної скарги та посилався на: 1) не доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення; 2) неправильність та необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку збитків та штрафних санкцій; фактично таким ж є доводи касаційної скарги; відповідач позбавлений можливості заперечувати проти обставини, які він заперечував в направленому апеляційному суду 03.02.2025 документі; первинно в апеляційній скарзі були посилання виключно на припинення постачання електричної енергії за спірним Договором з ініціативи позивача; інших доводів апеляційна скарга відповідача не містила.
Рух справи в суді касаційної інстанції
51. Верховний Суд ухвалою від 07.07.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 06.08.2025.
Щодо складу цивільного правопорушення
52. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували ч.2 ст.193 та статей 224, 225 ГК без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №921/358/24.
53. Також вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 17 346 553,80 грн, оскільки позивач не довів наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, що відповідає висновкам, викладеним у цій частині у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №922/2897/21 та від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.
54. В свою чергу позивач у відзиві зазначає, що ухвалюючи 02.06.2025 постанову у цій справі, суду апеляційної інстанції не могло бути відомо про існування постанови Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №921/358/24; правовідносини, які виникли між сторонами у справі №921/358/24 та у цій справі не є подібними; висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду у справі №921/358/24.
55. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи скаржника з таких мотивів.
56. Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи №910/11419/22 здійснили помилкове тлумачення положень ПРРЕЕ та наслідків відмови позивача від зміни ціни, внаслідок чого дійшли висновку, що відповідач безпідставно відмовився від виконання договору постачання електроенергії та договір припинився достроково з ініціативи самого відповідача.
57. При цьому скаржник посилається на загальні висновки із згаданої постанови у справі №921/358/24, зокрема, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
58. Також скаржник наводить цитування постанови Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №921/358/24 такого змісту:
"Суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, ураховуючи предмет та підстави позову, встановив відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, за наявності яких настає така міра відповідальності, як відшкодування збитків, оскільки спір між сторонами щодо внесення змін до договору внаслідок зміни ціни електричної енергії виник через різне тлумачення положень пунктів 5.16, 5.19 договору, ці обставини та доводи КП "Тернопільводоканал" були предметом розгляду у справі №921/30/23, за результатами розгляду якої з урахуванням заперечень КП "Тернопільводоканал" проти задоволення первісного позову, у задоволенні зустрічного позову КП "Тернопільводоканал" було відмовлено.
За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову".
59. Разом з тим, сам скаржник посилається на те, що позовні вимоги у справі №921/358/24 обґрунтовано тим, що внаслідок порушення відповідачем (ТОВ "Укр Газ Ресурс") умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2021 №402-П/21, що полягає в необґрунтованій відмові у коригуванні ціни і укладенні відповідних додаткових угод №3 та №4 до зазначеного договору та у зв'язку із подальшим стягненням відповідачем у судовому порядку нарахованих сум боргу за постачання позивачу електричної енергії без врахування коливання цін на ринку, ТОВ "Укр Газ Ресурс" завдало КП "Тернопільводоканал" збитки у розмірі 3 284 052,41 грн.
60. Із зазначеного вбачається, що висновки у справі №921/358/24 зроблені з урахуванням інших, неподібних фактичних обставин справи.
61. У справі, що переглядається, заподіяння збитків обґрунтовано безпідставною відмовою відповідача від виконання своїх зобов'язань з постачання позивачу електричної енергії як споживачу за Договором, у зв'язку з чим позивач був змушений укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
62. Суди у цій справі дійшли висновку про те, що відповідач безпідставно відмовився від виконання договору постачання електроенергії (протиправна поведінка), на підставі тих обставин, що зі змісту листування сторін вбачається недосягнення згоди щодо укладення додаткової угоди про збільшення ціни електричної енергії, однак не вбачається, що позивач висловлював намір та вчиняв фактичні дії, спрямовані на дострокове припинення Договору; навпаки, позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з обставинами, що склалися на ринку електричної енергії, він готовий розглянути інші варіанти щодо внесення змін до Договору з дотриманням законодавства України; Порт "Південний" не прийняв умови додаткової угоди в частині зміни ціни, у зв'язку з тим, що він не діє на ринку "на добу наперед"; сторони не погоджували правове регулювання щодо ринку "на добу наперед", не визначали правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку як основу правового регулювання, що міститься в п.1.2 Договору.
63. Також, роблячи відповідний висновок про припинення дії договору саме з ініціативи відповідача, суд апеляційної інстанції послався на аналогічні висновки, викладені в судових рішеннях (зокрема Верховного Суду) у справі №916/3857/21.
64. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погоджується з доводами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, зокрема про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі №921/358/24 та у цій справі не є подібними. Більше того висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать загальним висновкам Верховного Суду зі справи №921/358/24 щодо необхідності встановлення повного складу цивільного правопорушення.
65. Аналогічно, необґрунтованим є довід скаржника щодо не доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №922/2897/21 та від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.
66. Так, у справі №922/2897/21 Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Охоче" про стягнення 15 437 582,11 грн, з яких: 12 855 890,76 грн - збитки, 1 831 164,70 грн - штраф, 750 526,65 грн - пеня за період з 01.11.2020 по 18.06.2021.
67. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки. Розмір завданих збитків позивач обраховував, виходячи з того, що вартість однієї метричної тони товару за договором складає 9 101,94 грн без ПДВ за одну метричну тону (п.4.1 договору). Об'єм товару в кількості 1005,92 метричних тон згідно умов договору обійшовся би позивачу у 8 507 583,32 грн. Різниця між ціною товару за контрактами заміщення, яку сплатив позивач та ціною товару за умовами договору, становить 12 855 890,76 грн без ПДВ. Вказану суму позивач вважав завданими йому реальними збитками.
68. У справі №922/2394/21 Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вперед" про стягнення 5 332 767,51 грн збитків, 911 571 грн штрафу, 285 706,78 грн пені за період з 01.12.2020 по 26.05.2021.
69. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки. Розмір завданих збитків позивач обраховував, виходячи з того, що вартість однієї метричної тони товару за договором складає 9 115,71 грн без ПДВ за одну метричну тону (п.4.1 договору). Об'єм товару в кількості 456,9 метричних тон згідно умов договору обійшовся би позивачу у 4 164 967,89 грн. Різницю між фактично сплаченою ціною товару за контрактом заміщення та ціною товару за умовами договору позивач вважав завданими йому реальними збитками.
70. Таким чином, у жодній з наведених справ (№922/2897/21 та №922/2394/21) суди не досліджували питання наявності складу цивільного правопорушення за подібних до справи №910/11419/22 обставин, тим паче враховуючи основні заперечення ТОВ "Укр Газ Ресурс", які зводяться до того, що саме Порт "Південний" відмовився від Договору із посиланням на спеціальне законодавство (Закон "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ).
71. Не досліджувалося відповідне питання також у справах, на висновки із яких посилається скаржник, стверджуючи, що такими висновками підтверджується його позиція (№905/2191/15, №914/127/20, №927/491/19, №916/901/24, №926/990/21).
- відсутність збитків при отриманні податкового кредиту: Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.12.2023 у справі №926/990/21 фактично визнала, що зменшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця, а тому його втрата підлягає відшкодуванню; у цій справі позивач отримав податковий кредит на всю сплачену суму ПДВ постачальнику "останньої надії", отже його майнові інтереси навіть покращилися (податковий кредит збільшився).
72. У справі №905/2191/15 позов подано щодо стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати (упущеної вигоди), завданих державі на суму 43 270 975,87 грн, на користь державного бюджету.
73. У справі №914/127/20 фізична особа звернулася з позовом до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про стягнення збитків у розмірі 3 320 191,28 грн, що визначаються різницею між вартістю об'єкта нерухомого майна (нежитлових приміщень), визначеної станом на 25.03.2016, та заборгованістю позивача перед відповідачем за рамковою угодою та договором про надання траншу, яка станом на 25.03.2016 становила 4 798 180,72 грн.
74. У справі №927/491/19 прокурор в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання природного газу та стягнення збитків у вигляді надмірно сплачених позивачем грошових коштів.
75. У справі №916/901/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" 10 319 515,53 грн, а саме: 3 250 358,97 грн - основного боргу, 2 123 751,34 грн - 36,00% річних від простроченої суми основної заборгованості, 2 831 668,44 грн - процентів за користування товарним кредитом та 2 113 736,78 грн пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 05.10.2022 №143/23/08 та додатків до нього в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
76. Натомість як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №926/990/21 Верховним Судом, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду не переглядалася. Також, з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається факт ухвалення Великою Палатою Верховного Суду будь яких постанов від 01.12.2023.
77. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
78. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підставі касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.
79. Скаржник у касаційній скарзі послався на підставу, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та/або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.
80. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.
81. Натомість доводи скаржника у цій частині зводяться до висловлення незгоди з встановленими судами обставинами справи, їх правовою оцінкою та прийнятими судовими рішеннями в цілому, є викладенням власного бачення у питанні застосування правових норм, не підкріпленого посиланням на правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах.
82. При цьому на інші підстави касаційного оскарження, що визначені у ч.2 ст.287 ГПК, скаржник не посилається.
