07 серпня 2025 року Справа № 915/1010/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
в ході підготовчого засідання, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське", вул.Мала Морська, буд.9А/2, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: mk_agro2025@ukr.net
представник позивача: Третьяк Г.О.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: "OASIS EXIM FZ-LLC", код реєстрації: 5024248, юридична адреса: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES
електронна пошта: oasiseximacc@gmail.com
представник відповідача: Глиняна Г.В.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 25.06.2025 (вх.№9504/25 від 25.06.2025) в якій просить суд стягнути з "OASIS EXIM FZ-LLC" заборгованості за поставлений товар на загальну суму 10 496 242,49 доларів США, з яких:
- 6 277 581,12 доларів США, що еквівалентно 262 355 181,20 грн., за контрактом за №2024/0508 від 05.08.2024,
- 3 272 661,37 доларів США, що еквівалентно 136 772 373,04 грн., за контрактом за №2024/0608/1 від 06.08.2024,
- 946 000,00 доларів США, що еквівалентно 39 535 610,40 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Контракту №2024/0508 від 05.08.2024, Контракту №2024/0608/1 від 06.08.2024, Контракту №2025/1401 від 14.01.2025 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Судом встановлено, що відповідач - "OASIS EXIM FZ-LLC" - є нерезидентом.
У відповідності до ст.365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Умовами Додаткової угоди від 20.03.2025 до Контракту №2025/1401 від 14.01.2025, Додаткової угоди від 06.08.2024 до Контракту №2024/0508 від 05.08.2024, Додаткової угоди №6/1 від 23.02.2025 до Контракту №2024/0608/1 від 06.08.2024, сторони домовились викласти, зокрема зміст п.9.2 до вказаних контрактів в наступній редакції: "У разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв'язку з ним, зокрема такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Миколаївської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту".
З урахуванням викладеного, позивачем позовна заява подана до Господарського суду Миколаївської області.
Позивач через систему "Електронний суд" надав заяву (вх.№9629/25 від 27.06.2025) в якій зазначає, що під час формування та аналізу поданої позовної заяви позивачем виявлено, що згідно наданих документів вбачається, що термін дії ліцензії відповідача сплинув 16.06.2025. У зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" звернулось з запитом до "OASIS EXIM FZ-LLC" про надання документів, що підтверджують продовження дії ліцензії. Так, 25.06.2025 позивачем отримано від відповідача сертифікат про членство виданого Торгово-промисловою палатою Рас-Ель-Хайма із нотаріально посвідченим перекладом на українську мову, відповідно до змісту якого вбачається, що компанія "OASIS EXIM FZ-LLC" має діючу ліцензію №5024248 в Економічній зоні емірату РасЕль-Хайма зі строком дії до 16.06.2026 року. З метою належного підтвердження правосуб'єктності відповідача просить долучити до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" від 25.06.2025 - лист "OASIS EXIM FZLLC" від 25.06.2025 за №2 та сертифікат про членство виданого Торгово-промисловою палатою Рас-Ель-Хайма із нотаріально посвідченим перекладом на українську мову.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов'язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У відповідності до ч.1 ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України, суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог. Про роз'єднання позовних вимог суд постановляє ухвалу (ч.7 ст.173 ГПК України).
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Так, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з "OASIS EXIM FZ-LLC" заборгованості за поставлений товар у розмірі 10 496 242.49 доларів США на підставі 3-х окремих Контрактів, а саме:
- 6 277 581,12 доларів США, що еквівалентно 262 355 181,20 грн., за контрактом за №2024/0508 від 05.08.2024,
- 3 272 661,37 доларів США, що еквівалентно 136 772 373,04 грн., за контрактом за №2024/0608/1 від 06.08.2024,
- 946 000,00 доларів США, що еквівалентно 39 535 610,40 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025.
Так, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, у даній справі, обґрунтовуються різними доказами і за своїм змістом є окремими предметами спору.
За вказаних обставин, розгляд в одному провадженні вимог щодо стягнення заборгованості за 3-ма різними договорами суттєво ускладнить вирішення спору та не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо своєчасного вирішення спору судом, оскільки обставини, що підлягають встановленню за кожною окремою вимогою та складають предмет доказування у справі за кожним з договорів, є самостійними.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" до Компанії "OASIS EXIM FZ-LLC" про стягнення заборгованості у розмірі 10 496 242,49 доларів США, виділивши в самостійні провадження вимоги про стягнення заборгованості за кожним контрактом окремо.
Керуючись ст.ст.2, 173, 177, 181, 232-235 ГПК України, суд, -
1. Роз'єднати позовні вимоги, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" до Компанії "OASIS EXIM FZ-LLC" про стягнення:
- 6 277 581,12 доларів США, що еквівалентно 262 355 181,20 грн., за контрактом за №2024/0508 від 05.08.2024,
- 3 272 661,37 доларів США, що еквівалентно 136 772 373,04 грн., за контрактом за №2024/0608/1 від 06.08.2024,
- 946 000,00 доларів США, що еквівалентно 39 535 610,40 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025, а саме:
2. Позовні вимоги по стягненню заборгованості у сумі 6 277 581,12 доларів США, що еквівалентно 262 355 181,20 грн., за контрактом за №2024/0508 від 05.08.2024, розглядати у справі №915/1010/25.
3. Позовні вимоги по стягненню заборгованості у сумі 3 272 661,37 доларів США, що еквівалентно 136 772 373,04 грн., за контрактом за №2024/0608/1 від 06.08.2024, виділити в самостійне провадження.
4. Позовні вимоги по стягненню заборгованості у сумі 946 000,00 доларів США, що еквівалентно 39 535 610,40 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025, виділити в самостійне провадження.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук