м.Чернівці
05 серпня 2025 року Справа № 926/1760/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/1760/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська енергосервісна компанія» (03067, м.Київ, вул.Гарматна, б.8, каб.1.5)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, б.13)
Про стягнення 3% річних в сумі 51074,04 грн
За участі представників:
Від позивача: Іванченко А.В. - адвокат (ордер серії АН №1700771 від 27.05.2025р.)
Від відповідача: Хлапоніна О.Р. - представник (дов. від 03.03.2025р.)
Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв'язку “EasyCom».
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська енергосервісна компанія» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» про стягнення коштів за договором №25/04/2024-1 від 25.04.2025 року купівлі-продажу електричної енергії в сумі 1482373,52 грн, з яких: 3% в розмірі 51074,04 грн, пеня в розмірі 497168,78 грн та штраф в розмір 934130,70 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що між сторонами 25.04.2024 року укладено договір №25/04/2024-1 про купівлю-продажу електричної енергії. Протягом дії договору сторонами підписано ряд додаткових угод. В порушення умов договору, відповідач несвоєчасно сплачував електричну енергію, що стало підставою для нарахування 3% річних за період з 25.01.2025 року по 14.03.2025 року в сумі 51074,04 грн, пені в сумі 497168,78 грн за період з 25.01.2025 року по 14.03.2025 року та штрафу за період з 28.01.2025 року по 31.01.2025 в сумі 934130,70 грн, які просить стягнути у судовому порядку.
28.05.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1760, які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 29.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.06.2025 року.
09.06.2025 року від представника позивача надійшла заява (вх.№1895) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, яка задоволена ухвалою суду від 10.06.2025 року.
13.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2470), в якому заперечує проти доводів позивача посилаючись на те, що вимоги в частині стягнення штрафу і пені є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають, що ж стосується нарахування 3% річних вони є завищеними, а відтак відповідач наводить свій розрахунок їх нарахування.
Через систему Електронний суд 16.06.2025 року від представника позивача надійшли заяви: про продовження строку підготовчого засідання (вх.№1978) та про зменшення позовних вимог (вх.№1797).
Ухвалою суду від 17.06.2025 року заяву ТОВ “Київська енергосервісна компанія» про зменшення позовних вимог (вх.№1797 від 17.06.2025р.) задоволено, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви, а саме: про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 51074,04 грн, підготовче засідання відкладено на 08.07.2025 року.
19.06.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№2029).
07.07.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 15366,60 грн в частині зменшених позовних вимог (вх.№2239).
До початку судового засідання 08.07.2025 року від представниці позивача надійшла заява про долучення акту купівлі - продажу електричної енергії за липень 2024 року від 31.07.2024 року (вх.№2747).
Ухвалою суду від 08.07.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.08.2025 року та цією ж ухвалою повернуто позивачу суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 15366,60 грн.
Адвокатом позивача 31.07.2025 року подано дві заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду (вх.№2534 і №2536).
Ухвалою суду від 31.07.2025 року заяви адвоката позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду - (вх.№2534) залишено без розгляду - (вх.№2536) - задоволено.
В судовому засіданні 05.08.2025 року представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, в свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Дослідивши всі докази та з'ясувавши обставини справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у ст.129 Конституції України та ст.ст.13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська енергосервісна компанія» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» (далі - покупець) було укладено договір №25/04/2024-1 від 25.04.2024 року про купівлю-продаж електричної енергії (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію за ціною та в обсягах, що визначені цим договором (п.1.1 договору).
У відповідності до п.2.3 договору, купівля-продаж електричної енергії здійснюється протягом розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого обсягу електричної енергії, якщо даним договором не узгоджено інше.
Право власності на електричну енергію переходить від продавця покупцю після закриття воріт для реєстрації ДД на електронній платформі оператора системи передачі та прийняття поданих графіків ОСП та сторонами (п.2.8 договору).
Протягом дії договору, покупець та продавець узгоджують обсяги електричної енергії, які покупець планує купувати у продавця в розрахунковому періоді в додатковій угоді, що є невід'ємною частиною цього договору. Купівля-продаж електроенергії у розрахунковому періоді здійснюється у відповідності до договірних графіків погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії, які узгоджені сторонами у додатковій угоді (п.п.3.1, 3.2 договору).
Фактичний обсяг купівлі-продажу електричної енергії визначається як сумарний, підтверджений відповідним повідомленням щодо реєстрації договорів на електронній платформі ОСП, обсяг за кожною годиною торгової доби розрахункового місяця (п.3.7 договору).
Згідно з п.п.4.1, 4.2 договору, вартість електричної енергії, придбаної покупцем у продавця, визначається на підставі фактичних обсягів купівлі-продажу електричної енергії та договірної ціни за 1 МВт*год. електричної енергії, узгодженої сторонами у додатковій угоді до цього договору. Розрахунок за куплену покупцем електроенергію здійснюється з урахуванням ПДВ грошовими коштами в національній валюті України відповідно до умов, зафіксованих у додатковій угоді до цього договору.
Проект акту купівлі-продажу електричної енергії складається продавцем та надсилається покупцю на його адресу електронної пошти для узгодження та підписання у термін до 5числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Акти купівлі-продажу електричної енергії вважаються узгодженими сторонами з моменту обміну їх сканованими копіями. Два примірники оригіналу узгодженого акту купівлі-продажу, що підписаний збоку продавця, надсилається покупцю протягом 2 (двох) днів, з моменту узгодження, що вказаний в п.4.3. договору. Після отримання оригіналу узгодженого акту купівлі-продажу, покупець підписує акт купівлі-продажу та не пізніше, ніж протягом 2 (двох) днів направляє один оригінальний примірник продавцю (п.п.4.3, 4.4 договору).
У відповідності до п.4.7 договору, датою виконання зобов'язань продавця за розрахунковий місяць є дата підписання обома сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії.
Згідно з п.4.8. договору, моментом здійснення оплати від покупця вважається момент, у який сума, що підлягає сплаті, зараховується на банківський рахунок продавця. Якщо покупець не здійснив платіж відповідно до умов цього договору або здійснив платіж не в повному обсязі, продавець має право, але не зобов'язаний припинити або зменшити продаж електричної енергії покупцю з наступного дня, що слідує за днем, у якому не вистачає коштів для постачання електричної енергії, про що повідомляє покупця.
За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором (п.6.1 договору).
Пунктом 6.3 договору визначено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за електричну енергію у строки, зазначені в додатковій угоді до цього договору, покупець, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, сплачує на користь продавця пеню за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
У разі порушення порядку та терміну оплати за електричну енергію, продавець має право застосувати до покупця оперативно-господарські санкції, передбачені Господарським кодексом України, у тому числі не реєструвати на електронній платформі ОСП MMS повідомлення про погодинні обсяги продажу електричної енергії покупцю.
Якщо покупець не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені у додатковій угоді до цього договору, продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір впродовж трьох робочих днів з моменту не здійснення оплати, шляхом направлення відповідного повідомлення на поштову адресу покупця. Договір вважається розірваним з дати отримання такого письмового повідомлення покупцем.
Пунктом 11.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення ії підписів печатка та діє до 21.12.2024 року.
Сторонами протягом дії договору було укладено ряд додаткових угод, а саме: 1) додаткова угода №1 від 25.04.2024 року, якою сторони погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період і 01.05.2024 року по 31.05.2024 року в обсязі 4093,60 тис.кВт*год; 2) додаткова угода №2 від 28.05.2024 року, якою сторони погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.06.2024 року по 30.06.2024 року в обсязі 3318,00 тис.кВт*год; 3) додаткова угода №3 від 27.06.2025 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.07.2024 року по 31.07.2024 року в обсязі 3198,10 тис.кВт*год; 4) додаткова угода №4 від 29.07.2025 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.08.2024 року по 31.08.2024 року в обсязі 3012,40 тис.кВт*год; 5) додаткова угода №5 від 28.08.2025 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року в обсязі 3426,00 тис.кВт*год; 6) додаткова угода №6 від 24.09.2025 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року в обсязі 3579,30 тис.кВт*год; 7) додаткова угода №7 від 29.10.2025 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року в обсязі 4124,40 тис.кВт*год; 8) додаткова угода №8 від 28.11.2025 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.12.2024 року по 31.12.2024 року в обсязі 5105,20 тис.кВт*год; 9) додаткова угода №9 від 30.12.2024 року, якою погодили передачу продавцем покупцю електричної енергії в період з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року в обсязі 5612,10 тис.кВт*год.