Щодо штрафних санкцій
83. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували нормативно-правовий акт, що підлягає застосовуванню до спірних правовідносинах, а саме пп.16 п.1 (наразі пп.14 п.1) постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (доповненої згідно з постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 та визнання такою, що втратила чинність постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766"), наразі пп.16 п.1 виключено на підставі постанови НКРЕКП від 28.06.2024 №1231, яким встановлено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування; суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми, що викладені у постановах від 17.12.2024 у справі №910/6337/23, від 06.06.2024 у справі №910/4269/22, від 11.06.2024 у справі №910/4263/22, від 12.06.2024 у справі №910/4286/22 та від 25.06.2024 у справі №922/658/22, а також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 щодо неможливості ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій у період правового режиму воєнного стану за договорами на ринку електричної енергії незалежно від того, за який період позивачем були нараховані такі штрафні санкції, відповідно до приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332.
84. Позивач у відзиві вказує, що правовідносини у справі, що розглядається та у справах №910/6337/23, №910/4269/22, №910/4263/22, №910/4286/22, №922/658/22, №911/1359/22 не є подібними; у справах №910/6337/23, №910/4269/22, №910/4263/22, №910/4286/22, №922/658/22, №911/1359/22 позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій були обґрунтовані невиконанням іншою стороною договору саме грошових зобов'язань; позовні вимоги Порту "Південний" в частині стягнення штрафних санкцій обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару; відносини між сторонами щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару виникли у жовтні 2021 року, тобто до введення в Україні правового режиму воєнного стану (посилається на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2025 у справі №908/948/23).
85. Верховний Суд частково погоджується з позивачем та відхиляє доводи скаржника як необґрунтовані з огляду на таке.
86. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
87. Верховний Суд встановив, що об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/948/23 досліджувала питання, чи підлягають застосуванню приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов'язання, які виникли до введення воєнного стану.
88. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.07.2025 у справі №908/948/23 зазначила таке:
"83. Аналізуючи зміст положення пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії", щодо його застосування до випадків порушення договірних зобов'язань, які мали місце до початку повномасштабного російського вторгнення та введення воєнного стану в Україні, Об'єднана палата бере до уваги положення ГК та ЦК, які регламентують застосування штрафних санкцій.
84. За ч.2 ст.217 ГК у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
85. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК).
86. Реалізація господарсько-правової відповідальності може відбуватися як у судовому, так і у позасудовому порядку.
87. Реалізація (застосування) в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання включає застосування загальної та скороченої позовної давності, передбаченої ЦК, якщо інші строки не встановлено ГК (ст.223 ГК), а також припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (які мають строковий характер), якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК).
88. Об'єднана палата наголошує, що відповідно до наведених законодавчих приписів відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері господарювання, як і право кредитора на позов, так і обов'язок порушника поновити порушене право, виникає та існує саме внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
89. Об'єднана палата враховує, що положеннями пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Водночас у справі, що переглядається, спірні правовідносини виникли до введення воєнного стану.
90. При цьому Верховний Суд враховує, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами НКРЕКП №332, №413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.
91. Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.
92. Зазначене відповідає як висновкам із постанови Об'єднаної палати від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 (див. п.64 цієї постанови) так і висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22, від 02.10.2024 у справі №910/4273/22, від яких колегія суддів вважає за необхідне відступити.
93. У зв'язку із цим Об'єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновків щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22 (колегія суддів: Рогач Л.І., Дроботова Т.Б., Міщенко І.С.), від 02.07.2024 у справі №908/815/22 (колегія суддів: Дроботова Т.Б., Багай Н.О., Чумак Ю.Я.), від 03.07.2024 у справі №908/816/22 (колегія суддів: Берднік І.С., Зуєв В.А., Міщенко І.С.), від 03.07.2024 у справі №908/817/22 (колегія суддів: Зуєв В.А., Берднік І.С., Міщенко І.С.), від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 (колегія суддів: Жайворонок Т.Є., Ємець А.А., Колос І.Б.), від 02.10.2024 у справі №910/4273/22 (колегія суддів: Студенець В.І., Баранець О.М., Губенко Н.М.), про те, що настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше".
89. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду. Тобто відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) в одній зі справ, означає відступлення від аналогічних висновків, сформульованих раніше в інших постановах Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) (схожі за змістом висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц (п.88), від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (п.93), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (п.27.3), від 30.06.2020 у справі №264/5957/17 (п.43)), від 10.11.2021 у справі №825/997/17 (п.71), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.73), від 08.08.2023 у справі №910/8115/19 (910/13492/21) (п.143)).
90. Враховуючи зазначені висновки зі справи №908/948/23 та те, що спірні відносини між сторонами щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару виникли у жовтні 2021 року, тобто до введення в Україні правового режиму воєнного стану, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені (1 701 106,91 грн) та штрафу (652 121,29 грн).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
91. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
92. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
93. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
94. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №910/11419/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй