про розгляд заяви кредитора
30 липня 2025 року Справа № 915/473/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву: Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6, ідентифікаційний код 44104027, адреса ел. пошти: mk.esud@tax.gov.ua, представник Болдуреску О.В., адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з грошовими вимогами до банкрута у справі
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтар" (54025, м.Миколаїв, вул. Флотська, буд. 71, ідентифікаційний код 41725443, ел. пошта: laitar@ukr.net)
ліквідатор: арбітражний керуючий Прохоров Володимир Сергійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1450 від 08.07.2013); адреса: 54001, м.Миколаїв, вул. Велика Морська, 49, оф. 65; поштова адреса: 54001, м. Миколаїв, а/с 313; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтар"; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Прохорова В.С., призначено попереднє засідання суду на 20.07.2023 о 14:00.
З метою виявлення кредиторів боржника 26.05.2023 за № 70691 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтар" на офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2023 за наслідками проведення попереднього засідання, з урахуванням ухвали суду від 28.09.2023 про виправлення описки, серед іншого, визнано Головне управління ДПС у Миколаївській області конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтар" з грошовими вимогами на суму 1241504,92 грн, які розподілено таким чином: - вимоги першої черги: 87140,00 грн - судовий збір та авансування винагороди арбітражного керуючого; - вимоги третьої черги: 894542,00 грн - основний платіж з ПДВ; - вимоги шостої черги: 259822,92 грн - штраф та пеня.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2023 визнано банкрутом ТОВ "Лайтар", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Прохорова В.С.
З метою виявлення кредиторів боржника 13.10.2023 за №71625 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтар" на офіційному вебпорталі судової влади України.
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 02.04.2025 (вх.№ 5089/25 від 03.04.2025), про визнання грошових вимог до банкрута в сумі 357082,39 грн, з яких: 352237,59 грн - штрафні санкції, пеня (шоста черга), 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору (перша черга).
Ухвалою суду від 15.04.2025 прийнято до розгляду вказану заяву в судовому засіданні на 08.05.2025 о 14:30. Зобов'язано ліквідатора банкрута розглянути заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання кредиторських вимог до банкрута та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог. Докази повідомлення кредитора про результати розгляду грошових вимог надати суду.
Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 08 травня 2025 року о 14:30, не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
28.05.2025 від ліквідатора надійшло повідомлення, сформоване в системі "Електронний суд" №02-01/50 від 28.05.2025, про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, в якому арбітражний керуючий Прохоров В.С. визнає грошові вимоги кредитора у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.06.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви ГУ ДПС у Миколаївській області у даній справі на 30.06.2025 о 15:00.
У судове засідання 30.06.2025 представники учасників справи не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
За наслідками проведеного судового засідання, судом 30.06.2025 постановлено ухвалу про залишення без руху заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області №б/н від 02.04.2025 (вх. №5089/25 від 03.04.2025) про грошові вимоги до боржника; встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви про грошові вимоги до боржника протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); роз'яснено заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ст. 174, 176 ГПК України залишається без розгляду. Вказану ухвалу суду було постановлено за аналогією закону, оскільки Кодексом України з процедур банкрутства не врегульовано питання залишення заяви боржника про визнання грошових вимог до боржника без руху після прийняття вказаної заяви судом до розгляду.
10.07.2025 від ГУ ДПС у Миколаївській області до суду надійшла заява про усунення недоліків, сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 10.07.2025 (вх. №10281/25), в якій кредитор просить визнати кредиторські вимоги до банкрута у розмірі 357082,39 грн, з яких: 351217,59 грн - штрафні санкції, пеня (шоста черга), 4844,80 грн - витрати по сплаті судового збору (перша черга).
На виконання вимог ухвали суду від 30.06.2025, заявником в заяві про усунення недоліків зазначено наступне.
Щодо штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн, які застосовані податковим повідомленням-рішенням №00056321215 від 16.07.2018, кредитор зазначає, що оскільки вказані штрафні санкції в сумі 1020,00 грн, вже визнані ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2023, тому ГУ ДПС у Миколаївській області надає оновлений детальний розрахунок заборгованості, із зазначенням типу податку, сумами заборгованості.
Так, кредитор вважає, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов'язків, у ТОВ "Лайтар" наявна непогашена податкова заборгованість в сумі 351217,59 грн, з них: податкова заборгованість по податку на додану вартість у сумі 350896,97 грн пені та по податку на прибуток у сумі 320,62 грн), її розмір, період нарахування підтверджується витягом з інтегрованої картки платника.
Щодо надання обґрунтованого розгорнутого розрахунку пені, складеного відповідно до формули нарахування пені з зазначенням змін ставки НБУ заявником зазначено, що сума пені та сума погашеної пені відображаються в інтегрованій картці платника (ІКП) відповідними первинними показниками оперативного обліку та обліковими операціями. При нарахуванні пені в ІКП додатково відображається період, за який її розраховано. Тому на підтвердження нарахування пені до заяви додано витяг з ІКП.
Крім того, незважаючи, що кредитором здійснено перерахунок заборгованості банкрута, з урахуванням вже визнаних ухвалою суду від 25.05.2023 вимог кредитора в сумі 1020,00 грн, заявник все одно просить в прохальній частині заяви про усунення недоліків визнати грошові вимоги на загальну сумі 357082,39 грн, яку просив визнати в поданій заяві від 02.04.2025.
Ухвалою суду від 18.07.2025 постановлено продовжити розгляд заяви кредитора про визнання грошових вимог до банкрута та призначити судове засідання на 30 липня 2025 року о 09:30.
У судове засідання представники учасників справи не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду від 22.07.2025.
Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, приймаючи до уваги положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд визнав за можливе провести судове засідання щодо розгляду заяви ГУ ДПС у Миколаївській області про визнання грошових вимог до банкрута за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до змісту статті 233 ГПК України, 30.07.2025 за результатами розгляду даної заяви, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) згідно ч. 1 ст. 1 КУзПБ - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 КУзПБ, кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, тобто протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (ч. 4 ст. 45 КУзПБ).
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутства.
Так, ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують функції погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Контролюючі органи, згідно із пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Боржник є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39 ПК України).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Податковий кодекс України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов'язання: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України).
З 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" №466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).
Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов'язаний встановити, зокрема:
1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов'язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);
2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;
3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18; від 13.09.2022 у справі №904/6251/20);
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.06.2025 у справі №924/29/23.
З приводу грошових вимог з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 350896,97 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно наданих розрахунків (т. 2, а.с. 51) вказану суму пені нараховано за період з 09.06.2018 до 25.05.2023. При цьому, нарахування пені має два окремі податкові зобов'язання (податкові повідомлення рішення) та, відповідно, два моменти початку нарахування пені, а саме: 09.06.2018 та 08.08.2018.
Таким чином, пеню по податку на додану вартість нараховано одним розрахунком по двох податковим повідомлення-рішеннях, а саме:
за період з 09.06.2018 до 25.05.2023 на борг по податковому повідомленню-рішенню №0030611203 від 26.04.2018;
за період з 08.08.2018 до 25.05.2023 на борг по податковому повідомленню-рішенню №00036481203 від 17.05.2018.
Наявність податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями підтверджується рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №400/3452/21 та ухвалою суду від 25.05.2023 у даній справі.
Як вже вказувалось вище, відповідно до пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
По двом зазначеним податковим повідомленням-рішенням 1095 днів закінчилися до подання заяви з грошовими вимогами, а саме:
- по податковому повідомленню-рішенню №0030611203 від 26.04.2018 право нарахування пені виникло 09.06.2018, а тому 1095 днів закінчилися 07.06.2021.
по податковому повідомленню-рішенню №00036481203 від 17.05.2018 право нарахування пені виникло 08.08.2018, а тому 1095 днів закінчилися 06.08.2021.
Зважаючи на викладене та з урахуванням норм пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України, заявлена Головним управлінням ДПС у Миколаївській області пеня по податку на додану вартість у сумі 350896,97 грн підлягає анулюванню у зв'язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до ПК України виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а, отже, підстави для задоволення вказаних грошових вимог відсутні.
З приводу грошових вимог з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства на суму 320,62 грн пені, суд зазначає наступне.
Згідно наданих розрахунків вказану суму пені нараховано за період з 07.08.2018 до 25.05.2023 на борг по податковому повідомленню-рішенню №00056321215 від 16.07.2018;
Наявність податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями підтверджується рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №400/3452/21 та ухвалою суду від 25.05.2023 у даній справі.
Як вже вказувалось вище, відповідно до пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
По зазначеному податковому повідомленні-рішенні №00056321215 від 16.07.2018, 1095 днів закінчилися до подання заяви з грошовими вимогами, оскільки право нарахування пені виникло 07.08.2018, а тому 1095 днів закінчилися 05.08.2021.
Зважаючи на викладене та з урахуванням норм пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України, заявлена Головним управлінням ДПС у Миколаївській області пеня з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства у сумі 320,62 грн підлягає анулюванню у зв'язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до ПК України виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, а, отже, підстави для задоволення вказаних грошових вимог відсутні.
Таким чином, заявлені Головним управлінням ДПС у Миколаївській області грошові вимогами до банкрута на суму 351217,59 грн пені підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 2, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтар" на суму 351217,59 грн.
2. Копію ухвали надіслати кредитору, ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено 04.08.2025.
Суддя В.С. Адаховська