адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.08.2025 Справа № 917/933/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши після виходу з відпустки у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс», 36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 20а, код ЄДРПОУ 35581941,
про стягнення 257 413,88 грн,
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» про стягнення 257 413,88 грн, з яких 155 633,65 грн - заборгованість за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р., 84 458,28 грн - втрати від інфляції, 17 321,95 грн - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.05.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р., чим порушив умови господарських зобов'язань, встановлені зазначеним договором та законом.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.
Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов'язки та його процесуальні права.
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановив, що їх достатньо для вирішення спору, у зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
27.12.2007 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» (а.с. 52-53), згідно з п. 1 якого Теплопостачальна організація (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») взяла на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення до межі розподілу будівлі офісу по вул. Гоголя, 20а.
Також сторони узгодили, що при виконанні даного договору вони керуються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячох води і водовідведення», «Правилами користування тепловою енергією».
Згідно з п. 28 договору № 2662 «С» від 27.12.2007 р. оплата за опалення, що проводить Споживач, стягується за фактично використану кількість теплової енергії на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом.
За даними позивача, відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» 257 413,88 грн, з яких 155 633,65 грн - заборгованість за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р., 84 458,28 грн - втрати від інфляції, 17 321,95 грн - 3 % річних.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р., договір купівлі-продажу від 27.12.2007 р., Акт зняття приладів обліку теплової енергії з абонентського обліку на повірку рег. № 082333 від 18.08.2021 р., Акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. № 333 після повірки, акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату за грудень 2021 року - липень 2022 року з доказами направлення та ін.
Докази відповідача в спростування вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в матеріалах справи відсутні.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з п. 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р. (тут і надалі в редакції, що була чинна на момент існування спірних правовідносиин), вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
Пунктом 36 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р., укладеного сторонами, передбачено, що у випадку зміни тарифів Теплопостачальна організація повідомляє про це Споживачу в порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дні затвердження нових тарифів.
Також пунктом 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що у разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну (коригування) ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її/його у дію, повідомляє про це споживачу в один із способів, що гарантують доведення інформації до споживачів і які зазначені у пункті 10 цих Правил, з посиланням на рішення відповідного органу.
Згідно з п. 10 Правил такими способами є оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (за наявності), у під'їзді, на дошці оголошень (за наявності), в електронній системі обліку розрахунків споживача (за наявності), або повідомлення споживачу за допомогою засобів зв'язку, електрозв'язку (у тому числі електронною поштою), номер/адресу яких зазначено споживачем у заяві-приєднанні до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії або у розділі «Реквізити і підписи сторін» в усіх інших договорах.
Відповідно до п. 32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно з п. 1.4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019 р., умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.
У пункті 1.4 Порядку також визначено, що умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - це абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.
Рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 р. № 286 з 01.11.2021 р. введено в дію двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 3 263,87 грн/Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 146 257,50 грн/Гкал (без ПДВ).
Також рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 р. № 326 було встановлено скориговані тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для інших споживачів в таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 4 731,54 грн/Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 146 257,50 грн/Гкал (без ПДВ).
Позивачем було належним чином доведено до відома споживачів інформацію про введення двоставкового тарифу на теплову енергію та зміни, що вносились до вказаного тарифу протягом спірного періоду шляхом розміщення зазначеної інформації на офіційному веб-сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». А отже відповідач був належно поінформований про запроваджений згідно із законодавством тариф на теплову енергію та порядок здійснення відповідних нарахувань.
З огляду на положення вказаних норм позивачем було здійснено нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» плати за постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по липень 2022 року на суму 224 924,52 грн.
При цьому позивачем було направлено на адресу ТОВ «Центр-Офіс» акти приймання-передачі теплової енергії на вказану суму та рахунки на оплату за період з грудня 2021 року по липень 2022 року (а.с. 40-49), що підтверджується реєстрами згрупованих поштових відправлень за вказані періоди (а.с. 32-35).
Доказів направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заперечень на зазначені акти до суду не надано.
Водночас, згідно з п. 29 договору № 2662 «С» від 27.12.2007 р. Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
Отже, договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р. не ставить обов'язок відповідача щодо оплати за опалення в залежність від факту підписання сторонами документів, що фіксують отримання споживачем теплової енергії.
Як стверджує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» не здійснено оплату заборгованості за теплову енергію за договором № 2662 «С» від 27.12.2007 р. за період з грудня 2021 року по липень 2022 року на суму 155 633,65 грн.
Доказів здійснення відповідачем оплати у зазначеному розмірі до суду не надано.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 155 633,65 грн заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем приведено розрахунок 3% річних за прострочення здійснення оплати за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р. в розмірі 17 321,95 грн та інфляційних втрат в розмірі 84 458,28 грн (а.с. 30-31).
Контррозрахунку розміру інфляційних втрат та відсотків річних відповідачем надано не було.
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» у даній справі в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Офіс» (36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 20а, код ЄДРПОУ 35581941) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2А, код ЄДРПОУ 03338030, НОМЕР_1 АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 155 633,65 грн - заборгованість за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2662 «С» від 27.12.2007 р., 84 458,28 грн - втрати від інфляції, 17 321,95 грн - 3 % річних; 2 422,40 грн. судового збору.
3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 07.08.2025 р.
Суддя О.С. Мацко