29 липня 2025 року Справа № 915/698/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участі представників учасників справи:
від позивача (представник позивача) - Черненко О.М.
від відповідача (представник відповідача) - Компанієць О.М., Білецька О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державної установи “Казанківська виправна колонія (№93)»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія», вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017
про: стягнення 17 964,33 грн.
Державна установа “Казанківська виправна колонія (№93)» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №93/12-1936/свп від 23.04.2025 (вх№6663/25 від 01.05.2025), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» безпідставно набуті грошові кошти по Договору №23/3/1 від 20.01.2021 у розмірі 17 964,33 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем по Договору №23/3/1 від 20.12.2021 у лютому, травні, червні, листопаді 2022 року безпідставно збільшено складові ціни за спожиту електричну енергію споживачем, що призвело до надмірного та необґрунтованого збільшення вартості електричної енергії, що в свою чергу призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів у сумі 17 964,33 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025 позовну заяву №93/12-1936/свп від 23.04.2025 (вх № 6663/25 від 01.05.2025) Державної установи “Казанківська виправна колонія (№93)» - залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем через систему “Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків №93/12-5302/свн від 15.05.2025 (вх. № 7497/25 від 16.05.2025).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи № 915/698/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
22.05.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему “Електронний суд» відповідачем подано клопотання, сформоване в системі “Електронний суд» 21.05.2025 (вх. № 7769/25) в якому просить суд справу № 915/698/25 за позовом Державної установи “Казанківська виправна колонія» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів у розмірі 17 964,33 грн. розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.05.2025 суд перейшов до розгляду справи №915/698/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2025. Встановлено учасником справи строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач через систему “Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№8138/25 від 29.05.2025) (арк.65-70) в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Вказує, що умовами Договору передбачено наступне: - споживач прийняв на себе зобов'язання сплачувати спожиту електричну енергію за цінами встановленими у договорі; - споживач мав право ініціювати зменшення ціни договору; - у разі незгоди з розрахунковою сумою споживач мав право вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків. Однак, споживач жодного разу протягом дії Договору не звертався до постачальника з пропозицією про погодження зміни ціни договору у бік зменшення, а також не зазначав свою незгоду з розрахунковою сумою. Навпаки продовжував сплачувати за спожиту електричну енергію за ціною встановленою у Договорі. Відповідачем додержано умови укладеного Договору та виконані зобов'язання за ним. Зазначає, що на час звернення з позовною заявою Договори, за якими позивач вимагає здійснити перерахунок вартості отриманої ним електричної енергії, вже виконанні сторонами у повному обсязі, за вказаними договорами позивач отримав весь обсяг електричної енергії. Вказує, що кошти були отримані відповідачем відповідно до умов Договору, тому немає підстав вважати про відсутність у відповідача достатньої правової підстави для отримання коштів. Договір, за яким було отримано кошти, не визнаний недійсним, тому відсутня інша підстава, за якою можливо вважати кошти безпідставно отриманими, а саме підстава, на якій було отримано майно, згодом відпала. Вказує на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача викладених у позовній заяві.
Позивач через систему “Електронний суд» надав відповідь на відзив (вх.№8455/25 від 04.06.2025) (арк.71-75) у якій зазначає, що у відповідності до п.6.1 Договору споживач має право безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов'язків, інформацію про ціну, порядок оплати спожитої електричної енергії, а також іншу інформацію що має надаватись Постачальником відповідно до чинного законодавства та Договору.
Відповідач через систему “Електронний суд» надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№8586/25 від 06.06.2025) (арк.76-79) в яких вказує, що відповідь на відзив не містить жодного доказу стосовно порушення відповідачем прав позивача встановлених Договором, у тому числі п. 6.1 Договору.
Позивач через систему “Електронний суд» надав заяву про зміну предмету позову (вх.№9266/25 від 20.06.2025), до заяви про зміну предмету позову надає позовну заяву у новій редакції, згідно якої просить суд:
- визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 30.09.2022 укладену між Державною установою “Казанківська виправна колонія (№93)» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» до Договору №23/3/1 від 20.12.2021;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Державної установи “Казанківська виправна колонія (№93)» безпідставно набуті грошові кошти по договору №23/3/1 від 20.12.2021 у сумі 29 344,23 грн.
Відповідач через систему “Електронний суд» надав клопотання (вх. № 9334/25 від 23.06.2025) в якому зазначає, що у первісній позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 17 964,33 грн., які він вважав безпідставно отриманими відповідачем. Позовні вимоги були обґрунтовані порушенням з боку відповідача норм Цивільного Кодексу України, та Господарського Кодексу України. Так, предметом первинного позову було стягнення з відповідача коштів, а підставами позову було порушення відповідачем норм Цивільного Кодексу України, та Господарського Кодексу України. У позовній заяві у новій редакції позивач просить суд окрім стягнення з відповідача коштів, визнати недійсною додаткову угоду №3 від 30.09.2022 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №23/3/1 від 20.12.2021 року. Підставою для визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.09.2022 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №23/3/1 від 20.12.2021 року позивач зазначає порушення Відповідачем норм п.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі». Вказує, що позивач одночасно із зміною предмета позовної заяви змінює підстави позову, що суперечить ч.3 ст.46 ГПК України.
Відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву (вх.№9375/25 від 23.06.2025) в якій просить суд підготовче засідання провести без участі представника відповідача. Проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою суду від 23.06.2025 у задоволенні заяви (вх.№9266/25 від 20.06.2025) Державної установи “Казанківська виправна колонія (№93)» про зміну предмету позову - відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №915/698/25 до судового розгляду по суті на 29.07.2025.
Позивач у судовому засіданні 29.07.2025 позовні вимоги про стягнення коштів підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні 29.07.2025 проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
20 грудня 2021 року між Державною установою “Казанківська виправна колонія (№93)» (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - постачальник) було укладено Договір №23/3/1 про постачання електричної енергії (далі - Договір) (арк.6-10).
Згідно п.1.1 Договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Відповідно до п.1.2 Договору, умови цього договору розроблені відповідно до закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів.
У відповідності до п.2.1 Договору постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2022 році за ДК 021:2015-09310000-5 - Електричну енергію Лот-1 - Електрична енергія (для потреб установи) (як різновид товарної продукції) для забезпечення потреб електроустановок установи, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Згідно п.2.2 Договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 120 000 кВт*год., у тому числі помісячно: - січень 13,6; - лютий 12,9; - березень 13,6; - квітень 9,8; - травень 7,2; - червень 6,1; - липень 5,0; - серпень 5,3; - вересень 6,5; - жовтень 12,0; - листопад 13,0; - грудень 15,0.
Відповідно до п.3.3 Договору, постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
У відповідності до п.5.1 Договору, ціна цього Договору становить 489 000,00 грн., у тому числі: ПДВ 81 500,00 грн. (ціна Договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України).
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):
- розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін;
- зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.
Відповідно до п.5.2 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії (з урахуванням послуги з передачі електричної енергії) згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.3 Договору визначено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
У відповідності до п.5.4 Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадку застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Відповідно до п.13.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання, а в частині постачання електричної енергії з 01 січня 2022 року і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.
Згідно п.13.2 Договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
У відповідності до п.13.8 Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, споживачем було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1 до Договору) (арк.1).
Також, між споживачем та постачальником було підписано Додаток №2 «Комерційна пропозиція» до Договору (арк.12).
У відповідності до п.1 Додатку №2 “Комерційна пропозиція», ціна (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год з ПДВ без урахування послуги з розподілу електричної енергії складає 4,075 грн., в тому числі ПДВ 0,679167 грн., та визначається згідно механізму визначення ціни, а саме:
Цф = Цзакупівлі + Топератора ринку + Тпослуги передачі + Тпостач + ПДВ 20%, де
Цзакупівлі - фактична середньозважена закупівельна ціна електричної енергії для постачальнику;
Топератора ринку - послуги оператора ринку (без ПДВ);
Тпослуги передачі - тариф на передачу електроенергії оператора системи передачі ДП «НЕК» «Укренерго», встановлений Постановою НКРЕКП на відповідний розрахунковий період (без ПДВ);
Тпостач - тариф за послуги постачальнику за вільною ціною, грн.. без ПДВ.
Згідно п.2 Додатку №2 “Комерційна пропозиція», оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та р.13 п.13.1 Договору.
У подальшому між споживачем та постачальником укладено додаткові угоди, зокрема:
- Додаткова угода №1 від 19.01.2022 (арк.13), у відповідності до якої, керуючись частиною 1 ст.188 Господарського кодексу України, частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами), а саме «зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни», пунктом 13.8 Договору від 20.12.2021 №23/3/1, та з урахуванням постанови НКРЕКП від 01 грудня 2021 року №2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022», сторони домовились внести зміни до Договору від 20.12.2021 №23/3/1, враховуючи зміну регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, та виклали в наступній редакції:
«пункт 2.4 Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 118201,59536 кВт*год, у тому числі помісячно: - січень 13,9; - лютий 13,6; - березень 12,1; - квітень 9,7; - травень 7,1; - червень 6,0; - липень 5,0; - серпень 5,2; - вересень 6,4; - жовтень 11,9; - листопад 12,9; - грудень 14,40159536».
«абзац перший п.1 «Комерційна пропозиція», ціна за 1 кВт*год. електричної енергії 2-го класу за цим договором становить 4,137 грн., у тому числі ПДВ 0,6895 грн.».
Згідно п.3 Додаткової угоди №1, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовили, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін , що виникли з 01.01.2022, та є невід'ємною частиною Договору.
- Додаткова угода №2 від 26.08.2022 (арк.14), у відповідності до п.1 якої, у зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від 16 серпня 2022 року №505/22, керуючись положеннями п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» п.п.2 п.13.8 Договору, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору від 20.12.2021 №23/3/1 та викласти в наступній редакції:
«пункт 2.4 Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 115583,07016 кВт*год, у тому числі помісячно: - січень 14,052; - лютий 14,366; - березень 20,365; - квітень 11,627; - травень 8,309; - червень 6,287; - липень 6,444; - серпень 6,5; - вересень 6,9; - жовтень 6,9; - листопад 6,9; - грудень 6,93307016».
«абзац перший п.1 «Комерційна пропозиція», ціна за 1 кВт*год. електричної енергії 2-го класу за цим договором становить 4,4965 грн., у тому числі ПДВ 0,7494 грн.».
Згідно п.3 Додаткової угоди №2, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовили, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 16.08.2022, та є невід'ємною частиною Договору.
- Додаткова угода №3 від 30.09.2022 (арк.15), у відповідності до п.1 якої, у зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від 13.09.2022 №635/22, керуючись положеннями п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» п.п.2 п.13.8 Договору, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору від 20.12.2021 №23/3/1 та викласти в наступній редакції:
«пункт 2.4 Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 113260,4525 кВт*год, у тому числі помісячно: - січень 14,052; - лютий 14,366; - березень 20,365; - квітень 11,627; - травень 8,309; - червень 6,287; - липень 6,444; - серпень 6,275; - вересень 6,3; - жовтень 6,3; - листопад 6,3; - грудень 6,6354525».
«абзац перший п.1 «Комерційна пропозиція», ціна за 1 кВт*год. електричної енергії 2-го класу за цим договором становить 4,8919 грн., у тому числі ПДВ 0,8153 грн.».
Згідно п.3 Додаткової угоди №2, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовили, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 13.09.2022, та є невід'ємною частиною Договору.
- Додаткова угода №4 від 16.12.2022 (арк.16) , у відповідності до п.1 якої сторони домовились зменшити суму Договору на 15 861,07 грн. з ПДВ, таким чином: п.5.1 Договору викласти в наступній редакції: «Загальна вартість цього Договору становить 473 138,93 грн., в тому числі ПДВ - 78 856,49 грн.».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, з урахуванням зазначених додаткових угод, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» поставило Державній установі “Казанківська виправна колонія (№93)» електричну енергію, зокрема:
- у лютому 2022 року поставлено 14366 кВт/год електроенергії за ціною 3,44750 грн. без ПДВ (4,137 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 59 432,14 грн (з ПДВ), що підтверджується актом №2 прийому-передачі товарної продукції від 28.02.2022 (арк.17);
- у травні 2022 року поставлено 8309 кВт/год електроенергії за ціною 3,44750 грн. без ПДВ (4,137 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 34 374,34 грн (з ПДВ), що підтверджується актом №5 прийому-передачі товарної продукції від 31.05.2022 (арк.18);
- у червні 2022 року поставлено 6287 кВт/год електроенергії за ціною 3,44750 грн. без ПДВ (4,137 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 26 009,33 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 30.06.2022 (арк.19);
- у листопаді 2022 року поставлено 13244 кВт/год електроенергії за ціною 4,07658 грн. без ПДВ (4,8919 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 64 788,26 грн (з ПДВ), що підтверджується актом прийому-передачі товарної продукції від 30.11.2022 (арк.20).
Позивач у позовній заяві зазначає, що у лютому, травні, червні, листопаді, грудні 2022 році згідно даних АТ «Оператор ринку» спостерігалось пониження ціни на електричну енергію. У лютому 2022 року відсоток коливання ціни електричної енергії у бік зменшення склав 25,49%, у травні 2022 року 2,33%, у червні 2022 року 0,57%, у листопаді 2022 року 2,88%. Постачальником та замовником укладались додаткові угоди про підвищення ціни електроенергії, що призвело до збільшення нарахувань установи та відповідного зменшення обсягів споживання. При цьому, у випадках зниження ринкової ціни протягом дії договору ціна договору в сторону зменшення не переглядалась.
Позивач зазначає, що відповідачем у лютому, травні, червні, листопаді 2022 року безпідставно збільшено складові ціни за спожиту електричну енергію споживачем, що призвело до надмірного та необґрунтованого збільшення вартості електричної енергії, що призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів у сумі 17 964,33 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №93/12-649/Шпл від 07.02.2025 в якій зазначив про вказані порушення (арк.21-23).
Відповідач у відповідь на вказану претензію в листі №01-13/1401/01-19/25 від 06.03.2025 повідомив, що товариство не має законодавчо обґрунтованих підстав для здійснення перерахунків після виконання договорів у повному обсязі (арк.24).
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 17 964,33 грн.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У відповідності до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1-3 ст. 180 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч.1 ст. 628, ч.1 ст. 638 ЦК України, визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Користування електричною енергією допускається лише на підставі договору, що укладається між енергопостачальною організацією та споживачем.
У відповідності до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2021 року між Державною установою “Казанківська виправна колонія (№93)» (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (далі - постачальник) було укладено Договір №23/3/1 про постачання електричної енергії (далі - Договір), у відповідності до якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2022 році за ДК 021:2015-09310000-5 - Електричну енергію Лот-1 - Електрична енергія (для потреб установи) (як різновид товарної продукції) для забезпечення потреб електроустановок установи, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
За змістом ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
У пункті 5.1 Договору та у підписаному Додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору, сторони визначили загальну ціну договору та ціну (тариф) електричної енергії за 1 кВт/год з ПДВ без урахування послуги з розподілу електричної енергії.
Упродовж дії Договору №23/3/1 від 20.12.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 19.01.2022, Додаткову угоду №2 від 26.08.2022, Додаткову угоду №3 від 30.09.2022, якими вносили зміни у п.2.4 Договору та абз.1 п.1 «Комерційна пропозиція» щодо обсягів споживання електричної енергії та ціни електричної енергії.
Суд зазначає, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. До того ж, цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
Як вбачається зі змісту укладених додаткових угод до Договору №23/3/1 від 20.12.2021 волевиявлення сторін спрямовано на зміну ціни товару.
Так, на виконання умов Договору, з урахуванням зазначених додаткових угод, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» поставило Державній установі “Казанківська виправна колонія (№93)» електричну енергію, зокрема: - у лютому 2022 року поставлено 14366 кВт/год електроенергії за ціною 3,44750 грн. без ПДВ (4,137 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 59 432,14 грн (з ПДВ); - у травні 2022 року поставлено 8309 кВт/год електроенергії за ціною 3,44750 грн. без ПДВ (4,137 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 34 374,34 грн (з ПДВ); - у червні 2022 року поставлено 6287 кВт/год електроенергії за ціною 3,44750 грн. без ПДВ (4,137 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 26 009,33 грн (з ПДВ); - у листопаді 2022 року поставлено 13244 кВт/год електроенергії за ціною 4,07658 грн. без ПДВ (4,8919 ГРН. з ПДВ) на загальну суму 64 788,26 грн (з ПДВ), яка була сплачена позивачем.
Сторони не заперечують факт повного виконання Договору.
У відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).
Суд зазначає, що на час звернення до суду з позовом договір №23/3/1 від 20.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу та додаткові угоди до нього №1 від 19.01.2022, №2 від 26.08.2022, №3 від 30.09.2022 є дійсними, не оскаржувались, не визнані недійсними у встановленому порядку, зокрема, в частині визначеної ціни товару, не розірвані та виконані сторонами. Відтак підстави для розрахунку за поставлену відповідачем електричну енергію позивачу у 2022 році за іншою ціною, аніж узгоджено сторонами, відсутні.
Суд також зазначає, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору (або окремої додаткової угоди) недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене вище, з урахуванням принципу презумпції правомірності правочину, відсутності факту визнання додаткових угод недійсними, прийняття та оплату позивачем електричної енергії по узгодженій у Договорі ціні, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 17 964,33 грн. є необґрунтованими, оскільки кошти сплачені за наявності на те відповідної підстави, а саме Договору та відповідних додаткових угод, у зв'язку із чим у позові слід відмовити через його необґрунтованість.
З урахуванням приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 07.08.2025.
Суддя Н.О. Семенчук