65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/572/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/572/25,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (01032, місто Київ, вул. Симона ПЕТЛЮРИ, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014);
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
про стягнення 114 284,80 грн.
1. Суть спору.
18.02.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№590/25) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ФОП Стадник О.М. про стягнення 114 284,80 грн. заборгованості за Договором про надання овердрафту №015/89194/1228179 від 23.10.2021, з яких 81 003,52 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, та 33 281, 28 грн - заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору про надання овердрафту №015/89194/1228179 від 23.10.2021, укладеного між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та відповідачем, останнім не було здійснено повного та своєчасного повернення грошових коштів та виплати відсотків за користування кредитом. Водночас 24.07.2024 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та позивачем було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72, у відповідності до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», зокрема до ФОП Стадник О.М.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 21.02.2025 провадження у даній справі було відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.
Також даною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 14.03.2025 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України, запропоновано позивачу подати до суду у строк до 28.03.2025 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України та запропоновано відповідачу подати до суду у строк до 11.04.2025 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України.
Про вказане сторін було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду до електронного кабінету позивача та на зареєстровану адресу місця знаходження відповідача.
Водночас ухвали суду отримані відповідачем не були та повернулися до Господарського суду Одеської області з відміткою про повернення, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси
За змістом п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідачів, суд вважає, що Стадник О.М. належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без її участі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
У якості обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що 23.10.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Стадник Оленою Миколаївною укладено Договір про надання овердрафту №015/89194/1228179, за яким ФОП Стадник О.М. отримано 90 000,00 грн. кредиту.
Так на виконання умов Договором банком було надано позичальнику кредитні кошти, натомість позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконав неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 30.07.2024 у нього утворилась заборгованість в розмірі 114 284,80 грн., з яких: 81 003,52 грн. заборгованість за кредитом, в тому числі 81 003,52 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 33 281,28 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 33 225,47 грн.
Окрім того позивач вказує, що 24.07.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги відповідно до умов якого право грошової вимоги за Договором про надання овердрафту №015/89194/1228179 від 23.10.2021, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ФОП Стадник О.М., перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відтак позивач зазначає, що станом на момент звернення з позовом до суду за ФОП Стадник О.М. наявна заборгованість за Договором про надання овердрафту, що складається з 114 284,80 грн. з яких 81 003,52 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, та 33 281, 28 грн - заборгованість за відсотками.
3.2. Аргументи Стадник Олени Миколаївни.
ОСОБА_1 своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалися, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачами до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір який виник між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та Стадник О.М. за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини встановлені судом.
23.10.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль», (далі - Кредитор) та ФОП Стадник О.М. (далі - Позичальник) укладено Договір про надання овердрафту №015/89194/1228179 (далі Договір) (а.с.5-17), відповідно до п. 1.1. та п.1.2. якого, Кредитор на умовах Договору надає позичальнику протягом строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах поточного ліміту. Позичальник зобов'язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9 Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованості, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше дати закінчення строку Овердрафту.
Пунктами 1.3. та 1.4. Договору визначено, що максимальний ліміт за Договором складає 270 000,00 грн. у межах якого встановлюється поточний ліміт. На дату укладання Договору поточний ліміт складає 90 000,00 грн. Поточний ліміт за Договором не може перевищувати 70 % від середньомісячних надходжень за останні три календарних місяці на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті у Кредитора.
Відповідно до п. 1.6. З моменту виникнення дебетового сальдо на Поточному рахунку, кредитор вважається таким, що надав Позичальнику Овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на Поточному рахунку кожного календарного дня, або сума Кредитної заборгованості є заборгованістю за Овердрафтом.
Пунктом 1.7. Строк Овердрафту: з дати виконання Позичальником умов, передбачених пунктом 2.1. Договору, по Дату закінчення Строку Овердрафту (включно), тобто за умови: сплати комісії, передбаченої пунктом 4.9 Договору; укладення та належне виконання Договорів забезпечення та набрання чинності договорами страхування (полісами) на користь Кредитора, як вигодонабувача, відповідно до статті 3 Договору; 2.1.3. відсутність обставин Дефолту.
У розділі «Визначення термінів» Кредитного договору поточним рахунком Позичальника зазначено IBAN НОМЕР_2 , відкритий в AT «Райфайзен Банк Аваль».
Факт отримання Позичальником кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку з 01.05.2022 по 30.04.2023 (а.с.18-45 на звороті).
Згідно п. 4.1. Кредитного договору Проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 16.45 % річних.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору з дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2 та 8.3 (крім підпункту 8.3.4) Договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40% річних.
Нарахування процентів за користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 4.8. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю щомісяця в Дату сплати процентів, та остаточно, при погашенні Овердрафту/ Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.13. Договору, та з врахуванням наступних періодів:
- в першому календарному місяці користування Овердрафтом/ Кредитною заборгованістю за період з дня надання Овердрафту/ виникнення Кредитної заборгованості по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів;
- в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню Дати сплати процентів;
- в останній календарний місяць - за період з календарного дня Дати сплати процентів попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення Овердрафту/ Кредитної заборгованості.
За пунктом 5.1. Договору, протягом строку Овердрафту Позичальник зобов'язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення Строку овердрафту в залежності від того, яка дата настане раніше.
