?
05 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/4765/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апф-Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 (колегія суддів: Владимиренко С. В., Ходаківська І. П., Демидова А. М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Апф-Груп" про звернення стягнення на грошові кошти у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апф-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Традишин", про стягнення грошових коштів,
Історія справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Апф-Груп" (далі - ТОВ "Апф-Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Традишин" (далі - ТОВ "Ойл Традишин") про стягнення 1 508 030,06 грн боргу, 233 444,22 грн - 3 % річних, 27 764,28 грн - штрафних санкцій, 191 912,32 грн - пені.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.09.2022 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Ойл Традишин" на користь ТОВ "Апф-Груп" 1 508 030, 06 грн боргу; 233 444, 22 грн інфляційних втрат; 27 640, 33 грн 3 % річних; 142 333, 25 грн пені та 28 671, 72 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. 29.05.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
4. 02.04.2025 ТОВ "Апф-Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просило суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрол Автотранс" (далі - ТОВ "Петрол Автотранс") та у ТОВ "Ойл Традишн" копію договору поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, укладеного між ТОВ "Петрол Автотранс" та ТОВ "Ойл Традишн"; стягнути з ТОВ "Петрол Автотранс", яке має заборгованість перед ТОВ "Ойл Традишн", на користь ТОВ "Апф-Груп" 1 940 119, 58 грн боргу в рахунок погашення заборгованості згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Левченко Я. О. (далі - приватний виконавець Левченко Я. О.) перебуває відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ТОВ "Ойл Традишин" на користь ТОВ "Апф-Груп" 1 508 030, 06 грн боргу; 233 444, 22 грн інфляційних втрат; 27 640, 33 грн 3 % річних; 142 333 25 грн пені та 28 671, 72 грн судового збору. Всього до стягнення 1 940 119,58 грн.
6. Судами попередніх інстанцій з виписки АБ "Укргазбанк" за рахунком НОМЕР_1 з'ясовано, що 30.05.2022 між ТОВ "Ойл Традишин" (позикодавець) та ТОВ "Петрол Автотранс" (позичальник) укладено договір № 300522-фд поворотної фінансової допомоги, на підставі якого ТОВ "Петрол Автотранс" отримало від відповідача (боржника у виконавчому провадженні (ВП) № НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 19 000 000, 00 грн під зобов'язання їх повернути.
7. Приватним виконавцем Левченко Я. О. встановлено, що ТОВ "Ойл Традишин" (боржник) має рахунки в наступних банках: АБ "Укргазбанк", АТ "ПУМБ", АТ "КБ "Глобус".
8. За наявною у матеріалах справи випискою АБ "Укргазбанк" по рахунку НОМЕР_1 на користь ТОВ "Петрол Автотранс" було перераховано грошові кошти за договором поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд на суму 19 000 000,00 грн.
9. Грошові кошти на суму 19 000 000,00 грн були перераховані ТОВ "Петрол Автотранс" та не повернуті останнім.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
10. Ухвалою від 22.04.2025 Господарський суд міста Києва заяву ТОВ "Апф-Груп" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником задовольнив. Звернув стягнення на грошові кошти в розмірі 1 940 119,58 грн, належні ТОВ "Петрол Автотранс", яке має заборгованість перед ТОВ "Ойл Традишн", в рахунок задоволення вимог стягувача ТОВ "Апф-Груп" згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2022.
11. Суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові кошти на суму 19 000 000,00 грн були перераховані ТОВ "Петрол Автотранс" та не повернуті останнім, оскільки матеріали даної справи не містять доказів повернення вказаних коштів.
12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 ухвалу місцевого господарського суду від 22.04.2025 скасовано, ухвалено нове судове рішення - про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Апф-Груп" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ "Петрол Автотранс" (в порядку статті 336 ГПК України). Стягнуто з ТОВ "Апф-Груп" на користь ТОВ "Петрол Автотранс" 3 028, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
13. Апеляційний суд виходив з того, що судове рішення, за яким встановлено факт заборгованості ТОВ "Петрол Автотранс" перед ТОВ "Ойл Традишин" на суму 19 000 000, 00 грн або на звернуту судом першої інстанції у даній справі суму 1 940 119, 58 грн до стягнення з апелянта, відсутнє.
14. Крім того, апеляційний суд вказав, що як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ "Ойл Традишн" надавалась фінансова допомога апелянту у період 30.05.2023 за договором поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, однак за посиланням відповідача така допомога надавалась у сумі 190 000, 00 грн, а не 19 000 000, 00 грн.
15. Апеляційний суд також встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що заборгованість за наданою фінансовою допомогою станом на момент розгляду даної заяви виникла у ТОВ "Петрол Автотранс" і залишається непогашеною перед відповідачем (боржником).
16. Щодо заявлених апелянтом витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, суд апеляційної дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню частково та до стягнення з позивача на користь апелянта підлягає 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки саме цей розмір витрат на оплату адвоката є співмірним із складністю розгляду заяви та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. ТОВ "Апф-Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.
18. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що можливість звернення стягнення на грошові кошти боржника у порядку статті 336 ГПК України підтверджується судовою практикою Верховного Суду у справі № 910/20504/16. На думку скаржника, факт існування заборгованості не обов'язково має підтверджуватись судовим рішенням, за відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника. Правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.
20. При зверненні з апеляційною скаргою, апелянт стверджував про відсутність заборгованості з посиланням на Акт звірки, який було долучено до апеляційної скарги. Водночас, такий Акт звірки не може вважатися доказом у справі, оскільки інформація, відображена в акті, не підтверджена первинними документами. Аналогічна позиція щодо акту звірки висловлена в постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 927/738/19.
21. Судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки наданій стягувачем виписці з банку про перерахування коштів, яка не містить відомості про повернення суми позики.
22. Скаржник з посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про покладення судових витрат на правову допомогу, заявлених представником ТОВ "Петрол Автотранс", які на його думку, є неспівмірними зі складностю справи, витраченому стороною часу, та такими, що не відповідають ринковим цінам за дані послуги та загалом не підлягають задоволенню з огляду на те, що: адвокат Сороковой Д. А. не долучив жодних платіжних документів на підтвердження оплати гонорару, що свідчить про відсутність фактично понесених витрат ТОВ "Петрол Автотранс" на правову допомогу; умови договору не передбачають погодинну оплату роботи представника скаржника та не містять конкретних видів робіт заявлених у апеляційній скарзі; розрахунок погодинного надання послуг унеможливлює фактично визначити витрачений час саме на здійснення захисту інтересів клієнта.
23. Також скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про покладення судових витрат на правову допомогу на позивача, оскільки звернення із заявою про стягнення грошових коштів, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в порядку статті 336 ГПК України було ініційовано саме через невиконання ТОВ "Ойл Традишин" рішення суду, водночас судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки частині дев'ятій статті 141 ЦПК України, що призвело до ухвалення рішення про стягнення судових витрат виключно з позивача.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
24. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Петрол Автотранс" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін. При цьому заявник звертає увагу Суду на те, що ТОВ "Апф-Груп" 03.07.2025 (вже після відкриття касаційного провадження) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій вже вказує суму заборгованості не 19 000 000,00 грн, а 190 000,00 грн, та просить зазначені кошти стягнути з ТОВ "Петрол Автотранс" на користь ТОВ "Апф-Груп". Тобто з аналогічною за змістом заявою та з вимогою щодо того ж предмету до тієї ж самої юридичної особи, яка наразі є предметом касаційної скарги. При цьому підставою для звернення з новою заявою ТОВ "Апф-Груп" зазначає той самий договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522- фд.
25. У відповіді на відзив на касаційну скаргу ТОВ "Апф-Груп" зазначає про те, що ТОВ "Петрол Автотранс" та ТОВ "Ойл Традишн" не надали до суду докази повернення коштів за договором позики, якщо повернення позики дійсно відбулось. При цьому заявник стверджує, що виписка з банківських рахунків може підтверджувати існування заборгованості ТОВ "Петрол Автотранс" перед ТОВ "Ойл Традишн", яка, в свою чергу, може бути стягнута в порядку статті 336 ГПК України, оскільки містить інформацію про надання грошових коштів у позику, однак відсутня трансакція щодо їх повернення.
Позиція Верховного Суду
26. Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
27. Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
28. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 326 ГПК України).
29. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012).
30. Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України "Про виконавче провадження".
31. Відповідно до частин першої-четвертої статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
32. Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, визначений у статті 336 ГПК України, відповідно до частин першої, п'ятої, шостої та восьмої якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
33. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах), електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
34. Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.
35. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.
36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 зазначила, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
37. Наразі існує стала судова практика щодо застосування положень статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 ГПК України, підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18, від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16, на які також посилається скаржник у касаційній скарзі.
38. Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновку про те, що системний аналіз положень статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
39. При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
40. При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов'язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з'ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.
41. Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.12.2024 у справі № 902/831/23).
42. Частина друга статті 336 ГПК України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 908/1276/21 (908/921/22).
43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Левченко Я. О. перебуває відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ТОВ "Ойл Традишин" на користь "Апф-Груп" 1 508 030, 06 грн боргу; 233 444, 22 грн інфляційних втрат; 27 640, 33 грн 3 % річних; 142 333, 25 грн пені та 28 671, 72 грн судового збору.
