18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 липня 2025 року м. Черкаси справа № 925/360/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
позивача: Грищенко І.Д. - за довіреністю, Кірса В.В. - адвокат,
відповідача: Білий М.М. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради
до Дочірнього підприємства «Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату» Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат»
про стягнення 482 246,92 грн,
Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства «Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату» Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2024 по 31.01.2025 у розмірі 482 246,92 грн за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 171 від 16.02.2011 (договір).
Судові витрати позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторонами було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого він у спірний період надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за які відповідач повністю не сплатив згідно з встановленими тарифами.
25 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у задоволенні позову просить відмовити, оскільки не є споживачем послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються за договором. Надає послуги населенню по утриманню гуртожитків у м. Черкаси по вул. Солом'янська, 15, вул. Самійла Кішки, 197, вул. Сінній, 27, які наданні йому в управління на умовах оренди власником - ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», тому споживачами послуг є мешканці цих гуртожитків. Послуги підлягають оплаті відповідно до розміру тарифів, встановлених Постановами НКРЕКП № 1028, № 2321, а саме: як для населення, а не для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, який було застосовано позивачем.
В липні 2024 року позивачем було повідомлено відповідача щодо нарахування вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по тарифу споживача, який є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
Листом № 59 від 05.07.2024 відповідач повідомив, що в даному випадку відсутні будь-які правові підстави для нарахування вартості послуг по вказаному тарифу, оскільки споживачем послуг по гуртожитках являються мешканці гуртожитків.
Також позивачу запропоновано проводити нарахування відповідачу вартості послуг по тарифах для населення, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Листом № 3207/26 від 10 липня 2024 року позивач повідомив про неможливість укладення з відповідачем договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення як із індивідуальним споживачем - власником будівель.
На вказаний лист відповідач листом № 60 від 16.07.2024 року просив при обранні моделі договірних відносин враховувати вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по тарифах для населення, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Відповідач також зазначає, що до позовної заяви долучено оборотно сальдову відомість за період з 01 липня 2024 року по 31 січня 2025 року, в якій контрагент зазначений «НАСЕЛЕННЯ». Тобто у доказах, наданих позивачем, безпосередньо зазначено, що споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по гуртожитках являються мешканці гуртожитків, які в них проживають. Одночасно зазначено борг на початок періоду - 115 812,99 грн, але не зазначено період його виникнення.
До відзиву відповідач долучив докази листування в т.ч. з Черкаською міською радою, Черкаською обласною військовою адміністрацією.
05 травня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що ліцензіати НКРЕКП під час надання послуг за відповідними моделями організації договірних відносин мають враховувати категорію, до якої належать конкретний споживач, з яким укладено договір, та застосовувати відповідні тарифи на ЦВВ. Мешканці гуртожитків, які знаходяться на балансі юридичних осіб чи територіальної громади та утримання яких здійснюється за рахунок коштів державних чи місцевих бюджетів, не є стороною договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та не сплачують за спожиті комунальні послуги безпосередньо виконавцю - КП «Черкасиводоканал», оскільки як вбачається з договору його укладено між двома господарюючими суб'єктами, а відповідач в даному випадку є юридичною особою, яка отримує централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення, а отже підпадає під критерії визначення споживача, який не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. При цьому мета укладення договору для кожної із сторін (зокрема для задоволення власних господарських потреб абонента, або використання отриманого товару (послуги) на інші цілі статутної діяльності, зокрема для забезпечення інших споживачів) не має принципового значення та не впливає на суб'єктний склад сторін договору. У такому випадку застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення має здійснюватися виходячи з умов укладених договорів між виконавцем послуг та суб'єктом господарювання (юридичною особою) та враховуватиме, перш за все, статус відповідного гуртожитку, а також зважаючи на юридичні підстави для проживання у них мешканців, умов договорів найму (оренди) у гуртожитках, можливості укладення зі споживачами у відповідних будівлях індивідуальних договорів про надання комунальних послуг, забезпечення комерційного обліку. Для розрахунку плати за надані послуги мають застосовуватись тарифи затверджені постановами НКРЕКП № 1028 (на 2024 рік) та № 2321 (на 2025 рік), у розмірі визначеному для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
Додатково позивач повідомляє, що за даними реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у вказаних гуртожитках зареєстровані юридичні особи, які індивідуальних договорів з КП «Черкасиводоканал» на централізоване водопостачання та водовідведення за цими адресами не укладали, що спростовує посилання відповідача на те, що послуги надавалися виключно для забезпечення мешканців гуртожитку (населення), оскільки водопостачання забезпечує також діяльність і господарюючих суб'єктів, за відсутності у КП «Черкасиводоканал» можливості здійснювати облік та обсяги споживання кожним із таких споживачів, та проводити диференціацію такого споживання та нарахування.