Якщо останній календарний день Максимального строку Безперервного дебетового сальдо не є Банківським днем, то для погашення такого Дебетового сальдо Позичальник має забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку на кінець останнього Банківського дня, що передує останньому календарному дню Максимального строку Безперервного дебетового сальдо. Якщо до закінчення Строку Овердрафту не є Банківським днем, то для погашення Овердрафту Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність грошових коштів на Поточному рахунку для погашення Дебетового сальдо, Процентів та інших платежів, на кінець останнього Банківського дня, що передує даті закінчення Строку овердрафту.
Згідно п. 5.2. Договору, погашення Овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на Поточний рахунок Позичальника. Повним погашенням Овердрафту вважається відсутність на Поточному рахунку Дебетового сальдо на кінець Банківського дня. Погашення Кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів Позичальника.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача (а.с.46-47), станом на 30.07.2024, ФОП Стадник О.М. повинна була здійснити сплату кредиту в розмірі 248 527,73 грн. а також 36 809,31 грн. відсотків, водночас фактично було здійснено погашення кредиту в розмірі 167 524,21 грн. та відсотків в розмірі 3 528,03 грн., у зв'язку з чим за відповідачем наявна заборгованість зі сплати кредиту в розмірі 81 003,52 грн. та зі сплати відсотків в розмірі 33 281,28 грн.
24.07.2024 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-72 (а.с.48-54), відповідно до п. 2.1. якого, на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.2. Договору відступлення права вимоги сторони узгодили, що відступлення Новому кредитору зазначених в попередньому Реєстрі боржників (Додаток № 1 до договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.
Згідно із п. 2.3. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, Новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення. Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.
Пунктом 2.6. Договору відступлення права вимоги визначено, що відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.
Протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором Первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень боржникам та поручителям про відступлення Новому кредитору прав вимоги згідно діючого законодавства України (п. 2.7. Договору відступлення права вимоги).
Відповідно до п. 3.1. Договору відступлення права вимоги загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 9 954 359,21 грн.
Згідно із п. 5.5. Договору відступлення права вимоги, з дати відступлення права вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 7.1. договору).
Відповідно до Реєстру боржників № 4 від 30.07.2024 до договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.24, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ФОП Стадник О.М. за кредитним Договір про надання овердрафту №015/89194/1228179 від 23.10.2021 в сумі 114 284,80 грн, з яких: 81 003,52 грн - заборгованість за основним боргом по кредиту; 33 281,28 грн - заборгованість за відсотками.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало АТ «Райффайзен Банк» оплату за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 у розмірі 9 954 359,21 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 372 від 24.07.24 (а.с.52).
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 114 284,80 грн, з яких: 81 003,52 грн - заборгованість за основним боргом по кредиту; 33 281,28 грн - заборгованість за відсотками.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Враховуючи, що 07.09.2022 ФОП Стадник Олена Миколаївна припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням, що встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з урахуванням чого відповідачем у даній справі є фізична особа, суд перш за все вважає за необхідне надати оцінку питанню юрисдикції даного спору.
Так, відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 09.10.2019 у справі 127/23144/18.
Згідно зі ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Статтею 26 ЦК України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа-підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право-і дієздатністю, та не обмежує їх.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив господарську юрисдикцію спору відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
За змістом статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 626 ЦК України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Частиною першою статті 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України, унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором про надання овердрафту №015/89194/1228179 від 23.10.2021 виконав належним чином, надавши ФОП Стадник О.М. протягом строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах поточного ліміту, при якому останньою було використано 248 527,73 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України, встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як було встановлено судом, позивач свої зобов'язання за Договором про надання овердрафту №015/89194/1228179 від 23.10.2021 виконав належним чином, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача. Також із зазначеної виписки вбачається, що відповідачем було здійснено часткове погашення кредиту в розмірі 167 524,21 грн. та часткове погашення відсотків в розмірі 3 528,03 грн.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» унормовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 за №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 за №75.
Відтак із вищенаведених норм законодавства суд доходить висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, КГС ВС у постанові від 20.07.2023 по справі №910/15194/20 (п.56-59) дійшов такого ж висновку.
Як було встановлено судом, згідно п. 1.2 Договору, ОСОБА_1 зобов'язана використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.9 Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердрафт/Кредитну заборгованості, сплатити Проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені Договором, у строки, передбачені Договором, але не пізніше дати закінчення строку Овердрафту.
Водночас ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором не виконала, у зв'язку з чим, станом на момент укладення між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» договору відступлення права вимоги, заборгованість зі сплати кредиту в розмірі 81 003,52 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 33 281,28 грн., що вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості.
Порядок заміни кредитора у зобов'язанні регулюється статтями 512 - 519 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України, визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як було встановлено судом, АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило право вимоги до відповідачів за вказаним Кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №114/2-72 від 24.07.2024.
Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови основного зобов'язання, чим порушила умови Кредитного договору та вищезазначені норми матеріального права, суд визнає правомірним звернення позивача з даним позовом до відповідача.
Враховуючи зазначене суд доходить висновку, що зі ОСОБА_1 підлягає стягненню сума непогашеного кредиту в розмірі 81003,52 грн. а також сума непогашених процентів за користування овердрафтом в розмірі 33 391,28 грн. користь ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 , про стягнення 81 003,52 грн. заборгованості зі сплати кредиту та заборгованості за відсотками в розмірі 33 281,28 є обґрунтованим, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства та не спростованими відповідачем під час розгляду справи.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за основним боргом в розмірі 81003/вісімдесят одна тисяча три/грн. 52 коп., заборгованість за відсотками в розмірі 33 281/тридцять три тисячі двісті вісімдесят одна/грн 28 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Рішення суду складено та підписано 06 серпня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська