04 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2025
у справі №916/542/18
за позовом: заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про стягнення 1 438 952,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_1
до відповідачів:
-Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ";
-Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях;
-прокуратури Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.07.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 (повний текст складено 08.07.2025) у справі № 916/542/18, направлена засобами поштового зв'язку 08.07.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.07.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/542/18 позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 у розмірі 1162880,45 грн та пеню у розмірі 276072,13 грн; розірвано договір оренди державного нерухомого майна; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" на користь Одеської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 25 108,29 грн, суму судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у розмірі 75 324,88 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційних скарг у розмірі 100 433,18 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/542/18 - без змін.
ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №916/542/18, а саме про розяснення на підставі яких доказів встановлено існування чинного договору оренди; чи досліджувалося виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/4494/15; чому судом не було розглянуто клопотання про витребування доказів; які фактично обставини було враховано при ухваленні висновків щодо прав і обов'язків сторін.
Південно-західний апеляційний господарський суду ухвалою від 03.07.2025 відмовив ОСОБА_1 у задоволені заяви про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №916/542/18.
08.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2025, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано рішення іншої колегії цього ж суду, зазначеного в постанові від 28.05.2020, де встановлено, що рішення у справі №916/4494/15 не виконано станом на 30.09.2019 та зокрема не складено акт приймання-передачі на виконання рішення суду у справі №916/4494/15, не проведено оцінку майна на виконання рішення у справі №916/4494/15, не укладено додаткової угоди на виконання рішення суду у справі №916/4494/15 та не посвідчено нотаріального договору оренди на виконання рішення суду у справі №916/4494/15 та вказує, що судом апеляційної інстанції не було досліджено висновки встановлені в справі №916/2607/18.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволені заяви про роз'яснення судового рішення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш чіткій і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Подібна за змістом правова позиція є сталою та неодноразово викладалася, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, а також Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 19.06.2023 у справі № 925/632/19 та від 06.07.2022 у справі № 904/766/21.
Якщо ж рішення не передбачає обов'язку для примусового виконання або не містить приписів, що можуть бути реалізовані у виконавчому провадженні, підстави для його роз'яснення відсутні.
У даному випадку постанова Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025, про роз'яснення якої подана заява, не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки воно не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом "Про виконавче провадження".
Також слід зазначити, що роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб (схожі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у своїх ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 14.05.2019 у справі № 904/2538/18, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 03.03.2021 у справі № 910/5953/17, від 24.11.2021 у справі № 910/18647/19 та Верховний Суд у постановах від 23.07.2021 у справі № 923/628/17, від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 27.04.2022 у справі № 925/1499/17).
Як встановив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 фактично не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, наведеними у постанові від 16.06.20205 та прагне отримати від суду роз'яснення мотивів прийняття судового рішення та домогтися переоцінки доказів, а також суд апеляційної інстанції зазначив, що роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови викликають труднощі в їх розумінні, отже доводи по суті зводяться до незгоди заявника зі змістом постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі № 916/542/18.
Колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник, посилаючись у касаційній скарзі на ненадання оцінки викладеним аргументам у заяві про роз'яснення рішення, фактично прагне всупереч процесуальному способу домогтися повторного перегляду постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції в ухвалі про відмову в роз'ясненні постанови суду апеляційної інстанції, скаржник не позбавлений права оскаржити вищезазначену постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення постанови, оскільки заявлена вимога про її роз'яснення не доводить неясності судового акта, а також неможливості чи утруднення розуміння висловлених судом висновків. Заява ОСОБА_1 зводиться до того, що заявник прагне змінити зміст постанови суду апеляційної інстанції, доповнивши її новими даними.
За положенням частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції статей 245 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи її тлумачення, то вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене суд касаційної інстанції вважає, що правильне застосування судом апеляційної інстанції наведених норм ГПК України під час прийняття ухвали Південно-західним апеляційним господарським судом від 03.07.2025 про відмову в задоволені заяви про роз'яснення, у даній справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення даних норм, у зв'язку з чим визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 287, 293, 304, ГПК України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 у справі № 915/542/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.