44. ТОВ "Апф-Груп" вважаючи, що наразі ТОВ "Петрол Автотранс" є боржником перед ТОВ "Ойл Традишин", оскільки грошові кошти у розмірі 19 000 000,00 грн не повернуті, звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою в порядку статті 336 ГПК України, в якій просило суд витребувати у ТОВ "Петрол Автотранс" та у ТОВ "Ойл Традишн" копію договору поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, укладеного між ТОВ "Петрол Автотранс" та ТОВ "Ойл Традишн", а також стягнути з ТОВ "Петрол Автотранс", яке має заборгованість перед ТОВ "Ойл Традишн", на користь ТОВ "Апф-Груп" 1 940 119,58 грн боргу в рахунок погашення заборгованості згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 у справі № 910/4765/22.
45. Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що відповідне рішення суду, за яким було б встановлено факт заборгованості ТОВ "Петрол Автотранс" перед ТОВ "Ойл Традишн" на суму 19 000 000,00 грн або на звернуту судом першої інстанції у цій справі суму 1 940 119,58 грн до стягнення з ТОВ "Петрол Автотранс", відсутнє.
46. Суд апеляційної інстанції також встановив, що 30.05.2023 ТОВ "Ойл Традишн" надавалась фінансова допомога ТОВ "Петрол Автотранс" за договором поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, що не заперечується сторонами, однак така допомога надавалась у сумі 190 000,00 грн, а не 19 000 000,00 грн, з огляду на наступне:
- за наявною у матеріалах справи випискою АБ "Укргазбанк" по рахунку №ТОВ "Петрол Автотранс" було перераховано грошові кошти 30.05.2025 на суму 19 000 000 з призначенням платежу "за договором поворотної фінансової допомоги № 300522-фд від 30.05.2022".
- у наданій позивачем та доданої до матеріалів справи виписці з банку інформація про рух коштів вказана в копійках;
- згідно з випискою з рахунків про рух коштів ТОВ "Ойл Традишн" за відкритим рахунком №відсутня інформація про валюту;
- позивачем надано виписку по іншому особовому рахунку відповідача №, в якій чітко по кожній операції вказано валюту в гривнях.
47. Водночас позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент розгляду заяви ТОВ "Апф-Груп" (про стягнення боргу в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду) у ТОВ "Петрол Автотранс" виникла і залишається непогашеною заборгованість за наданою фінансовою допомогою перед ТОВ "Ойл Традишин" (боржником).
48. Позивачем не долучено до матеріалів справи копію договору поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, а вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 та 10.04.2025 про витребування даного договору від ТОВ "Петрол Автотранс" та ТОВ "Ойл Традишин" не виконано.
49. З огляду на відсутність в матеріалах справи договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, відсутня інформація і про встановлений сторонами строк повернення позикодавцем позики, а відтак, в межах розгляду оскаржуваної заяви позивача суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість встановити строк настання повернення позики, визначеного договором та чинним законодавством, оскільки окрім відповідного рішення суду про встановлення факту заборгованості, вимоги відповідача про повернення позичальником (апелянтом) розміру фінансової допомоги матеріали справи також не містять.
50. За висновками апеляційного суду, факт переведення ТОВ "Ойл Традишн" 30.05.2022 коштів на рахунок ТОВ "Петрол Автотранс" не може свідчити про наявність у ТОВ "Петрол Автотранс" заборгованості перед ТОВ "Ойл Традишн" у відповідному розмірі, а відтак і про можливість звернути стягнення на грошові кошти, які належать ТОВ "Петрол Автотранс".
51. Проте касаційний суд вважає такі висновки апеляційного суду про відсутність належних доказів наявності у ТОВ "Петрол Автотранс" заборгованості перед ТОВ "Ойл Традишн" (боржником), у тому числі, з огляду на відсутність копії договору поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд передчасними, адже ненадання копії договору не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, оскільки така заборгованість може бути підтверджена іншими доказами (зокрема, випискою з рахунків про рух коштів ТОВ "Ойл Традишн").
52. Проте судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки наданій стягувачем виписці з банку про перерахування коштів, яка не містить відомості про повернення суми позики.
53. Крім того, касаційний суд звертає увагу на те, що в силу принципів змагальності, рівності та стандарту доказування, обов'язок доказування і подання доказів повинен нести не лише позивач при стверджуванні обставин наявності у ТОВ "Петрол Автотранс" не оспорюваної заборгованості перед ТОВ "Ойл Традишн" за договором поворотної фінансової допомоги від 30.05.2022 № 300522-фд, а ще й боржник - ТОВ "Ойл Традишин" та ТОВ "Петрол Автотранс", при стверджуванні зворотнього.
54. Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції, всупереч вищевикладеному, поклав тягар доказування виключно на позивача.
55. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
56. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
57. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови в частині відмови в задоволенні заяви позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ "Петрол Автотранс", відповідно наявні підстави для скасування постанови апеляційного суду також і в частині стягнення з позивача витрат ТОВ "Петрол Автотранс" на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 5 000,00 грн, оскільки вирішення питання про розподіл судових витрат залежить від результатів апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
59. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
60. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судові витрати
61. Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апф-Груп" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 скасувати, а справу № 910/4765/22 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя С. К. Могил
Суддя Л. І. Рогач