В період з 31.05.2024 року по 28.01.2025 року між сторонами складено та підписано акти купівлі-продажу електричної енергії на загальну суму 232016556,65 грн, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису, однак покупець в порушення строків оплати розрахунок провів частково, у зв'язку із чим, станом на січень 2025 року, утворилась заборгованість в розмірі 14638556,65 грн.
30.01.2025 року продавець звернувся до покупця з претензією, в якій вимагав сплатити заборгованість за договором в розмірі 14638556,65 грн, яка залишена відповідачем без задоволення, що в подальшому стало підставою для звернення ТОВ “Київська енергосервісна компанія» до Господарського суду Чернівецької області про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Національна енергетична група» у зв'язку з його неплатоспроможністю, проте ухвалою суду від 20.03.2025 року у справі №926/537/25 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство у зв'язку із тим, що на момент подання кредитором заяви до суду борг боржника погашений.
24.03.2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією, якою просив сплатити заборгованість на загальну суму 1529985,32 грн.
27.05.2025 року позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за договором №25/04/2024-1 від 25.04.2025 року купівлю-продажу електричної енергії в сумі 1482373,52 грн, з яких: 3% в розмірі 51074,04 грн, пеня в розмірі 497168,78 грн та штраф в розмір 934130,70 грн, проте, станом на день розгляду справи, з урахуванням ухвали суду від 17.06.2025 року предметом розгляду справи по суті, є вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 25.01.2025 року по 14.03.2025 року в сумі 51074,04 грн.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі в частині стягнення 3% річних, посилаючись на те, що позивач невірно визначив початкову дату періоду прострочення виконання грошового зобов'язання за договором, а відтак визнає лише нарахування 3% річних в сумі 41102,00 грн.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Аналогічний припис містить ст.193 ГК України.
Згідно з ч.1 ст.20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються судом шляхом: відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, відновлення становища, як існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, присудження до виконання обов'язку в натурі тощо (ч.2 ст.20 ГК України). Відповідне також кореспондується із приписами ч.2 ст.16 ЦК України.
Як встановлено судом, предметом розгляду справи є нараховані 3% річних в сумі 51074,04 грн, які розраховані за час прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань у період з 25.01.2025 року по 14.03.2025 року.
В силу приписів ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як встановлено судом, між сторонами склались договірні відносини, за якими кожна сторона взяла на себе зобов'язання, позивач свої зобов'язання по договору виконав, продав електричну енергію покупцю, за яку останній проводив розрахунок несвоєчасно, що не заперечується сторонами, так повне погашення заборгованості відбулось лише 14.03.2025 року, а відтак позивач скористався своїм правом на нарахування 3% річних на прострочену заборгованість.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що позивач невірно здійснив нарахування 3% та надав свій розрахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проводив нарахування 3% річних після кожного погашення заборгованості з урахуванням всіх надходжених сум, що не заперечується стороною відповідача, тоді як останній помилково вважає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних, так згідно його розрахунку після чергової часткової сплати платежу на суму залишку заборгованості нарахування 3% річних не проводиться.
Судом перевірено розрахунки обох сторін, щодо нарахованих 3% річних за період з 25.01.2025 року по 14.03.2025 року, та встановлено, що розрахунок позивача на суму 51074,04 грн є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а відтак таким що підлягає задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, що здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р. у справі №909/636/16).
З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах.
Відповідно статей 13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська енергосервісна компанія» (03067, м.Київ, вул.Гарматна, б.8, каб.1.5) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, б.13) про стягнення 3% річних в сумі 51074,04 грн - задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» (58005, м.Чернівці, вул.Ясська, б.13, код 42828866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська енергосервісна компанія» (03067, м.Київ, вул.Гарматна, б.8, каб.1.5, код 41035808) 3% річних в сумі 51074,04 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне рішення складено та підписано 07.08.2025 року
Суддя С.М. Гушилик