24.07.2025м. СумиСправа № 920/1531/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1531/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 42399676),
до відповідача Комунального підприємства "Глухівський тепловий район" Глухівської міської ради (вул. Київська, буд. 14, м. Глухів, Шосткинський р-н, Сумська обл., ЄДРПОУ 31264398)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1)Сумська обласна державна адміністрація (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, Сумська обл., 40700; код за ЄДРПОУ 14005581)
2)Міністерство розвитку громад та територій України (пр. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 37472062);
про стягнення 4949515,68 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Овчарук О.О. (адвокат, довіреність від 12.12.2024 №141),
від відповідача: Позняков П.В. (адвокат, ордер серії АА №1529982 від 16.01.2025),
від третіх осіб: 1) не прибув;
2) не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
26.12.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 4949515,68 грн основного боргу та 59394,19 грн судового збору.
Ухвалою від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1531/24 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 10.02.2025; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
17.01.2025 представник відповідача подав наступні документи:
1)відзив на позовну заяву (вх №220 від 17.01.2025), за яким представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову;
2)клопотання про витребування доказів (вх №598 від 17.01.2025), за яким представник позивача просить витребувати у Сумської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 14005581, 40700, Сумська обл., м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, конт.тел. (0542) 78-27-85, електронна адреса: mail@sm.gov.ua) оригінал або належним чином засвідчену копію протоколу №1 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 04 листопада 2022 року, якою узгоджується КП "Глухівський тепловий район" обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися споживачам, за період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2022 року.
22.01.2025 представником відповідача подані документи:
1)клопотання про долучення доказу (вх №306 від 22.01.2025), в якому представник відповідача просить приєднати до матеріалів справи як доказ копію відповіді першого заступника голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації, від 17.01.2025 №01-24/850 про заборгованість за природний газ;
2)заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх №291 від 22.01.2025).
Ухвалою від 27.01.2025 у справі №920/1531/24 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №291 від 22.01.2025), постановлено провести підготовче судове засідання у справі №920/1531/24, призначене на 10.02.2025, 10:30, за участі представника відповідача - Позднякова Петра Вікторовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
29.01.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх №425), відповідно до якої позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 30.01.2025 у справі №920/1531/24 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №412 від 29.01.2025); постановлено провести підготовче судове засідання у справі, призначене на 10.02.2025, 10:30, та усі наступні судові засідання за участі представника позивача - Овчарук Олександра Олексійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
07.02.2025 представник відповідача подав клопотання про залучення співвідповідачів до участі у справі (вх №579), за яким представник відповідача просив залучити до участі у справі співвідповідачів:
1)Сумську обласну державну адміністрацію (ідентифікаційний код 14005581; адреса: 40700, Сумська обл., м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, конт.тел. (0542) 78-27-85, електр. адреса: mail@sm.gov.ua);
2)Міністерство розвитку громад та територій України (ідентифікаційний код 37472062; адреса: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, конт.тел. (044) 2262204, офіційна електронна адреса: miu@mtu.gov.ua).
Ухвалою від 10.02.2025 у справі №920/1531/24 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів (вх №598 від 17.01.2025); задоволено усне клопотання представника відповідача про поновлення процесуальних строків. Поновлено відповідачу строк для подання додаткових доказів; задоволено клопотання представника відповідача про долучення доказів (вх №306 від 22.01.2025), долучено додаткові докази до матеріалів справи; відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення співвідповідачів (вх №579 від 07.02.2025); задоволено усне клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб; залучено Сумську обласну державну адміністрацію та Міністерство розвитку громад та територій України третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; зобов'язано позивача надіслати залученим третім особам копію позовної заяви з додатками. Відповідні докази надати суду; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 12.03.2025, 10:30, в режимі відеоконференції за участі представників позивача та відповідача.
10.02.2025 позивачем подана заява (вх №553) про надання доказів направлення залученим третім особам копію позову з доданими документами. Зазначені докази долучено до матеріалів справи.
Третя особа - Міністерство розвитку громад та територій України, надала пояснення щодо позову (вх №916), за яким зазначена третя особа просить врахувати дані пояснення під час розгляду справи та здійснити розгляд справи за відсутності представника Міністерство розвитку громад та територій України.
У підготовчому судовому засіданні 12.03.2025 у порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 25.03.2025, 15:15 в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 13.03.2025 у справі №920/1531/24 повідомлено третіх осіб про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні 12.03.2025 до 25.03.2025, 15:15.
19.03.2025 третя особа - Сумська обласна державна адміністрація, надала заяву (вх №1207) відповідно до якої, дана третя особа просить врахувати зазначені заяву та викладені у ній пояснення під час розгляду справи та здійснити розгляд справи за відсутності представника Сумської обласної державної адміністрації.
21.03.2025 відповідач подав письмові пояснення (вх №1230), в яких відповідач заперечує щодо задоволення позову.
У підготовчому судовому засідання 25.03.2025 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 21.04.2025, 12:00, в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 25.03.2025 у справі №920/1531/24 повідомлено третіх осіб про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 21.04.2025, 12:00.
21.04.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 12:00, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 21.04.2025 у справі №920/1531/24.
Ухвалою від 22.04.2025 у справі №920/1531/24 призначено розгляд справи по суті на 19.05.2025, 14:30 в режимі відеоконференції за участі представників сторін.
У судовому засіданні 19.05.2025 розпочато розгляд справи по суті та відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 04.06.2025, 12:00, в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 20.05.2025 у справі №920/1531/24 повідомлено третіх осіб про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 04.06.2025, 12:00.
04.06.2025 розгляд справи, призначений у судове засідання на 12:00, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 05.06.2025 у справі №920/1531/24.