26 травня 2025 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що за умовами договору вартість послуг водопостачання та водовідведення визначається згідно з діючими тарифами, які застосовувалися як для населення, відсутні будь-які правові підстави для нарахування вартості послуг по іншому тарифу.
У судовому засіданні, що відбулося 27.05.2025 за участю представників сторін, за клопотанням позивача суд оголосив перерву до 11 год 00 хв. 10.06.2025.
Ухвалою від 10.06.2025 суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відклав розгляд справи на 29.07.2025.
У судовому засіданні, що відбулося 29.07.2025 за участю представників сторін, суд заслухавши вступне слово учасників справи, їх усні пояснення, перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що сторонами договору є юридичні особи, а не мешканці гуртожитків, які не мають укладених договорів із виконавцем відповідної послуги, а отже не сплачують плату за спожиті комунальні послуги безпосередньо виконавцю (позивачу), відповідач підпадає під критерії визначення споживача, який не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, тому до нього застосовані відповідні тарифи. Представник відповідача заперечив проти застосованих позивачем тарифів, оскільки до правовідносин сторін за договором має застосовуватися розмір тарифу для категорії споживачів - «населення», не є споживачем послуг, а надає послуги населенню; проти обсягу наданих послуг не заперечив. Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у судовому засіданні 29.07.2025 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
16 лютого 2011 року між Комунальним підприємством «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради та Дочірнім підприємством «Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату» Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» (абонент) було укладено договір № 171 на водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідача водою питної якості з ГОСТом 2874-84 «Вода питна» згідно показів засобу обліку води та приймати від відповідача стічні води.
Пунктом 7 договору сторони погодили, що вартість послуг з водопостачання та водовідведення визначається згідно із діючими тарифами.
Платежі за послуги водопостачання мають оплачуватись у 3-х денний термін після отримання рахунків (пункт 8 договору).
Договір діє по 16.02.2012 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заявка однієї із сторін про розторгнення договору чи його перегляд (п. 15).
За правовою природою між сторонами виникли відносини з надання і споживання послуги водопостачання і водовідведення.
Позивачем на адресу Відповідача були направлені рахунки на оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за договором за період липень 2024 року - січень 2025 року: № 230594 від 31.07.2024, № 230596 від 31.07.2024, № 241488 від 31.08.2024, № 241489 від 31.08.2024, № 249219 від 30.09.2024, № 249220 від 31.09.2024, № 256363 від 31.10.2024, № 256364 від 31.10.2024, № 265251 від 30.11.2024, № 265252 від 30.11.2024, № 273451 від 31.12.2024, № 273452 від 30.12.2024, № 273711 від 31.11.2025, № 273712 від 31.01.2025, на загальну суму з урахуванням сальдо попереднього періоду - 959 273,51 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем було сплачено 592 839,58 грн.
При визначенні плати за спожиті послуги відповідачем з водопостачання та водовідведення за договором позивач виходив з розміру тарифу на водопостачання та водовідведення, який встановлювався Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та затверджений постановою № 1028 від 28.05.2024 (Постанова № 1028), якою зокрема було встановлені тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» Черкаської міської ради на 2024 рік для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, в розмірі:
- на централізоване водопостачання - 20,19 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
- на централізоване водовідведення - 17,09 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
та постановою НКРЕКП № 2321 від 24.12.2024 (Постанова № 2321), якою були встановлені тарифи на 2025 рік, для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, в розмірі:
- на централізоване водопостачання - 22,39 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
- на централізоване водовідведення - 19,54 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
Позивач зазначає, що вартість отриманих відповідачем послуг у спірному періоді має нараховуватись та сплачуватись саме за вказаними тарифами, тому відповідач має сплатити суму залишку заборгованості за отримані послуги, в розмірі 482 246,92 грн.
Відповідач, заперечуючи проти застосування вказаного тарифу зазначає, що має застосовуватися тариф, який встановлений Постановою НКРЕКП № 1028 від 28.05.2024 та Постановою № 2321 від 24.12.2024 для категорії споживачів - «населення», який у 2024 - 2025 роки становить на рівні:
- на централізоване водопостачання - 11,54 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
- на централізоване водовідведення - 11,50 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
Згідно з установчими документами видом діяльності відповідача є утримання та обслуговування житлового фонду засновника - ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», 01.01.2023 між ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» та відповідачем було укладено договір оренди № 143, відповідно до якого ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат» як засновник та власник нерухомого майна передало в управління відповідача гуртожитки. Споживачем послуг є мешканці гуртожитків, тому оплата за такі послуги має справлятися на рівні тарифів, які діяли для категорії споживачів - «населення», відповідно відповідач сплачував рахунки з урахуванням тарифу як для населення.
Предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2024 по 31.01.2025 у розмірі 482 246,92 грн за договором.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
За змістом частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 2 статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною 1 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Сторонами договору виступають два самостійних господарюючих суб'єкта: КП «Черкасиводоканал» (постачальник/ виконавець комунальної послуги) та ДП «РЕУ ЧШК» (споживач/ абонент), між якими виникли зобов'язальні правовідносини: у позивача - поставити послугу із централізованого постачання та водовідведення через приєднану мережу, у відповідача - отримати таку послугу та сплатити її вартість згідно з встановленим тарифом.
Спору щодо факту та обсягу наданих послу між сторонами не має.
Щодо розміру застосованого тарифу.
Статтею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Стаття 5 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» зазначає, що об'єктами правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання є суспільні відносини зокрема із питання формування тарифів на послуги централізованого водопостачання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540 для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Статтями 2, 5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» визначено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зокрема шляхом: встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках (частина 1 стаття 5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»).
У спірний період діяли такі тарифи централізованого водопостачання та водовідведення, що були встановлені Постановою НКРЕКП № 1028 від 28.05.2024, якою було встановлені тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення позивачу на 2024 рік, в розмірі:
а) на централізоване водопостачання:
споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 10,51 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 20,19 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
б) на централізоване водовідведення:
споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 11,32 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 17,09 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).
Тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме:
на централізоване водопостачання - 11,54 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 11,50 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
Постановою НКРЕКП № 2321 від 24.12.2024 були встановлені тарифи в розмірі:
1) споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення:
на централізоване водопостачання - 12,08 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 13,07 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
2) споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення:
на централізоване водопостачання - 22,39 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 19,54 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
Тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме:
на централізоване водопостачання - 11,54 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 11,50 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість)
Положеннями пункту 1.3 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302 визначено, що:
споживачами, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення є - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату за тарифами, розрахованими відповідно до глав 4 та 5 цього Порядку;
споживачами, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - є фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримувати централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
При цьому, індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідач віднесений до категорії споживачів, який не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та підпадає під дію Тарифів, визначених п. 1 Постанови НКРЕКП № 1028 від 28.05.2024 та № 2321 від 24.12.2024, що встановлені для споживачів (юридичних осіб) які не є суб'єктом господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 9 Постанови КМУ від 5 липня 2019 р. № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» виконавець забезпечує постачання питної води у відповідній кількості та якості послуги, що встановлені нормативами:
за індивідуальним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем (далі - індивідуальний договір про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача;
за колективним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - колективний договір),
договором з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - договір про надання послуг з колективним споживачем),
індивідуальним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - індивідуальний договір),
договором з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - договір з власником (користувачем) будівлі) - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуг виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).
Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг визначено статтями 13 - 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Положеннями ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками;
Частиною першою статті 379 Цивільного кодексу України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (частина перша статті 383 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статей 6 та 9 Житлового кодексу України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Як вбачається із Статуту відповідача метою його діяльності є отримання прибутку від господарської та іншої діяльності, а також організації належного обслуговування житлового фонду Засновника ( п. 3.1 Статуту). Види діяльності Відповідача визначені п. 3.2. Статуту.
Відповідно до договору оренди № 143 від 01.01.2023 р., укладеного між відповідачем та його засновником - ПрАТ «Черкаський шовковий комбінат», останній, як власник нерухомого майна передав у платне строкове володіння та користування відповідача на умовах оренди житлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Толстого, 15, Самійла Кішки, 197, вул. Добровольського, 27, вул. Волкова 17 та 19.
Пунктом 2.3 вказаного договору оренди сторони визначили, що Орендар (відповідач) самостійно або через відповідну організацію сплачує плату відповідним підприємствам за фактично отримані комунальні послуги (водопостачання, каналізація, газ, енергопостачання, теплова енергія).
Отже гуртожитки перебувають у приватній власності ПрАТ «ЧШК» та передані в володіння та користування відповідачу для здійснення управління.
Відповідно до довідки № 247 від 08.05.2023 гуртожитки перебувають на балансі ПрАТ «ЧШК» та обліковуються на балансовому рахунку № 10 як основні засоби, що є власністю підприємства ПрАТ «ЧШК».
Постановою КМУ № 498 від 20.06.2018 затверджено Примірне положення про користування гуртожитками (надалі - Положення) дія якого поширюється на всі гуртожитки незалежно від форми власності (п. 1 Положення).
Відповідно до пункту 7 Положення користування жилою площею здійснюється:
у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера;
у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла.
Пунктом 15 Положення зазначено, що особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає:
витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами);
інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі).
Мешканці гуртожитків, що знаходяться в управлінні (користуванні) відповідача не є власниками кімнат у гуртожитках, не є стороною договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з позивачем, не мають укладених договорів з виконавцем відповідної послуги, не сплачують плату за спожиті комунальні послуги безпосередньо виконавцю (позивачу).
При цьому характер договірних правовідносин з надання послуг між позивачем та відповідачем відповідає за відповідною моделлю - договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуг виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі), відповідно до якого отримувачем такої послуги є безпосередньо власник (користувач) гуртожитків. Обрана між сторонами договірна модель не є формою колективного договору.
Таким чином суд погоджується з позивачем, що застосування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення в контексті предмету даного спору та характеру спірних правовідносин має здійснюватися виходячи з умов укладених договорів та обраної моделі договірних відносин між виконавцем послуг та відповідним одержувачем послуги (юридичною особою, в управлінні (користуванні) якої перебувають відповідні гуртожитки та з якою укладено відповідний договір).
При цьому мета укладення договору для кожної із сторін (зокрема для задоволення власних господарських потреб відповідача або використання отриманої послуги на інші цілі статутної діяльності, зокрема для забезпечення інших споживачів) не має принципового значення та не впливає на суб'єктний склад сторін договору та обраної моделі договірних правовідносин.
Підставою для застосуванням до споживача тарифу, який установлено для категорії «населення», є наявність індивідуальних договорів, стороною якого є споживач - фізична особа (власник або співвласник житлового приміщення) або колективний договір, який укладений в інтересах споживачів - фізичних осіб, як власників (співвласників) відповідних житлових приміщень.
Суд приходить до висновку, що до вказаних правовідносин мають застосовуватись тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, які затверджені постановами НКРЕКП № 1028 (на 2024 рік) та № 2321 (на 2025 рік), у розмірі визначеному для споживачів, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а саме у 2024 році: на централізоване водопостачання - 20,19 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 17,09 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість) та у 2025 році: на централізоване водопостачання - 22,39 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 19,54 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, відтак підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату» Приватного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат» (код ЄДРПОУ 31141871, 18018, м. Черкаси, вулиця Самійла Кішки, 197) на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168, 18036, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12)
482 246,92 грн (чотириста вісімдесят дві тисячі двісті сорок шість гривень 92 коп.) заборгованості,
7233,70 грн (сім тисяч двісті тридцять три гривні 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 07 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз