8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41
про скасування судового наказу
05.08.2025м. ХарківСправа № 922/2514/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши заяву (вх. № 17799 від 01.08.2025 року) ТОВ "ПРОДСНАБ ПЛЮС" про скасування судового наказу,
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Конві-Пак", м. Київ
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Продснаб Плюс", с. Кутузівка Харківської області
В провадженні Господарського суду Харківської області перебувають матеріали наказного провадження №922/2514/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конві-Пак" про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб Плюс" наявного боргу у розмірі 288 663,81 грн (де: 243 840,00 грн. - сума основної заборгованості за поставлену та неоплачену продукцію; пеня у сумі 44823,81 грн.), який виник на підставі письмового договору купівлі-продажу №994.1-20 від 16.07.2020 року, а також суми судового збору у розмірі 302,80 грн.
01 серпня 2025 року до суду від боржника надійшла заява про скасування судового наказу (вх. № 17799). У заяві зазначено, що наказ підлягає скасуванню, оскільки стягувачем необгрунтовано вимоги.
Розділом ІІ Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду вимогу заявника у вигляді наказного провадження, яке призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судом 23 липня 2025 року ухвалено рішення у вигляді судового наказу та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продснаб Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конві-Пак" суму заборгованості у розмірі 288 663,81 грн (де: 243 840,00 грн. - сума основної заборгованості за поставлену та неоплачену продукцію; пеня у сумі 44823,81 грн.), який виник на підставі письмового договору купівлі-продажу №994.1-20 від 16.07.2020 року, а також суму судового збору 302,80 грн.
Суд повідомив боржника щодо наслідків передбачених ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, де встановлено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Також, згідно з ч.1 ст. 159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 158 ГПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За частиною 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.
Проте, вважаємо, що в даному випадку не повинно порушуватись право допуску на захист прав і свобод у судовому порядку.
Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Подану заяву (вх. № 17799 від 01.08.2025 року) ТОВ "ПРОДСНАБ ПЛЮС" про скасування судового наказу суд розцінює як незгоду з стягнутою сумою за судовим наказом і суд зазначає, що між сторонами виниклі правовідносини, які мають спірний характер.
Отже, з огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви та скасування судового наказу.
Суд також роз'яснює заявникові, що у разі скасування судового наказу згідно з ч. 3 ст. 158 ГПК України, він не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (вх. № 17799 від 01.08.2025 року) ТОВ "ПРОДСНАБ ПЛЮС" про скасування судового наказу, виданого Господарським судом Харківської області 23.07.2025 - задовольнити.
Судовий наказ від 23 липня 2025 року по заяві за № 922/2514/25 скасувати.
Ухвала набрала чинності та оскарженню не підлягає.
У разі скасування судового наказу згідно ч.3 ст. 158 ГПК України, заявник не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддя Жигалкін І.П.