07 серпня 2025 року м. Чернігів справа № 927/418/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення солідарної відповідальності на засновників боржника по справі за заявою
КРЕДИТОРА: Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно - консервний комбінат» (код 00381152) 16700, м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області, вул. Вишнева, 4
БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (код 21403660) 16663, смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Київська, 9
про відкриття провадження у справі про банкрутство
01 травня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно - консервний комбінат» (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (надалі - боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.05.2024 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» та повноваження розпорядника майна боржника Кучака Ю.Ф.; визнано боржника банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
09.04.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 02.04.2025 № 02-01/123-75 арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на засновників боржника (надалі - Заява), якою ліквідатор просить:
визнати порушеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак неплатоспроможності за ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства,
покласти солідарну відповідальність на засновників (учасників) боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод», а саме: ПАЙОВЕ ТОВАРИСТВО «МІЛКО КОММЕРС», ПАЙОВЕ ТОВАРИСТВО «RAINIK OU» та ОСОБА_1 ,
стягнути солідарно з ПАЙОВОГО ТОВАРИСТВА «МІЛКО КОММЕРС», ПАЙОВОГО ТОВАРИСТВА «RAINIK OU» та ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7 697 369,14 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2025, зокрема постановлено:
заяву від 02.04.2025 № 02-01/123-75 арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на засновників та колишнього керівника боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи;
визнати ПАЙОВЕ ТОВАРИСТВО «МІЛКО КОММЕРС», ПАЙОВЕ ТОВАРИСТВО «RAINIK OU» та ОСОБА_1 учасниками у справі про банкрутство під час розгляду судом заяви про покладення солідарної відповідальності на засновників та колишнього керівника боржника;
розгляд заяви здійснювати в межах справи № 927/418/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;
встановити процесуальний строк для подання ПАЙОВИМ ТОВАРИСТВОМ «МІЛКО КОММЕРС», ПАЙОВИМ ТОВАРИСТВОМ «RAINIK OU» та ОСОБА_1 відзиву на заяву - протягом тридцяти днів з дня вручення даної ухвали;
провадження у справі в частині розгляду судом заяви про покладення солідарної відповідальності на засновників та колишнього керівника боржника зупинити до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про вручення виклику до суду.
06.05.2025 Господарським судом Чернігівської області на адресу Міністерства юстиції Естонської Республіки були направлені Прохання про вручення відповідачам вищезгаданої ухвали суду від 18.04.2025.
17.06.2025 ПАЙОВИМ ТОВАРИСТВОМ «МІЛКО КОММЕРС», а 19.06.2025 ПАЙОВИМ ТОВАРИСТВОМ «RAINIK OU» до Господарського суду Чернігівської області подані відзиви від 03.06.2025 на заяву (здані для відправки до відділення поштового зв'язку 05.06.2025).
28.06.2025 до Господарського суду Чернігівської області від компетентного органу іноземної держави - Міністерства юстиції Естонської Республіки надійшли відповіді на судове доручення про вручення виклику до суду, зі змісту яких вбачається, що ухвала суду від 18.04.2025 вручена відповідачам 31.05.2025; як наслідок - вищезгадані заяви по суті справи є такими, що подані відповідачами у встановлений судом процесуальний строк.
Разом з тим, постановляючи дану ухвалу суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23) стосовно того, що до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з недержавної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі № 751/1620/23.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.07.2025 у справі № 904/3505/23 відповідно до статей 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як визначено у частинах 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частинами 1, 5, 7, 8 статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (частина 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відтак при зверненні до суду з позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені іноземною мовою, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову з метою забезпечення розуміння всіма учасниками судового процесу змісту поданих документів.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За правилами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи відповідну правову позицію Верховного Суду, а також подання відповідачами відзивів на заяву складених іноземною мовою без надання їх засвідчених у встановленому законом порядку перекладів на державну (українську) мову суд визнає відповідні заяви по суті справи неналежними та недопустимими доказами, що унеможливлює їх дослідження при вирішенні даного спору по суті.
Поряд з цим, суд враховує, що відповідачами не було обґрунтовано та не було доведено суду об'єктивну неможливість подання перекладу поданих документів, як доказів, українською мовою, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі.
За змістом ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
У відповідності з ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Приймаючи до уваги те, що відповідачами у справі являються юридичні особи, створені за законодавством Естонської Республіки, з метою належного їх повідомлення про поновлення провадження та продовження розгляду заяви від 02.04.2025 № 02-01/123-75 арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на засновників та колишнього керівника боржника має застосовуватись процедура, передбачена Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеною 15 листопада 1965 року в м. Гаага.
При цьому, оскільки для виконання вимог міжнародного договору щодо оформлення судового доручення потрібно здійснити переклад судового рішення на англійську мову, суд вважає за необхідне зобов'язати арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. здійснити переклад даної ухвали для направлення судового доручення.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 230, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Поновити провадження у справі № 927/418/24 за заявою арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про покладення солідарної відповідальності на засновників та колишнього керівника боржника.
Зобов'язати арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича здійснити переклад даної ухвали та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на англійську мову і належним чином засвідчити переклади в трьох примірниках та надати суду не пізніше 29.08.2025.
Копії цієї ухвали надіслати арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. (03035, м. Київ, а/с 9), ПАЙОВОМУ ТОВАРИСТВУ «МІЛКО КОММЕРС» (Естонська республіка, Хар'юський повіт, м. Таллін, вул. ВАНА-КАЛАМАЯ, 43, кв. 2, 10415), ПАЙОВОМУ ТОВАРИСТВУ «RAINIK OU» (Естонська республіка, Хар'юський повіт, м. Таллін, вул. СУУР-ПАТАРЕЙ, 2-М1, 10415) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата набрання ухвалою законної сили - 07.08.2025.
Суддя А.С. Сидоренко