Ухвалою від 06.06.2025 у справі №920/1531/24 призначено розгляд справи по суті на 24.07.2025, 10:00 в режимі відеоконференції за участі представників сторін.
У судовому засіданні 24.07.2025 судом встановлено:
Представники сторін у судове засідання прибули. Позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Відповідач проти задоволення позову заперечував.
Представники третіх осіб не прибув, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до поданих пояснень (вх №916 від 05.03.2025) та заяви (вх №1207 від 19.03.2025) просили здійснити розгляд справи за їх відсутності.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом продовжено розгляд справи по суті.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні суд здійснив перехід до стадії ухвалення та проголошення судового рішення та відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (позивач у справі) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ГЛУХІВСЬКИЙ ТЕПЛОВИЙ РАЙОН" Глухівської міської ради (відповідач у справі) 30.07.2021 було укладено договір постачання природного газу № 2563-НГТ-29.
На виконання умов укладеного між сторонами договору, протягом жовтня 2021 - квітня 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 51029422,38 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Відповідно до п. 5 договору, оплата за природний газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами та остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 46079906,70 грн (підтверджується банківською довідкою про рух грошових коштів та не заперечується відповідачем) та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5 договору.
Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за вказаним договором складає 4949515,68 грн.
Згідно з ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту прав повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь- якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
Реалізуючи право на судовий захист, позивач обрав наступні передбачені законом способи захисту порушеного права: присудження до виконання обов'язку в натурі (щодо стягнення основного боргу).
Відповідач вважає позов таким, який не підлягає задоволенню, оскільки за переконанням відповідача зазначена частина заборгованості в сумі 4949515,68грн повинна бути погашена за рахунок державного бюджету.
Відповідач наголошує на тому, що Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» ( надалі - Закон N2479-IX) встановлений мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, а також надаються певні гарантії суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/ або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, у вигляді компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".
Відповідач зазначає, що 04 листопада 2022 року територіальною комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах щодо відповідача прийнято рішення про узгодження відповідачу обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися споживачам, за період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2022 року у загальній сумі 8 848 282,00 грн. На теперішній час всі звернення та документи відповідача щодо укладання договору про організацію взаєморозрахунків перебувають в Сумській обласній державній адміністрації, а також розглядаються в Міністерстві розвитку громад та територій України, проте зазначеного договору за період з червня 2021 року по травень 2022 року не укладено.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд залишити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "ГЛУХІВСЬКИЙ ТЕПЛОВИЙ РАЙОН" Глухівської міської ради у справі №920/1531/24 без задоволення.
Аналіз відзиву відповідача дає підстави суду зробити висновок, що відповідач не заперечує щодо факту укладання договору; щодо споживання газу у спірний період в обсязі та на суму, що зазначені в позовній заяві; щодо не виконання свого обов'язку з погашення заборгованості.
Судом встановлено, що спірний договір купівлі-продажу природного газу не містить умов про наявність/відсутність різниці в тарифах, про які зазначає відповідач, а строк оплати не залежить повернення/не повернення відповідачу різниці в тарифах.
Отже суд погоджується з позивачем, що посилання відповідача на відсутність його вини, як підстава в задоволені позовних вимог, є безпідставною.
Також суд погоджується з твердженнями позивача, що врегулювання заборгованості в рамках Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII для учасників процедури врегулювання заборгованості, тобто для відповідача, здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, згідно договорів проведення взаєморозрахунків (ст. 4 Закону №1730-VIII) та договорів реструктуризації заборгованості (ст.5 Закону №1730-VIII). Договір про організацію взаєморозрахунків визначає як наявність заборгованості, так і її обсяг, що відповідає заборгованості, підтвердженої територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Судом встановлено, що відповідач, як учасник процедури врегулювання заборгованості, частково виконав певні елементи процедури, яка направлена на врегулювання заборгованості (його включено до Реєстру, затверджено суму різниці в тарифах), однак це не означає, що заборгованість вже врегульована (погашена), або належним чином відповідачем виконані умови спірного договору, або відсутній предмет спору, оскільки договору про організацію взаєморозрахунків згідно з ст. 4 зазначеного Закону №1730-VIII, або договору про реструктуризацію заборгованості згідно з ст.5 Закону №1730-VIII за спірним договором не було укладено.
Таким чином, суд погоджується з правовою позицією позивача, що для врегулювання заборгованості за спірним договором повинна бути вчинена юридично значима дія щодо фактичного погашення суми основного боргу за поставлений природний газ, або зміни зобов'язання за договором на інше зобов'язання, встановлене договором про проведення взаєморозрахунків згідно з ст.4 Закону №1730-VIII та договором про реструктуризації заборгованості згідно з ст.5 Закону №1730-VIII. Саме лише включення відповідача до Реєстру підприємств, які беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом №1730-VIII, та затвердження суми різниці в тарифах не призводить до автоматичного врегулювання такої заборгованості, і, як наслідок, до відсутності заборгованості за спірним договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов'язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу природний газ, в той час як відповідач порушивши умови договору та вартість поставленого природного газу не сплатив в повному обсязі, чим заборгував позивачу 4949515,68 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4949515,68 грн суд визнає законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 4949515,68 грн вартості поставленого природного газу за договором. Таким чином, суд задовольняє зазначені позовні вимоги як законні та обґрунтовані.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 59394,19 грн судового збору, розмір якого підтверджений платіжною інструкцією від 25.12.2024 №0000022709.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 59394,19 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Глухівський тепловий район" Глухівської міської ради (вул. Київська, буд. 14, м. Глухів, Шосткинський р-н, Сумська обл., ЄДРПОУ 31264398) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 42399676) 4949515,68 грн (чотири мільйони дев'ятсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн 68 коп.) основного боргу та 59394,19 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири грн 19 коп.) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2025.
Суддя В.Л. Котельницька