18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 серпня 2025 року м.Черкаси Справа №925/918/25
Вх.суду №11478/25 від 04.08.2025
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
розглянувши заяву від 03.08.2025
заявника, ОСОБА_1 ,
про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність,
1. ОСОБА_1 (місце реєстрації і фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернулась до суду із заявою від 03.08.2025 з вимогою відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
2. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс):
абз.1 ч.2 ст.2. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
ст.115. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
ст.116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. (...) До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
3. Згідно із ст. 5, 6 і 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. (7) Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (ч.6 ст.18. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису). У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
4. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
ч.2 ст.80. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ч.1, 2 і 4 ст.96. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи…)
Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.
ч.4 і 5 ст.91. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. (…) Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
ч.2 ст.164. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
ч.1 ст.174. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5. Аналіз ч.1 ст.3, ч.6 ст.12 ГПК України, ч.1 ст.2 КУзПБ у сукупності із ч.1 і 4 ст.174 ГПК України дає суду підстави для висновків про те, що основним процесуальним законом, який застосовується господарським судом у розгляді справ про банкрутство, є саме ГПК України, а КУзПБ є субсидіарним, додатковим і доповнюючим процесуальним законом, який встановлює особливості вчинення вже передбаченої в ГПК України процесуальної дії або доповнює новою не передбаченою в ГПК України процесуальною дією. При цьому суд виходить з презумпції відсутності суперечності (конкуренції, колізії, альтернативності) у нормах ГПК України та КУзПБ, згідно з якою, на думку суду, норми різних законів, які регулюють однотипні, аналогічні правовідносини, доповнюють і уточнюють одна одну, а не конкурують між собою чи заперечують одна одну. Визнати наявність конкуренції чи колізії правових норм можна лише у випадку, якщо таке тлумачення одночасно існуючих однопредметних норм у ГПК України і КУзПБ, які мають бути одночасно застосовані у конкретному випадку, є неможливим.
У даному випадку слід виходити з такого їх тлумачення, що три підстави для "повернення" заяви боржника, передбачені ч.1 ст.38 КУзПБ є додатковими чи уточнюючими до підстав "повернення", передбачених ч.4 і ч.5 ст. 174 ГПК України. Інакше (тобто якщо припустити), що підстави повернення заяви передбачені лише виключно ч.1 ст.38 КУзПБ, і суд не може повернути заяву відповідно до ч.4 ст.174 ГПК, то тоді це прямо суперечить обов'язку застосування судом ч.3 ст. 37 КУзПБ (щодо права суду залишити без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст.174 ГПК України).
В цьому аспекті суд не вбачає також ніякої суперечності між ч.2 ст.162 ГПК України і ч.2 ст.116 КУзПБ у обов'язку боржника, який подає заяву про відкриття провадження про його неплатоспроможність "викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; зазначити правові підстави позову; скласти перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви", а не обмежитись "викладом обставин, що стали підставою для звернення до суду" з подальшим перекладенням на суд начебто обов'язку "витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів" (ч.4 ст.74 ГПК України).
При цьому суд звертає увагу заявника, що вказане право (ч.4 ст.74 ГПК України) суд може (а не зобов'язаний) застосувати у разі прийняття заяви боржника до розгляду (а заява на даний час судом не прийнята), що таке право виникає у суду стосовно заявника-боржника, а не стосовно кредиторів (які при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи участі не приймають, тобто не є учасниками справи, стосовно яких у суду може виникнути сумнів у добросовісності здійснення ними процесуальних прав).
6. Згідно із п.5 ч.3 ст.162 заява має містити "виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги". Однак текст заяви не містить викладу обставин про укладення кожного конкретного договору та про факти отримання коштів по такому договору, у заяві не вказано конкретних доказів (з реквізитами документів), які підтверджують такі обставини.
У заяві не наведено "обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються" (п.3 ч.3 ст.162 ГПК України). Так, у заяві вказано, що "загальний розмір моїх зобов'язань становить 2279146,71 грн., з яких 905004,10 грн. зобов'язання за кредитними договорами (додається) та 33000 дол.США зобов'язання з оплати заборгованості згідно договорів позики (розписки) в порядку ст. 1047 Цивільного Кодексу України, відповідні оригінали власноруч написаних мною розписок містяться у кредитора." Далі у тексті заяви вказано, що сума заборгованості приблизна. У документі з назвою "перелік кредиторів боржника" вказано дещо відмінні суми боргу (Всього: заборгованість по кредиторам (приблизна) 33000 тис доларів США та 905004")
Обгрунтований математичний розрахунок жодних із цих сум відсутній - не зрозуміло з яких конкретних доданків (сум) він складається, яким доказом з доданих підтверджується, як і не виокремлено по кожному кредитору, яка сума є основним боргом, яка сума є проценти (як і за який період їх нараховано) та яка сума є неустойкою (п.3 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства) - для можливості перевірки цих розрахунків судом.
У тексті заяві жодного конкретного доказу не вказано, в той час як саме заява має містити "зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини" (п.5 ч.3 ст.162 ГПК України );
Додаток до заяви є переліком файлів, які вкладені в підсистему "Електронний суд" та не містить належного переліку доказів, в той час, як безпосередньо у заяві має міститися "перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви" (п.8 ч.3 ст.162 ГПК України).
Зокрема, посилання у заяві "відповідні оригінали власноруч написаних мною розписок містяться у кредитора" не відповідають вимогам ч.4 ст80 ГПК України, згідно з якою "якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу." Згідно із ч.1 ст.81 ГПК України "учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу". Будь-яке посилання на розписку як доказ може мати місце, якщо вказані щонайменше дата її видачі, кому вона видана та на яку суму.
Перелік доказів має містити вказівку як на кожен документ окремо, так і на його реквізити - дату, номер, автора (особи яка його створила), а також вид (оригінал чи копія), наявність у заявника або іншої особи оригіналу доказу, якщо до суду подана копія (подана до суду копія може бути засвідчена лише володільцем оригіналу) - суд не має самостійно "вибирати" докази, а має оцінювати ті, що конкретно вказані як у тексті заяви (при викладі обставин), так і у переліку документів.
7. До заяви не додано передбачених ч.2 ст.115 Кодексу
7.1. Доказів наявності заборгованості на вказану суму 2279146,71 грн. (як вказано у додатку до заяви) та підстав виникнення зобов'язань (а саме конкретних документів про виникнення зобов'язань, а саме договорів та документів про передачу грошей);
7.2. Заява не містить викладу обставин (фактів) про те,
що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на їх підтвердження (в тому числі й про дату, з якої починається обчислення двомісячного строку та доказів цієї дати).
що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
що існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності, поняття якого розкрито у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20 та інших).
8. До заяви не додано передбачених підп.14 ч.3 ст.116 Кодексу документів, а саме заява не містить переліку "інших документів, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу які додаються до заяви".
8.1. У порушення пунктів 3, 6, 7, 9, 10 ч.3 ст.116 Кодексу:
а) не вказано підстав виникнення зобов'язань (а саме конкретних первинних документів про передачу грошей);
б) заявником у заяві вказано відомості про відсутність зареєстрованого за ним майна, однак відомості про інше належне заявнику незареєстроване майно відсутні (зокрема, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, предмети призначені для особистого, домашнього або іншого використання);
в) відсутній конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
г) відсутній перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
д) відсутні копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
е) відсутня копія трудової книжки (хоча в тексті заяви вказано, що її додано);
є) відсутні належні відомості про роботодавця (роботодавців) боржника (повна назва, адреса, ідентифікаційний код);
Тобто за задумом заявника суд має самостійно вишукувати "відомості" "та інше" з неперелічених документів невідомого походження, що суперечить принципам диспозитивності та змагальності (щодо доказування - ст.13 ч.3 і 14 ГПК України);
9. Відповідно до ст.113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Оскільки Кодексом не врегульовано дії судді при виявленні невідповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимогам Кодексу, то відповідно до ч.3 ст.37 і ст.113 Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку на виправлення недоліків.
Для усунення недоліків заявнику необхідно: подати суду заяву про усунення недоліків, до якої додати документи, передбачені п. 2 і 4 ч.2 ст.115, п.3 і 4 ч.2 та п.3 (щодо документа про передачу грошей), 4, 9, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.174 Господарського процесуального кодексу України, ст.115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 04.08.2025 залишити без руху.
2. Встановити заявнику наступний строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Заявнику усунути недоліки, встановлені у цій ухвалі суду, у такий спосіб - викласти заяву у новій редакції у якій усунути недоліки, вказані у пунктах 6-8 мотивувальної частини цієї ухвали суду.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Направити дану ухвалу заявнику.
С у д д я Хабазня Ю.А.
Х-3