05 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5499/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
позивача - Явтух О.Г.,
відповідача - ОСОБА_1 (особисто), Чишинський Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Євстигнеєвої Н.М.
від 30.01.2024 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Іванов О.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,
від 13.02.2025
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
до ОСОБА_1
про стягнення збитків у розмірі 2 484 480,00 грн.
Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/1720 від 30.07.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/5499/23 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г.О.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 для розгляду справи № 904/5499/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 2 484 480,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2023 в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 видав наказ № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії", згідно з яким наказав нарахувати та виплатити у травні 2023 року премії за перші чотири місяці 2023 року голові та членам правління товариства в розмірі, зазначеному у протоколі засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 12.05.2023 № 12/05-2023. На виконання цього наказу ОСОБА_1 , як директору технічному, виплачено 1 242 240,00 грн та ОСОБА_2 , як директору комерційному, 18.05.2023 було виплачено 1 242 240,00 грн, що разом становить 2 484 480,00 грн. В той же час, наказ № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії" прийнято на виконання нелегітимного рішення наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023 в порушення норм закону. В.о. голови правління ОСОБА_1 , як посадова особа, ознайомлений з положеннями статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", Положенням про наглядову раду, внутрішніми розпорядчими документами підприємства, та володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, що міг критично оцінити належність протоколу наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023, та дійти висновку, що останній не відповідає вимогам установчих документів.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 з 26.05.2017 до 18.07.2023 обіймав посаду директора технічного Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", що підтверджується наказом № 187/1-ОБ/К від 25.05.2017 про призначення на посаду та наказом № 191-ОБ/К про припинення трудового договору (контракту) від 18.07.2023.
01 липня 2022 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та ОСОБА_1 укладено Контракт, за умовами якого працівник приймається на роботу в Товариство до складу правління: членом правління Товариства на посаду директора технічного відповідно до рішення наглядової ради Товариства від 25.05.2022.
Згідно з наказом № 106-ОБ/К від 15.05.2023 ОСОБА_1 , директора технічного, призначено виконуючим обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з 16.05.2023 по 17.05.2023.
12 травня 2023 року відбулося засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з порядком денним: обрання тимчасово виконуючого обов'язки голови наглядової ради та про виплату голові та членам правління Товариства премії (заохочення).
На засіданні Наглядової ради 12.05.2023 прийнято рішення про виплату голові та членам правління Товариства премії (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року в наступному розмірі: голові правління 4 969 000,00 грн; директору технічному, директору комерційному, директору з капітального будівництва, директору фінансовому, директору з безпеки по 1 242 240,00 грн кожному.
У протоколі засідання наглядової ради зазначено, що у заочному голосуванні прийняли участь: члени наглядової ради - ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Голова наглядової ради ОСОБА_5 та член наглядової ради ОСОБА_6 участі у заочному голосуванні не приймали. За прийняття рішення про виплату премії голосували: "за" - ОСОБА_3, ОСОБА_8; "проти"- немає; "утримався" - ОСОБА_4 . Рішення прийнято.
15 травня 2023 року в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 видав наказ №01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії (заохочення)", згідно з яким наказав нарахувати та виплатити у травні 2023 року премію за перші чотири місяці 2023 року, голові та членам правління Товариства, в розмірі зазначеному у протоколі засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 12.05.2023 № 12/05-2023.
Матеріалами справи підтверджено, що при підготовці наказу від 15.05.2023 № 01.3Нк-140-0523 була допущена помилка в його оформленні. Дата наказу на паперовому носії зазначена 15.05.2023, а фактично наказ був створений та зареєстрований в електронній системі документообігу 17.05.2023.
Саме 17.05.2023 в.о голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 видав наказ №01.ЗНк-140-0523 "Про виплату премії", згідно з яким наказав нарахувати та виплатити у травні 2023 року премії за перші чотири місяці 2023 року голові та членам правління Товариства в розмірі зазначеному у протоколі засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 12.05.2023 № 12/05-2023.
Зазначений наказ був підписаний в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 17.05.2023, оскільки останній був призначений виконуючим обов'язки голови правління лише на період з 16.05.2023 по 17.05.2023 наказом NЮ6-ОБ/К від 15.05.2023. Фактично наказ був створений 17.05.2023 о 10:44, що підтверджується властивостями файлу. В електронній системі документообігу 1С РГК Докс, Наказ № 01.ЗНк-140-0523 зареєстрований як наказ від 17.05.2023.
Наказ від 15.05.2023 № 01.3Нк-140-0523 фактично був створений та виданий 17.05.2023 на виконання рішення, оформленого протоколом наглядової ради Товариства від 12.05.2023 № 12/05-2023. Фактичну дату створення та видачі вказано наказу (17.05.2023) сторони у справі не оскаржують.
На виконання наказу в.о голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1. № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії (заохочення)" від 15.05.2023, ОСОБА_1 як директору технічному виплачено 1 242 240,00 грн та ОСОБА_2 , як директору комерційному 18.05.2023 виплачено 1 242 240,00 грн, що разом становить 2 484 480,00 грн.
Під час розгляду справи відповідачем надано пояснення ОСОБА_4 (члена наглядової ради) на ім'я голови наглядової ради від 15.11.2023 про те, що: при створенні протоколу та бюлетенів у зв'язку з копіюванням текстів створюваних документів, ним помилково було залишено в протоколі заочного голосування наглядової ради Товариства по другому питанню порядку денного "Про виплату Голові та членам Правління Товариства премії (заохочення)" запис навпроти варіанта голосування "Утримався", оскільки дійсно він мав намір голосувати "За", про що нижче по тексту зафіксовано, що "Рішення прийнято"; 14.11.2023 на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" було направлено лист з виправленими протоколом засідання наглядової ради від 12.05.2023 та бюлетенем; відповідно до виправленого протоколу засідання наглядової ради товариства від 12.05.2023 та виправленого бюлетеня заочного голосування члена наглядової ради товариства ОСОБА_4 від 05.05.2023, який є представником акціонера Сольвоторе Ентерпрайзез Лімітед (Solvotore Enterprises Limited), НОМЕР_1 , ОСОБА_4 голосував "за" прийняття рішення про виплату голові та членам правління премії.
Також відповідачем долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_4 , який є членом наглядової ради з 21.04.2021 та секретарем наглядової ради товариства з 26.04.2021. В заяві свідка зазначено про обізнаність ОСОБА_4 зі змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом.
В заяві свідка ОСОБА_4 зазначив про те, що в рішенні наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2-23 допущено технічну помилку, у зв'язку з чим на протоколі та бюлетені міститься засвідчувальний напис "Виправлено". Вказає, що у голосуванні по питанню порядку денному "Про виплату голові та членам правління Товариства премії (заохочення)" в протоколі засідання Наглядової ради Товариства № 12/05-2023 від 12.05.2023 всі три члена наглядової ради голосували одноголосно "За".
Рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 11.04.2019, яке оформлене протоколом № 1 від 11.04.2019, затверджено статут Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (надалі - Статут).
За змістом пункту 8.1 Статуту органами Товариства є: загальні збори, наглядова рада, правління та ревізійна комісія.
Посадовими особами органів Товариства визнаються голова та члени наглядової ради, голова та члени правління, голова та члени ревізійної комісії (пункт 8.3.1 Статуту).
Посадові особи органів товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень Статуту та інших документів Товариства (пункт 8.3.2 Статуту).
Посадові особи органів товариства несуть відповідальність перед Товариством за шкоду (збитки), заподіяну Товариству їхніми діями (бездіяльністю) відповідно до законодавства України (пункт 8.3.4 Статуту).
Згідно з пунктом 10.2.2.7 Статуту до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та припинення (відкликання) повноважень голови та членів правління Товариства.
До виключної компетенції наглядової ради також належить затвердження умов контрактів, що укладаються з головою та членами правління, встановлення розміру їх винагороди (пункт 10.2.2.8 Статуту).
Відповідно до пункту 10.4.4 Статуту рішення наглядової ради можуть прийматися шляхом заочного голосування (опитування). Рішення про проведення засідання наглядової ради шляхом заочного голосування (опитування) приймається головою наглядової ради Товариства, крім випадку обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря наглядової ради Товариства. Порядок прийняття наглядовою радою рішень шляхом проведення заочного голосування (опитування) визначається Положенням про наглядову раду.
Пунктом 10.4.5 Статуту передбачено, що засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосуванні надали бюлетені, не менше ніж 3 члена наглядової ради.
Відповідно до пунктів 11.1.1, 11.1.2, 11.8 Статуту виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Правління. Кількісний склад правління становить 6 осіб, в тому числі голова правління та члени правління. Трудові відносини голови і членів правління регулюються на підставі трудових договорів, що укладаються з ними Товариством.
Голова правління Товариства має право:
- діяти без довіреності від імені Товариства, представляти Товариство без довіреності у відносинах з усіма без винятку органами влади, у відносинах з фізичними та юридичними особами (пункт 11.5.1.1 Статуту);
- вчиняти без довіреності від імені Товариства правочини та укладати від імені Товариства будь-які договори та інші правочини з урахуванням обмежень щодо сум правочинів, які встановлені Статутом та внутрішніми документами Товариства, за наявності відповідного рішення по кожному правочину компетентного органу Товариства (правління, наглядової ради, загальних зборів) (пункт 11.5.1.2 Статуту);
- видавати обов'язкові до виконання працівниками товариства накази, розпорядження, вказівки в межах своєї компетенції, встановлювати внутрішній режим роботи в товаристві (пункт 11.5.1.6 Статуту).
Відповідно до пункту 3.6 Положення про правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" права та обов'язки, строк повноважень, відповідальність і оплата праці членів, в тому числі, голови правління визначаються Законом України "Про акціонерні товариства", іншими актами законодавства, Статутом Товариства, цим Положенням, Положенням про винагороду членів правління у разі затвердження його наглядовою радою, а також трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним членом правління. Від імені Товариства трудовий договір (контракт) підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у разі тимчасової відсутності голови правління його обов'язки виконує член правління, що відповідає за інженерно-технічне забезпечення в товаристві, або інший член правління, призначений відповідним наказом голови правління.
17 червня 2022 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та ОСОБА_7 укладено Контракт з головою правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".
01 липня 2022 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено Контракти з членами правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".
За Контрактами: ОСОБА_2 приймався на посаду директора фінансового відповідно до рішення наглядової ради Товариства від 25.05.2022 (протокол № 25/05-2022); ОСОБА_1 приймався на посаду директора технічного відповідно до рішення наглядової ради Товариства від 25.05.2022 (протокол № 25/05-2022).
Згідно з пунктами 6.1, 6.2 Контрактів за виконання обов'язків, передбачених цим Контрактом, працівнику встановлюється щомісячна винагорода у розмірі, визначеному у додатку до Контракту. Додаткові виплати при виконанні працівником обов'язків, передбачених Контрактом, встановлюються сторонами в додатку до Контракту.
Відповідно до пунктів 3, 9 додатку до Контрактів працівникові (член правління) може виплачуватись річна премія та інші місячні премії (заохочення) за рішенням наглядової ради Товариства.
Пунктом 4.1 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" передбачено, що кількісний склад наглядової ради складає 5 осіб.
Відповідно до пункту 7.3 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" наглядова рада обирає секретаря наглядової ради. Секретар наглядової ради обирається на засіданні наглядової ради з числа її членів або з числа будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб. У разі обрання секретаря наглядової ради з числа інших фізичних чи юридичних осіб з нею укладається відповідний договір, умови якого затверджуються наглядовою радою, в такому випадку секретар наглядової ради не має права голосу на засіданнях наглядової ради. Секретар наглядової ради Товариства, зокрема: оформляє документи наглядової ради та забезпечує їх надання членам наглядової ради та іншим посадовим особам органів управління Товариства; веде та підписує протоколи засідань наглядової ради; складає протоколи засідань наглядової ради Товариства та інших документів наглядової ради Товариства, організовує їх належне зберігання.
Згідно з пунктом 8.21 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" засідання наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами.
Відповідно до пункту 8.23 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" засідання наглядової ради у формі заочного голосування вважається правомочним, якщо в ньому взяли участь (надали заповнені бюлетені для голосування) не менше ніж 3 члена наглядової ради.
Пунктом 8.26 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" передбачено, що рішення, прийняті наглядовою радою, є обов'язковими для виконання членами наглядової ради, головою та членами правління, відокремленими (структурними) підрозділами та всіма працівниками Товариства.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/5499/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- обставина прийняття рішення про виплату премії (заохочення) підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме: нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_4 (секретар наглядової ради Товариства) про те, що він голосував "за" прийняття рішення про виплату премії (заохочення), листом від 14.11.2023, яким на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" направлені виправлені протокол засідання наглядової ради від 12.05.2023 та бюлетень голосування;
- за наявних у справі доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про виплату премії (заохочення) було прийнято належним складом осіб та, з огляду на приписи пункту 8.26 Положення про наглядову раду Товариства, підлягало виконанню відповідачем, як в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз";
- враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність таких елементів правопорушення з боку відповідача як збитки, протиправна поведінка відповідача, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою відповідача, вина, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 2 484 480,00 грн задоволенню не підлягають.
Постановою від 13.02.2025 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/5499/23. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Присудив до стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" збитки у розмірі 2 484 480,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування збитків, стосуються дій (рішень) відповідача як посадової особи Товариства під час здійснення ним своїх управлінських повноважень, тому такі правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз". Отже, зважаючи на характер правовідносин, з яких виник спір, та враховуючи, що характер правовідносин є визначальним при вирішенні питання підсудності, суд апеляційної інстанції вважає, що справа № 904/5499/23 підлягає розгляду у порядку господарського судочинства;
- враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2024 у справі № 910/2301/24, даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, через що у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства), суд апеляційної інстанції відмовляє;
- рішення щодо виплати премії у вигляді протоколу наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023 є таким, що не прийнято, оскільки в порушення пункту 8.21 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та пункту 3 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" за прийняття рішення не проголосувала проста більшість голосів членів наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами;
- оцінюючи вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт "вірогідності доказів" та наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції вважає надані відповідачем докази на підтвердження того, що член наглядової ради Товариства ОСОБА_4 голосував "за" прийняття рішення про виплату голові та членам правління премії (пояснення ОСОБА_4 , як члена наглядової ради та як секретаря наглядової ради Товариства, на ім'я Голови наглядової Ради від 15.11.2023; лист від 14.11.2023 на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з виправленими протоколом засідання наглядової ради від 12.05.2023 та бюлетенем; нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_4 ) є менш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на спростування таких обставин, а саме, оригінали протоколу № 12/05-2023 від 12.05.2023 та бюлетені від 05.05.2023, відповідно до яких за прийняття рішення щодо виплати премії проголосувало "за" - лише 2 члени наглядової ради, та "утримався" - 1 член ( ОСОБА_4 ). Тобто, за прийняття рішення не проголосувала проста більшість голосів членів наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами. Усі докази, які подані відповідачем є новоствореними, датованими вже після відкриття провадження у справі, та не спростовують вину ОСОБА_1 ;
- суд апеляційної інстанції наголошує на основному, що видаючи наказ від 15.05.2023 № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії", ОСОБА_1 керувався саме тим протоколом наглядової ради, який існував станом на дату видачі такого наказу, та не міг знати про наміри члена наглядової ради ОСОБА_4 проголосувати якимось іншим чином;
- з огляду на те, що матеріали справи взагалі не містять заяви свідка - голови правління ОСОБА_7 , а у заяві свідка - секретаря наглядової ради ОСОБА_4 не містяться повідомлення про такі обставини: як, коли, кому, яким чином, у якій формі (з описками чи без) передавалась саме виписка з протоколу засідання наглядової ради від 12.05.2023, через що викладені свідком ОСОБА_4 у заяві повідомлення щодо вищенаведених обставин не можуть, через їх відсутність, суперечити іншим доказам у справі, відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для виклику для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;
- таким чином, враховуючи недотримання відповідачем чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання нових доказів в суді апеляційної інстанції, а саме не обґрунтування ним наявності виняткового випадку не допиту в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у встановлений строк, як і не доведення неможливості проведення таких процесуальних дій під час розгляду справи у суді першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього; беручи до уваги відсутність в матеріалах справи заяви свідка - голови правління ОСОБА_7 , а також не повідомлення у заяві свідка - секретаря наглядової ради ОСОБА_4 обставин, про які просить допитати останнього відповідач, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про виклик для допиту в судовому засіданні та допит в якості свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;
- в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1, як посадова особа, ознайомлений з положеннями Статуту, Положенням про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", внутрішніми розпорядчими документами підприємства, та володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, що міг критично оцінити належність протоколу наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023, та дійти висновку, що останній не відповідає вимогам установчих документів;
- підписуючи наказ про преміювання керівного складу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", ОСОБА_1 було відомо, що підприємство є збитковим, що підтверджується звітом про фінансовий стан, відповідно до якого збиток за перший квартал 2023 року складає - 298 923 млн. грн, та за перше півріччя 2023 року - 285 955 млн. грн. Окрім того, у зв'язку зі складним фінансовим положенням весь персонал Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з 01.02.2023 переведено на семигодинний робочий час, що підтверджується наказом від 31.01.2023 №01.3Но-90-0123;
- очевидно, що в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 не мав на меті діяти в інтересах Товариства, а більше того, діяв всупереч таким інтересам, своїми діями лише погіршив майновий стан підприємства, та спричинив збитки Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на суму2 484 480,00 грн;
- протиправна поведінка в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 полягає у прийнятті протиправного рішення - наказу №01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії" від 15.05.2023.
