65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"06" серпня 2025 р. Справа № 916/1605/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" про забезпечення позову вх.№2-1229/25 від 4.08.2025 по справі №916/1605/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" (67560, Одеська обл., Лиманський р-н, село Красносілка, вулиця Садова, будинок 148)
до відповідача: Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" (67600, Одеська обл., Одеський р-н, місто Біляївка, вул.Зелена, будинок 2)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 545 474 грн
24.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Агрофірма "Промінь", в якій просить суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 545 474 грн в якості відшкодування збитків, нанесених позивачу невиконанням договору купівлі-продажу №АДМ24/04-30 від 24.04.2023, що фактично складається з заборгованості у сумі 239 669,04 грн та штрафу у сумі 305 805 грн, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 29.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" за вх.№1644/25 від 24.04.2025 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 6 545,69 грн та уточнення позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум, а також в частині зазначення суми, що фактично складається з заборгованості у сумі 239 669,04 грн та штрафу у сумі 305 805 грн, у якості збитків.
Ухвала суду від 29.04.2025 була доставлена до електронного кабінету позивача 29.04.2025 о 18:49, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.
12.05.2025 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув, та у якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 545 474 грн в якості відшкодування збитків, нанесених невиконанням договору купівлі-продажу №АДМ24/04-30 від 24.04.2023.
Ухвалою від 19.05.2025 суд відкрив провадження у справі №916/1605/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на "09" червня 2025 р. о 13:45.
20.05.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про визнання Договору купівлі-продажу № АДМ24/04-30 від 24.04.2023 року та додатків до нього недійсними та недопустимими доказами.
09.06.2025 в підготовче засідання з'явилися представники сторін.
9.06.2025 до суду надійшли наступні документи від представника позивача: заява про залучення третьої особи до участі у справі та додаткові пояснення у справі, а також клопотання про виклик свідка..
В даному судовому засіданні судом було запропоновано представнику позивача надати на наступне судове засідання оригінали договору купівлі-продажу для огляду в судовому засіданні та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.06.2025 о 12:45, без складення окремого процесуального документу.
30.06.2025 в підготовче засідання з'явились представники сторін.
В даному судовому засіданні судом було поставлено питання щодо залучення ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Представники сторін не заперечували проти залучення третьої особи.
Ухвалою суду від 30.06.2025 залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, зобов'язано учасників справи надіслати на адресу залученої третьої особи копії заяв по суті справи з доданими документами, а також продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на "04" серпня 2025 р. об 11:30.
3.07.2025 до суду від представника третьої особи надійшла заява про вступ у справу у якості представника.
15.07.2025 до суду від Приватного підприємства Агрофірма "Промінь" надійшла заява про відвід судді Щавинської Ю.М.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2025р.суддею Щавинською Ю.М. визнано необгрунтованим заявлений ПП Агрофірма "Промінь" відвід.
Крім того, передано заяву про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/1605/25 в порядку ч.3 ст.39 ГПК України.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 заяву Приватного підприємства агрофірма “ПРОМІНЬ» (вх.№2-1113/25 від 15.07.2025р.) про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/1605/25 передано на розгляд судді Рога Н.В.
Ухвалою суду від 16.07.2025 у задоволенні заяви Приватного підприємства агрофірма “ПРОМІНЬ»(вх.№2-1113/25 від 15.07.2025р.) про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/1605/25 відмовлено.
28.07.2025 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, у яких останній просить суд витребувати у позивача для огляду ОСОБА_1 у судовому засіданні по справі № 916/1605/25 оригінали усіх документів, доданих до позовної заяви, на яких міститься його підпис, а також просив суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі-продажу від 24 квітня 2023 року № АДМ24/04-30 у розмірі 239 659,04 грн, а також штраф у розмірі, що не буде перевищувати 52 725 грн, при цьому питання визначення конкретного розміру штрафу третьою особою залишено на розсуд суду згідно зі ст. 233 ГК України.
31.07.2025 до суду від відповідача надійшла заява, у якій останній просить суд припинити повноваження адвоката Щукіна Олександра Сергійовича, як представника Тварковського Володимира Дмитровича, який в даній справі є третьою особою, та видалити з автоматизованої системи документообігу Господарського суду Одеської області адвоката Щукіна Олександра Сергійовича, як представника Тварковського Володимира Дмитровича.
1.08.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній просить суд відмовити в долученні письмових пояснень адвоката Щукіна О.С. та ОСОБА_1 до матеріалів справи №916/1605/25 та врахуванні їх змісту при вирішенні справи № 916/1605/25.
4.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить Приватному підприємству Агрофірма "Промінь", на час до розгляду справи по суті.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що відповідач не визнає позовні вимоги та стверджує про відсутність договірних правовідносин між сторонами, про безтоварність правовідносин.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідач може прийняти заходи, спрямовані на унеможливлення виконання можливо винесеного рішення в справі, шляхом відчуження або шляхом реєстрації на інших осіб права власності на належне йому майно.
На думку заявника, з урахуванням обставин справи суд має підстави для прийняття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, накладення заборони на проведення іншими особами реєстраційних дій стосовно належного відповідачу рухомого та нерухомого майна. Обраний заявником вид забезпечення позову, на думку останнього, є співмірним із заявленою в цій справі вимогою позову.
У судовому засіданні 4.08.2025 судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.08.2025 о 15:30. Крім того, судом було зазначено, що за результатами дослідження наявних у справі документів належним прізвищем, ім'ям по-батькові третьої особи є ОСОБА_1 .
5.08.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких останній зазначає, що твердження позивача про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, є необґрунтованими.
При цьому, відповідач зауважує, що позивач в заяві про забезпечення позову не зазначив пропозицію щодо зустрічного забезпечення всупереч приписам п. 6 ч.1 ст. 139 ГПК України, та зазначає, що Приватне підприємство Агрофірма "Промінь" має в обробітку за довгостроковими договорами оренди близько 850 га сільськогосподарських земель, а також 20 об'єктів нерухомості (склади для зберігання готової продукції, дві механічні майстерні по ремонту техніки, гуртожиток на 300 осіб, склад пально-мастильних матеріалів- ГСМ (150 тонн), зрошувальну меліоративну систему довжина трубопроводу 24,7 км, зрошувальні машини «ФРЕГАТ-М» 6 одиниць, молочно-тваринницьку ферму та свиноферму, а також трактори, комбайни та автомобілі в кількості близько 150 одиниць Т/З. З огляду на наведене, витрати на перереєстрацію перерахованого майна шляхом відчуження або шляхом реєстрації на інших осіб права власності будуть перевищувати розмір заявленої в позовній заяві та не доведеної суми боргу - 545 474 грн.
Відповідач також зазначає, що накладення арешту на усе майно підприємства унеможливить виплату пайовикам орендної плати, сплати НПЗ, військового збору та інших зобов'язань, внаслідок чого будуть суттєво порушені права інших осіб. Окрім того, відповідач зазначає, що накладення арешту призведе до виникнення непомірних штрафних санкцій як перед фізичними та юридичними особами, так і перед державними органами та органами місцевого самоврядування, а також повністю заблокує фінансово-господарську діяльність підприємства, унеможливить закупівлю насіння, добрив, пально-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, автотракторних запчастин, а також заблокує можливість виплати заробітної плати персоналу та зупинить посівну компанію.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс", суд вказує наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Дійсно, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною та не потребує додаткового доведення. Подібні висновки викладені у постанові ОП КГС від 03.03.2023 по справі №905/448/22.
Водночас, у вирішенні питання про забезпечення позову, за думкою суду, слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справ про стягнення коштів адекватним та співмірним заходом забезпечення позову є накладення арешту у межах суми позову саме на грошові кошти, а також на майно у випадку недостатності відповідних грошових коштів. Тобто, накладення арешту саме на майно є додатковим заходом забезпечення позову, в межах його суми, у випадку недостатності грошових коштів боржника. Судова практика з цього питання є сталою та послідовною.
Як встановлено судом, доводячи необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту рухомого та нерухомого майна, що належить відповідачу, позивач посилається виключно на те, що відповідач може прийняти заходи, спрямовані на унеможливлення виконання можливо винесеного рішення в справі, шляхом відчуження або шляхом реєстрації на інших осіб права власності на належне йому майно.
Натомість, заявником жодним чином не доведено наявність обставин щодо укладання відповідачем правочинів щодо вказаного майна, відчуження відповідного майна або ж вчинення будь-яких дій, які б свідчили про намір останнього передати належне йому майно у володіння та/або користуванням третім особам.
При цьому, заявником не підтверджено факт відсутності коштів на рахунках боржника та вимога про накладення арешту на грошові кошти позивачем не заявлена.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відтак, суд доходить висновку про те, що жодних інших обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття заява про забезпечення позову не містить.
Крім того, оцінюючи обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд враховує висновки ОП КГС ВС, наведені у постанові від 03.03.2023 по справі №905/448/22, щодо необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також висновки ВС, викладені у постанові від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, стосовно того, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
При цьому, суд зауважує, що у разі, якщо запропонований захід забезпечення позову має застосовуватися в частині позовної вимоги про стягнення коштів, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову мав бути арешт грошових коштів боржника, втім відповідні вимоги щодо вжиття вказаного заходу позивачем не заявлені, натомість, як вже було зазначено судом, арешт майна є саме додатковим заходом забезпечення позову у разі відсутності (недостатності) коштів, на які можна було б накласти арешт в межах суми позову.
З огляду на вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс".
При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача щодо необхідності повернення заяви про забезпечення позову у зв'язку з недотриманням заявником вимог п. 6 ч.1 ст. 139 ГПК України (незазначення пропозицій стосовно зустрічного забезпечення), не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Відповідна правова позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаммаріс" про забезпечення позову за вх.№2-1229/25 від 4.08.2025 по справі №916/1605/25.
Ухвала суду набирає законної сили 06.08.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Щавинська