16 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/236/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кібець Р. Р., представника ОСОБА_1 - Гевяка П. І., представника Приватного підприємства «ТДТ-Автопром» - Корсуна М. М., представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» - Озерної М. О., представника Приватного підприємства «Афіша» - Шимечка А. Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Заставного Романа Йосиповича
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025
у справі № 921/236/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль»
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал»
2) Приватного підприємства «Афіша»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного підприємства «ТДТ-Автопром»
про визнання недійсними договорів
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» (далі - ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», позивач) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Морган Кепітал», відповідач-1) та Приватного підприємства «Афіша» (далі - ПП «Афіша», відповідач-2) про:
- визнання недійсним Договору від 20.09.2017 № 0024/17-ВБ про відступлення прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (далі - Договір про відступлення прав вимоги);
- визнання недійсним Договору комісії від 05.07.2017 № 51-К, укладеного між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ПП «Афіша» (далі - Договір комісії).
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за спірними Договором про відступлення прав вимоги та Договором комісії відповідачам було передано право грошової вимоги, яких не існувало на момент укладення оспорюваних правочинів, що є порушенням статті 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та свідчить про недійсність таких договорів.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, позов задоволено, визнано недійсними Договір про відступлення прав вимоги та Договір комісії.
У жовтні 2021 року відповідач-2 (ПП «Афіша») звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову.
Ураховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження, доводи скаржника та перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи №910/12525/20, яка містить, виключну правову проблему, що потребує вирішення, з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, Верховний Суд ухвалою від 19.01.2022 зупинив провадження у цій справі № 921/236/20 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12525/20.
24.10.2022 на адресу Верховного Суду надійшла заява ліквідатора ПП «Афіша» арбітражного керуючого Шимечка А. Я. про відмову від касаційної скарги ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 921/236/20 та закриття касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022, серед іншого, задоволено заяву ліквідатора ПП «Афіша» арбітражного керуючого Шимечка А. Я. про відмову від касаційної скарги та закрито касаційне провадження у справі №921/236/20, відкрите за касаційною скаргою ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021.
14.11.2022 ТОВ «ФК «Морган Кепітал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 від 19.12.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 921/236/20 за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Морган Кепітал» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021.
Короткий зміст апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі
Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) як особа, яка не брала участі у справі, але вважала, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про її інтереси, оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі заявник зазначав, що спір стосується правомірності продажу майна (активу) ПАТ «Банк Форум», ліквідація якого здійснювалась Фондом відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тож, на переконання Фонду, суд першої інстанції вирішив спір по суті формально та дійшов передчасного висновку про задоволення позову, за відсутності правової позиції Фонду, як ліквідатора первісного кредитора.
У цьому зв'язку Фонд стверджував, що незалучення останнього до участі у справі № 921/236/20 призвело до порушення таких основоположних засад господарського судочинства, як рівність та змагальність.
За змістом викладених у апеляційній скарзі доводів Фонд переконував, що підставами для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 є неправильне застосуванням норм матеріального права (статей 3, 11, 15, 16, 203, 215, 216, 230, 509, 512, 514, 517, 519, 651, 655, 656, 662, 665 ЦК України), зокрема з підстав неврахування висновку щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
З-посеред інших наведених у апеляційній скарзі правових позицій Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину, Фонд покликався на висновки щодо порядку захисту законного інтересу позивача, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.
Короткий зміст заяви про приєднання до апеляційної скарги
ОСОБА_1 (як уповноважена особа засновників ПП «Афіша» та як особа, яка не брала участі у справі, але вважала, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про її інтереси) звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у цій справі.
У поданій заяві ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги Фонду та просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 19.03.2021 та ухвалити нове судове рішення у справі № 921/236/20 про відмову повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» про визнання договорів недійсними.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 у справі №921/236/20 прийнято заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 та призначено розгляд заяви про приєднання до апеляційної скарги в судовому засіданні на 15.01.2025 о 11:20.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №921/236/20 відкладено розгляд справи № 921/236/20 на 26.02.2025 о 12:20.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу Фонду та заяву ОСОБА_1 - особи, яка приєдналась до апеляційної скарги, залишено без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 залишено без змін.
Постанову в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги Фонду суд апеляційної інстанції мотивував тим, що намагаючись в інтересах банкрута ПП «Афіша» скасувати рішення суду, яке набрало законної сили ще в 2021 році і предметом якого є визнання недійсним господарського договору внаслідок того, що однією із його сторін виступило адвокатське об'єднання, Фонд вийшов за межі своїх функцій та завдань, прямо закріплених у статтях 3 та 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Дійшовши висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Фонду, апеляційний господарський суд у мотивувальній частині постанови також виснував про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги Фонду
Фонд (скаржник-1) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив, зокрема, рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №921/236/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» про визнання договорів недійсними відмовити повністю.
Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржником визначено:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України через застосування судом апеляційної інстанції норм статей 3, 11, 15, 16, 203, 215, 216, 230, 509, 512, 514, 517, 519, 651, 655, 656, 662, 665 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12, від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, від 30.11.2016 у справі № 3-1125гс16, від 30.03.2016 у справі № 6-265цс16, від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі №904/5480/19, від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 15.11.2022 у справі № 910/2705/20, від 08.08.2023 у справі №910/19199/21, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20;
- пункт 4 частини другої статті 287 з урахуванням пункту 1 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки справу розглянуто і вирішено неповноважним складом Західного апеляційного господарського суду, що є підставою для обов'язкового скасування оскаржуваної постанови з направленням справи на новий розгляд (за доводами скаржника, спір у цій справі підлягає вирішенню (розгляду) у межах справи про банкрутство відповідача-2 - ПП «Афіша», тоді як при здійсненні автоматизованого розподілу справи у суді апеляційної інстанції неправильно визначено категорію спору, у зв'язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи);
- пункт 4 частини другої статті 287 з урахуванням пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України через прийняття судом першої інстанції рішення про інтереси Фонду, який не був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ОСОБА_1
ОСОБА_1 (скаржник-2) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив:
- скасувати повністю рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021, постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 921/236/20;
- ухвалити нове судове рішення, яким у позові ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» до ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (теперішня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс») та ПП «Афіша», за участю третьої особи ПП «ТДТ-Автопром», про визнання договорів недійсними відмовити повністю.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував, зокрема, підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України через неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- положень статті 48, пункту 4 частини третьої статті 162 ГПК України у питанні процесуального обов'язку суду щодо встановлення належності відповідачів (постанови Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 917/623/22, від 12.03.2024 у справі № 918/7/23) та щодо пред'явлення позову до неналежного відповідача як самостійної підстави для відмови у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 927/84/19, від 14.07.2022 у справі № 904/6902/20, у постанові від 11.09.2019 у справі №910/7122/17);
- норм статті 169, частини другої статті 232, статті 233 ГПК України щодо дотримання порядку розгляду заяви про приєднання до апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 911/2610/20, від 01.09.2023 у справі № 911/2610/20, від 27.07.2021 у справі № 910/22855/17);
Іншими підставами касаційного оскарження судових рішень з покликанням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник-2 визначив такі:
- розгляд і вирішення справи неповноважним складом апеляційного господарського суду через порушення порядку визначення складу суду, що є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваної постанови (пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України);
- суд апеляційної інстанції не вирішував апеляційну скаргу по суті, взагалі не давав оцінку доводам і аргументам заявника апеляційної скарги (Фонду), не дослідив зібрані у справі докази та не перевіряв додержання норм матеріального і процесуального права місцевим господарським судом, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
У контексті порушення норм процесуального права у питанні розгляду і вирішення справи неповноважним складом суду скаржник-2 доводить, що з урахуванням того, що постановою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2022 у справі № 921/740/21 ПП «Афіша» (відповідач-2 у цій справі № 921/236/20) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, спір у справі № 921/236/20 належить розглядати в межах справи про банкрутство (код класифікатора 212000000), а тому у Західному апеляційному господарському суді при здійсненні автоматизованого розподілу цієї справи був порушений порядок визначення спеціалізації суддів та категорії спору (коду класифікатора).
На переконання скаржника-2, неповноважність складу суду також підтверджується тим, що судді Скрипчук О. С. та Кравчук Н. М. при апеляційному розгляді скарги Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 повторно брали участь у розгляді цієї справи.
Крім того, скаржник звертає увагу касаційного суду на недобросовісну поведінку позивача у цій справі - ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», який одночасно є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ПП «Афіша» (відповідача-2) та єдиним його конкурсним кредитором з правом вирішального голосу, тоді як зборами кредиторів ПП «Афіша» прийнято рішення від 05.10.2022 про зобов'язання ліквідатора ПП «Афіша» звернутись до Касаційного господарського суду із заявою про відмову від касаційної скарги у справі № 921/236/20.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Позивач - ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПП «ТДТ-Автопром» подали відзиви, у яких з покликанням на приписи пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України просили закрити касаційні провадження за касаційними скаргами Фонду та ОСОБА_1
В обґрунтування заявлених у відзивах клопотань позивач та третя особа стверджували про те, що в оскаржуваних судових рішеннях судами першої та апеляційної інстанцій питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржників (Фонду та ОСОБА_1 ) не вирішувалися.
За змістом решти викладених у відзивах доводів заявники переконують Верховний Суд в законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень.
Касаційне провадження. Розгляд клопотань
28.03.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 921/236/20.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.03.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 921/236/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Жуков С.В.
31.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 921/236/20.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2025 для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В. Г.
Ухвалою від 16.04.2025 у справі № 921/236/20 Верховний Суд залишив касаційну скаргу Фонду без руху, надав скаржнику-1 строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 17.04.2025 у справі № 921/236/20 Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху, надав скаржнику-2 строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначених ухвал до касаційного суду 24.04.2025 та 25.04.2025 надійшли заяви Фонду та ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційних скарг відповідно.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2025, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 921/236/20; розгляд касаційної скарги призначено на 04.06.2023 о 11:30.
Іншою ухвалою Верховного Суду від 13.05.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №921/236/20; розгляд касаційної скарги призначено на 04.06.2023 о 11:30; об'єднано в одне касаційні провадження за касаційними скаргами Фонду та ОСОБА_1 у справі.
Ухвалами від 27.05.2025 та 02.06.2025 Верховний Суд задовольнив відповідно заяви ПП «ТДТ-Автопром» та ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 04.06.2025 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні у справі №921/236/20 з розгляду касаційних скарг Фонду та ОСОБА_1 до 16.07.2025 о 10:15.
Судове засідання 16.07.2025 відбулось за участю представників Фонду, ОСОБА_1 , ПП «ТДТ-Автопром», ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» та ПП «Афіша», які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційних скарг. Інший учасник справи (відповідач-1 - ТОВ «ФК «Морган Кепітал») явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті у судовому засіданні 16.07.2025 за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Водночас з огляду на перебування у відпустці судді Жукова С.В. з 17.07.2025 по 01.08.2025 (наказ голови КГС ВС від 04.07.2025 № 2171/0/6-25) та судді Пєскова В. Г. з 21.07.2025 по 04.08.2025 (наказ голови КГС ВС від 20.06.2025 № 2327/0/5-25), повний текст постанови за результатом перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі здійснено у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій.
Щодо клопотання про закриття касаційного провадження
Клопотання ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» та ПП «ТДТ-Автопром» про закриття касаційних проваджень за касаційними скаргами Фонду та ОСОБА_1 на підставі вимог пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України обґрунтовані тим, що в оскаржуваних судових рішеннях судами першої та апеляційної інстанцій питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржників не вирішувалися.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З матеріалів справи слідує, що саме Фонд є заявником апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021, за результатом розгляду якої й ухвалено оскаржувану постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025, якою, у свою чергу, відмовлено у задоволенні відповідної апеляційної скарги Фонду та залишено рішення суду першої інстанції без змін.
Зазначені обставини беззаперечно свідчать, що залишивши оскаржуваною постановою рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 без змін, апеляційний господарський суд здійснив розгляд апеляційної скарги Фонду по суті, а тому Фонд відповідно до положень частини першої статті 287 ГПК України має право на оскарження в касаційному порядку цієї постанови.
Своєю чергою, ОСОБА_1 є особою, яка подала заяву про приєднання до апеляційної скарги Фонду, така заява була прийнята ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 до розгляду та залишена без задоволення згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови.
Тож, оскільки суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 26.02.2025 вирішив питання про право ОСОБА_1 на приєднання до відповідної апеляційної скарги Фонду, ОСОБА_1 відповідно до положень частини першої статті 287 ГПК України має право на оскарження в касаційному порядку зазначеної постанови в частині розгляду відповідної заяви.
Ураховуючи наведені мотиви та відсутність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Фонду та ОСОБА_1 на підставі вимог пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України, відповідні клопотання ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» та ПП «ТДТ-Автопром» задоволенню не підлягають.
Установлені судом апеляційної інстанції обставини справи
29.03.2007 між Акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Тернопільської філії АКБ «Форум» (з 19.04.2010 змінено найменування на ПАТ «Банк Форум») (Банк) та Приватним підприємством «Продторг Тернопіль» (далі - ПП «Продторг Тернопіль»; змінено назву на Приватне підприємство «Укрпромтрейдинг») (Позичальник) укладено Кредитний договір №11/07/27/KLI (із змінами згідно додаткових договорів №1 від 28.03.2008, №2 від 10.11.2008, № 3 від 27.03.2009), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 800 000,00 грн. Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами не пізніше 26.03.2010 згідно графіку; договір діє до повного виконання зобов'язань.
Виконання зобов'язань по Кредитному Договору № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 забезпечено:
а) Іпотечним договором № 755, укладеним 29.03.2007 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 28.03.2008 та 27.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством «Агрокомбінат» (далі - ЗАТ «Агрокомбінат»; перетворено 23.05.2012 на ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль») (Іпотекодавець), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 60,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 3, за погодженою сторонами заставною вартістю 664 680,00 грн (далі - Нежитлове приміщення);
б) Договором застави № 02/2610, укладеним 29.03.2007 (з урахуванням додаткових договорів №1 та №2 про внесення змін від 28.03.2008 та від 27.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Заставодержатель) та Позичальником (Заставодавець), згідно якого предметом застави є товар в обороті.
26.09.2007 між ПАТ «Банк Форум» та ЗАТ «Агрокомбінат» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 36/07/26/KLI (із змінами згідно додаткових договорів №1 від 23.11.2007, №2 від 25.09.2008, №3 від 10.11.2008), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання обладнання, ремонтно-монтажних робіт з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 000 000,00 грн; Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами не пізніше 24.09.2019 згідно графіку; договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Виконання зобов'язань по Кредитному Договору № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 забезпечено Іпотечним договором № 10795, укладеним 26.09.2007 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 23.11.2007 та 25.09.2008) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель) та ЗАТ «Агрокомбінат» (Іпотекодавець), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: будівлі загальною площею 6681,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, за погодженою сторонами заставною вартістю 8 964 000,00 грн (далі - Будівлі).
26.03.2008 між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Продторг Тернопіль» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 10/08/26/KLІ (із змінами згідно додаткових договорів №1 від 28.08.2008, №2 від 10.11.2008, №3 від 25.03.2009), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання обладнання, ремонтно-монтажних робіт з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 000 000,00 грн; Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами не пізніше 24.03.2010 згідно графіку; договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Виконання зобов'язань по Кредитному Договору № 10/08/26/KLI від 26.03.2008 забезпечено:
а) Іпотечним договором № 2649, укладеним 26.03.2008 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 29.08.2008 та 25.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель), ЗАТ «Агрокомбінат» (Іпотекодавець) та ПП «Продторг Тернопіль» (майновий Поручитель), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: приміщення, загальною площею 176,90 кв.м., що знаходиться по вулиці Кардинала Сліпого, 1 в місті Тернополі, за погодженою сторонами заставною вартістю 2 744 800,00 грн (далі - Приміщення-1);
б) Іпотечним договором № 1003, укладеним 27.03.2008 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 29.08.2008 та 25.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель) та ПП «Продторг Тернопіль» (Іпотекодавець), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: приміщення, загальною площею 86,5кв.м., що знаходиться по вулиці Лесі Українки, буд. № 39 в місті Тернополі, за погодженою сторонами заставною вартістю 588 200,00 грн (далі - Приміщення-2).
У зв'язку з невиконанням вимог Банку про погашення повної суми заборгованості за кредитними договорами, Банк звертався з відповідними позовами про стягнення такої заборгованості, які були задоволені (в окремих випадках частково) шляхом звернення стягнення на заставне майно судовими рішеннями у справах № 8/14/5022-299/2011, № 1/25/5022-284/2012, №3/34/5022-429/2011, на примусове виконання яких видавались судові накази.
Також суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області №1/25/5022-284/2012 від 25.06.2012 ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль» платіжним доручення № 2 від 20.09.2012 сплатило на рахунок ПАТ «Банк Форум» кошти в розмірі 711 400,45 грн.
Поряд з цим постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 13.03.2014 № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 14 від 14.03.2014 про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014.
Згідно постанови правління НБУ від 13.06.2014 № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйову Наталію Анатоліївну строком на 1 рік з 16.06.2014 по 16.06.2015 включно, рішенням від 19.01.2015 № 10 Ларченко Ірину Миколаївну, рішенням від 31.05.2017 № 2225 ОСОБА_2 , рішенням від 07.06.2018 № 1588 ОСОБА_3 .
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 № 840 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» до 15.06.2018 включно, а рішенням від 07.06.2018 № 1588 до 14.06.2019 включно.
На офіційному сайті Фонду 06.06.2017 опубліковано оголошення про проведення 25.07.2017 відкритих торгів (аукціону) з продажу активів, що обліковувалися на балансі Банку: під лотом № Q82473b7658 виставлено право вимоги за кредитними договорами №10/08/26/KLI від 26.03.2008, №11/07/27/KLI від 29.03.2007, №36/07/26/KLI від 26.09.2007; забезпечення: Приміщення-1; товари в обороті; Нежитлове приміщення; Будівлі.
05.07.2017 між Адвокатським об'єднанням «Гловак і партнери», яке є уповноваженим представником та вчиняє дії в інтересах та від імені ПП «Афіша» (Комітент), та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (Комісіонер) укладено Договір комісії, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента, за комісійну винагороду, вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочини та інші дії щодо придбання Лоту - право вимоги за кредитними договорами №10/08/26KLI від 26.03.2008, № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 та №11/07/27/ KLI від 29.03.2007, на аукціоні за ціною не більше 5 150 000,00 грн в строк до 31.10.2017.
Відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-07-11-000126-c від 25.07.2017, з урахуванням протоколу від 22.08.2017, переможцем електронних торгів стало ТОВ «ФК «Морган Кепітал» за ціною продажу 5 000 000,00 грн.
За результатами електронних торгів, 20.09.2017 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги та підписано Акт прийому-передачі права вимоги від 20.09.2017, відповідно до яких Банк відступив Новому кредитору права вимоги до Позичальника, Заставодавців (Іпотекодавців), Поручителів, вказаних у Додатку № 1 до Договору.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», вважаючи порушеними свої майнові права безпідставним збільшенням розміру заборгованості по кредитних договорах, право вимоги по яких відступлено ПАТ «Банк Форум» відповідачам, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсними Договору про відступлення прав вимоги та Договору комісії, оскільки в інший спосіб захистити своє право, не будучи стороною цих правочинів, не вбачав.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у цій справі № 921/236/20, позов було задоволено та визнано спірні правочини недійсними.
Розгляд касаційних скарг і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені скаржниками доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних, скарг з огляду на таке.
Зважаючи, що частина доводів касаційних скарг полягають в обґрунтуванні наявності обов'язкових підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне спершу надати оцінку аргументам скаржників у цих частинах.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв'язку з нормою пункту 1 частини першої статті 310 цього Кодексу
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
За змістом доводів, викладених у касаційних скаргах Фонду та ОСОБА_1 , розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції відбувся неповноважним складом суду, що є підставою для обов'язкового скасування постанови зазначеного суду відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 310 ГПК України.
Неповноважність складу суду апеляційної інстанції скаржники загалом мотивують тим, що спір у цій справі підлягає вирішенню (розгляду) у межах справи про банкрутство відповідача-2 - ПП «Афіша» (якого постановою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2022 у справі № 921/740/21 визнано банкрутом), тоді як при здійсненні автоматизованого розподілу справи у суді апеляційної інстанції неправильно визначено категорію спору, у зв'язку з чим порушено порядок визначення спеціалізації суддів для розгляду цієї справи та категорії спору (коду класифікатора).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правова конструкція «суд, встановлений законом» є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції, що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова практика свідчить про те, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32, 36 ГПК України).
У справі, що розглядається, доводи скаржників не стосуються порушення правил юрисдикції (підсудності), натомість зводяться виключно до порушення порядку визначення складу суду апеляційної інстанції з підстав неправильного визначення спеціалізації суддів-членів колегії.
Як зазначалось, з покликанням на приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та обставину здійснення щодо одного із відповідачів у цій справі (ПП «Афіша») судової процедури банкрутства, заявники касаційних скарг доводять про необхідність вирішення спору про визнання недійсними правочинів саме у межах справи про банкрутство ПП «Афіша», що мало й зумовити, на переконання скаржників, визначення у суді апеляційної інстанції відповідної спеціалізації суддів та категорії спору.
Так, відповідно до частин 1 - 3 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Однак, Верховний Суд зауважує, що на момент звернення позивача з позовом у цій справі, як і на час ухвалення судом першої інстанції рішення від 19.03.2021, провадження у справі № 921/740/21 про банкрутство ПП «Афіша» відкрите не було, адже таке провадження було відкрите ухвалою суду лише від 14.12.2021.
У постанові від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в контексті визначення юрисдикції спору у якому бере участь особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, зробив такі висновки:
- юрисдикція спору визначається на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції, тому і застосуванню підлягає процесуальне законодавство, що було чинним саме на час відкриття провадження;
- норми статті 7 КУзПБ регулюють питання передачі справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, ще на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та до ухвалення рішення суду по суті заявлених вимог;
- передача справи до господарського суду на підставі частини третьої статті 7 КУзПБ можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог. Неможливо передати матеріали справи до суду іншої юрисдикції з ухваленим у ній рішенням по суті заявлених вимог;
- не є підставою для скасування рішень при апеляційному/касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком, якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зважаючи на зазначені правові висновки та те, що відповідач-2 (ПП «Афіша») станом на дату звернення позивача у цій справі з позовом, а також на час ухвалення рішення суду першої інстанції, не перебував у процедурі банкрутства, справа розглянута апеляційним господарським судом за правилами позовного провадження з дотриманням вимог щодо визначення спеціалізації суддів.
Наведене свідчить про необґрунтованість доводів скаржників про порушення порядку визначення спеціалізації суддів для розгляду апеляційної скарги Фонду у цій справі № 921/236/20, оскільки такий розподіл здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Також помилковими колегія суддів вважає аргументи скаржника-2 про неповноважність складу суду з тих підстав, що судді Скрипчук О.С. та Кравчук Н.М. при апеляційному розгляді скарги Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 повторно брали участь у розгляді цієї справи. У цьому звязку касаційний суд зауважує, що доказів Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи
Інші аргументи скаржника-2 про неповноважність складу апеляційного суду з тих підстав, що судді Скрипчук О. С. та Кравчук Н. М. при апеляційному розгляді скарги Фонду на рішення суду першої інстанції від 19.03.2021 повторно брали участь у розгляді цієї справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки умов, з наявністю яких процесуальний закон пов'язує недопустимість повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 ГПК України), Верховним Судом не встановлено, а скаржником не зазначено.
Таким чином, аргументи скаржників щодо розгляду і вирішення справи неповноважним складом апеляційного суду не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи, тому такі доводи підлягають відхиленню за безпідставністю.
Наведене свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з передачею справи на новий розгляд на підставі пункту 1 частини першої статті 310 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв'язку з нормою пункту 8 частини першої статті 310 цього Кодексу
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Скаржник-1 зазначає, що судом першої інстанції було прийнято рішення про інтереси Фонду, який не був залученим до участі у справі в якості третьої особи, що є підставою для обов'язкового скасування оскаржуваних рішень із направленням справи на новий розгляд згідно приписів пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.
На переконання Фонду, місцевий господарський суд, задовольнивши позовну вимогу про визнання недійсними спірних правочинів, залишив поза увагою обставини того, що спір стосується правомірності продажу майна (активу) ПАТ «Банк Форум», ліквідація якого здійснювалась Фондом відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, за доводами Фонду, місцевим господарським судом не враховано, що на дату відкриття провадження у справі № 921/236/20 первісного кредитора ПАТ «Банк Форум» вже не існувало, адже 04.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи.
У цьому зв'язку Фонд доводив, що лише він, як ліквідатор ПАТ «Банк Форум», міг надати суду відповідні пояснення на підтвердження правомірності дій та рішень припиненого первісного кредитора, зокрема у питанні укладення спірного Договору відступлення прав вимоги. Однак, за доводами скаржника, у порушення вимог процесуального закону (частина друга статті 50 ГПК України), суд першої інстанції не вирішив питання щодо залучення Фонду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
З наведених міркувань, представник Фонду доводив, що у спорах про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину, якими за даних обставин є продавець - Фонд, фактичний власник об'єкта торгів (аукціону) та покупець цього майна.
Водночас згідно викладених у касаційній скарзі доводів позиція Фонду в цілому полягає у тому, що в оскаржуваному рішенні Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі №921/236/20 суд вирішив питання про інтерес останнього.
Верховний Суд враховує, що аналогічні доводи щодо протиправного незалучення Фонду до участі у цій справі скаржник-1 наводив також і у своїй апеляційній скарзі, однак вказані доводи та обставини залишилися без належної правової оцінки та врахування судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги Фонду.
Таким чином, апеляційний господарський суд допустив порушення вищенаведених вимог пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України, а також норм підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 282 цього Кодексу, згідно яких постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням, серед іншого, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасником справи в апеляційній скарзі.
Наведеним підтверджується обґрунтованість доводів Фонду про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в цій частині.
Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з матеріалами справи та встановленими апеляційним судом обставинами Фонд подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 після закінчення апеляційного розгляду справи та ухвалення постанови апеляційного господарського суду від 22.09.2021.
Згідно з частиною першою статті 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Отже, під час звернення особи з апеляційною скаргою за правилами статті 272 ГПК України зберігаються інші - загальні вимоги, що встановлює ГПК України до складу осіб, що мають паво подати апеляційну скаргу, та щодо порядку та строків звернення із апеляційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 17, статті 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (апеляційний перегляд справи).
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи:
1) учасники справи;
2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
За висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Відтак, вирішуючи питання про відкриття повторного апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи та яка вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права, інтереси чи обов'язки, яке вже було предметом первісного апеляційного розгляду, суд зобов'язаний встановити:
- наявність у особи, яка подає апеляційну скаргу у порядку статті 272 ГПК України, правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним;
- наявність такої умови для розгляду апеляційної скарги у порядку статті 272 ГПК України як наявність відмінних доводів та аргументів, що покладені особою в основу апеляційної скарги, від тих доводів та аргументів, які розглядалися апеляційним судом під час первісного апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи (аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові 02.08.2023 у справі № 910/4288/22).
Отже, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з'ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (у наведеному висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.04.2023 у справі № 911/3132/17).
Разом з тим, як зазначалось вище, апеляційний господарський суд мотивував оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги Фонду виключно тим, що Фонд вийшов за межі своїх функцій та завдань, прямо закріплених у статтях 3 та 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Тобто, суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив та, відповідно, не надав правової оцінки обставинам того, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки Фонду як заявника апеляційної скарги та особи, яка не є учасником цієї справи.
Більш того, залишивши апеляційну скаргу Фонду без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 19.03.2021 без змін (що формально свідчить про здійснення розгляду апеляційної скарги по суті), апеляційний господарський суд при цьому не надав правової оцінки доводам заявника апеляційної скарги (Фонду) та наявним у справі доказам, як і не перевірив додержання норм матеріального і процесуального права місцевим господарським судом під час розгляду по суті спору про визнання правочинів недійсними.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції не дотримався алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду апеляційної скарги, поданої у порядку статті 272 ГПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами Фонду (про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права), які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Решта доводів касаційної скарги Фонду (в частині застосування норм матеріального права у відповідності до висновків Верховного Суду під час вирішення спору про визнання недійсними оспорюваних правочинів) колегією суддів не розглядається, оскільки апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові правової оцінки таким доводам скаржника не надавав та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права не перевіряв.
При цьому аналогічні доводи скаржника-2 ( ОСОБА_1 ) не можуть бути прийняті до уваги Верховним Судом, оскільки вказаний заявник касаційної скарги має право на оскарження в касаційному порядку постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 виключно в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду.
Перевіривши інші доводи скаржника-2 у сукупності і взаємозв'язку з підставами касаційного оскарження судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про їх обґрунтованість, з огляду на таке.
У поданій касаційній скарзі скаржник-2 ( ОСОБА_1 ) зазначає про порушення апеляційним судом процесуального порядку розгляду заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду, що призвело до порушення принципу диспозитивності та позбавлення права заявника на справедливий суд, одним з аспектів якого є доступ до суду.
Згідно з частиною першої статті 265 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Частиною другою цієї статті передбачено, що.
Отже, для правильного вирішення питання щодо наявності підстав для приєднання до апеляційної скарги іншої особи (Фонду), суду апеляційної інстанції необхідно було встановити процесуальну дієздатність ОСОБА_1 у цій справі, а у випадку, якщо заявник не є її учасником, апеляційному суду належало перевірити, чи оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішувалось питання про права, інтереси та/або обов'язки ОСОБА_1 , що надавало б йому, як не учаснику справи, право на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Поряд з цим колегія суддів враховує, що заява про приєднання до апеляційної скарги є заявою процесуального характеру.
Згідно з частиною третьої статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 170 цього Кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення). Зміст заяви (клопотання) складають обставини, якими заявник обґрунтовує вимоги заяви (клопотання).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості відповідною ухвалою розглянути таку заяву про приєднання до апеляційної скарги, а відтак і вирішити питання про задоволення, відмову в задоволенні заяви про приєднання до апеляційної скарги чи залишення такої заяви без розгляду, в порядку передбаченому чинним процесуальним законом для розгляду заяв процесуального характеру.
При цьому процесуальне рішення суду про задоволення заяви про приєднання до апеляційної скарги та факт приєднання такої заяви для спільного розгляду разом із апеляційною скаргою за своїм змістом для учасників справи та осіб, які звертаються із відповідними заявами, матиме наслідки, аналогічні відкриттю апеляційного провадження.
Крім того, прийняття до провадження заяв про приєднання до апеляційної скарги не є тотожним задоволенню заяв про приєднання до апеляційної скарги з метою їх спільного розгляду; зазначене не створює для учасників справи та осіб, які звернулися із відповідними заявами, наслідків, аналогічних відкриттю апеляційного провадження за такими заявами та, як наслідок, не надає суду апеляційної інстанції можливості для закриття апеляційного провадження, відкриття якого фактично не відбулося (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у наведених скаржником постановах від 27.07.2021 у справі № 910/22855/17, від 01.09.2023 у справі № 911/2610/20).
Між тим, з матеріалів цієї справи вбачається, що ухвалою від 06.12.2024 Західний апеляційний господарський суд прийняв та призначив розгляд заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду у судовому засіданні 15.01.2025, а ухвалою від 15.01.2025 відклав розгляд справи на 26.02.2025.
Однак, у в судовому засіданні 15.01.2025, як і 26.02.2025 вказану заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду апеляційний господарський суд не розглянув, натомість у мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 26.02.2025 виснував про відмову в задоволенні цієї заяви.
У зв'язку з викладеним, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд, формально здійснивши розгляд апеляційної скарги Фонду по суті та залишивши рішення суду першої інстанції від 19.03.2021 без змін (попри недотримання норм процесуального права щодо апеляційного перегляду справи у порядку вимог статті 272 ГПК України, про що зазначено вище), поза межами передбаченої процесуальним законом процедури ухвалив рішення про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду у цій справі.
Дійшовши цього висновку, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника-2 ( ОСОБА_1 ) про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у частині розгляду поданої ним відповідної заяви.
Водночас Верховний Суд не оцінює у цьому касаційному провадженні інші аргументи скаржника-2 (що стосуються законності рішення суду першої інстанції, недобросовісної поведінки позивача тощо), оскільки ці аргументи є передчасними з огляду на наведені процесуальні порушення, допущені апеляційним судом стосовно заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду у цій справі.
Такі доводи можуть бути предметом касаційного дослідження після розгляду справи судом апеляційної інстанцій з дотриманням норм процесуального права, зокрема щодо апеляційного перегляду справи у порядку вимог статті 272 ГПК України.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає, оскільки апеляційний суд не дотримався алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду поданої у порядку статті 272 ГПК України апеляційної скарги, допустив неповне з'ясування фактичних обставин та порушення норм процесуального права у частині розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про приєднання до апеляційної скарги Фонду.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржників, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Зважаючи на допущене апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права та враховуючи обґрунтованість заявлених скаржниками підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином дослідити питання, чи стосується оскаржуване рішення суду першої інстанції прав, інтересів та/або обов'язків заявника апеляційної скарги та особи, яка подала заяву про приєднання до цієї скарги, за тим, у разі підтвердження відповідних обставин, перевірити наявність або відсутність порушеного оспорюваними правочинами права, інтересу та/або обов'язку позивача, враховуючи правові висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (до ухвалення якої попередньо зупинялося касаційне провадження у цій справі ухвалою Верховного Суду від 19.01.2022 за розглядом касаційної скарги відповідача-2 (ПП «Афіша»)).
За результатом зазначеного та вимог закону, суду апеляційної інстанції належить прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Судові витрати
Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» та Приватного підприємства «ТДТ-Автопром» про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 відмовити.
2. Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 задовольнити частково.
3. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 921/236/20 скасувати.
4. Справу № 921/236/20 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду .
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жукова
В. Г. Пєсков