- з огляду, на те, що відповідачем прийнято рішення у вигляді наказу "Про виплату премії (заохочення)" від 15.05.2023 №01.3Нк-140-0523 без наявності оригіналів документів, а саме, оригіналу протоколу №12/05-2023 від 12.05.2023 та бюлетенів від 05.05.2023, тобто посадова особа приймала рішення на підставі копій документів, при цьому не витребувала у наглядової ради оригінали вказаних документів, що свідчить про те, що в.о. голови правління Товариства ОСОБА_1 неналежно та недобросовісно виконував свої посадові обов'язки. Та такі дії ОСОБА_1 говорять про те, що він діяв всупереч інтересам юридичної особи;
- наявність шкоди полягає у тому, що Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" було нараховано та здійснено виплату у сумі 2 484 480,00 грн посадовим особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є марнотратним рішенням, яке погіршило майновий стан Товариства. Вибуття грошових коштів із власності Товариства є очевидним, тобто, ця грошова сума і є сумою прямих збитків Товариства;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає у тому, що протиправний наказ в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 № 01.3Нк-140-0523 призвів до вибуття грошових коштів із власності Товариства;
- наявність вини в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1. є беззаперечною, її відсутність відповідачем не доведено;
- таким чином у діях ОСОБА_1 наявні всі елементи складу правопорушення. Тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у даній справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження скаржниками зазначено пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування принципу вірогідності доказів та приписів частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями частин 1 та 2 статті 79, частини 1 статті 86 та статті 269 Господарського процесуального кодексу України;
- суди фактично не дослідили питання чи вчиняв відповідач будь-які активні дії щодо інформування наглядової ради щодо можливих дефектів (описки) протоколу наглядової ради № 12/05-2023 від 12.05.2023, не дослідили заяву свідка ОСОБА_4 , залишили поза увагою клопотання про допит ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; не звернули увагу, зокрема на пункт 11.6.1.4 Статуту, згідно з яким зберігання протоколу засідання наглядової ради є відповідальністю саме голови правління, а не Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"; суди не встановили обставин коли відповідач дізнався про допущену описку в тексті протоколу засідання наглядової ради; в матеріалах справи відсутні відомості яким чином виписка з протоколу наглядової ради (з опискою чи виправлена) доводилася до відома відповідача, та/або чи доводилася взагалі, з урахуванням того, що саме на підставі виписки з протоколу рішення наглядової ради (документ № 1, а не як помилково вважає позивач документу № 2) відповідач підписав наказ про преміювання;
- суди порушили пункт 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та відмовили у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
04 серпня 2025 року до Суду від позивача надійшли додаткові пояснення. У судовому засіданні 05.08.2025 протокольною ухвалою Суду зазначені додаткові пояснення залишено без розгляду.
05 серпня 2025 року до Суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
5. Позиція Верховного Суду
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Здійснюючи касаційне провадження Суд зазначає таке.
Як зазначалось вище, звертаючись до суду з даним позовом, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" зазначало те, що 17.05.2023 в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 видав наказ № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії", який прийнято на виконання нелегітимного рішення наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023 в порушення норм закону. При цьому відповідач, як посадова особа, ознайомлений з положеннями статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", Положенням про наглядову раду, внутрішніми розпорядчими документами підприємства, та володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, що міг критично оцінити належність протоколу наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023, та дійти висновку, що останній не відповідає вимогам установчих документів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частини 4 статті 92 Цивільного кодексу України якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Згідно з частиною 2 статті 89 Господарського кодексу України посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними господарському товариству, у порядку та у випадках, передбачених законом.
За статтею 63 Закону України "Про акціонерні товариства" посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Зміст частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, тому спростування цієї вини є процесуальним обов'язком її заподіювача.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.
При застосуванні статті 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже, навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
Частинами 2, 3 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, за умови, що інше не передбачено статутом акціонерного товариства. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради від їх загальної кількості, які мають право голосу, якщо для прийняття такого рішення статутом акціонерного товариства не передбачено більшої кількості голосів.
З матеріалів справи та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що Статутом та Положенням про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" визначено можливість прийняття наглядовою радою рішень шляхом заочного голосування (опитування), кількісний склад наглядової ради, правомочність засідань наглядової ради, порядок прийняття рішень, у тому числі заочному голосуванні (опитуванні).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 12.05.2023 прийнято рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", яке оформлено протоколом від 12.05.2023, про виплату голові та членам правління Товариства премії (заохочення) за перші чотири місяці 2023 року.
Як зазначено у відповідному протоколі засідання наглядової ради, на засіданні присутні три члена наглядової ради.
Тому, враховуючи пункт 10.4.5 Статуту, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що засідання наглядової ради було правомочним, оскільки відбувалось заочне голосування - бюлетені надали не менше як три члена наглядової ради.
Водночас, за прийняття рішення щодо виплати премії проголосувало: "за" - 2 члени наглядової ради (ОСОБА_3, ОСОБА_8), та "утримався" - 1 член ( ОСОБА_4 ), тобто менше 3 членів наглядової ради. При цьому, у відповідному протоколі зазначено, що рішення з цього питання прийнято.
Отже, в порушення пункту 8.21 Положення про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та частини 3 статті 75 Закону України "Про акціонерні товариства" за прийняття рішення не проголосувала проста більшість голосів членів наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення щодо виплати премії у вигляді протоколу наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2023 є таким, що не прийнято.
При цьому судом апеляційної інстанції спростовано твердження відповідача, підтримані судом першої інстанції, про те, що обставина прийняття рішення про виплату премії (заохочення) підтверджується наданими доказами, а саме: нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_4 (секретар наглядової ради Товариства) про те, що він голосував "за" прийняття рішення про виплату премії (заохочення), листом від 14.11.2023, яким на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" направлені виправлені протокол засідання наглядової ради від 12.05.2023 та бюлетень голосування.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що як на момент прийняття рішення наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати премії, так і на теперішній час ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 вже не були членами наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", що підтверджується протоколом проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 08.06.2023, відповідно до якого були припинені повноваження усіх членів наглядової ради, у тому числі голови наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та прийнято рішення обрати нових членів наглядової ради Товариства, серед яких відсутні особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Таким чином, пояснення ОСОБА_4 , як члена наглядової ради та як секретаря наглядової ради Товариства, на ім'я голови наглядової ради від 15.11.2023; лист від 14.11.2023 на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з виправленими протоколом засідання наглядової ради від 12.05.2023 та бюлетенем; нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_4 обґрунтовано сприйнято судом апеляційної інстанції критично, з огляду на те, що такі пояснення і заяви зроблені останнім вже після 08.06.2023, тобто після припинення його повноважень як члена та секретаря наглядової ради Товариства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у своїх поясненнях від 15.11.2023 ОСОБА_4 стверджував про те, що при створенні протоколу засідання наглядової ради від 12.05.2023 та бюлетенів, у зв'язку з копіюванням текстів створюваних документів з інших документів, останнім помилково залишено запис навпроти варіанта голосування "Утримався".
Водночас, у вказаних поясненнях ОСОБА_4 не надавав жодних мотивів щодо власноруч поставленого підпису у бюлетені від 05.05.2023 навпроти графи "Утримався".
До того ж, як встановлено судом апеляційної інстанції, "свій намір" утриматись від голосування ОСОБА_4 зафіксував двічі: у бюлетені заочного голосування наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 05.05.2023 та у протоколі № 12/05-2023 від 12.05.2023.
Так, судом апеляційної інстанції зауважено, що ОСОБА_4 в подальшому декілька разів підтвердив результати свого голосування "Утримався", що вбачається з такого:
- на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" разом з листом від 11.09.2023 надійшли оригінали протоколу № 12/05-2023 від 12.05.2023 та бюлетені від 05.05.2023, підписані ОСОБА_9 та ОСОБА_10;
- ОСОБА_4 , направляючи вказаний протокол № 12/05-2023 від 12.05.2023 не побачив жодної допущеної помилки у голосуванні, на які посилається вже після відкриття провадження у цій справі, та не зазначив про те, що в протоколі наявна помилка/описка;
- пізніше, 23.10.2023 від ОСОБА_4 на адресу Товариства надійшов ще один лист від 19.10.2023, яким останній надав оригінал бюлетеню від 05.05.2023, де навпроти графи "утримався" стоїть його підпис. Проте, і цього разу останнім не повідомлено Товариство про допущену помилку/описку в протоколі № 12/05-2023 від 12.05.2023 та бюлетені від 05.05.2023, та про свої дійсні наміри голосувати в інший спосіб.
Враховуючи вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що 05.05.2023 при вирішенні питання голосувати чи «утриматись» ОСОБА_4 - саме «утримався», що засвідчив підписом у бюлетені. 12.05.2023 при формуванні протоколу № 12/05-2023 від 12.05.2023 як секретар наглядової ради ОСОБА_4 був зобов'язаний відтворити волевиявлення членів наглядової ради відповідно до інформації, яка наявна в бюлетенях, що і було зроблено. В подальшому, направляючи оригінали документів на адресу Товариства листами від 11.09.2023 та 19.10.2023 ОСОБА_4 підтвердив свій намір проголосувати так, як відображено у протоколі № 12/05-2023 від 12.05.2023.
До того ж, щодо листа від 14.11.2023, яким ОСОБА_4 направив виправлений протокол засідання та бюлетень заочного голосування суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний лист був підписаний ОСОБА_4 , як секретарем наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", проте, повноваження ОСОБА_4 як секретаря наглядової ради Товариства були припинені ще 08.06.2023, тому суд апеляційної інстанції оцінив такі "виправлення" у протоколі та бюлетені як переголосування, проте, таке переголосування було здійснено ОСОБА_4 14.11.2023, тобто вже не маючи повноважень члена наглядової ради Товариства.
Таким чином, оцінюючи вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт "вірогідності доказів" та наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані відповідачем докази на підтвердження того, що член наглядової ради Товариства ОСОБА_4 голосував "за" прийняття рішення про виплату голові та членам правління премії є менш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на спростування таких обставин. Тобто, за прийняття рішення не проголосувала проста більшість голосів членів наглядової ради від кількісного складу наглядової ради, встановленого загальними зборами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 15.05.2023 в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 видав наказ №01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії (заохочення)", згідно з яким наказав нарахувати та виплатити у травні 2023 року премію за перші чотири місяці 2023 року, голові та членам правління Товариства, в розмірі зазначеному у протоколі засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 12.05.2023 № 12/05-2023.
На виконання наказу в.о голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1. № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії (заохочення)" від 15.05.2023, ОСОБА_1 як директору технічному виплачено 1 242 240,00 грн та ОСОБА_2 , як директору комерційному 18.05.2023 виплачено 1 242 240,00 грн, що разом становить 2 484 480,00 грн.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідний наказ в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 прийнято на виконання такого, що не прийнято (нелегітимного) рішення наглядової ради Товариства від 12.05.2023 № 12/05-2023.
До того ж, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що видаючи наказ від 15.05.2023 № 01.3Нк-140-0523 "Про виплату премії", ОСОБА_1 керувався саме тим протоколом наглядової ради Товариства, який існував станом на дату видачі такого наказу, та не міг знати про наміри члена наглядової ради ОСОБА_4 проголосувати якимось іншим чином.
Також судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1, як посадова особа, ознайомлений з положеннями Статуту, Положенням про наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", внутрішніми розпорядчими документами підприємства, та володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, що міг критично оцінити належність протоколу наглядової ради Товариства від 12.05.2023 № 12/05-2023, та дійти висновку, що останній не відповідає вимогам установчих документів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в.о. голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_1 не мав на меті діяти в інтересах Товариства, а більше того, діяв всупереч таким інтересам, своїми діями лише погіршив майновий стан підприємства, та спричинив збитки Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на суму2 484 480,00 грн.
Таким чином встановивши у діях ОСОБА_1. наявності всіх елементів складу правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України ). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України ).
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний (відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Водночас у статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони процесу.
В силу вказаної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний. Подібні за змістом висновки викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019, від 18.11.2019 у справі №908/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13, від 19.11.2024 у справі №910/3070/21, від 21.11.2024 у справі №925/1577/20, від 28.11.2024 у справі №925/181/20.
У пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, Суд вважає, що апеляційний господарський суд оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку у їх сукупності. Суд апеляційної інстанції надав оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, що відповідає приписам статті 79, 86, 87, 269 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому Суд відхиляє як безпідставні доводи скаржника про те, що судами не досліджені обставини як, коли, кому, яким чином, у якій формі (з описками чи без) передавалась саме виписка з протоколу засідання наглядової ради Товариства від 12.05.2023, оскільки, відповідні обставини, заперечення відповідачем не наводились у відзиві на позову, а тому в силу приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач позбавляється права на них посилатись.
До того ж, як убачається з оскаржуваного судового рішення, відповідачем не надано у встановлені процесуальним законом строки відповідні докази на підтвердження таких обставин.
Зазначені аргументи скаржника (обґрунтування підстав для формування висновків Верховного Суду) фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.
Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування ухваленого судом апеляційної інстанції рішення, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
Щодо доводів скаржника про необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про дослідження в якості доказу заяви свідка ОСОБА_4 від 23.10.2024 та про виклик для допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , Суд зазначає таке.
З матеріалів справи та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається те, що відповідачем було долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_4 , який є членом наглядової ради з 21.04.2021 та секретарем наглядової ради товариства з 26.04.2021. В заяві свідка зазначено про обізнаність ОСОБА_4 зі змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом.
В заяві свідка ОСОБА_4 зазначив про те, що в рішенні наглядової ради від 12.05.2023 № 12/05-2-23 допущено технічну помилку, у зв'язку з чим на протоколі та бюлетені міститься засвідчувальний напис "Виправлено". Вказає, що у голосуванні по питанню порядку денному "Про виплату голові та членам правління Товариства премії (заохочення)" в протоколі засідання наглядової ради Товариства № 12/05-2023 від 12.05.2023 всі три члена наглядової ради голосували одноголосно "За".
Під час апеляційного провадження відповідач подав клопотання про виклик для допиту в судовому засіданні та допит в якості свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , яке обґрунтоване тим, що позивач посилається на те, що у Товариства не було саме оформленого протоколу (фактично протоколу з бюлетенями голосування), який містив помилки, проте, такий документ не є документом, на підставі якого правління виконує рішення наглядової ради, оскільки документ, який виконує правління - це виписка з протоколу (фактично протокол без бюлетенів голосування). Тому для правильного вирішення спору необхідно встановити як, коли, кому, яким чином, у якій формі (з описками чи без) передавалась саме виписка з протоколу, а встановити це можливо лише шляхом допиту безпосередніх учасників тих подій - відповідача, голови правління ОСОБА_7 , секретаря наглядової ради ОСОБА_4 (вказані обставини відсутні у його заяві свідка). Без дослідження цих обставин неможливо встановити чи має місце протиправна поведінка у відповідача (як один з чотирьох необхідних елементів цивільного правопорушення).
Відповідно до частини 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Згідно з частинами 1, 4 статті 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (див. постанову Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи взагалі не містять заяви свідка - голови правління ОСОБА_7 , а у заяві свідка - секретаря наглядової ради ОСОБА_4 не містяться повідомлення про обставини, які зазначає відповідач, а саме: як, коли, кому, яким чином, у якій формі (з описками чи без) передавалась саме виписка з протоколу засідання наглядової ради від 12.05.2023, а тому вони не можуть, через їх відсутність, суперечити іншим доказам у справі, відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для виклику для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
При цьому Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції досліджував заяву свідка ОСОБА_4 разом з іншими доказами у справі, та надав відповідну оцінку, про що зазначалось вище, тому відповідні доводи скаржника є необґрунтованими.
Щодо аргументів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив пункт 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, Суд зазначає таке.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 12 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.
Похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути.
Зокрема, до них належить інститут так званого похідного позову. Відповідно до частини 1 статті 54 Господарського процесуального кодексу України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Згідно з частинами 2, 3 статті 54 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
Отже, за похідним позовом учасник, член, акціонер набуває статусу процесуального представника юридичної особи, якій завдано збитків, але не має власного права на позов (у матеріальному значенні) до порушника. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц.
Якщо одна особа одночасно є і учасником товариства, і його керівником, то її неможливо розглядати ізольовано лише з одного аспекту діяльності (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 905/1076/16).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.12.2016 у справі "ТОВ "Фріда" проти України").
У постанові Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 917/178/23 зроблено висновок про те, що враховуючи положення пункту 12 частини 1 статті 20 та статті 54 Господарського процесуального кодексу України з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, може звернутися як власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, так і сама юридична особа.
Тобто, у вказаній постанові Верховний Суд зробив загальну правову позицію щодо застосування положень пункту 12 частини 1 статті 20 та статті 54 Господарського процесуального кодексу України, яка полягає в тому, що, зокрема, не тільки учасник юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків може звернутися з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, а й сама юридична особа може звернутися з таким позовом.
На підтвердження такого висновку у постанові від 23.10.2024 у справі № 910/2301/24 Верховний Суд зазначив, що частинами 2, 3 статті 54 Господарського процесуального кодексу України не обмежують саму юридичну особу у праві пред'явити позов про відшкодування збитків до посадової особи, що прямо вбачається з частини 7 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування збитків, стосуються дій (рішень) відповідача як посадової особи Товариства під час здійснення ним своїх управлінських повноважень, тому такі правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".
Отже, зважаючи на характер правовідносин, з яких виник спір, та враховуючи, що характер правовідносин є визначальним при вирішенні питання юрисдикційності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дана справа № 904/5499/23 підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Таким чином, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду та те, що спір у даній справі підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на наведені у цій постанові мотиви, а також враховуючи, що висновки Верховного Суду, які взяті Судом до уваги, носять загальний характер, аргументи відповідача, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі визнаються Судом необґрунтованими, тому Суд відхиляє відповідне клопотання.
Враховуючи вищевикладене та обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, отже, касаційна скарга скаржника є необґрунтованою, а тому, постанову суду апеляційної інстанції необхідно залишити без змін.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову, залишення без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 904/5499/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
О.А. Кролевець