65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/620/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Селіванов С.А. на підставі ордеру;
Від відповідача: Спектор Ю.І. в порядку самопредставництва;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська стивідорна компанія» про стягнення 413 639,27 грн, -
Приватне акціонерне товариство «Дунайсудноремонт» (далі по тексту - ПрАТ «Дунайсудноремонт») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська стивідорна компанія» (далі по тексту - ТОВ «ОСК») про стягнення заборгованості у розмірі 413 639,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на перевантаження імпортних вантажів №16/ДСР від 20.06.2023 в частині оплати наданих позивачем у липні 2023 року послуг.
Ухвалою суду від 25.02.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
11.03.2025 до суду від ТОВ «ОСК» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повністю заперечує проти задоволення заявленого позивачем позову. Відповідач звертає увагу на порушення позивачем порядку надання акта виконаних робіт звичайна копія якого лише за один день до подання позову була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. Водночас, як зазначає відповідач, направлення акта електронною поштою умовами договору не передбачено, а, отже, не створює будь-яких правових наслідків.
07.04.2025 ПрАТ «Дунайсудноремонт» було подано до суду відповідь на відзив, у якому позивач повідомляє про повторне направлення 18.03.2025 акта наданих послуг, а також інших документів, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідача в цій частині. Разом з цим позивачем було надано копію договору транспортно-експедиторського обслуговування від 20.06.2023, укладеного між відповідачем та ТОВ «Соф Марін», на підтвердження надання відповідачу відповідних послуг у спірному періоді. ПрАТ «Дунайсудноремонт» також стверджує, що відсутність у відзиві заперечень відповідача проти обставини реалізації ним права та отримання податкового кредиту після реєстрації позивачем податкової накладної свідчить про визнання відповідачем господарської операції.
21.04.2025 до суду від ТОВ «ОСК» надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач повідомляє про відхилення повторно направленого позивачем акта наданих послуг вже під час розгляду судом даної справи, що свідчить про необґрунтованість заявленого позову; відповідач вказує на відсутність у позивача підстав для реєстрації податкової накладної за відсутності первинного документа, тобто підписаного між сторонами акта наданих послуг. Водночас відповідач звертає увагу на відсутність будь-яких тверджень позивача про реалізацію відповідачем права та отримання податкового кредиту у позовній заяві. Викладене з урахуванням не долучення податкової накладної до позову, за переконанням відповідача, виключає можливість визнання господарської операції у відзиві на позов. ТОВ «ОСК» звертає увагу на неможливість перевірки доводів позивача про отримання послуг від ТОВ «Соф Марін» у зв'язку зі знищенням всіх первинних документів в результаті влучання ракети до будівлі бізнес-центру, в якому знаходиться та зареєстрований відповідач; посилаючись на засвічення позивачем наданої суду копії договору транспортно-експедиторського обслуговування від 20.06.2023, відповідач просив витребувати оригінал такого доказу згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України.
У підготовчому засіданні 12.05.2025 під час розгляду клопотання відповідача про витребування оригіналу доказу позивачем було повідомлено про відсутність у нього оригіналу договору транспортно-експедиторського обслуговування від 20.06.2023, а також про помилкове засвідчення копії зазначеного договору.
Враховуючи відсутність у сторін оригіналу договору транспортно-експедиторського обслуговування від 20.06.2023, укладеного між відповідачем та ТОВ «Соф Марін», господарський суд, керуючись ч. 6 ст. 91 ГПК України, при вирішенні даного спору не приймає до уваги наявну в матеріалах справи копію зазначеного доказу.
Ухвалою від 26.05.2025 судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області інформацію щодо відображення ТОВ «ОСК» суми податку на додану вартість за податковою накладною №43 від 10.07.2023, складеною ПрАТ «Дунайсудноремонт»; інформацію (з наданням підтверджуючих документів) про період, в якому ТОВ «ОСК» було включено до податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною №43 від 10.07.2023, складеною ПрАТ «Дунайсудноремонт».
04.06.2025 до суду від Головного управління ДПС в Одеській області на виконання ухвали суду від 26.05.2025 було повідомлено про відображення ТОВ «ОСК» суми податку на додану вартість за складеною позивачем податковою накладною.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
20.06.2023 між ПрАТ «Дунайсудноремонт» (Виконавець) та ТОВ «ОСК» (Замовник) було укладено договір на перевантаження імпортних вантажів №16/ДСР, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого предметом цього договору є організація Виконавцем послуг з перевалки імпортних вантажів Замовника на території ПрАТ «Дунайсудноремонт» (Підприємство), в обсягах вказаних в додатках до цього договору, за дорученням та за рахунок Замовника, а також за письмовою згодою сторін, забезпечення короткочасного накопичення суднових партій вантажу для подальшого відвантаження вантажу з Підприємства на автотранспорт. Для цілей цього договору терміни Виконавець та Підприємство є рівнозначними, і використовуються для позначення (а) сторони договору, (б) володільця/користувача речових прав на майновий комплекс за адресою: Україна, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1, а також (в) якщо це слідує зі змісту договору - самого майнового комплексу (території тощо). Експедитором вантажу та агентом судна є ТОВ «СОФ МАРІН».
За виконання послуг по даному договору Замовник здійснює оплату Виконавцю відповідно до умов даного договору (п. 1.3 договору №16/ДСР від 20.06.2023).
Згідно з п. п. 2.4, 2.5 договору №16/ДСР від 20.06.2023 Завезення на Підприємство вантажів здійснюється суднами, які направляє Замовник в терміни, письмово узгоджені з Виконавцем. Обробка і обслуговування суден здійснюються ТОВ «Соф Марін», для цього Замовник забезпечує номінацію від судновласника ТОВ «Соф Марін» як агента. Послуги надаються Виконавцем на підставі письмових заявок Замовника в терміни, які письмово узгоджуються сторонами.
Умовами п. п. 3.2, 3.3 договору №16/ДСР від 20.06.2023 Виконавець зобов'язаний здійснювати облік вантажу, здійснює відвантаження вантажу на автотранспорт з оформленням приймально-здавальних актів (один примірник якого надається Замовнику), виставляти рахунки за зберігання партій вантажів, визначати кількість вантажу при перевантаженні з оформленням відповідного акта тощо.
Відповідно до п. п. 3.5, 3.6 договору №16/ДСР від 20.06.2023 Виконавець (його уповноважений представник) оформляє, підписує та передає Замовнику акти виконаних робіт (надання послуг). Кожна сторона, яка має статус платника ПДВ, зобов'язується використовувати в документообігу електронні податкові накладні та (або) електронні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до електронної податкової накладної, які повинні бути оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог податкового законодавства.
До обов'язків Замовника договором №16/ДСР від 20.06.2023 віднесено узгодження з Виконавцем місячного графіку підходу суден, надання заявок на підхід суден для обробки, здійснення своєчасних митних платежів на імпортний вантаж, забезпечення надання, в необхідних випадках, санітарних і карантинних сертифікатів тощо (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. п. 4.12, 4.13 договору №16/ДСР від 20.06.2023 Замовник зобов'язаний підписувати та повертати Виконавцю один примірник акта виконання робіт (надання послуг), акта звірки протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх надання. У випадку необґрунтованої відмови від підписання або неповернення підписаних актів протягом визначеного строку, акти вважаються погодженими в редакції Виконавця та є підставою для здійснення оплати (якщо така вимагається).
Остаточний розрахунок здійснюється відповідно до фактично вивантаженої кількості продукту та після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (п. 5.2 договору №16/ДСР від 20.06.2023).
Згідно з пп. 5.3.2 п. 5.3 договору №16/ДСР від 20.06.2023 остаточний розрахунок здійснюється Замовником згідно рахунків Виконавця, актів виконання робіт (надання послуг), які попередньо направляються по електронній пошті Замовника.
Відповідно до п. п. 11.1, 11.2 договору №16/ДСР від 20.06.2023 цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє по 31.12.2024. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині зобов'язань сторін щодо сплати заборгованості та інших зобов'язань, пов'язаних зі знаходженням та зберіганням вантажу Замовника на Підприємстві - до повного виконання таких зобов'язань.
У додатку №1 до договору №16/ДСР від 20.06.2023 сторонами було погоджено умови, необхідні для надання послуг за договором (найменування вантажу, кількість, час надходження вантажу, умови зберігання, тарифи тощо).
10.07.2023 ПрАТ «Дунайсудноремонт» було складено та підписано акт надання послуг №1230 до договору №16/ДСР від 20.06.2023, згідно якого вартість наданих відповідачу послуг (перевалки вантажів з морських та річкових суден до автомобільного транспорту кількістю 942,6 тонн) складає 413 639,27 грн, з яких 68 939,88 - ПДВ.
На підтвердження обставини надання відповідачу послуг позивачем також було надано генеральний акт №2, згідно якого із судна LIVA у період з 06.07.2022 до 09.07.2023 було вивантажено вантаж, загальною кількістю 942,600 мтонн. На акті наявні підписи та печатки капітана судна, представника термінала, представника компанії вантажовласника/експедитора та підпис митниці; прізвища та ініціали осіб, якими було підписано генеральний акт, не зазначені.
10.07.2023 ПрАТ «Дунайсудноремонт» було складено рахунок №1246 на суму 413 639,27 грн.
10.07.2023 ПрАТ «Дунайсудноремонт» було зареєстровано податкову накладну №43, згідно якої вартість наданих відповідачу послуг складає 413 639,27 грн, з яких 68 939,88 - ПДВ.
10.07.2023 та 11.08.2023 ПрАТ «Дунайсудноремонт» надсилало на електронну пошту відповідача, зазначену у договорі, документи (акт звірки та можливо рахунок), що підтверджується знімками вебекрану.
21.08.2023 ТОВ «ОСК» було подано декларацію з податку на додану вартість, з додатку №1 до якого, наданого ГУ ДПС в Одеській області на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025 про витребування доказів, можна встановити, що відповідачем було відображення суму податку на додану вартість у розмірі 68 939,88 грн за складеною позивачем податковою накладною. Слід зазначити, що загальна кількість відображених у додатку №1 операцій складає 37.
02.05.2024 працівником ГУ ДСНС України в Одеській області за участю інших членів комісії було складено акт про пожежу у складських приміщеннях по вул. Євгена Чекаленка, буд. 18 у м. Одесі, в результаті якої було знищено виробничу та невиробничу будівлю.
02.08.2024 ГУ ДПС в Одеській області за результатом розгляду заяви ТОВ «ОСК» було прийнято рішення №66/15-32-04 про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку з 01.02.2024 до відновлення можливості виконувати свої обов'язки.
19.02.2025 ПрАТ «Дунайсудноремонт» було направлено на адресу ТОВ «ОСК» акт наданих послуг №1230 від 10.07.2023, рахунок, претензію та акт звірки взаємних розрахунків, що підтверджується листом з описом вкладення, накладною та квитанцією.
20.02.2025 ПрАТ «Дунайсудноремонт» звернулося до господарського суду з даним позовом.
28.02.2025 ТОВ «ОСК» було одержано у відділенні поштового зв'язку направлені позивачем документи, що підтверджується відомостями з вебсайту АТ «Укрпошта».
18.03.2025 ПрАТ «Дунайсудноремонт» було направлено на адресу ТОВ «ОСК» акт наданих послуг №1230 від 10.07.2023, рахунок, претензію та акт звірки взаємних розрахунків, що підтверджується листом з описом вкладення.
Листом №1-П від 04.03.2025 ТОВ «ОСК» повідомило позивача про надходження засобами поштового зв'язку наступних документів: непідписаної претензії позивача від 19.02.2025; не засвідчених жодними особами копій акта №1230 від 10.07.2023, акта звірки та рахунка. Посилаючись на викладене, відповідачем претензію позивача було залишено без розгляду, а також повідомлено про неможливість підписання акта у зв'язку з ненаданням оригінала.
04.03.2025 вказаний лист був направлений на адресу позивача засобами поштового зв'язку, що підтверджується листом з описом вкладення, накладною та квитанцією.
Листом №3-П від 25.03.2025 ТОВ «ОСК» повідомило позивача про відмову від підписання акта наданих послуг №1230 від 10.07.2023, посилаючись на безпідставне застосування ціни за одну тонну перевалки вантажу, відсутність доказів виконання робіт в обсязі 942,6 тонни, неможливість підписання акта, датованого позивачем 10.07.2023. Крім того, листом №2-П від 24.03.2025 відповідачем було відмовлено у задоволенні претензії позивача на суму 413 639,27 грн.
09.06.2025 ТОВ «ОСК» звернулося до ГУ ДПС в Одеській області з листом №1/09.06, згідно якого відповідач повідомляв, що під час судового розгляду Господарським судом Одеської області справи №916/620/25 було встановлено, що ПрАТ «Дунайсудноремонт» помилково зареєструвало податкову накладну №43 від 10.07.2023 без настання першої події. Посилаючись на вказану обставину, відповідач просив повідомити хто має скласти та зареєструвати розрахунок коригування податкової накладної №43 від 10.07.2023.
Листом від 04.07.2025 ГУ ДПС в Одеській області у відповідь на лист відповідача повідомило про покладення обов'язків з реєстрації розрахунку коригування податкової накладної №43 від 10.07.2023 на постачальника.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 20.06.2023 між ПрАТ «Дунайсудноремонт» та ТОВ «ОСК» було укладено договір на перевантаження імпортних вантажів №16/ДСР, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Як стверджує позивач, на виконання зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору №16/ДСР від 20.06.2023 відповідачу були надані послуги на загальну суму 413 639,27 грн, невиконання обов'язку з оплати яких стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Натомість ТОВ «ОСК» заперечує проти задоволення заявленого позову, посилаючись на відсутність правових підстав для сплати на користь позивача пред'явлення до стягнення суми.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. п. 4.12, 4.13 договору №16/ДСР від 20.06.2023 Замовник зобов'язаний підписувати та повертати Виконавцю один примірник акта виконання робіт (надання послуг), акта звірки протягом 10 (десяти) календарних днів з дати їх надання. У випадку необґрунтованої відмови від підписання або неповернення підписаних актів протягом визначеного строку, акти вважаються погодженими в редакції Виконавця та є підставою для здійснення оплати (якщо така вимагається).
Умовами укладеного між сторонами договору №16/ДСР від 20.06.2023 передбачено обов'язок ПрАТ «Дунайсудноремонт» надати ТОВ «ОСК» акт наданих послуг для його підписання та подальшої оплати послуг.
Проте, як було встановлено судом під час вирішення даного спору, оригінал акта наданих послуг №1230 від 10.07.2023 не був наданий відповідачу для підписання навіть станом на дату звернення до господарського суду з даним позовом.
Так, 19.02.2025 ПрАТ «Дунайсудноремонт» направило на адресу ТОВ «ОСК», зокрема, акт наданих послуг №1230 від 10.07.2023, а також інші документи. Водночас листом №1-П від 04.03.2025 ТОВ «ОСК» повідомило про надходження засобами поштового зв'язку не засвідченої копії акта.
Лише 18.03.2025, тобто майже через місяць після відкриття провадження у даній справі ПрАТ «Дунайсудноремонт» все ж таки направило відповідачу оригінал акта наданих послуг для підписання, від підписання якого відповідач відмовився, мотивуючи свою відмову у листі №3-П від 25.03.2025 безпідставним застосування ціни та відсутністю доказів перевалки вантажу у зазначеному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 по справі №916/3027/21 наголосила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи викладене вище, господарський суд вважає за необхідне надати оцінку наявним в матеріалах справи доказам, наданим сторонами на підтвердження власних позицій, з метою встановлення обставин надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 413 639,27 грн згідно з таким стандартом доказування як вірогідність доказів.
Господарський суд зазначає про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за договором №1230 від 10.07.2023, зокрема, здійснення позивачем обліку вантажу, оформлення приймально-здавальних актів, які мають надаватися відповідачу, доказів зважування вантажу на вагах терміналу. Відсутні також докази і виконання відповідачем своїх зобов'язань: надання заявок на підхід суден для обробки, сплати митних платежів, забезпечення надання сертифікатів тощо.
Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів навіть неможливо встановити обставину вжиття сторонами будь-яких дій, спрямованих на набуття прав та обов'язків за договором №16/ДСР від 20.06.2023. Висновок суду з даного питання підтверджується також відомостями зі складеного позивачем акта звірки за період з 01.07.2023 до 13.02.2025, у якому вказана лише одна операція - надання послуг згідно з актом №1230 від 10.07.2023.
При цьому суд зазначає, що з наданого позивачем електронного листування також неможливо встановити обставину підтвердження ТОВ «ОСК» спірної господарської операції.
Наявний в матеріалах справи генеральний акт №2, наданий позивачем на підтвердження обставини надання відповідачу послуг, судом також відхиляється у зв'язку з відсутністю на такому акті підпису та/або печатки ТОВ «ОСК». При цьому звертає увагу, що на генеральному акті наявний підпис та печатка ТОВ «Соф Марін», однак в матеріалах справи відсутні докази існування господарських правовідносин між відповідачем та ТОВ «Соф Марін» з огляду на відхилення судом копії договору, наданого позивачем. Крім того, суд зазначає, що за змістом генерального акта вивантаження товару розпочалося 06.07.2022, тобто задовго до дати укладення між позивачем та відповідачем договору №16/ДСР від 20.06.2023.
ПрАТ «Дунайсудноремонт» було зареєстровано податкову накладну №43 від 10.07.2023, згідно якої вартість наданих відповідачу послуг складає 413 639,27 грн, з яких 68 939,88 - ПДВ. В свою чергу, як було встановлено судом, ТОВ «ОСК» у серпня 2023 року реалізувало право на отримання податкового кредиту за вказаною накладною.
Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пп. б п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань з надання послуг вважається дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Водночас податкова накладна №43 від 10.07.2023 була складена позивачем за відсутності первинного документа, який, як було встановлено судом, був направлений на адресу відповідача лише у 2025 році.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку, що лише реалізація ТОВ «ОСК» права на отримання податкового кредиту за зареєстрованою позивачем накладною за відсутності в матеріалах справи взагалі будь-яких інших доказів на підтвердження вжиття сторонами дій, спрямованих на набуття прав та обов'язків за договором №16/ДСР від 20.06.2023, в тому числі, доказів зважування вантажу та складення приймально-здавальних актів, не може визнаватися достатнім доказом на підтвердження надання ПрАТ «Дунайсудноремонт» послуг.
Таким чином, за даних конкретних обставин справи, включення відповідачем до податкової декларації з податку на додану вартість відомостей про операцію, стороною якої є позивач, не може свідчити про визнання ТОВ «ОСК» спірної господарської операції.
Поведінка ПрАТ «Дунайсудноремонт» в частині направлення на адресу відповідача акта наданих послуг через 2,5 роки після надання послуг, якщо вказана обставина дійсно мала місце, та після закінчення строку дії договору, який був укладений сторонами до 31.12.2024, за відсутності в матеріалах справи будь-яких інших доказів на підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за договором або існування будь-яких інших господарських операцій між учасниками, викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо дійсності операції, вимога про стягнення вартості якої заявлена позивачем у межах даної справи.
Враховуючи викладене вище, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку у їх сукупності, дійшов висновку, що обставина ненадання ПрАТ «Дунайсудноремонт» послуг за договором №16/ДСР від 20.06.2023 на загальну суму 413 639,27 грн, видається більш вірогіднішою, ніж твердження позивача про протилежне. Наведене має наслідком відмову у задоволенні заявленого ПрАТ «Дунайсудноремонт» позову до ТОВ «ОСК» про стягнення заборгованості у розмірі 413 639,27 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність відмови у задоволенні заявлених приватним акціонерним товариством «Дунайсудноремонт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська стивідорна компанія» позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 413 639,27 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 07 серпня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна